Аналіз кандидатів Ради суддів до Конкурсної комісії,
що перезапустить ВККС
Другого серпня президент Зеленський підписав законопроекти, що запускають реальну судову реформу. Їх два — про очищення від недоброчесних членів Вищої ради правосуддя — своєрідного правління судової системи України, та перезапуск hr-відділу судової системи — Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Щоби очистити ВРП, закон предбачає створення Етичної ради, а для перезапуску ВККС буде створена Конкурсна комісія.

За законом, до першого складу Конкурсної комісії, що перезапустить ВККС, має увійти 6 осіб — троє суддів чи суддів у відставці від Ради суддів України, та троє осіб, запропонованих міжнародними та іноземними організаціями, які протягом останніх п'яти років надають Україні міжнародну технічну допомогу у сфері судової реформи та/або запобігання і протидії корупції.

У п'ятницю, 10 вересня, міжнародні організації висунули своїх кандидатів до Конкурсної комісії.

У цьому матеріалі йтиметься про кандидатів до Конкурсної комісії, що перезапустить ВККС, від Ради суддів. Рада суддів має делегувати своїх кандидатів у понеділок, 13 вересня.

Оскільки ВККС мають перезапускати особи з бездоганною репутацією, Фундація DEJURE проаналізувала майно, спосіб життя, професійний шлях та можливі політичні зв'язки кандидатів до Конкурсної комісії від Ради суддів.
Кандидатів до Конкурсної комісії до ВККС від Ради суддів проаналізовано за методологією Громадської ради доброчесності
1
Винесення політично мотивованих рішень
Зокрема проти учасників Революції Гідності, а також участь у поновленні на посадах так званих "суддів Майдану"
2
Імовірна невідповідність доходів та активів кандидатів
А також ознаки ухилення від сплати податків/приховування доходів
3
Ймовірне приховування коштовного майна або користування майном родичів за наявності сумнівів у спроможності родичів придбати таке майно
4
Систематичне (більше трьох випадків) ухвалення судових рішень під час перебування на навчанні або у відпустці
5
Ухвалення сумнівних рішень у справах, пов'язаних із корупцією будь-якого рівня
6
Порушення прав журналістів у судових засіданнях
7
Неетична поведінка поза судовим процесом
Вважаємо, що невідповідність кандидатів критеріям доброчесності за відсутності вичерпних пояснень з їхнього боку виключає можливість їхнього призначення до Конкурсної комісії з відбору членів Вищої кваліфікаційно комісії суддів.

Разом з тим, запрошуємо кандидатів оприлюднити документи, які б спростували висновки експертів Фундації DEJURE, або надсилати таку інформацію на електронну адресу info@dejure.foundation.
Кандидати Ради суддів до Конкурсної комісії з відбору ВККС
Кандидат
Деталі
Беспалов Олександр Олександрович
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду

2002-2010 – суддя Дніпровського районного суду міста Києва (у 2008 році обраний на посаду судді безстроково)

2010-2018 – суддя Київського апеляційного адміністративного суду

У жовтні 2018 року переведений до Шостого апеляційного адміністративного суду

Декларація за 2020
Суддя Майдану

Головував у колегії, яка під час Революції Гідності залишила в силі незаконну заборону партії "Демократичний альянс" та іншим особам провести у Чернігові мирну акцію "Я обираю ЄС" із 23.11.2013 по 07.01.2014. Тоді це стало підставою для розгону Майдану у Чернігові 25.11.2013. Надалі це рішення було скасоване як незаконне, а ексначальника міліціїі Чернігова засудили за незаконний розгін. Суддю не покарали у зв'язку із закінченням строку для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Непрозорість статків

  • У паперових деклараціях кандидата за 2013-2015 роки та в електронних за 2015 і 2017 роки відсутні відомості щодо доходів його дружини. Вказано, що член сім'ї "не надав інформацію".
  • Згідно з декларацією за 2020 рік, сім'я кандидата з 01.01.2017 проживає в двох квартирах площею 54,8 кв.м та 80.4 кв.м у м. Києві, власником яких є мати судді, яка померла 03.08.2017.
Мати придбала їх 07.08.2015 року. Квартири знаходяться у житловому комплексі ЖК "Малахіт" (зданий в експлуатацію у грудні 2014). Із даних щодо вартості квартир у цьому комплексі випливає, що ціна двох квартир сумарною площею 135,2 кв.м становила близько 3 000 000 грн.

Це не єдине майно матері, яке викликає сумнів. У суддівському досьє Беспалого наявний лист НАБУ до ВККС від 13.04.2016 року, де вказано, що під час кваліфікаційного оцінювання судді варто дослідити походження майна матері судді та необхідних доходів для його придбання. Оскільки кваліфікаційне оцінювання проводилось без участі Громадської ради доброчесності, а трансляція та запис засідання не вівся, невідомо, чи суддя дав відповіді на ці запитання.

Сумнівні рішення

Суддя Олександр Беспалов входив у трійку суддів, яка залишила у силі рішення заступника голови ОАСК Євгена Аблова про законність дій колишнього голови Державної фіскальної служби (ДФС) Романа Насірова у злочинній схемі розстрочок екс-нардепу-втікачу Олександру Онищенку, яку розслідувало НАБУ. Це рішення мало допомогти Насірову довести свою невинуватість. Однак, воно було скасовано Верховним Судом як незаконне.

Інше

  • Суддя є членом ГО "Асоціація адміністративних суддів". Як повідомляє Центр протидії корупції, кілька суддівських організацій, зокрема й ГО "Асоціація адміністративних суддів", звернулись із відкритим зверненням до Володимира Зеленського із закликом ветувати закон №5068, який є найважливішою частиною судової реформи і запроваджує відкриті конкурси на посади у ВРП із залученням міжнародних експертів до перевірки кандидатів на доброчесність.
  • У вересні 2020 року Олександр Беспалий звернувся до ОАСК з позовом до Державної судової адміністрації України про відшкодування йому 411 539,15 грн суддівської винагороди, які він "недоотримав" у зв'язку з формуванням "карантинного фонду". Постановою ОАСК від 16.08.2021 позов задоволено. На це рішення подано апеляцію.
Відповідно до декларації за 2020 рік, річний дохід сім'ї судді становив більш ніж 2,4 млн грн. На кінець 2020 року родина мала значні заощадження, зокрема 70 000 дол. та 7500 євро.

При цьому, у 2021 році суддя розглядав аналогічні справи за позовами інших суддів, що ставить під сумнів його об'єктивність та неупередженість при розгляді таких справ.
Кандидат
Деталі
Верланов Сергій Миколайович
Суддя Київського апеляційного суду

2003 - 2010 – суддя військового місцевого суду Київського гарнізону (у 2009 році обрано на посаду судді безстроково)

2010 - 2018 - суддя Апеляційного суду Київської області

З 2018 - суддя Київського апеляційного суду

Декларація за 2020
Кандидат брав участь у конкурсі до Верховного Суду (2016-2017 років), однак не набрав необхідної кількості балів під час здачі іспиту.

Був у складі колегії суддів Київського апеляційного суду, які розглядали справу Юрія Іванющенка проти Сергія Лещенка. У 2015 році у прямому ефірі телепрограми "Шустер LIVE" Сергій Лещенко назвав Іванющенка "смотрящим над "Укрспиртом" та розповів про те, як він отримував "долі" та як пов'язаний з підвозом "тітушок" під час Революції Гідності.

Іванющенко вимагав визнати цю інформацію недостовірною. Колегія суддів визнала ці твердження оціночними, підкреслила суспільну важливість інформації про діяльність політиків для широкої громадськості та відхилила позов Іванющенка. За це рішення колегія суддів, у складі якої був Верланов, була відзначена премією "Честь тижня".
Кандидат
Деталі
Жигилій Сергій Павлович
Суддя Другого апеляційного адміністративного суду

2003–2011 – суддя Красноградського районного суду Харківської області (з 2009 року обрано на посаду судді безстроково)

2011–2018 – суддя Харківського апеляційного адміністративного суду

Із 2018 року – суддя Другого апеляційного адміністративного суду.

Декларація 2020
Ухвалив близько 50 судових рішень російською мовою (наприклад https://reyestr.court.gov.ua/Review/15312436, https://reyestr.court.gov.ua/Review/15312643), хоча законодавство встановлювало вимоги здійснювати судочинство українською мовою.

У межах конкурсу на посаду судді Верховного Суду у 2016-17 роках члени ГРД Жернаков, Шепель, Маслов та Соколенко висловили окрему думку щодо фактів неодноразових перетинів кордону Російської Федерації родичами судді.

Як вказано у тексті окремої думки, до співбесіди спростувати цю інформацію або визначити об'єктивні причини цих подорожей не вдалося. На співбесіді суддя пояснив це тим, що на території РФ мешкають родичі батьків дружини, яких через похилий вік необхідно відвідувати.
Кандидат
Деталі
Кравченко Петро Анатолійович
Суддя Тарутинського районного суду Одеської області (із 2016 року)

Декларація за 2020
UPD. Петро Кравченко надав Фундації DEJURE пояснення щодо кожного пункту аналізу. Із поясненнями можна ознайомитись тут.

У декларації за 2020 рік вказано, що суддя з 19.09.2000 має право користування будинком в с. Великий Дальник, Одеської області, який належить його батькові. Очевидно, це його місце реєстрації, однак, у попередніх декларація вказаний будинок відсутній.

Пояснення кандидата: згідно з інформацією щорічної декларації за 2020 рік, вказаним будинком кандидат не користується. Необхідність зазначення вказаної інформації у декларації за 202 рік була проаналізована кандидатом на підставі роз'яснень НАЗК від 13.02.2020 №1 щодо застосування окремих положень Закону України "Про запобігання корупції" стосовно заходів фінансовго контролю. Будь-яких намірів приховувати чи іншим чином не декларувати вказане майно у кандидата немає.

У декларації за 2017-2018 рік вказано, що дружина судді має заощадження в розмірі 120 000 дол. США. У декларації за 2016 рік розмір заощаджень складав 100 000 дол. США. Джерело походження цих коштів невідоме.

Пояснення кандидата: кандидат одружився з дружиною у 2009 році. До їхнього знайомства дружина працювала у ТОВ "ТТТ", засновником якого був батько дружини. Основна діяльність підприємства — будівництво житлових будинків. Із 2012 року дружина займається приватною нотаріально. діяльністю у м. Одеса. Накопичені грошові активи дружини кандидата є її особистою власністю та підтверджені договорами продажу нерухомості, а також її доходом від зайняття незалежною професійною діяльністю.

Коментар: договори купівлі-продажу майна та довідки Мін'юсту щодо незалежної професійної діяльності кандидат надав.

У деклараціях за 2016-2020 роки суддя не вказав житла за місцем роботи у Тарутинському районному суді Одеської області. Фактичне місце проживання у деклараціях вказане місто Одеса. Згідно з даними Google Maps, дорога від міста до приміщення суду займає 3,5 години автомобілем. Сумнівно, що суддя 5 днів на тиждень двічі на день долає цю відстань. Це створює сумнів у повноті декларування нерухомого майна.

Пояснення кандидата: дійсно, відстань від мого фактичного місця проживання до Тарутинського районного суду Одеської області складає близько 170 км. Дорога транспортним засобом займає близько 2 годин 30 хвилин. Транспортні засоби, якими користується кандидат, відображені в його щорічній декларації. Знаходячись за місцем роботи, кандидат за необхідністю проживає у місцевому готелі "Олімп". На підтвердження кандидат надав квитанції з готелю за різні періоди проживання. У користуванні чи власності будь-якої нерухомості (житла) на території Тарутинського району не має.

Фундація DEJURE виявила мінімум 6 випадків, коли суддя закривав справи щодо водіїв, спійманих п'яними за кермом, у зв'язку із закінченням строків (наприклад, https://reyestr.court.gov.ua/Review/82171041, https://reyestr.court.gov.ua/Review/82228360). Це відома схема, яку такі водії використовують для уникнення покарання.

Пояснення кандидата: за час роботи кандидата у суді жодних випадків зволікань або порушень не було. Під час розгляду кандидатом адміністративних проваджень кандидат ретельно перевіряв підстави як притягнення, так і звільнення від адмінвідповідальності лише на підставі закону та із дотриманням принципу верховенства права. За необхідності кандидат готовий пояснити мотиви, з яких виходив суд при ухваленні будь-якого рішення, оскільки кандидат розуміє необхідність діалогу з суспільством для оцінки та довіри до судової влади в цілому.
Кандидат
Деталі
Мєзєнцев Євген Ігорович
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду

Був головою Донецького окружного адміністративного суду.

У 2018 році був обраний заступником голови Шостого апеляційного адміністративного суду.

Був членом Ради суддів.

6 червня 2016 році ВККС прийняла рішення, що суддя пройшов первинне кваліфікаційне оцінювання.

Декларація за 2020
У червні 2012 року Вища рада юстиції за участі Ківалова С.В., Кузьміна Р.Р., Отрош І.О., Портнова А.В., Татькова В.І. призначила його головою Донецького окружного адмінсуду.

Сумнівне майно

Відповідно до декларації, суддя у липні 2015 року придбав квартиру у Києві площею 137 кв.м за 1,5 млн (68 000 дол. за тодішнім курсом). Водночас, відповідно до сайтів нерухомості така ж квартира у цьому будинку коштує близько 255 000 дол. За даними електронної оцінки на офіційному сайті Фонду держмайна https://evaluation.spfu.gov.ua/main, ціна такої квартири становить 6 287 255 грн. Імовірно, суддя істотно занизив реальну вартість придбаної нерухомості.

Сумнівні рішення

  • Був у складі колегії суддів, яка у березні 2016 року залишила без змін постанову ОАСКу, якою не дозволили державі повернути 20 газоносних родовищ, отриманих фірмою "Голден Деррік" в часи Януковича. При цьому, як зазначає видання "Наші гроші", "Голден Деррік" контролюється близькими до Януковича людьми: екс-міністром енергетики Ставицьким та екс-міністром АПК Присяжнюком.
  • Залишив у силі рішення ОАСК про скасування заборони трансляції серіалу "Свати", яке дозволило актору Добронравову в'їзд на територію України. Із фільму-розслідування Слідства.Інфо "Нарадча кімната 2" відомо, що це рішення Павло Вовк вважав своєрідним подарунком та проявом лояльності ОАСКу до Зеленського. Імовірно, на колегію апеляційного суду також чинився вплив.
  • Системно дозволяє порушувати законодавство про доступ до публічної інформації. Так, 6ААС за участі судді залишив у силі рішення ОАСКу, яким визнано законною відмову Печерського суду надати протокол зборів про третє поспіль обрання головою суду Р. Козлова. Верховний Суд скасував це рішення як незаконне. Також був у колегії суддів 6ААС, яка залишила без змін рішення КОАС, що дозволяє ДП ІСС не надати на запит набір даних «Інформація щодо стадій розгляду судових справ» у форматі відкритих даних.
  • У грудні 2013 року залишив без змін рішення суду першої інстанції про заборону фізичним особам проводити мирне зібрання біля приміщення окружної виборчої комісії Обухова під час встановлення підсумків голосування на виборах народного депутата по округу. Своє рішення колегія обґрунтувала посиланням на Указ Президії Верховної ради СРСР "Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР" від 28 липня 1988 року, який явно суперечить Конституції України.
  • Скасував рішення ОАСКу, яким за позовом Автомайдану було визнано незаконними дії НАЗК при перевірці декларацій судді Верховного Суду Ольги Ступак. НАЗК проігнорувало матеріали НАБУ, які свідчили, що суддя приховала доходи і коштовне майно від декларування. Нове керівництво НАЗК визнало позов. Однак 6ААС вирішив, що Автомайдан не може оскаржувати рішення НАЗК. У підсумку це дозволило Ступак уникнути будь-якої відповідальності за брехню у деклараціях.

НАЗК розробило проект Антикорупційної стратегії на 2020–2024 роки, яка передбачає механізми очищення суддівського корпусу та забезпечення його доброчесності. Вища рада правосуддя виступила категорично проти та організувала звернення судів проти неї. Мєзєнцев теж виступив на онлайн-обговоренні проєкту, де підтримав позицію ВРП та зазначив, що "не можна перетворювати саму доброчесність на елемент постійного моніторингу життя судді".
Кандидат
Деталі
Міщенко Іван Сергійович
Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (з 2017 року)

Декларація 2016

Рішення ГРД



Підтримував сумнівні зв'язки з Адміністрацією Президента (зараз — Офіс Президента)

У 2017 році журналісти зафіксували, як суддя відвідував Адміністрацію Президента через два тижні після свого призначення. Іван Міщенко відмовився коментувати мету свого візиту і лише згодом розповів журналістам, що відвідував секретара з питань судової реформи Костянтина Красовського. При цьому суддя не був членом Ради судової реформи при Президентові України. Голова Верховного Суду Валентина Данішевська у коментарі журналістам зазначила, що "всі мають розуміння того, щоб не мати ніяких справ в Адміністрації Президента та не справляти таке враження, начебто там є справи". Також кодекс суддівської етики встановлює, що суддя повинен уникати взаємовідносин, які можуть вплинути на незалежність та неупередженість судді.

Невідповідність доходів і витрат батька

Батько судді у 2015 р. став власником квартири площею 88,90 кв.м у м. Києві. Станом на лютий 2020 р. однокімнатна квартира площею 32 кв.м у Шевченківському районі Києва коштувала 69 000 доларів.
У 2013 р. батько судді придбав авто MERCEDES-BENZ ML 250 CDI 4 MATIC, 2013 р.в. Ціна на авто такого класу станом на лютий 2020 р. починається від 24 999 $ (близько 610 476 грн). Протягом 2015 р. доходів у батька не було. Доходів за 2012-2014 рр. навряд чи вистачило б для купівлі зазначеного майна.

Сумнівне походження коштів та майна

Із 2006 року до призначення суддею ВС займався адвокатською діяльністю та був керуючим партнером юридичної фірми "Трастед Едвайзерс". У декларації за 2015 рік вказав дохід у розмірі 39 369 грн. Сукупний дохід за 2012-2016 роки становить 177 879 грн. При цьому, у 2015 році його юридична фірма увійшла до ТОП-50 за оцінкою фінансової ефективності рейтингу видання "Юридична практика". У декларації за 2015 рік Іван Міщенко вказав, що має збереження 70 000 дол. США.

Дохід дружини у 2015 році склав 9 306 грн, а за 2012-2016 роки – 26 724 грн. Водночас у 2015 році дружина придбала авто FIAT 500L 2015 р.в. за 506 000 тис. грн, що майже у 20 разів перевищує її дохід за 5 років. Такі витрати викликають сумніви у правдивості зазначеного розміру доходу.

Щодо Івана Міщенка надійшло негативне повідомлення

До Громадської ради доброчесності надійшло повідомлення, що у адвокатській практиці компанія Міщенка використовувала практику масового надсилання однакових позовів для того, щоб потрапити до "потрібного" судді.

Рішення ГРД

Інше

Під час конкурсу у 2017 році, серед переліку осіб, які могли б надати рекомендацію, Іван Міщенко в анкеті зазначив заступника голови Адміністрації Президента Порошенка Олексія Філатова та члена Вищої ради правосуддя, також представника Адвокатського об'єднання "Юридична фірма "Василь Кісіль і Партнери" Вадима Беляневича.



Кандидатка
Шемета Тетяна Миколаївна
Суддя Вінницького апеляційного суду (з 2011)

Пройшла кваліфікаційне оцінювання в період, коли ГРД вийшла з процесу. ВККС прийняла рішення про відповідність займаній посаді 10.04.2018.

Декларація 2020
Аналіз кандидатів здійснено завдяки фінансовій підтримці NED. Думки та позиції, викладені у аналітиці, є позицією Фундації DEJURE та не обов'язково відображають позицію NED.