Позбавлення волі - це дорогий для платників податків вид покарання, який ізолює людину замість того, щоб інтегрувати її у суспільство і навчити жити без порушення законів. 22 серпня в парламенті був зареєстрований урядовий законопроект 7688. Його метою є, зокрема, розширення переліку видів покарань, альтернативних позбавленню свободи. На думку уряду, це сприятиме зменшенню кількості осіб у місцях несвободи, забезпечить виправлення правопорушників без їхньої ізоляції.
Для цього уряд пропонує замість наявного нині обмеження волі як покарання (яке за
способом відбування не надто відрізняється від позбавлення волі), запровадити
пробаційний нагляд.
Обмеження волі згідно з законом полягає в тому, що засуджену особу тримають в
кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції, здійснюють за нею
нагляд та обов’язково залучають до праці. На практиці, однак, в Україні не створені
виправні установи відкритого типу, відбування обмеження волі майже не відрізняються від перебування у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання.
Натомість запропонований пробаційний нагляд полягатиме в тому, щоб обмежити права і свободи засудженої особи без ізоляції від суспільства та зобов’язати засуджену особу,
наприклад, з’являтись для реєстрації, не виїжджати за межі України, пройти курс
лікування від залежності, працевлаштуватись або пройти навчання чи підвищення кваліфікації. Такі законодавчі зміни цілком узгоджуються із підходом зміни карального підходу на реабілітаційний.
Водночас в запропонованому законопроекті є ще одна новела: запровадити пробаційний нагляд як покарання для неповнолітніх. Раніше до неповнолітніх не застосовувалось таке покарання як обмеження волі. Це призводило до того, що судді найчастіше призначали неповнолітнім покарання, пов’язані із позбавленням свободи. Така практика суперечить міжнародним стандартам правосуддя дружнього до дитини, адже позбавлення свободи мало би застосовуватись до дітей у виняткових випадках.
Однак, як ми зазначали в дослідженні Фундації DEJURE «Так простіше»: як призначають
покарання неповнолітнім в Україні», однією з проблем нашого кримінального закону є відсутність альтернативних до позбавлення свободи покарань, які можуть застосовуватись до дитини. Відтак, в окремих випадках, закон просто не дозволяв суддям призначити інше покарання, аніж пов’язані із позбавленням свободи.
Наприклад, якщо неповнолітній або неповнолітня повторно вчиняє крадіжку, то суддя,
призначаючи покарання, сьогодні має лише одну опцію – призначити арешт або
позбавлення волі. Якщо ж парламент підтримає законопроект 7688, то в такому випадку до неповнолітнього або неповнолітньої можна буде застосовувати пробаційний нагляд та не калічити дитину досвідом перебування у в’язниці. Це могло би суттєво змінити практику застосування покарань до неповнолітніх, адже крадіжки становлять значну частину злочинів, які вчиняють неповнолітні.
Але попри те, що зміни, запропоновані в законопроекті 7688 , є доцільними і насправді
сприятимуть гуманізації системи кримінальних покарань, це лише невелика частина
роботи, яку слід зробити державі для того, щоб наблизити систему кримінальних покарань для неповнолітніх до міжнародних стандартів.
Зокрема, нам слід ще більше розширити перелік покарань, не пов’язаних з позбавленням свободи, а також впровадити процедури виведення неповнолітніх з кримінального провадження та унормувати на рівні закону процедури відновного правосуддя. Всі ці новели вже напрацьовані урядом в законопроектах «Про юстицію, дружню до дитини» 5617 та 5618. Відтак настала черга парламенту розглянути ці ініціативи і захистити права дітей.
Цей матеріал підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю Фундації DEJURE і за жодних обставин не може вважатися таким, що відображає позицію Європейського Союзу.