22 січня на УП вийшов матеріал “Негідні стати членами Вищої ради правосуддя”, де Фундація DEJURE, Центр протидії корупції та Автомайдан виклали аналіз на доброчесність 29 із 34 кандидатів до Вищої ради правосуддя. У цьому ж матеріалі автори закликали кандидатів надати додаткові документи та відомості, аби розвіяти сумніви у своїй недоброчесності. Після публікації до організацій звернулись кандидати Микола Мороз, Іван Котубей та Олена Заїчко. Автори проаналізували надані пояснення кандидатів та готові поділитись висновками щодо них.
Мороз Микола Володимирович, кандидат до ВРП від Верховної Ради України
Кандидата було вилучено з переліку “негідних” після отриманих пояснень, які спростовують сумнів у його невідповідності критеріям доброчесності.
Зокрема, кандидат надав пояснення та документи, які підтверджують, що він та члени його родини мали достатньо коштів для набуття у власність нерухомості у м. Харків.
Щодо роботи у ТОВ, засновником якої був Олександр Спектор, який має вкрай сумнівну репутацію та якого пов’язують із рейдерством, кандидат пояснив, що засновники ТОВ не брали участь у прийнятті рішення щодо його працевлаштування, а через два місяці після прийому кандидата на роботу О.Спектор вибув зі складу засновників ТОВ. Щодо зв’язків з Станіславом Косіновим кандидат пояснив, що очолював благодійний фонд Косінова протягом незначного періоду, а будучи помічником Косінова, лише консультував його з юридичних питань. Крім цього, кандидат зазначає, що протягом останніх 18 років не підтримував комунікацію із політиком. Вважаємо, що ці обставини мають бути з`ясовані під час співбесіди із кандидатом.
Також інформуємо, що кандидат не надав дозволу на публікацію спростувань з огляду на те, що документи містять персональні дані.
Котубей Іван Іванович, кандидат до ВРП від З’їзду суддів, суддя
Кандидат надав відомості, що зняли сумнів щодо ухвалення ним судових рішень під час навчання та в ймовірному конфлікті інтересів. Водночас, кандидат спростував не всю інформацію щодо задекларованого майна, а також не розвіяв сумніви у тому, що допомагав водіям уникати відповідальності за п'яне водіння.
Зокрема, актуальними залишаються питання щодо таких фактів:
- У декларації за 2019 рік кандидат вказав, що його дружина отримала дохід від відчуження рухомого майна у розмірі 283 028 грн. Утім, у деклараціях за попередні роки кандидат не декларував будь-якого цінного рухомого майна у власності дружини (крім автомобіля Skoda Octavia A5 1.6 2010 року випуску, який кандидат також вказав і у декларації за 2019 як такий, що перебуває у власності дружини). У декларації за 2020 рік кандидат вказав, що у звітному році його син отримав дохід від відчуження рухомого майна у розмірі 340 000 грн. Утім, у деклараціях за попередні роки кандидат не декларував будь-якого цінного рухомого майна у власності сина.
Коментар: кандидат надав пояснення, зазначивши, що декларував авто, відчужені дружиною та сином у звітному році, оскільки так вимагав закон. Зокрема, ці авто перебували щонайменше півроку у володінні його родини. Однак таке тлумачення закону кандидатом є хибним.
- Із досьє кандидата, розміщеному на сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, відомо, що з 30.11.2011 по 11.04.2014, 15.04.2014 по 01.04.2015 та 18.05.2015 по 18.05.2017 він обіймав посаду заступника голови суду, а з 19.05 2017 дотепер є головою суду. Таким чином, кандидат тричі поспіль обіймав адміністративну посаду заступника голови суду. Відповідно до закону «Про судоустрій і статус суддів» зайняття посади голови суду повинно обмежуватися двома строками поспіль.
Коментар: У поясненнях кандидат зазначає, що оскільки він призначався на адміністративні посади в різні періоди, коли діяли різні редакції Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, відповідно, кожне таке призначення слід трактувати як перше. Автомайдан, Фундація DEJURE та Центр протидії корупції не погоджуються із таким тлумаченням закону кандидатом. Відповідно до принципу, втіленого в законодавстві, обіймати посаду голови суду можна не більше ніж два строки поспіль. Після 2014 року реалізація цього принципу стала однією з необхідних умов відновлення довіри до судової влади. Обрання судді заступником голови суду три рази поспіль є порушенням правила про обрання на адміністративну посаду «не більше двох строків поспіль» (ст. 20 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»), яке слід розуміти так, що суддя не може обіймати одну й ту саму адміністративну посаду в суді більше як два строки послідовно один за одним, незалежно від того, коли і за яким законом його було обрано (призначено) на цю посаду.
- Кандидат порушив розумні строки розгляду справ щодо водіїв, визнаних винними у керуванні транспортними засобами у стані алкогольного спʼяніння, що призвело до уникнення ними відповідальності за тяжкі порушення у зв'язку із закінченням строків. Так, у провадженні Кандидата перебувала справа No 303/5706/20 щодо водія Мерседеса, якого 26.09.2020 спіймали у стані сп'яніння, що підтвердив огляд у лікаря. Автоматичний розподіл справи відбувся 02.10.2020, тоді як остаточне рішення у справі було ухвалене суддею 28.12.2020, тобто через 2 дні після завершення строку накладення адміністративного стягнення. У підсумку провадження у справі було закрито. Окрім цього кандидат закрив провадження щодо п'яних водіїв щонайменше у 17 інших справах. Звертаємо увагу, що затягування з розглядом таких справ є типовою корупційною схемою уникнення водіями відповідальності за п'яне водіння. Навіть Вища рада правосуддя вважає такі дії порушенням та карає суддів за такі дії.
Коментар: на нашу думку, кандидат не надав переконливих аргументів, які б пояснили затягування розгляду справ за статтею 130 КУпАП.
Заічко Олена Вікторівна, кандидатка від Верховної Ради України, суддя
Кандидатка розвіяла сумніви аналітиків щодо ухвалення рішень під час навчання, однак деякі сумніви щодо задекларованого майна та ухвалення рішень залишились у силі. Зокрема, актуальними залишаються наступні питання:
- У лютому 2020 році кандидатка ймовірно ухвалила свавільне рішення на користь житлово-будівельного кооперативу “СЛАЙС”, пов’язаного із харківською міською владою, щодо забудови земельної ділянки площею 13 га, на яку рішенням іншого суду було накладено арешт. Примітно, що одразу після цього, у березні 2020 року, неповнолітні діти кандидатки отримали у власність безоплатно квартиру площею 102, 5 кв. м від харківської міської влади.
Коментар: кандидатка надала пояснення, які не спростовують обгрунтований сумнів у тому, що вона отримала службову квартиру від харківської міської влади в результаті ухвалення рішення щодо дозволу забудувати значну площу землі особам, пов’язаним із харківською міською владою.
Крім цього, кандидатка надала документи, які підтверджують, що квартиру площею 102, 5 кв. м вона отримала як суддя у користування. При цьому, кандидатка одразу вивела квартиру з числа службових, що дозволило їй приватизувати цю квартиру.
Практика виведення житла з числа службових суперечить законодавству та є способом обходу заборони на набуття такої квартири у власність. Виведення квартири з фонду службового житла вимагає його поповнення для забезпечення житлом інших осіб, які потребують службове житло. А це означає, що таке житло забирається від багатодітних сімей, вразливих категорій населення, військовослужбовців тощо, які багато років перебувають у черзі на отримання житла. Таким чином, своїми поясненнями кандидатка ще більше підкріпила сумнів у тому, що її поведінка відповідає критеріям доброчесності.
2.Кандидатка є членкинею громадської організації “Всеукраїнська асоціація адміністративних суддів”, про що вона повідомляє у своїх деклараціях. 27.07.2021 ця організація разом з Вищою радою правосуддя та кількома іншими суддівськими організаціями виступили із відкритим зверненням до президента України, в якому закликали ветувати закон №1635-ІХ щодо реформи Вищої ради правосуддя. У зверненні судді, зокрема, вказують на те, що цей закон “загрожує суверенітету України”, оскільки “містить інструменти впливу іноземних держав”. Також у зверненні судді наголошують на “неприпустимості порушення конституційних гарантій незалежності суддів”. Таким чином, кандидатка бере участь у конкурсі, який відбувається згідно з нормами закону, який, на її думку, порушує український суверенітет та є втручанням в її суддівську незалежність.
Коментар: кандидатка пояснила, що не брала участі в прийнятті рішення щодо звернення з відповідною заявою. Утім, пояснення кандидатки не видаються переконливими, адже нам не відомі факти, щоб кандидатка в якийсь спосіб висловлювала свою незгоду із вказаним зверненням — публічно чи через ініціювання відповідних обговорень всередині громадської організації.
Зауважимо, співбесіди 34 кандидатів до Вищої ради правосуддя розпочнуться у понеділок, 21 лютого, та триватимуть до 3 березня включно.