Понад 120 мільйонів щорічно. Саме стільки державному бюджету обходяться надбавки до зарплат суддів за наукові ступені. Обсяг цих коштів регулює закон України «Про судоустрій та статус суддів» — це 15% та 20% посадового окладу за науковий ступінь кандидата (доктора філософії) або доктора наук.
Журналісти NGL.media опублікували розслідування, яке підтверджується і даними дослідження від експертів Фундації DEJURE. Ми також відправили запити до судових установ і зібрали відповіді майже від усіх судів. Це говорить про масштаб проблеми і катастрофічні наслідки для бюджету, адже переважна більшість наукових робіт мають ознаки порушень і незаслуженого присвоєння наукових ступенів суддям.
Кожен пʼятий суддя в Україні має науковий ступінь. Академічну доброчесність перевіряють в межах відповідності суддівській етиці та доброчесності. Але на практиці порушення у цій сфері майже ніколи не заважають кар’єрі судді. Нині ж Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) добирає кандидатів на посади у апеляційних судах. Судді мають заповнити 550 вакантних місць. Експерти Фундації DEJURE та Антипплагіатної ініціативи «Дисергейт» проаналізували 62 дисертації кандидатів на відкриті посади. З них — у 40 роботах виявлено порушення академічної доброчесності. Це понад 64% перевірених робіт.
Наука чи формальність
Переважна частина суддів отримувала наукові ступені вже під час роботи в судах. Йдеться не про науковців, які згодом стали суддями, а про чинних суддів, які перевантажені розглядом справ. Тому питання про час і умови написання дисертацій виникає само собою. Особливо якщо врахувати, що науковий ступінь дає стабільну доплату з бюджету. У результаті наука інколи виглядає не метою, а зручним шляхом до надбавки. Бажані відсотки до зарплати породжують серед суддів запит на отримання готових робіт недоброчесним шляхом. Зокрема користуються послугами сторонніх осіб, за грошову винагороду.
Анатомія обману
Надбавка у 15–20% — доволі переконлива мотивація.
Кейс Оксани Царевич
Ступінь доктора філософії у свій час прагнула отримати Оксана Царевич — одіозна суддя Майдану, що виносила рішення проти активістів. Фундація DEJURE та Антиплагіатна ініціатива «Дисергейт», проаналізувавши роботу Царевич, виявили зокрема:
-
чужі статті, видані під прізвищем Царевич
-
привласнені тези з чужих робіт
-
плагіат навіть в анотації
-
частини наукової новизни, теоретичної значущості й методології запозичені з інших праць
Суддю позбавили наукового ступеня після публікації розслідування Фундації DEJURE та звернення зі скаргою до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО).
Кейс Олександра Короленка
Показовим також є і кейс Олександра Короленка, який під час співбесіди у ВККС на посаду судді апеляційного суду зізнався, що написав дві дисертації для чинних суддів – Олени Ващук (суддя Котовського суду Одеської області) та Оксани Морозовської (суддя Миргородського суду Полтавської області).
Кейс Петра Тарасевича
А кандидат в апеляційний суд Петро Тарасевич повернув державі надбавки, які він не мав права отримувати, оскільки мав диплом не установленого зразка. Це зʼясувалося під час його співбесіди у ВККС. Кандидат відшкодував бюджету понад 600 тисяч гривень.
«Чорна діра» державної скарбниці
«Жага знань» українських суддів — це суттєва стаття витрат в українському бюджеті. У період з 2023 по 2025 роки за надбавку довелось заплатити понад 359 мільйонів гривень. З них майже 88 мільйонів отримали судді Верховного Суду. Ще майже 8 мільйонів отримали судді ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК). ОАСК ліквідували у грудні 2022 року. Попри це судді досі отримують свої зарплати ще і з доплатами за «наукову діяльність».
За таких умов надбавка за науковий ступінь виглядає сумнівною як за змістом, так і за наслідками. Логічним кроком виглядає скасування цієї доплати для суддів та інших посадовців і збереження її лише там, де вона має сенс — у науковому та освітньому середовищі. Зараз готується пакет законопроектів про вдосконалення вищої юридичної освіти. Важливою частиною цих законопроєктів буде скасування доплат за науковий ступінь для суддів, народних депутатів та працівників органів правопорядку.
У боротьбі з академічною недоброчесністю може допомогти нова система перевірки декларацій доброчесності суддів, зокрема й Верховного Суду, 66% суддів якого мають наукові доплати. До його реформи ЄС закликає ще з 2022 року. У Звіті щодо розширення за 2025 рік Європейська комісія зазначила, що перевірка суддів Верховного Суду має бути тимчасовою, але змістовною — із залученням незалежних експертів, делегованих міжнародними партнерами.
Законодавче врегулювання цієї проблеми також має передбачати і механізм повернення коштів до державного бюджету. У разі виявлення порушень принципів академічної доброчесності важливо мати алгоритм отримання виплат за наукові ступені назад до скарбниці.
Фундація DEJURE та Антиплагіатна ініціатива «Дисергейт» продовжують дослідження випадків академічної недоброчесності суддів та роботу над змінами в закони. Надбавка за науковий ступінь вже давно перетворилась на значну бюджетну витрату, яка не має прямого зв’язку з якістю здійснення правосуддя. Її скасування — це питання раціонального використання коштів у країні в умовах війни.