Тижневик судової реформи:
22 квітня—3 травня 2019
Важливі події останніх тижнів
3.05.2019
ОАСК «приберіг» місця двох членів ВРП для Володимира Зеленського?
Перед пасхальними святами Окружний адміністративний суд Києва (ОАСК) відзначився рядом сумнівних рішень. Так, ОАСК заблокував іще чинному Президенту Петру Порошенку можливість призначити двох членів Вищої ради правосуддя (ВРП) за президентською квотою.

Суд розглянув заяву, покликану забезпечити позов про визнання протиправними дії/бездіяльність Конкурсної комісії з відбору кандидатів до ВРП за президентською квотою (далі — Конкурсна комісія). За результатами її розгляду, 22 квітня суд заборонив Конкурсній комісії приймати рішення про визначення кандидатів, які мають бути рекомендовані Президенту для розгляду і призначення. ОАСК також заборонив голові Конкурсної комісії Володимиру Буткевичу чи іншій особі, яка виконує його обов’язки, подавати на розгляд Президента відповідний список кандидатів.

Водночас ОАСК відкрив провадження за позовом, для забезпечення якого забороняв визначати кандидатів до ВРП від Президента.

«Вжиття вказаних заходів забезпечення позову матиме наслідком виключно збереження існуючого становища до розгляду даної справи по суті та проведення всіх необхідних процедур до стадії, з якої стане неможливим поновлення прав позивача в спірних правовідносинах у випадку задоволення позову», — йдеться у повідомленні прес-служби ОАСК.

Подробиці про чергові докази політичної заангажованості Окружного адміністративного суду Києва та її наслідки — у матеріалі Фундації DEJURE.
Судді ОАСК вимагають поставити перед парламентом питання про імпічмент Порошенку
Судді Окружного адміністративного суду Києва звернулися до голови Вищої ради правосуддя, Державного бюро розслідувань та Генеральної прокуратури України з проханням провести розслідування щодо «протиправних дій керівництва держави» та поставити перед парламентом питання про імпічмент чинному Президенту.

Про те, що саме ховається за «димовою завісою» цих дій та що треба зробити, аби забезпечити незалежність судів та суддів, у своєму блозі розповідає голова правління Фундації DEJURE Михайло Жернаков.
ВККС розглядає, в середньому, 320 суддів щомісяця. Кваліфікаційне оцінювання продовжується надшвидкими темпами
Темп проведення співбесід у рамках кваліфікаційного оцінювання перетворює цю процедуру на конвеєр. Так, у 2018 році співбесіди проходили в середньому з 320-ма суддями на місяць. Найбільше їх відбулося у квітні та липні 2018 року — понад 500.

Зрозуміло, що за таких умов більшість співбесід є поверхневими і формальними.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України (ВККС) пояснює поспіх незадоволенням суддів відмінностями в оплаті праці тих, хто вже пройшов кваліфікаційне оцінювання й тих, хто ще цього не зробив.

Експерти Фундації DEJURE, Автомайдану та Центру політико-правових реформ проаналізували процес кваліфікаційного оцінювання та рекомендують ВККС зменшити темп співбесід до такого, який дозволить повністю й всебічно збирати та опрацьовувати всю інформацію про суддів, з повним залученням Громадської ради доброчесності (ГРД). Забезпечення рівних умов праці, на думку експертів, не може досягатися шляхом формалізації (фактично викресленням) кваліфікаційного оцінювання — процедури, що покликана задовольнити суспільний запит на очищення та оновлення суддівського корпусу.

Сподіваємося, що ВККС дослухається до голосу громадськості та зменшить темп проведення співбесід. Якщо цього не станеться, у підсумку ми матимемо лише формально проведений процес (на який, тим не менше, буде витрачено час, людські ресурси та кошти з державного бюджету) і жодного справжнього очищення суддівського корпусу.

З усіма рекомендаціями експертів Вищій кваліфікаційній комісії суддів та Верховній Раді України можна ознайомитися у звіті за посиланням.
КСУ відмовив судді-викривачці Гольник у відкритті провадження
24 квітня Конституційний Суд України відмовив у відкритті провадження за конституційною скаргою судді Октябрського райсуду Полтави Лариси Гольник.

Суддя-викривачка поставила під сумнів конституційність положення закону «Про Вищу раду правосуддя», які ставлять суддю вище людини, котра на нього/неї скаржиться.

«Якщо особа звертається до Вищої ради правосуддя з дисциплінарною скаргою на суддю і не згодна з рішенням Дисциплінарної палати ВРП, оскаржити це рішення вона зможе тільки тоді, коли сама дисциплінарна палата надасть на те дозвіл. Водночас судді, на якого накладене дисциплінарне стягнення, ніякі дозволи на оскарження рішення дисциплінарної палати не потрібні», — повідомила Гольник на своїй сторінці у Facebook.

Подробиці про те, як суддя-викривачка Лариса Гольник пішла проти системи, публічно викривши корупційний злочин, і що з цього вийшло — читайте у матеріалі юриста Фундації DEJURE Андрія Химчука для сайту 24 каналу.
Завершився прийом документів на посаду керівника апарату ВАС

25 квітня завершився прийом документів на посаду керівника апарату Вищого антикорупційного суду. 13 травня Комісія з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя перевірить рівень володіння іноземними мовами кандидатів, і цього ж дня відбудеться тестування претендентів на посаду керівника апарату ВАС.

На основі даних сайту електронних декларацій юристи Фундації DEJURE порахували кількість кандидатів на посаду керівника апарату Вищого антикорупційного суду.

Претендентами є:

  1. Олексій Жуков
  2. Роман Козій
  3. Наталя Король
  4. Богдан Крикливенко
  5. Володимир Куценко
  6. Валентина Лисенко
  7. Оксана Літвінова
  8. Вадим Опальченко
  9. Наталія Тимощук

Керівник апарату Вищого антикорупційного суду буде отримувати найбільший (після суддів) базовий оклад — 30 тис. грн. Він або вона відповідатиме за забезпечення роботи ВАС: зокрема за штат суду, матеріально-технічне та господарче забезпечення. Керівник апарату Антикорсуду також буде нести персональну відповідальність за документообіг суду — наприклад, за фіксацію судових засідань.

Детальніше про те, що потрібно зробити, щоб запрацював ВАС, і коли нарешті можна буде побачити перші результати роботи, — у нашому матеріалі.
Кандидати на посади в Апеляційній палаті ВСПІВ склали іспит
25 і 26 квітня учасники конкурсу до Апеляційної палати Вищого суду з питань інтелектуальної власності (ВСПІВ) склали дві частини спеціального іспиту: анонімне письмове тестування та практичне завдання. За результатами анонімного тестування, 38 з 50 кандидатів були допущені до виконання практичного завдання. Результати практичного завдання будуть повідомлені пізніше.

«Практичне завдання виконується шляхом продовження викладення кандидатом тексту модельного судового рішення за результатами розгляду по суті матеріалів модельної справи. Практичне завдання виконується із використанням комп’ютерної техніки. На виконання практичного завдання кандидатам надається п’ять з половиною годин. Максимально можна набрати 120 балів», — йдеться у повідомленні ВККС.

Нагадаємо, конкурс на зайняття 9 вакантних посад суддів Апеляційної палати Вищого суду з питань інтелектуальної власності почався в жовтні 2018 року. Конкурс до ВСПІВ та Апеляційної палати ВСПІВ — єдиний, де кандидати писали практичне завдання на ПК.
Суддя, який забороняв Майдан і якого мали звільнити, вже рік продовжує ходити на роботу
25 квітня виповнився рік відтоді, як Вища кваліфікаційна комісія визнала суддю Окружного адміністративного суду Києва Богдана Саніна таким, що не що не відповідає займаній посаді. Проте через зволікання з розглядом цього питання у Вищій раді правосуддя суддя досі не звільнений.

Нагадаємо, суддя Санін відомий тим, що 30 листопада 2013 року о 23:55 ухвалив рішення, яким заборонив мирні акції у центрі Києва у період з 1 грудня 2013 року до 7 січня 2014 року.

У 2015 році термін його суддівських повноважень завершився, для безстрокового призначення суддя повинен був успішно пройти кваліфікаційне оцінювання (чого, як і зазначено вище, не сталося).

Отже, сумарно суддя вже понад 3 роки не має повноважень здійснювати правосуддя, проте ходить на роботу і отримує заробітну плату.

Замість розгляду справ Богдан Санін займається інформаційною роботою на посаді судді-спікера, створеній у післямайданний час з метою відновлення довіри до судової влади. Така ситуація є абсурдною з огляду на те, що сам він є одним з «суддів Майдану».

А ще у вільний час Богдан Санін опановує водну стихію: у власності його сім'ї (а саме — дружини) є 2 морські яхти. З морем Богдана Саніна також пов’язує родина дружини: його тесть Володимир Яцуба у 2011—2014 роках був головою Севастопольської міської державної адміністрації, під час Революції гідності організовував поїздки «тітушок» на «антимайдан» у Києві, а 24 лютого 2014 року втік з Автономної республіки Крим. Пізніше Богдан Санін разом з дружиною їздив відпочивати до вже окупованого Криму.

Можливо, саме завдяки своїм тісним зв’язкам з водною стихією, суддя знає, як надійно пришвартуватися.
Закінчився строк повноважень 10 членів ВРП
З травня спливають повноваження десятьох з 21 члена Вища рада правосуддя. Зокрема, Ігор Бенедисюк, Тетяна Малашенкова, Наталя Волковицька та Микола Гусак будуть призначені суддями «оновленого» Верховного Суду. Також закінчується строк повноважень членів ВРП Вадима Беляневича, Андрія Бойка, Анатолія Мірошниченка, Вадима Нежури, Володимира Комкова та Ірини Мамонтової.

На місця деяких з десятьох призначили нових членів — їх визначили на з'їздах адвокатів, прокурорів та юристів-науковців. Так, місця у ВРП, зокрема, вже готові зайняти Світлана Шелест і Лариса Іванова (за квотою з'їзду суддів), Ігор Фомін та Віктор Матвійчук (за квотою конференції прокурорів), а також Віктор Грищук (за квотою з'їзду юридичних вишів та наукових установ).

Всупереч закону на другий термін у Вищій раді правосуддя залишаються чинні члени ВРП Олексій Маловацький та Павло Гречківський — їх переобрав З'їзд адвокатів. Водночас, згідно з Конституцією та Законом «Про Вищу раду правосуддя», члени ВРП можуть обиратися лише на один строк на 4 роки, але ні З'їзд, ні переобраних такі проблеми, як законодавча заборона, не зупинили.
Що відбуватиметься наступного тижня?
ВККС продовжить співбесіди у рамках кваліфоцінювання. Серед запрошених — «суддя мера Одеси Труханова»
Кваліфікаційне оцінювання суддів, яке відбувається ледь не у конвеєрному темпі (понад 300 суддів щомісяця), ВККС продовжить у понеділок, 6 травня.

У цей день співбесіду буде, зокрема, проходити «суддя мера Одеси Труханова» Віктор Корой. За даними Prosud, суддя Малиновського райсуду Одеси був членом колегії суддів, які з феноменальною швидкістю (з жовтня 2018-го по лютий 2019 року відбулося 7 судових засідань, які проходили щотижня і на які суд кожного разу виділяв по півдня) розглядають справу чинного мера Одеси Геннадія Труханова, якого звинувачують в організації схеми про заволодіння коштами місцевого бюджету в сумі 185 млн грн під виглядом купівлі будівлі збанкрутілого заводу «Краян» за завідомо завищеною вартістю.

Про те, що необхідно зробити ВККС, щоб оцінювання було справді ефективним, — у рекомендаціях експертів для Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Верховної Ради.
DJR
Матеріал підготовлений за фінансової підтримки Посольства Королівства Нідерланди в рамках програми МАТРА. Зміст цієї публікації є виключно відповідальністю Фундації DEJURE і в жодному разі не відображає позицію Королівства Нідерланди.