Прикметно, що з реєстру судових рішень також зникли (як припускають журналісти: їх, ймовірно, видалили) ухвали по справі Кирила Тлявова.
Зважаючи на резонанс довкола вбивства дитини, судовий розгляд мав би навпаки просуватися швидше, втім, ймовірно, справу свідомо затягують. На практиці досудове слідство відбувалося 18 місяців, тобто максимум з встановлених законом. Також вже минуло 2 роки після передачі справи у суд, а розгляд досі триває.
Натомість ЄСПЛ, який має доволі значне навантаження та довшу процедуру розгляду, розглянув заяву Приходька щодо умов утримання під вартою трохи більше ніж за рік: з 22.06.2021 по 27.10.2022.
Ключовою проблемою у цій справі є невиправдано велика тривалість її розгляду. Хоча у суду було відразу дві причини розглядати її першочергово, оскільки потерпілий — неповнолітній, а обвинуваченого тримають під вартою. Також ЗМІ повідомляли, що один з обвинувачених — неповнолітній, що так само є підставою для невідкладного розгляду.
Відповідно до кримінального закону цього більш ніж достатньо, щоб справа була в пріоритеті як під час досудового слідства, так і у межах судового розгляду. Скажімо, можна було частіше призначати засідання, більш ретельно планувати графік розгляду тощо.
Втім, ця норма закону має декларативний характер, і на практиці часто не виконується. Ця проблема в Україні має системний характер. Відповідно до даних опитування суддів, адвокатів, прокурорів 70 % респондентів повідомили, що справи щодо дітей не розглядаються пріоритетно: див. с. 41-43.
Що може допомогти як в справі Кирила Тлявова, так і щодо інших справ щодо дітей?
Необхідне законодавче скорочення строків на досудове розслідування справ. Окрім того, варто впровадити спеціалізацію суддів з розгляду кримінальних справ за участі дітей не тільки як обвинувачених, а і як потерпілих та свідків. Адже наразі спеціалізація існує лише для справ щодо неповнолітніх обвинувачених.