Тижневик судової реформи:
20—24 травня 2019
Важливі події тижня, що минає
24.05.2019
Призначили суддів ВС, які переглядатимуть рішення Антикорсуду. Хто вони?
21 травня стало відомо, хто з суддів Верховного Суду розглядатиме кримінальні справи щодо корупційних злочинів, тобто — хто з суддів ВС переглядатиме рішення Вищого антикорупційного суду у касаційній інстанції. До складу Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду увійшли 12 суддів. Двоє з них мають негативні висновки Громадської ради доброчесності (ГРД). Щодо ще п’ятьох — ГРД також надавала інформацію, яка може свідчити про недоброчесність, під час конкурсу до ВС.

Ми розповідали, хто ці судді та що про них відомо громадськості, а також про те, чому Верховний Суд важливий для антикорупційної реформи.
Кабмін розширив перелік обов’язкових до відкриття даних. При чому тут ВРП та ВККС?
Органи суддівського врядування стають прозорішими. Нещодавно Кабінет Міністрів України розширив перелік обов’язкових до відкриття наборів даних, зобов’язавши, зокрема, Вищу раду правосуддя і Вищу кваліфікаційну комісію суддів України публікувати свої рішення у форматі відкритих даних.

Фундація DEJURE вітає таке рішення уряду, адже це не лише підвищить прозорість роботи органів суддівського врядування, а й надасть можливість створювати додаткові сервіси на основі опублікованих даних.

Нагадаємо, з відкритістю даних і у ВККС, і у ВРП є системні проблеми.

Що потрібно для успішної імплементації відповідної постанови КМУ, читайте у нашому матеріалі.
Обрано голову Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду
24 травня збори суддів Апеляційної палати ВАС обрали своєю головою Даниїлу Чорненьку. Іншим кандидатом під час голосування був Олег Павлишин.

Напередодні зборів у ЗМІ з’явилася інформація про спробу здійснення тиску на суддів ВАС з метою обрання на цю посаду Валерії Чорної. Проте під час висування претендентів такої кандидатури запропоновано не було, як і кандидатури Інни Білоус — це дві обрані судді ВАС, які під час конкурсу потрапили до списку негідних кандидатів до Антикорсуду.

Таким чином, результат виборів голови Апеляційної палати ВАС можна розглядати як ще один індикатор того, що конкурс до Антикорсуду був успішним.
Цифра дня: 193 ВНЗ готують в Україні юристів
Станом на 1 січня 2019 року в Україні 193 вищих навчальних закладів готують бакалаврів за спеціальністю 081 «Право». Магістрів випускають 120 ВНЗ, молодших спеціалістів — 128, а спеціалістів — 87.

Найбільше правників — у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого (м. Харків). Тут освіту за спеціальністю «Право» здобувають 7 089 студентів: 3 698 бакалаврів, 2 390 магістрів і 1 спеціаліст. На другому місці за кількістю студентів-правників — Національний університет «Одеська юридична академія», де на юристів навчаються загалом 6 115 осіб: 3 328 бакалаврів, 2 786 магістрів і 1 спеціаліст.

У 2018 році на спеціальності «Право» та «Правознавство» в українські ВНЗ вступили 35 898 осіб, з них на бакалаврат — 20 692 особи і 9 925 осіб на магістратуру. Того ж року дипломи правників отримали 12 255 магістрів, 2 591 спеціаліст та 18 913 бакалаврів.

Попри величезну кількість ВНЗ якість правничої освіти та рівень знань випускників не є достатньо високими. Система юридичної освіти в Україні потребує змін. Про кроки, які необхідно зробити, щоб кількість змінити на якість, читайте у Маніфесті Фундації DEJURE. А детальніше про стан юридичної освіти в Україні — у звіті Міністерства юстиції України.
Правосуддя для дітей. 10 неповнолітніх успішно взяли участь у програмі відновлення
У пілотному проекті «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину», до розробки якого долучились експерти Фундації DEJURE, успішно взяли участь уже 10 дітей. Про це повідомляє Міністерство юстиції України з посиланням на директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олексія Бонюка.

В одному з випадків неповнолітній завдав іншій особі легкого тілесного ушкодження під час сімейного конфлікту. Каральне правосуддя зазвичай звертає увагу лише на факт вчинення такого правопорушення і залишає поза увагою підґрунтя, наприклад, сімейні обставини та причини, які призвели до такого конфлікту. У зазначеному випадку неповнолітньому загрожувало ув’язнення строком до двох років. Проте хлопець став учасником програми відновлення, що дало можливість поговорити з потерпілим, з’ясувати причини того, що сталося. Як результат, хлопець визнав свою провину, учасники конфлікту вибачилися один перед одним та досягли примирення.

Надалі неповнолітній розпочав індивідуальну програму «Життєві навички» Міністерства юстиції, яка допоможе йому не лише не повторити скоєного у майбутньому, але й не потрапити у конфлікт із законом загалом. Деталі — у повідомленні Міністерства юстиції.

Пілотний проект діє у Донецькій, Одеській, Львівській, Луганській, Миколаївській та Харківській областях. Він впроваджується Міністерством юстиції та Генеральною прокуратурою на базі системи надання безоплатної правової допомоги за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні та ГО «Платформа прав людини».
Цифра дня: 99,8% суддів, які склали письмове тестування, подолали мінімальний поріг
Обов’язкове оцінювання суддів Вищою кваліфікаційною комісією суддів, яке триває з 2016-го і має закінчитися до кінця поточного року, проходить з рядом проблем. Експерти Фундації DEJURE, Автомайдану та Центру політико-правових реформ проаналізували перебіг оцінювання та підготували звіт про проблеми у процедурі.

Про деякі з них ми вже розповідали раніше, а ще одна проблема полягає у тому, що тестування, яке є обов’язковою складовою, не показує справжнього рівня знань у сфері права: майже 100% тих, хто його проходить, з легкістю отримує необхідні 50% від загальної оцінки.

З 4 158 суддів, які пройшли тестування, лише 9 не змогли набрати 45 з 90 балів. І навпаки: більшість з суддів отримали за тестування оцінки, близькі до максимальних. Причиною таких результатів може бути те, що кількість варіантів тестів є невеликою та вже тривалий час знаходиться у відкритому доступі, як і відповіді на них.

Експерти Фундації DEJURE вже неодноразово наголошували на тому, що наявна процедура кваліфікаційного оцінювання продемонструвала свою неефективність та формальний характер. А для того, щоб нарешті провести справжнє оцінювання суддів, необхідно перезавантажити органи суддівського врядування.
Що відбуватиметься наступного тижня?
ВККС продовжить оцінювання. На співбесіду іде суддя з негативним висновком ГРД, яка кілька разів приватизовувала надане державою житло
30 травня Вища кваліфікаційна комісія суддів України продовжить кваліфікаційне оцінювання. На співбесіду в цей день запросять, зокрема, суддю Львівського апеляційного господарського суду Віру Гриців. Суддя Гриців має негативний висновок від Громадської ради доброчесності, адже разом із родиною кілька разів приватизовувала службове житло.

Родина Гриців має (приватизоване) житло від держави у Львові, але після переїзду до Києва чоловіка судді, вже екс-судді Верховного Суду Михайла Гриціва, у сім'ї суддів знову вирішили скористатись правом на покращення житлових умов. Так, у жовтні 2012 року Михайло Гриців отримав як службову квартиру площею 128 кв. м у Києві. А вже за кілька місяців Дарницька РДА виключила це житло з переліку службових. 10 червня 2014 року квартиру було приватизовано на суддю Гриців Віру Миколаївну, її чоловіка та двох повнолітніх дітей.

Поведінка, коли судді й так мають значні статки і квартири в інших містах України, але все одно просять житло у держави, фактично забираючи його у тих, хто не скористався правом на покращення житлових умов, має ознаки недоброчесності.
DJR
Матеріал підготовлений за фінансової підтримки Посольства Королівства Нідерланди в рамках програми МАТРА. Зміст цієї публікації є виключно відповідальністю Фундації DEJURE і в жодному разі не відображає позицію Королівства Нідерланди.
Пов'язані матеріали