З початком повномасштабної війни Україна активно використовує можливість притягнути до відповідальності як росію, так і самого путіна з усіма, хто дає злочинні вказівки. Наш юридичний фронт для цього звернувся до низки міжнародних судів, які можуть розглядати справи щодо війни Росії проти України. Тож коротко опишемо, які міжнародні суди вже розглядають або будуть розглядати наші скарги.
- Міжнародний кримінальний суд (International Criminal Court)
- Спеціальний трибунал для покарання злочину агресії проти України (в процесі створення)
- Міжнародний Суд ООН (International Court of Justice)
- Європейський суд з прав людини (European Court of Human Rights)
1. Міжнародний кримінальний суд (МКС), розташований у Гаазі, може розглядати справи щодо притягнення індивідів (осіб) до кримінальної відповідальності за вчинення таких злочинів:
- геноцид (дії направлені на знищення певної групи за національною, релігійною, етнічною чи расовою ознакою);
- злочини проти людяності (наприклад, вбивство цивільних осіб, примусова депортація, катування тощо, вчинені в межах широкомасштабного або систематичного нападу на цивільних осіб);
- воєнні злочини (істотне порушення законів та звичаїв війни, наприклад, використання живих щитів або забороненої зброї масового вбивства, незаконне використання військової форми супротивника чи емблеми Червоного Хреста);
- злочин агресії (планування, підготовка, ініціювання або здійснення акту агресії, тобто застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності чи політичної незалежності іншої держави).
Юрисдикція МКС поширюється на держави, які ратифікували Римський статут або визнали юрисдикцію цього суду. Україна поки обрала другий варіант та двічі подала декларації щодо визнання юрисдикції МКС (щодо подій на Майдані та щодо агресії Росії проти України). Важливо, що юрисдикція МКС поширюється на всю міжнародно-визнану територію України, включаючи тимчасово окуповані території.
Те, що Росія не ратифікувала Римський статут, не має суттєвого значення, адже росіяни здійснюють міжнародні злочини на території України, а не у себе вдома. МКС же має юрисдикцію щодо злочинів, вчинених на всій території України, адже ми подали відповідну декларацію ще у 2015 році.
Національне кримінальне законодавство теж передбачає відповідальність за порушення законів та звичаїв війни, тому Україна могла б самостійно розслідувати та притягати до відповідальності воєнних злочинців. Проте, коли йдеться про вище керівництво рф, яке планувало і віддавало конкретні накази, погодьтесь, що притягнути їх до відповідальності власними силами буде надзвичайно важко.
Саме тому, у деяких випадках нам потрібен МКС, якому наша держава всіляко сприятиме у розслідуванні. МКС розглядає такі справи за принципом компліментарності: суд береться за справи лише тоді, коли правоохоронна та судова системи держави не можуть або не бажають розслідувати та розглядати їх.
Які злочини розслідуватиме прокурор МКС?
Наразі йдеться про злочини проти людяності та воєнні злочини. Утім, якщо вдасться зібрати докази вчинення геноциду щодо українського народу, то певних осіб можуть звинуватити й у цьому злочині.
Яка процедура притягнення до відповідальності?
Ці злочини не мають строку давності. Проте, як і в будь-якому кримінальному провадженні, вина і роль конкретних осіб повинні бути доведені. Маємо на увазі не тих військових, яких вдасться взяти у полон, а вище керівництво рф – тих, хто віддавав накази. Злочини такого масштабу розслідувати не легко.
Прокурор МКС, зібравши необхідні докази вчинення таких злочинів, може подати клопотання до МКС про видачу повістки про виклик до суду або ордера на арешт обвинувачених.
Важливим є і те, що МКС розглядає справи лише за особистої участі обвинуваченого у засіданнях. Тому путіна і військове керівництво рф треба ще доставити в Гаагу до суду. І якщо наразі це може здаватись нереальним, то так само у 1942 році, коли розпочалося створення трибуналу над нацистами, ніхто не міг точно передбачити, що невдовзі в Нюрнберзі вироки таки будуть винесені.
Яка ситуація з МКС зараз?
З квітня 2014 року в МКС перебувала справа "Ситуація в Україні" щодо вбивств на Майдані, а також ситуації у Криму та на Донбасі. У грудні 2020 року у МКС завершилась стадія попереднього вивчення цієї справи. Прокурорка МКС Фату Бенсуда дійшла висновку про достатність підстав вважати, що “великий спектр дій, які містять воєнні злочини та злочини проти людяності, юрисдикцію над якими має суд, були вчинені у контексті ситуації в Україні".
Після нападу росії 24.02.2022 прокурор МКС Карім Хан розпочав розслідування нових воєнних злочинів та злочинів проти людяності. Представники МКС виїхали в Україну для розслідування та збирання доказів.
2. Спеціальний трибунал для покарання злочину агресії проти України розглядатиме кримінальні справи щодо конкретних осіб.
У Римському статуті є застереження про те, що МКС не матиме юрисдикції розглядати справи, що стосуються злочину агресії, якщо вони вчинені громадянами держави, яка не ратифікувала Статут. Росія цього не зробила і не зробить.
Саме тому Україна ініціювала створення спеціального трибуналу для покарання злочину агресії проти України. Приклади створення спеціальних трибуналів в історії вже траплялися: Нюрнберзький і Токійський трибунали, а також трибунали для колишньої Югославії й Руанди.
Що таке агресія?
У Римському статуті злочин агресії визначений статтею 8 bis як планування, підготовка, ініціювання або здійснення акту агресії особою, яка перебуває в стані фактичного здійснення керівництва або контролю за політичними чи військовими діями держави. Такий акт агресії в силу свого характеру, серйозності та масштабів являється грубим порушенням Статуту ООН.
Акт агресії Римським статутом та резолюцією Генасамблеї ООН визначено, як застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності чи політичної незалежності іншої держави, або іншим чином, несумісним зі Статутом ООН. Перелік таких дій є невичерпним.
Як можна створити такий трибунал?
Експерти вказують на кілька варіантів: держави сформованої коаліції можуть укласти міжнародний договір зі статутом нового трибуналу, що буде передбачати його створення та визначення злочинів, які він може розслідувати, у першу чергу злочин агресії. Також, як варіант, такий договір може бути укладено між Україною та ООН.
Легітимність цього трибуналу можуть закріпити Генеральна Асамблея ООН і Рада Європи. Саме ці органи можуть рекомендувати його створення (оскільки резолюція Ради Безпеки ООН може бути заблокована її членом – росією).
Важливо, що такий трибунал насамперед фокусуватиметься на злочинах агресії й не підмінятиме діяльність інших судів (МКС, національних судів України та/або інших держав).
Яка ситуація із трибуналом зараз?
04.03.2022 року було проголошено Декларацію про створення Спеціального трибуналу для покарання злочину агресії проти України. Наразі розробляється механізм його створення.
3. Міжнародний суд ООН (МС ООН), також розташований у Гаазі, розглядає спори між державами, що пов'язані з порушенням міжнародних зобов'язань. Зазвичай це територіальні спори або ті, що стосуються дипломатичного і консульського права. Цей суд розглядав, зокрема, справу Румунії проти України щодо чорноморського шельфу.
Для того, щоб МС ООН мав змогу розглянути позов однієї держави проти іншої, потрібна згода держав на розгляд спору цим судом. Існують три механізми надання такої згоди:
- Абсолютне надання згоди шляхом подання декларації до МС ООН про прийняття юрисдикції суду (ані росія, ані Україна не подали таких декларацій; небагато держав взагалі використали цей механізм);
- Надання згоди обох сторін для розгляду конкретного спору (зрозуміло, що росія не погодиться на розгляд справи проти себе);
- Надання згоди через конкретний міжнародний договір.
І лише останній варіант є реалістичним. Тобто, Україна може подати заяву за порушення рф ратифікованих нею міжнародних договорів. Наш позов від 26.02.2022 року стосується тлумачення росією поняття “геноцид” відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. Детальніше тут.
Україна заявила, що росія не може вести будь-які дії на території України, посилаючись на запобігання “геноциду” та/або покарання за нього, адже ніякого геноциду ні на Донбасі, ні в інших регіонах не було. росія викривлено розтлумачила поняття геноциду з Конвенції для того, щоб обґрунтувати своє повномасштабне вторгнення, чим зрадила мету і цілі Конвенції.
Яка ситуація з МС ООН зараз?
07.03.2022 у МС ООН розпочались слухання у справі, рф відмовилася брати участь у них і не з’явилася у суд. Найближчим часом суд може винести рішення щодо запобіжних заходів та зобов’язати росію припинити воєнні дії в Україні. Рішення по суті поки очікувати зарано.
Окрім цього, з 2017 року МС ООН розглядає ще одну справу України проти росії. Там Україна намагається притягнути росію до відповідальності за фінансування тероризму на Донбасі відповідно до Конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та за дискримінацію кримських татар в окупованому Криму відповідно до Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.
4. Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) розглядає справи проти держав-учасниць Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо порушення ними положень цього документу та Протоколів до Конвенції. Звернутись до ЄСПЛ може як особа, так і інша держава-учасниця. Відповідачем в ЄСПЛ може бути лише держава-учасниця.
Рішення цього суду є обов’язковими для держав. За їх виконанням слідкує Комітет Міністрів. Якщо держава не виконує рішення, ЄСПЛ передасть справу Комітету Міністрів з метою визначення заходів, яких необхідно вжити.
ЄСПЛ наразі розглядає справу “Нідерланди та Україна проти Росії”, об’єднавши скарги стосовно масових та систематичних порушень прав людини на тимчасово окупованих територіях Донбасу, щодо викрадення та спроб незаконного вивезення дітей-сиріт із Донецької та Луганської областей на територію рф у 2014 році та стосовно збиття літака рейсу Малайзійських авіаліній MH17.
В них Україна доводить порушення таких статей Конвенції: 2 (право на життя), 3 (заборона катування), 5 (право на свободу та особисту недоторканість), 6 (право на справедливий суд), 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя), 9 (свобода думки, совісті і релігії), 10 (свобода вираження поглядів), 11 (свобода зібрань та об’єднання), 14 (заборона дискримінації) у поєднанні зі статтями 3, 8, 9, 10, 11 Конвенції та статтею 1 (захист права власності) Першого протоколу до Конвенції, статтею 2 (свобода пересування) Протоколу № 4 до Конвенції.
Яка ситуація з ЄСПЛ зараз?
28.02.2022 року ЄСПЛ отримав запит України проінформувати уряд рф про термінові тимчасові (забезпечувальні) заходи, відповідно до правила 39 Регламенту Суду, у зв’язку з “масовими порушеннями прав людини, які вчиняються російськими військами в ході військової агресії проти суверенної території держави Україна”.
01.03.2022 року ЄСПЛ виніс рішення про застосування таких заходів: ЄСПЛ наказав уряду росії “утримуватися від військових нападів на цивільне населення та цивільні об’єкти, у тому числі житлові приміщення, транспортні засоби швидкої допомоги й інші цивільні об’єкти, що перебувають під спеціальною охороною, зокрема школи та лікарні, а також негайно забезпечити безпеку закладів медичної допомоги, їх особового складу й автомобілів швидкої допомоги на території, яка піддається нападу або облозі російських військ”.
Уряду рф направили вимогу якомога швидше повідомити Суд про вжиті заходи. Про це повідомили Комітет Міністрів Ради Європи.
Але у росії проігнорували цю вимогу. Натомість заявили про вихід з Ради Європи та денонсацію (розірвання) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка і передбачає можливість звернення до ЄСПЛ. Проте навіть у такому випадку ЄСПЛ продовжить розгляд справи та зможе ухвалити остаточне рішення про порушення росією основоположних прав. Поки росія не буде членом Ради Європи, його буде неможливо виконати, але ж путін не вічний і рано чи пізно це рішення доведеться виконувати.
Крім того, з початком повномасштабної війни ЄСПЛ призупинив усі процеси та комунікації у справах проти України. Україна поки не зобов'язана подавати аргументи, відповідати на скарги проти неї, що зекономить наші ресурси у боротьбі на юридичному фронті. Водночас продовжуватиметься провадження у всіх справах, які ініціювала Україна. Також наша держава має можливість ініціювати нові справи проти росії.
Розгляд справ у всіх міжнародних судових інстанціях, збір доказів, розслідування і самі судові засідання – це дуже тривалий, клопіткий і складний процес. Але це єдиний шанс покарати зло, вчинене під час війни. І Україна не упускає свій шанс та робить все можливе на юридичному фронті.