10 березня відбувся Версальський Саміт — неформальний збір європейських лідерів у Франції. У документі за підсумками цієї події йдеться про “європейські прагнення та європейський вибір України, як це записано в Угоді про асоціацію, приналежність до європейської родини, одноголосне засудження російської агресії, підтримку відбудові демократичної України”, але варто детальніше розібрати, що саме ці формулювання можуть означати.
Символічні фрази про європейський вибір та приналежність до Європейської родини дійсно мають вагоме значення: саме ці положення закладають основи для цієї безпрецедентної підтримки Україні з боку Європейського Союзу та країн Європи. Про це ж свідчить і готовність надати Україні статус офіційного кандидата на вступ до ЄС у розпал воєнного конфлікту з росією.
Водночас, це рішення ще раз доводить, що для вступу в ЄС не існує прискореної процедури, і, зокрема, для України винятку не буде. Заяви політиків та власне рішення Саміту підтверджують, що кожен етап процедури вступу, як це передбачено установчими договорами ЄС, має бути дотримано. Недаремно у тексті комюніке міститься згадка про відповідні положення Договорів ЄС, і там немає жодних положень про прискорене приєднання України. Нагадаю, що процедура інтеграції в ЄС розділена на чотири основні етапи: подача заявки, надання статусу кандидата, проведення переговорів та власне приєднання.
Проте, Комюніке важливе тим, що процедура вступу до ЄС формально перейшла у наступну стадію: Рада ЄС одноголосно ухвалила рішення про звернення до Європейської Комісії, щоб остання висловила свою думку щодо готовності України до набуття членства. Наступним згідно з формальною процедурою є процес прийняття рішення Комісією про відкриття переговорів з кандидатом чи відмова у відкритті. У заяві лідери ЄС наголошують, що “очікуючи на це та без затримок, ми далі зміцнюватимемо наші зв’язки та поглиблюватимемо наше партнерство та підтримку України у слідуванні європейським шляхом”.
Комюніке саміту лідерів Євросоюзу хоча і є документом м’якого права, яке не містить жодних чітко визначених зобов’язань для сторін, проте має велике практичне та символічне значення — лідери ЄС проявили єдність щодо майбутнього політичного курсу Європи та місця України в ньому.