Тижневик судової реформи:
1—5 квітня 2019
Важливі події тижня, що минає
5.04.2019
Лише 15 з майже 2,5 тис. суддів (0,6%) звільнені в результаті кваліфікаційного оцінювання
5 квітня на прес-конференції в УНІАН експерти Фундації DEJURE, ВГО «Автомайдан» та Центру політико-правових реформ презентували аналітичний огляд проміжних результатів кваліфікаційного оцінювання суддів — процедури для перевірки всіх суддів на відповідність займаній посаді, яка триває з 2016 року.

Станом на початок квітня 2019 року ВККС провела оцінювання 2409 суддів, з яких 2253 успішно пройшли його і підтвердили відповідність займаній посаді. При цьому, більшість із суддів, які не пройшли оцінювання, так і не були звільнені: вони досі працюють і отримують зарплату. Втім, частина тих, хто не зміг підтвердити власну кваліфікацію, пішли у відставку за власним бажанням, зберігши у такий спосіб за собою право на чимале довічне грошове утримання рахунок громадян України.

Виконавча директорка Фундації DEJURE оприлюднила список рекомендацій, які зможуть забезпечити реальне, а не фасадне оновлення судового корпусу.

Повний текст звіту щодо проміжних результатів кваліфікаційного оцінювання та рекомендації для ВККС та парламентарів — у нашій бібліотеці.
Президент підписав указ про добір кандидатів до Європейського суду з прав людини
4 квітня Президент України Петро Порошенко підписав указ №100/2019 "Про конкурс із добору кандидатів для обрання суддею Європейського суду з прав людини від України".
За даними офіційного сайту Адміністрації Президента, для відбору кандидатів від України на суддів Європейського суду з прав людини буде створена спеціальна конкурсна комісія. Про дату початку добору буде повідомлено згодом, а зі складом комісії можна ознайомитися тут.
ВККС продовжує оцінювання суддів з порушеннями
Вища кваліфікаційна комісія суддів України продовжує кваліфікаційне оцінювання суддів з ігноруванням власних правил та вимог громадськості. Громадська рада доброчесності просила відкласти оцінювання у зв'язку з неможливістю якісної перевірки такої кількості суддів у встановлені Комісією строки та у зв'язку з тим, що залишився цілий ряд проблем, що роблять процес оцінювання імітацією. Але ВККС не погодилася, і оцінювання суддів нині проходять без участі ГРД.

При цьому, оцінювання суддів, які виносили свавільні рішення, систематично переносяться. 2 квітня так, зокрема, сталося з оцінюванням судді Печерського райсуду Києва Марії-Маргарити Пилаєвої, яке перенесли на 16 квітня.
За даними з відкритих джерел, суддя Пилаєва, зокрема, блокувала розслідування замовного вбивства засновника «Української правди», журналіста Георгія Гонгадзе. У 2011 році суддя відмовилася задовольняти скаргу адвоката Мирослави Гонгадзе і журналіста Олексія Подольського на постанову ГПУ про закриття справи про замовне вбивство засновника УП. Також Пилаєва свого часу змінила запобіжний захід для тепер вже генпрокурора Юрія Луценка із підписки про невиїзд на тримання під вартою.

Нагадаємо, усього ВККС має оцінити 5,5 тис. суддів: майже 2,5 тис. з них вже пройшли оцінювання, оцінювання ще 3 тис. продовжилося з 18 березня.
ВККС припинила участь скандального судді у конкурсі до Вищого суду з питань інтелектуальної власності
Вища кваліфікаційна комісія суддів 1 квітня вирішила, що скандальний суддя Олександр Хрімлі не братиме участі у конкурсі на зайняття вакантних посад у Вищому суді з питань інтелектуальної власності.

За даними з відкритих джерел, у 2004 році Хрімлі у стані алкогольного сп’яніння вчинив у Донецку ДТП, внаслідок якого загинули двоє дітей. Суддя довгий час перебував під слідством, але до суду справа так і не дійшла. Мати дітей померла, а батька знайшли «повішеним». Також суддя Хрімлі забороняв мирні зібрання у 2013 році, мотивуючи це «незручністю для організації ярмарку». Від початку тимчасової окупації Донецька, він працював суддею Київського апеляційного адміністративного суду. У 2016 р. суддя вийшов на пенсію.
4 млн грн — базовий зарплатний фонд Вищого антикорупційного суду
Щонайменше 4 003 982,50 грн щомісяця витрачатиметься на винагороду працівникам Вищого антикорупційного суду, який має запрацювати вже у червні.

Загалом у ВАС працюватиме 130 осіб: 27 суддів суду першої інстанції, 12 суддів Апеляційної палати та 91 співробітник апарату. Серед них, зокрема, 39 помічників суддів, керівник апарату та головний спеціаліст режимно-секретного сектору. Таку інформацію на запит Фундації DEJURE надала Державна судова адміністрація.
Посадовий оклад суддів Вищого антикорупційного суду та Апеляційної палати ВАС буде однаковим і становитиме 76 840 грн на місяць. Для порівняння: базовий оклад судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у 2019 році становить близько 144 075 грн на місяць. Оклад помічників судді ВАС складатиме 13 140 грн, а секретарів судових засідань — 7 887,50 грн.

Слід зважати на те, що посадовий оклад становить лише частину повної суми винагороди суддів та працівників апарату. З урахуванням низки надбавок, ці суми будуть приблизно вдвічі більшими.

Найбільша заробітна плата (після суддів) — у керівника апарату ВАС. Він або вона буде отримувати від 30 000 грн на місяць. До речі, 25 квітня — останній день подання документів на участь в конкурсі на керівника апарату Антикорсуду. Інші співробітники апарату ВАС (без урахування керівника та помічників суддів) матимуть оклад від 10 000 до 15 237,5 грн. щомісяця.

Нагадаємо, 28 березня Вища рада правосуддя рекомендувала для призначення до ВАС 38 (з 39) кандидатів.
ВРП зупинила розгляд скарги на суддю, яку ГРД спіймала на брехні
Вища рада правосуддя 1 квітня розглядала дисциплінарну скаргу адвоката Романа Маселка на суддю Дніпровського суду Києва Наталю Марфіну. Члени ВРП досить довго радилися, а потім вирішили зупинити розгляд скарги Маселка до отримання запиту на інформацію. При цьому, Комісія не озвучила, які саме дані попросила витребувати.

Рік тому суддя проходила перевірку у ВККС. Громадська рада доброчесності зробила висновок про невідповідність Марфіної критеріям доброчесності.
Громадськість, зокрема, вказувала на ознаки фіктивності розлучення з її чоловіком, екс-співробітником СБУ, якого спіймали на хабарі у розмірі 180 тис. дол. США, а вже за два тижні з'явилося рішення суду про розлучення пари. Через нетривалий час суддя знову почала подорожувати за кордон з колишнім чоловіком, у них з'явилася спільна дитина і вони відновили шлюб. Дуже схоже, що це розлучення було способом уникнення ймовірної конфіскації майна.

Суддя категорично це заперечувала і стверджувала, що взагалі подала позов про розлучення ще до затримання чоловіка. Це, за даними громадськості, виявилось брехнею, але саме цей аргумент допоміг судді пройти оцінювання.

Нагадаємо, суддя Наталя Марфіна є «суддею Майдану». Під час Революції гідності вона розглядала скаргу учасника автопробігу до Межигір'я на співробітника (тоді ще) ДАІ щодо складання протоколу про адміністративне порушення. Прямо посеред засідання суддю, нібито, викликав голова суду, після чого Марфіна змінила риторику і відмовилася визнавати дії співробітника ДАІ незаконними.

У 2011 році чоловік судді був затриманий та засуджений за звинуваченням в отриманні хабарі у розмірі 180 тис. доларів. Він майже рік провів у тюрмі, але потім кваліфікацію злочину змінили і він отримав усього лише штраф у 17 тис. грн.
Історія судді, який постраждав, адже боровся з керівництвом
Фундація DEJURE продовжила цикл публікацій для 24 каналу та запустила на сайті телеканалу власний блог.

Юрист Фундації DEJURE Андрій Химчук розповів у блозі про те, як суддя Апеляційного суду Черкаської області Сергій Бондаренко відмовився приймати неправосудне рішення на вимогу голови цього ж суду Володимира Бабенка, за що потім зазнав систематичного тиску.
Що відбуватиметься наступного тижня?
ВРП вкотре спробує притягнути до відповідальності суддю Аблова
8 квітня Вища рада правосуддя вчергове спробує розглянути дисциплінарну скаргу стосовно судді Окружного адміністративного суду Києва Євгена Аблова.

Засідання з різних причин переносили вже декілька разів. Справу відкрили за поданням адвоката Романа Маселка та активістки Автомайдану Катерини Бутко. Суть скарги полягає у тому, що суддя, використовуючи своє положення, фактично, назвав в ухвалі про самовідвід детектива НАБУ злочинцем. А це — порушення, як презумпції невинуватості, так і правил етики, плюс використання службового становища.

Аблов, нагадаємо, зокрема зобов’язав «Беркут» у грудні 2013 року розігнати активістів Майдану, а також узаконив «схему рюкзаків Авакова», коли 6 тис. рюкзаків обійшлися державі майже у 17 млн грн.
ВРП розгляне питання про звільнення скандального судді Бабенка. Але це формальність
9 квітня Вища рада правосуддя розглядатиме питання про звільнення голови Апеляційного суду Черкаської області Володимира Бабенка. Проте це буде радше формальністю, адже Велика палата Верховного Суду раніше прийняла рішення про те, що Бабенко збереже займану посаду.

Нагадаємо, наприкінці 2013 року голова Апеляційного суду Черкаської області у діалозі зі своїм підлеглим суддею Сергієм Бондаренком поводився неетично. Бабенко тиснув на підлеглого, щоб той приймав на його прохання неправосудні рішення. Діалог був записаний на аудіо. Відповідну скаргу передали до Вищої кваліфікаційної комісії суддів, але ВККС розглядала справу понад два роки.

Врешті Комісія рекомендувала звільнити Бабенка лише за неодноразові неетичні висловлювання на публічних заходах. А тиск на суддю Бондаренка у грудні 2013 року ВККС Бабенку не інкримінувала, адже строк притягнення до відповідальності за порушення на час розгляду скарги вже сплив. Після цього ВККС передала ВРП рекомендацію про звільнення Бабенка, однак Вища рада правосуддя не розглядала її понад півроку, що порушує норми Регламенту ВРП.

Поки тривав процес, Бабенко оскаржив рекомендацію ВККС у ВС, і, хоча першу інстанцію він програв, Велика палата Верховного Суду задовольнила його апеляційну скаргу та скасувала рекомендацію ВККС про звільнення.
DJR
Матеріал підготовлений за фінансової підтримки Посольства Королівства Нідерланди в рамках програми МАТРА. Зміст цієї публікації є виключно відповідальністю Фундації DEJURE і в жодному разі не відображає позицію Королівства Нідерланди.