Новини
Правнича освіта

Закрито і майже одноголосно: результати останнього з’їзду науковців демонструють проблеми правничої освіти

Іван Шемелинець, експерт з питань правничої освіти Фундації DEJURE

Минулого місяця З’їзд представників юридичних ВНЗ і установ таки обрав ще одну членкиню до Вищої ради правосуддя після невдалої попередньої спроби. Нею стала професорка Оксана Кваша, вчена секретарка Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН Україн.

Але цю подію наврядчи можна вважати перемогою чи навіть частковим успіхом для судової реформи та ВРП. Раніше ми вже розповідали, що ж не так із З’їздом та як це можна виправити. А чергове зібрання науковців це лише підтвердило.

По-перше, на відміну від попереднього З’їзду, публічно не було оприлюднено ні переліку ВНЗ та наукових установ, ні прізвищ делегатів, які взяли участь у З’їзді. Фундація DEJURE звернулась за оприлюдненням цієї інформації до Вищої ради правосуддя та Міністерства освіти. Однак обидві установи відповіли, що надати нам таку інформацію неможливо. ВРП аргументувало відмову тим, що не може поширювати таку інформацію, бо це начебто порушує закон, а МОН взагалі повідомили, що не мають її у своєму розпорядженні.

Цікаво й те, що переможницю обрали з великим відривом від опонентів. Одностайність позицій виглядає дивною, якщо врахувати історії попередніх з’їздів. У серпні 2022 року серед двох кандидатів обрати вдалось не в першому турі, у червні 2023 року з двох кандидатів взагалі нікого не обрали.

Цього разу в першому турі за Оксану Квашу проголосувало 47 осіб, а наступний за кількістю голосів кандидат Іван Назаров набрав лише 19. У другому турі Кваша отримала 72 голоси, Іван Назаров – 34. При чому серед кандидатів був Олег Рожнов, який балотувався на попередньому з’їзді, тоді йому не вистачило декількох голосів, цього ж разу він набрав лише 10 голосів. На жаль, як голосували науковці побачити не вийде, оскільки голосування відбувалось таємно. Проте складається стійке враження про можливий сторонній вплив на делегатів з’їзду з метою обрання конкретного кандидата.

Зрештою, і щодо самої новообраної членкині ВРП є сумніви, зокрема, щодо її політичної нейтральності і декларацій. Оксана Кваша кандидувала у народні депутати від «Слуги Народу», а за указом Президента України вона також входила до складу комісії з проведення конкурсу на зайняття посади Директора Державного бюро розслідувань. Оксана Кваша ж вважає себе політично нейтральною, пояснила спробу потрапити до Верховної Ради своїм великим науковим досвідом і прикладом колег, які теж ішли в депутати.

Схоже, З’їзд науковців і далі залишається механізмом отримання контролю над судовою владою, хоча мав би працювати на те, щоб до ВРП потрапляли політично незалежні особи.

Крім дотримання критеріїв відкритості і неупередженості самого заходу ми переконані, що порядок обрання члена ВРП З’їздом має бути кардинально змінений. Йдеться про зміну нерелевантних вимог до закладів, які беруть участь, введення їхньої (та їхніх делегатів) відповідальності за обрання членів ВРП, унеможливлення ухвалення рішень в конфлікті інтересів тощо.

Це тягне за собою суттєві зміни в правничій освіті. Нагадаємо, вимоги щодо реформи освіти є у висновку Єврокомісії про перспективу відкриття перемовин. Євросоюз вимагає від України встановлення верховенства права, яке, власне, забезпечує судова реформа. Але правнича освіта в цьому – ґрунт для появи якісних кадрів, без яких глибинні зміни в судовій гілці влади можуть залишитися лише імітацією.