аналітикиня
Юридична освіта в Україні була і є однією із найпопулярніших спеціальностей, за якою здійснюють підготовку бакалаврів та магістрів. На відміну від практик у розвинених демократіях, де підготовку юристів здійснює незначна кількість правничих шкіл, в Україні готувати юристів мають право понад дві сотні закладів вищої освіти. Держава, зі свого боку, підтримує масове продукування юридичних дипломів, надаючи державне замовлення на підготовку фахівців за спеціальністю «Право» певним закладам вищої освіти.
Про яку політику свідчать цифри щодо розподілу державного замовлення за спеціальністю «Право» в 2021 році?
По-перше, юристів в Україні готують як класичні виші (університети, академії, інститути), які перебувають у сфері управління Міносвіти, так і відомчі виші, які перебувають у сфері управління МВС, Міноборони, Мін’юсту та Мінфіну. З огляду на розподіл державного замовлення, пріоритет наразі надається саме відомчим закладам, адже цьогоріч вони отримали 61,8% від загального обсягу державного замовлення бакалаврів за спеціальністю 081 «Право». Водночас саме заклади системи МВС отримали 41% від загального обсягу державного замовлення на підготовку бакалаврів за спеціальністю 081 «Право», що перевищує обсяг державного замовлення, яке отримали класичні виші.
В Таблиці 1 наведена кількість бюджетників, зарахованих на навчання на бакалаврат на основі повної загальної середньої освіти за спеціальністю «Право» в 2021 році.
Надання таких пріоритетів вишам із системи МВС не узгоджується із принципами розподілу публічних коштів, яких має дотримуватись держава у своїй політиці.
Зокрема йдеться про принципи ефективності та результативності, справедливості та неупередженості, а також публічності та прозорості розподілу публічних коштів.
Дані про розподіл державного замовлення серед вишів системи МВС, а також конкурсний бал зарахованих осіб, не містяться у відкритому доступі на відміну від аналогічних даних щодо класичних вишів в системі МОНу. Фундації DEJURE вдалось отримати їх лише після запиту на публічну інформацію. Це суперечить принципу публічності та прозорості розподілу публічних коштів, а також ставить під сумнів справедливість і неупередженість розподілу бюджетних місць між вишами системи МОН та МВС.
Водночас розподіл бюджетних місць серед закладів системи МВС відбувається поза широким конкурсом. Тобто кожен з цих ВНЗ має фіксовану кількість державного замовлення і вона не залежить від кількості і конкурсного балу абітурієнтів. Як наслідок, ці ВНЗ та їх вступники не конкурують на основі свого конкурсного балу з іншими вступниками в класичні виші. Тому вступники системи МВС мають значно нижчі конкурсні бали, аніж абітурієнти класичних вишів. Такий підхід вочевидь є несправедливим щодо абітурієнтів. Також сумнівною за таких обставин видається ефективність і результативність розподілу державного замовлення, адже можливість навчатись за публічні кошти не отримують найсильніші абітурієнти.
В Таблиці 2 наведені мінімальні та середні конкурсні бали осіб, зарахованих на навчання на бакалаврат на основі повної загальної середньої освіти за спеціальністю «Право» за державним та регіональним замовленням у 2021 році (без урахування вступників на підставі пільг).
Крім того, у 2021 році державне замовлення на спеціальність “Право” у закладах системи МВС отримав великий відсоток осіб, чий конкурсний бал нижче 150. Для прикладу, у Харківському національному університеті внутрішніх справ таких осіб 113 з 250 (47,6%), в Національній академії внутрішніх справ 128 з 300 (42,7%), а в Дніпропетровському університеті внутрішніх справ 73 зі 200 (36,5%).
Окремо слід порівняти, як формується конкурсний бал для вступу в класичні виші та у виші системи МВС.
Для вступу у класичні виші конкурсний бал формується з трьох сертифікатів ЗНО (з української мови і літератури, історії України, математики або іноземної мови) та документу про повну загальну середню освіту. Також у конкурсний бал може враховуватись додатковий бал за підготовчі курси.
Для вступу в виші системи МВС поряд з трьома сертифікатами ЗНО (з української мови і літератури, історії України, математики або іноземної мови) та документом про повну загальну середню освіту до конкурсного балу враховується іспит з фізичної підготовки. Відповідно, якщо, до прикладу, в Національній академії внутрішніх справ мінімальний конкурсний бал становить 140,2, слід брати до уваги, що частину цього конкурсного балу становить оцінка за іспит з фізичної підготовки.
Окрім низьких конкурсних балів під час вступу в виші системи МВС, випускники таких вишів демонструють доволі погані результати під час складання вступних іспитів в правничу магістратуру. Наприклад, за результатами ЄФВВ (єдине фахове вступне випробування) 29,3% випускників Харківського національного університету внутрішніх справ не подолали мінімальний поріг з блоку “Право”. У рейтингах правничих шкіл виші системи МВС зазвичай не потрапляють навіть в топ-20.
Усі ці обставини ставлять під сумнів обгрунтованість підготовки вишами системи МВС майбутніх юристів. А отже, надання вишам із системи МВС більшого обсягу державного замовлення на підготовку юристів, порівняно із класичними університетами, позбавлене будь-якого здорового глузду. Або ж така політика може мати на меті сформувати корпус майбутніх правників (суддів, адвокатів, прокурорів) з осіб, які від самого початку не прагнули демонструвати високі результати навчання, однак мають хорошу фізичну підготовку і звичку виконувати накази командирів і начальників.
Дослідження було проведене за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини. Погляди та позиції, викладені у цьому тексті, не обов'язково відображують позицію Міністерства закордонних справ Німеччини.