Тижневик судової реформи:
6—10 травня 2019
Важливі події тижня, що минає
10.05.2019
Обрали голову та заступника голови Вищого антикорупційного суду. Суд запрацює у вересні
Головою Вищого антикорупційного суду (ВАС) стала Олена Танасевич, яка під час добору до ВАС показала найкращі бали.

7 травня її обрали на зборах суддів ВАС методом таємного голосування. Голосування проходило у декілька етапів, адже після першого й повторного голосування жоден з трьох кандидатів не набрав потрібну кількість голосів.

Під час першої спроби, окрім Танасевич, на посаду голови ВАС кандидували колишній суддя Апеляційного суду Львівської області Олег Павлишин і адвокат родин Небесної сотні Маркіян Галабала, який вибув після першого таємного голосування, набравши найменшу кількість голосів. У другому турі голосування конкуренткою Олени Танасевич була екс-суддя Жмеринського міськрайонного суду Ольга Саландяк.

Заступником голови ВАС став колишній адвокат Євген Крук. Танасевич і Крук зайняли єдині адміністративні посади у ВАС. Збори суддів 7 травня також вирішили, що датою початку роботи Вищого антикорупційного суду буде 5 вересня 2019 року. І це викликало негативні реакції: деякі їхні колеги-судді певні, що ВАС мав би запрацювати раніше.

Раніше новообрана голова антикорсуду була суддею Печенізького районного суду Харківської області. Олена Танасевич прийняла присягу судді у 2012 році. За даними декларації за 2017 рік, суддя за рік отримала 220 тис. грн заробітної плати, а її чоловік-бізнесмен — мільйон. Родина Танасевич мешкає у Харкові, де має квартиру. Суддя, за даними декларації, їздить на автомобілі Peugeot 107 та володіє в Україні сімома земельними ділянками.

Олена Танасевич і Євген Крук не фігурували у списку недоброчесних кандидатів до Вищого антикорупційного суду, складеного експертами Фундації DEJURE, Автомайдану й Трансперенсі Інтернешнл Україна.

Нагадаємо, 38 суддів ВАС склали присягу у квітні. Вищий антикорупційний суд буде тимчасово знаходитися у приміщенні Печерського районного суду Києва. ВАС розглядатиме справи, які розслідує Національне антикорупційне бюро. Суду передадуть понад 200 справ, які зараз є в судах першої інстанції та в апеляції.
Ще 75 суддів ВС склали присягу. Тепер у найвищому суді країни загалом 44 недоброчесних судді
7 травня в числі новопризначених 75 суддів Верховного Суду суддівську присягу склали ще 15 суддів Верховного Суду (ВС), які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики. Указ про їх призначення на посади підписав чинний Президент Петро Порошенко. Таким чином, кількість недоброчесних суддів у ВС зросла до 44.

Тепер очистити склад Верховного Суду від недоброчесних можливо хіба що шляхом ухвалення спеціального закону, який дозволив би провести повторне оцінювання цих суддів.
Допити мають перестати калічити дітей
На сайті 24 каналу вийшов матеріал Фундації DEJURE з коментарями експертів, які працюють з дітьми у контакті з законом, про те, чому в Україні необхідно змінити підхід до допиту малолітніх і неповнолітніх. Причому незалежно від того, чи є дитина свідком злочину, жертвою або сама потрапила у конфлікт із законом.

Цим текстом Фундація DEJURE продовжує звертатися до суддів, прокурорів, слідчих і адвокатів з проханням розповісти про власний досвід і проблемні питання роботи й координації, а також пройти тематичне опитування.

Зібрана завдяки опитуванню інформація допоможе розробити навчальну програму для працівників системи правосуддя з роботи з неповнолітніми, які є свідками та/або жертвами насильства.

Опитування проводиться у партнерстві з правовим клубом «PRAVOKATOR.Київ» в рамках проекту «Дружня до дитини система правосуддя: гуманізація судових процесів та нетравматичні методи опитувань» і реалізується за підтримки проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні», який впроваджується Канадським бюро міжнародної освіти у партнерстві з Координаційним центром з надання правової допомоги та фінансується Урядом Канади.
ЧЕСТЬ і НЕ.ЧЕСТЬ тижня
9 травня вийшов черговий випуск телерубрики «ЧЕСТЬ і НЕ. ЧЕСТЬ тижня» на 24 каналі.

Цього разу — про суддів Окружного адміністративного суду Києва, які прийняли протилежні рішення в аналогічних справах. Премію «НЕ.ЧЕСТЬ тижня» отримав суддя, який вважає, що Національне агентство з питань запобігання корупції може перевіряти декларації посадовців вічність. А от «ЧЕСТЬ тижня» вважає, що декларації мають перевіряти у розумний строк. І ми з нею погоджуємось!
Що відбуватиметься наступного тижня?
Спробують звільнити голову Конституційного Суду України. Але це неточно
14 травня Конституційний Суд України (КСУ) може звільнити з посади голови суду Станіслава Шевчука. Про це повідомляє ряд медіа з посиланням на власні джерела. Журналісти Bihus.info, зокрема, пишуть, що комісія КСУ у своєму висновку, який начебто є у розпорядженні редакції, визнала достатніми підстави для звільнення голови. На сайті суду інформація про засідання відсутня.

«Комісія дійшла висновку про наявність підстав для звільнення Шевчука Станіслава Володимировича з посади судді Конституційного Суду у зв’язку з вчиненням ним істотного дисциплінарного проступку, грубим та системних нехтуванням своїми обов’язками, що є несумісним зі статусом судді Конституційного Суду України та виявило його невідповідність займаній посаді. Допущені суддею і Головою Конституційного Суду України Шевчуком С. В. порушення Конституції та законів України, а саме видання незаконних розпоряджень, політизації діяльності Конституційного Суду України та його голови, ігнорування прав суддів, порушення конституційних гарантій», — наводять журналісти інформацію з документа.

Раніше у медіа також з’являлась інформація, що Святослава Шевчука намагатимуться усунути з посади не через системні порушення, а для того, щоб зірвати інавгурацію наступного Президента України Володимира Зеленського. Проте 25 квітня збори суддів КСУ постановили, що навіть дострокове звільнення голови суду не зможе зірвати інавгурацію новообраного Президента. Заяву підтримали 12 з 18-ти суддів КСУ.

Нагадаємо, у Конституційному Суді усього 18 суддів: по 6 від Президента, Верховної Ради та з'їзду суддів. Щоб прийняти будь-яке рішення, в тому числі про відсторонення Святослава Шевчука, його мають підтримати щонайменше 12 суддів КСУ.
Відбудеться конкурс на посаду керівника апарату ВАС
Наразі обов’язки керівника апарату Вищого антикорупційного суду тимчасово виконує Олексій Жуков. 13 травня відбудуться тестування та співбесіди з кандидатами, які претендують на постійне заняття цієї посади (серед них — і сам Олексій Жуков). 17 травня має бути оголошено ім'я переможця конкурсу.

Доброчесність керівника апарату ВАС має ключове значення для успіху цього суду, адже саме керівник апарату матиме повний доступ до документообігу Антикорсуду та нестиме за нього персональну відповідальність.
Експертна спільнота обговорить майбутнє Вищого антикорупційного суду
15 травня о 17:00 відбудеться експертна дискусія, присвячена підсумкам відбору суддів ВАС, здійсненню повноцінного запуску Антикорсуду та забезпеченню справедливого і незалежного судочинства у справах топ-корупціонерів.

Перша частина заходу буде присвячена результатам відбору суддів ВАС та запуску Антикорсуду. Спікерами цієї панелі будуть:

  • Андрій Борович, виконавчий директор Transparency International Ukraine;
  • Сергій Козьяков, голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
  • Зеновій Холоднюк, голова Державної судової адміністрації України;
  • Ека Ткешелашвілі, голова Антикорупційної ініціативи Європейського Союзу в Україні (EUACI);
  • Леван Дучідзе, директор Міжнародної організації з розвитку права в Україні (IDLO);
  • Сергій Дрозач, керівник Секретаріату Громадської ради міжнародних експертів;
  • Ірина Шиба, виконавча директорка Фундації DEJURE.

У другй частині заходу йтиметься про забезпечення справедливого і незалежного судочинства у справах топ-корупції. Її спікерами будуть:

  • Артем Ситник, директор Національного антикорупційного бюро України;
  • Володимир Кривенко, заступник керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
  • Олена Танасевич, голова Вищого антикорупційного суду (уточнюється);
  • Катерина Широка та Маркіян Галабала, судді ВАС;
  • Денис Шкаровський, адвокат, радник VB Partners.

Більше інформації про захід — на сторінці Transparency International Ukraine. Зареєструватися до участі можна за посиланням.
Експерти Фундації DEJURE вирушають на відкриту дискусію до Львова
Дискусія «Нова система правосуддя» відбудеться 16 травня о 10:00 у Правовому клубі PRAVOKATOR у м. Львів. Під час заходу поговоримо про головні досягнення і провали судової реформи, про досвід роботи Громадської ради доброчесності під час другого конкурсу на посади суддів Верховного Суду та про відмінність процесу при доборі суддів Вищого антикорупційного суду за участі міжнародних експертів. А також представимо Маніфест Фундації DEJURE, який включає основні кроки для ефективного реформування судової системи.

Участь у заході візьмуть наші експерти: виконавча директорка Фундації DEJURE, експертка з питань судової реформи, відновного правосуддя та правосуддя для дітей Ірина Шиба і член Громадської ради доброчесності, голова Третейської палати України, експерт з реформи господарських та третейських судів Тарас Шепель.

Деталі заходу — у події на Facebook. Всіх зацікавлених просимо зареєструватися для участі у дискусії за посиланням.

Захід проводиться за фінансової підтримки Посольства Королівства Нідерланди в рамках програми МАТРА та у партнерстві з Львівським правовим клубом PRAVOKATOR. Думки учасників цього заходу є виключно відповідальністю Фундації DEJURE і в жодному разі не відображають позицію Королівства Нідерланди.
Триває кваліфікаційне оцінювання суддів. Співбесіди призначено звільненій ВРП «судді Майдану» і судді, якого зловили п’яним за кермом
Наступного тижня члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів у межах оцінювання проведуть співбесіди з цілим рядом суддів, які приймали свавільні рішення або були зловлені громадськими активістами на приховуванні статків.

Так, 16 травня на співбесіду має з'явитися «суддя Майдану» Христина Гладун. 11 квітня 2019 року Вища рада правосуддя звільнила її з посади судді Печерського районного суду Києва за вчинення істотного дисциплінарного проступку. Восени 2015 року суддя Гладун постановила зняти з розшуку екс-голову Адміністрації Президента (АП) Андрія Портнова, який обіймав посаду за часи президентства Віктора Януковича, а потім втік у Росію. Портнова, зокрема, звинувачували у привласненні майна шляхом зловживання службовим становищем.

У грудні 2013 року, на початку Революції гідності, суддя Гладун заборонила знаходитися у Жовтневому палаці та Будинку профспілок у Києві будь-яким особам, крім працівників будівель. У січні 2014 року суддя ухвалила постанову, якою відмовила у звільненні активіста Майдану (тоді 21-річного) Ярослава Притуленка. Хлопця, нагадаємо, затримали співробітники колишнього «Беркуту» на акції протесту під АП 1 грудня 2014 року, яка переросла у заворушення між активістами та екіпірованими силовиками. Зрештою Притуленко був за ґратами найдовше з усіх затриманих того дня — місяць в ізоляторі тимчасового тримання та ще місяць у Лук'янівському СІЗО.

В цей же день співбесіду проходитиме і суддя з Тернополя Андрій Осташ. Заступник голови Тернопільського окружного адміністративного суду у період Революції гідності став ледь не у відкрите протистояння з місцевими депутатами та активістами, які підтримували Майдан. Суддя Осташ скасував рішення Тернопільської облради про недовіру тодішньому голові Тернопільської ОДА Валентину Хоптяну, який був членом колишньої Партії регіонів. Також замголови Тернопільського окружного адмінсуду визнав незаконним і скасував рішення міськради № 6/44/6 «Про визнання Народної ради України органом, уповноваженим представляти інтереси народу України, повноваження на створення якої надані рішенням Всенародних зборів громад, які відбулися 19 січня 2014 року на Майдані Незалежності у м. Києві». У 2015 році суддю Осташа зловили п'яним за кермом: він не тікав від правоохоронців та активістів, погодився пройти тест на алкоголь та підписав протокол.

Також 16 травня співбесіду буде проходити і суддя Господарського суду Києва Валерій Пінчук. У декларації за 2014 рік суддя «забув» вказати, що з 2004 року має право власності на 30% квартири у столиці площею 93 кв. м. У декларації за 2015 рік ця власність вказана.
DJR
Матеріал підготовлений за фінансової підтримки Посольства Королівства Нідерланди в рамках програми МАТРА. Зміст цієї публікації є виключно відповідальністю Фундації DEJURE і в жодному разі не відображає позицію Королівства Нідерланди.
Пов'язані матеріали