Механізми судового розгляду справ про воєнні злочини: досвід іноземних країн - DC75C

Україна офіційно стала 125-ю державою-учасницею Римського статуту Міжнародного кримінального суду

1 січня 2025 року Україна офіційно стала 125-ю державою-учасницею Римського статуту Міжнародного кримінального суду, остаточно набувши всіх прав та обов’язків. Нагадаємо, Міжнародний кримінальний суд має повноваження переслідувати осіб, відповідальних за найбільш серйозні злочини згідно з міжнародним правом, а саме – злочини геноциду, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії. Відтепер Україна як держава-учасниця МКС… Читати далі Україна офіційно стала 125-ю державою-учасницею Римського статуту Міжнародного кримінального суду

Ратифіковано: Верховна Рада підтримала Римський статут

281 — за. Сьогодні, 21 серпня, народні обранці підтримали ратифікацію Римського статуту в Україні. Це важливе рішення в контексті притягнення до відповідальності воєнних злочинців. Римський статут лежить в основі роботи Міжнародного кримінального суду (МКС), який має повноваження переслідувати осіб, відповідальних за найбільш серйозні злочини згідно з міжнародним правом, а саме – злочин геноциду, злочини проти… Читати далі Ратифіковано: Верховна Рада підтримала Римський статут

ЄСПЛ визнав Росію відповідальною за порушення прав людини в т.о Криму

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) оголосив рішення у справі “Україна проти Росії (щодо Криму)”: визнав існування систематичних порушень прав людини в т.о Криму з боку РФ, починаючи з 2014 року. Справа стосувалася численних порушень Конвенції з прав людини, зокрема, і переслідувань українців за їхню політичну позицію https://bit.ly/3RIhLof. Це перше рішення, у якому міжнародна судова інстанція… Читати далі ЄСПЛ визнав Росію відповідальною за порушення прав людини в т.о Криму

Моделі розгляду воєнних злочинів та інших серйозних порушень прав людини в межах національної судової системи

Безумовно, Україна бажає розслідувати міжнародні злочини, вчинені в умовах збройної агресії Російської Федерації. Проте залишається найважливіше запитання – чи Україна спроможна це зробити ефективно та з дотриманням міжнародно-правових стандартів у сфері прав людини? Експерти з міжнародного права вже ставили під сумнів спроможність українських суддів безсторонньо та справедливо розглядати справи щодо російських військовослужбовців, а деякі рішення… Читати далі Моделі розгляду воєнних злочинів та інших серйозних порушень прав людини в межах національної судової системи

Обвинувачений у державній зраді екссуддя Чорнобук мобілізувався до ЗСУ

Вже не вперше українські судді втікають від правосуддя в ЗСУ. Знайомтеся, Валерій Чорнобук — колишній голова Апеляційного суду Криму, який активно сприяв встановленню окупаційної влади на півострові. Провадження щодо нього слухалося в Печерському районному суді Києва дуже повільно (підготовче засідання суддя Віта Бортницька не могла провести вісім місяців — з січня до вересня 2020 року). Оскільки наразі в судовому реєстрі відсутні будь-які рішення, ухвалені після 2020, невідомо як проходить справа Чорнобука.

Коаліція “Україна. П’ята ранку”: час ратифікувати Римський Статут

Коаліція “Україна. П’ята ранку” вітає крок Володимира Зеленського на шляху поглиблення співпраці з Міжнародним кримінальним судом. Вважаємо, що офіційний візит Президента України Володимира Зеленського до Гааги 4 травня 2023 року, зокрема до Міжнародного кримінального суду (МКС), є свідченням безумовної відданості нашої країни принципам правосуддя та невідворотності покарання за найтяжчі міжнародні злочини та захисту інтересів постраждалих… Читати далі Коаліція “Україна. П’ята ранку”: час ратифікувати Римський Статут

Розгляд справ про воєнні злочини затягують: чому підозрювані та обвинувачені не отримують повістки до суду?

У лютому 2023 року аномально велика кількість судових засідань у справах про воєнні злочини була відкладена. Це зафіксувала Медійна ініціатива за права людини (МІПЛ). За їхньою інформацією причина в тому, що Державна судова адміністрація (ДСА) не поновила договір з газетою “Урядовий кур’єр” для публікації повідомлень про виклики підозрюваних, обвинувачених до суду.

Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Путіна

Сьогодні, 17 березня 2023 року, Палата досудового провадження Міжнародного кримінального суду (МКС) видала ордери на арешт президента РФ Володимира Путіна та Уповноваженої у справах дітей Марії Львови-Бєлової.

Хто такий “друг суду” та як він може допомогти під час розгляду справ щодо воєнних злочинів?

Використання amicus curiae (з лат. «друг суду») вважається одним із можливих способів залучення експертів до розгляду українськими судами справ щодо воєнних злочинів, скоєних під час воєнної агресії рф. Раніше ми розповідали вам про цей та інші способи залучення міжнародних експертів у нашому аналітичному матеріалі (посилання на аналітику). У цій статті ми детальніше розповімо, хто такий «друг суду», звідки походить та як застосовується ця концепція, а також чи буде вона корисною для українських суддів.

Доступ до публічної інформації та виклики для судової влади в умовах війни

У цьому аналітичному дослідженні ми насамперед поділимось власним досвідом щодо можливості отримати публічну інформацію від судової влади та основними проблемами, з якими ми зіштовхнулись як запитувачі.

Як залучити міжнародних юридичних експертів до розгляду справ про воєнні злочини національними судами?

Велика кількість зареєстрованих кримінальних проваджень в Україні, які після завершення досудового розслідування розглядатимуться національними судами, та специфіка розгляду справ, що стосуються воєнних злочинів, потребують експертизи та досвіду у міжнародному кримінальному та гуманітарному праві.

Механізми судового розгляду справ про воєнні злочини: досвід іноземних країн

Наше дослідження має на меті проаналізувати досвід країн, які зіштовхнулися з проблемою притягнення до відповідальності винних за вчинення воєнних злочинів.