Тижневик судової реформи:
10—15 червня 2019
Важливі події тижня, що минає
17.06.2019
ВККС закликала себе швидше проводити кваліфікаційне оцінювання
У понеділок, 10 червня, опубліковано Спільну заяву щодо ситуації в судовій системі голів Верховного Суду, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Ради суддів України, Державної судової адміністрації України і ректора Національної школи суддів України.

У ній вищезгадані органи та інституції «рекомендують» протягом 1—2 місяців провести конкурси на зайняття вакантних посад у місцевих судах, завершити до кінця року переведення суддів до апеляційних та нових місцевих судів, прискорити кваліфікаційне оцінювання та ін. При цьому рекомендації адресовані самим же органам, чиї керівники підписалися під заявою.

Показово, що деякі з рекомендацій, як от проведення конкурсів на зайняття вакантних посад у місцевих судах, раніше довгий час гальмувалися, що часто призводило до затягування розгляду справ через нестачу суддів. Водночас кваліфікаційне оцінювання, пришвидшення якого також є «рекомендованим» (відповідно до заяви), наразі вже проводиться у конвеєрному режимі, що суперечить суспільному інтересу якісного очищення суддівського корпусу.
У Президента оголосили початок конкурсу до ВРП. Відбирати кандидатів мають очевидно недоброчесні правники

У вівторок, 11 червня, Президент Володимир Зеленський скасував укази свого попередника Петра Порошенка про призначення двох членів Вищої ради правосуддя — Андрія Василенка та Михайла Ісакова. Хоча доброчесність цих членів ВРП є сумнівною (для прикладу, Андрій Василенко у минулому — член ВККС, що може свідчити про наявність конфлікту інтересів), скасування такого акту, як указ Президента, видається юридично беззмістовним та може бути політично мотивованим.

Того ж дня було видано указ про проведення відкритого конкурсу з добору кандидатів для призначення членів Вищої ради правосуддя. До затвердженого указом складу Комісії, яка відбере кандидатів, котрих потім зможе призначити Президент, увійшли:

  • Олександр Пасенюк — колишній суддя Конституційного Суду, призначений до останнього Партією регіонів у складі ВРУ. Він також є дядьком Макара Пасенюка, «фінансиста Порошенка», який фігурує в «амбарній книзі» тієї ж партії.

  • Микола Онищук — член комісії, яка обирала членів ВРП для призначення Президентом Порошенком.

  • Юрій Волошин — декан факультету міжнародних відносин НАУ, який зробив висновок про те, що Павло Гречківський та Олексій Маловацький можуть (насправді ні) бути обраними на посади членів ВРП вдруге.
Конституційний Суд України розпочав розгляд справи про конституційність розпуску парламенту
Крім того, 11 червня Баришівський районний суд Київської області (можливо) ухвалив рішення про заборону Катерині Рожковій виконкувати повноваження заступниці Голови НБУ та брати участь у засіданнях правління Нацбанку.

13 червня у відповідь на лист, який надійшов до НБУ від фізичної особи, яка, ймовірно, є стороною справи, банк публічно оголосив, що не виконуватиме рішення суду до його офіційної публікації, а також — що оскаржуватиме рішення у апеляції.

14 червня банк також заявив, що подав до суду позов про скасування вжитих ухвалою заходів, а також — що згадана ухвала станом на цей день не була отримана НБУ у встановленому порядку, лише вже згаданий лист від фізичної особи.

Раніше Катерина Розкова заявляла, що колишні власники Приватбанку вивели з нього понад 5 млрд доларів. Національний банк Укрїни ініціював розслідування міжнародної аудиторської компанії Kroll, яке довело правдивість заяви Рожкової.
Стало очевидним, що ВККС вдається до фальсифікації голосування
У середу, 12 червня, під час чергового засідання Вищої кваліфікаційної комісії суддів відбулося голосування щодо судді Інни Грибан. Суддя, за висновком Громадської ради доброчесності, не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.

І, хоча ВККС не набрала необхідних 11 голосів для подолання відповідного висновку ГРД, замість передачі досьє судді на розгляд Вищій раді правосуддя, яка може ухвалити рішення про її звільнення, члени Комісії оголосили перерву.

Після цього Андрій Козлов, член ВККС, повідомив у фейсбук-дописі, що не готовий визнавати заздалегідь визначену «безплідність» свого голосу і «вмиває руки». «Схоже, у тих випадках, коли 11 голосів все одно не набирається, а значить, врятувати суддю від «злої» ГРД та звільнення не вдається, будуть перерви «до кращих часів»/«поповнення рядів», — для цього достатньо просто більшості», — написав він.

Раніше того ж дня початок засідання Комісії затримався на 90 хвилин, незважаючи на те, що необхідний кворум у зазначені 11 голосів був присутнім. Адвокат Роман Маселко охарактеризував цю ситуацію як «нейтралізацію »фактора Козлова».
Верховний Суд затвердив результати примирення судді-викривачки Лариси Гольник та Президента
У четвер, 13 червня, з’явилося рішення Верховного Суду за позовом до Президента щодо затягування призначення Лариси Гольник на посаду судді безстроково. Таке призначення, відповідно до норм закону, має здійснюватися протягом 30 днів з моменту отримання Президентом подання Вищої ради правосуддя. Це мало статся ще у першому кварталі 2018 року, адже ВРП таке подання внесла Президентові Петру Порошенку 6 лютого того року.

Позов до суду з метою визнати протиправною бездіяльність Президента Лариса Гольник подала наприкінці 2018 року, пізніше їй довелося кілька разів уточнювати позовні вимоги. А 6 червня поточного року представниця нового Президента повідомила про готовність останнього визнати позовні вимоги, якщо суддя Гольник відмовиться від стягнення матеріальної шкоди.

У фейсбук-дописі суддя Гольник розповіла, що стягувати гроші з нової Адміністрації Президента за «гріхи» старої вважає несправедливим, а також — що її головною метою є забезпечення відмови Президента від практики затягування призначення суддів. 13 червня, за результатами відповідного засідання, Верховний Суд затвердив умови примирення сторін.

У минулому суддя Лариса Гольник, яка є відомою суддею-викривачкою, неодноразово піддавалася тиску — як з боку Вищої ради правосуддя через відкриття проти неї дисциплінарного провадження, так і, ймовірно, шляхом непризначення її на посаду суддів безстроково.
Президент Зеленський вирішив створити експертну групу для перегляду судової реформи
У п’ятницю, 14 червня, заступник голови Адміністрації Президента Руслан Рябошапка заявив, що Президент Володимир Зеленський ухвалив рішення створити експертну групу.

Метою цієї групи буде оцінка результатів вже зробленого, підготовка законодавчих ініціатив та конкретні кроки для вирішення проблем, які існують наразі у судовій владі.

«Тепер важливо, щоб ревізія дала справжні результати, а не знову банально перепідпорядковувала суди. Для цього потрібно, щоб до експертної групи, яку анонсували, ввійшли агенти змін (експерти з громадянського суспільства, авторитетні правники, судді-викривачі, міжнародні експерти), а не політики і старі функціонери; процес напрацювання законодавчих змін був відкритим та інклюзивним; зміни були в напрямку, який підтримує суспільство і підтримав сам Зеленський, коли ще був кандидатом, а саме — надання переважної ролі в аналізі й відборі суддів незалежним іноземним фахівцям і представникам громадськості», — прокоментував голова правління Фундації DEJURE Михайло Жернаков.

Хто з експертів ввійде до складу цієї групи, наразі невідомо.
Обрано переможницю конкурсу на посаду заступника керівника апарату ВАС
14 червня Комісія з питань вищого корпусу державної служби визначила серед 4 претендентів переможницю конкурсу на посаду заступника керівника апарату ВАС. Нею стала Оксана Літвінова.

Двоє кандидатів вибули з конкурсу за результатами перевірки володіння ними іноземною мовою. Документи ще одного кандидата були визнані такими, що не відповідають умовам проведення конкурсу, що було визнано Комісією.

Насамкінець, успішна кандидатка пройшла завершальні етапи конкурсу — розв’язання ситуаційних завдань та співбесіду.
ЧЕСТЬ і НЕ.ЧЕСТЬ тижня
13 червня вийшов черговий випуск телерубрики «ЧЕСТЬ і НЕ.ЧЕСТЬ тижня» на 24 каналі.

Цього разу — про суддів не тільки на привабливість країни для інвесторів, а на державну чи навіть особисту безпеку кожного з нас.
Що відбуватиметься наступного тижня?
Презентація Порядку денного встановлення справедливості
У вівторок, 18 травня, громадські організації презентують Порядок денний відновлення справедливості. До пунктів Порядку денного належать питання щодо судової реформи, антикорупційної політики, роботи антикорупційних органів (НАЗК, САП, НАБУ), прокуратури, інших органів правопорядку. Громадські організації очікують від кандидатів у депутати публічного висловлення своїх позицій щодо їх бачення вирішення цих питань.

Презентація відбудеться о 12:00 в Українському кризовому медіа-центрі.
Фундація DEJURE проведе фахову дискусію про формування Вищого антикорсуду
Також 18 червня Фундація DEJURE проведе фахову дискусію «Формування Вищого антикорупційного суду. Висновки та уроки для судової реформи». Під час заходу буде презентовано звіт аналітиків щодо особливостей конкурсу до ВАС, обговорюватимуться прозиції щодо масштабування успіху цього конкурсу.

Дискусія відбудеться о 14:00 у приміщенні Grape Hub за адресою: вул. Верхній Вал, 2а (2-й поверх). До участі запрошуються представники громадянського суспільства, неурядових організацій, ЗМІ та просто усіх небайдужих до питань судової реформи.

Ознайомитись із програмою заходу та переліком спікерів, а також зареєструватись для участі та акредитуватись можна ознайомитися за посиланням.
DJR
Матеріал підготовлений за фінансової підтримки Посольства Королівства Нідерланди в рамках програми МАТРА. Зміст цієї публікації є виключно відповідальністю Фундації DEJURE і в жодному разі не відображає позицію Королівства Нідерланди.
Пов'язані матеріали