Спеціальність “Право 081” є однією з найбільш популярних в Україні. На неї є великий попит серед абітурієнтів з одного боку, і велика пропозиція у вигляді понад 200 вишів – з іншого. Однак, далеко не всі випускники-правники в подальшому працевлаштовуються.
Нещодавно МОН оприлюднило результати моніторингу працевлаштування випускників вишів та коледжів. Цей моніторинг МОН робили разом із Мінцифрою та Пенсійним фондом.
Конкретні цифри та тенденції в частині правничої освіти
Згідно з результатами моніторингу спеціальностей «Право» та «Міжнародне право», відсоток зайнятості на момент дослідження становить лише 47,87%. Щоправда, якщо додати умовно зайнятих (тобто тих, які мали роботу незадовго до моніторингу) то ця цифра становить 66,3%.
Згідно з оцінкою МОН, це значення є «звичайним» для інтеґрованих у ринок праці професій та секторів економіки, де найбільшим роботодавцем виступає держава. Серед 7718 випускників досліджуваного періоду лише 3683 є «моніторинговими особами», серед яких відповідно 47,87% зайняті. Решта випускників продовжують навчання і, відповідно,, не увійшли до переліку досліджуваних.
До порівняння, за лікарськими спеціальностями частка зайнятих згідно з оцінкою МОН становить 92%. Правнича професія, аналогічно до лікарської, є регульованою, тобто умови працевлаштування закріплені у законах, а тому доступ до неї обмежений. Відповідно, відсоток зайнятих серед випускників правничих шкіл, по ідеї, мав би бути високим.
Якщо подивитись на відсоток зайнятих в розрізі конкретних правничих шкіл, то лише в 14 правничих школах (зі 176, представлених в моніторингу) відсоток зайнятих серед моніторингових осіб становить від 60 до 80%.
Звернувшись до статистики працевлаштування випускників правничих шкіл в США, можна побачити, що відсотки працевлаштованих випускників в деяких правничих школах сягають понад 90%. На сайтах американських правничих шкіл (наприклад, Університет Мічигану, Нью-Йоркський університет, Школа права Колумбійського університету) можна побачити статистику працевлаштування, в якій видно відсоток зайнятих в правничих професіях, і він є доволі високим.
Ці цифри, а також обмеження щодо збору і оцінки даних засвідчують, що рівень працевлаштування випускників правничих шкіл є далеко не найкращим. І, навіть якщо за оцінками МОН цей рівень не є низьким, нам є над чим замислитись.
Цікавою тенденцією, яка відображена як щодо випускників бакалаврських програм за всіма спеціальностями, так і для випускників правничого бакалаврату, є те, що більшість випускників продовжують навчання на магістратурі. МОН зазначає, що цей показник перевищує європейські аналоги та додатково свідчить як про недостатню готовність бакалаврів випуску 2018 року до виходу на ринок праці, так і про недостатню пропозицію привабливих для випускників бакалаврату робочих місць. Фундація DEJURE в дослідженні, присвяченому наскрізній фаховій підготовці правників в Україні, зазначає про те, що для правників не лише в Україні, але і в багатьох країнах ЄС здобуття бакалаврського ступеня не є достатньою умовою для виходу на ринок праці. Це є вагомим аргументом на користь запровадження наскрізних програм підготовки правників.
Чи можна довіряти цьому аналізу від МОН?
Найбільшою проблемою моніторингу МОН в контексті правничої освіти є те, що до результатів за спеціальністю “081 Право” враховується будь-яке працевлаштування або підприємницька діяльність. Тобто, поглянувши на ці цифри, не можна стверджувати про те, що це є «працевлаштування за фахом». На відміну від моніторингу медичних та педагогічних спеціальностей, де, власне, працевлаштування оцінювали за фахом, право потрапило в категорію загального працевлаштування.
Це велика проблема, адже підготовка правників має бути підготовкою насамперед для регульованих правничих професій (суддів, адвокатів, прокурорів, нотаріусів), а не для подальшого будь-якого працевлаштування.
Однак, в Україні немає нормативного визначення того, що таке правнича професія. Відповідно, навіть «професійна діяльність в сфері права» як критерій, який оцінюється під час добору кандидатів на посаду судді, тлумачать надто широко, якщо це порівнювати з практикою країн ЄС. Крім того, в Україні занадто велика кількість посад/діяльності, до яких на нормативному рівні або на рівні організаційних практик встановлюють обов’язковою вимогою наявність правничої освіти, попри те, що насправді така освіта для відповідного роду діяльності абсолютно не потрібна. Наприклад, в дослідженні Фундації DEJURE наводять приклад того, що в Україні юридичну освіту на рівні як нормативного регулювання, так і неформальних практик під час працевлаштування вимагають для посад в поліції. Хоча насправді поліцейським або слідчим для виконання їхніх функцій правнича освіта не потрібна.
Це означає, що ринок працевлаштування для випускників за спеціальністю “081 Право” в Україні штучно розширений. Однак, результати моніторингу працевлаштування навіть не показують тенденції саме на цьому ринку.
Другою проблемою результатів моніторингу є те, що він не охоплює працевлаштування випускників відомчих вишів, зокрема, випускників правничої спеціальності вишів МВС. Це пояснюється тим, що даних про студентів таких вишів немає в ЄДЕБО (електронній базі з питань освіти). Ми неодноразово наголошували на тому, що відсутність даних про виші МВС в ЄДЕБО позбавлене будь-якого здорового глузду, і від цієї практики непрозорості слід відмовитись. Водночас, наприклад, в 2020 році саме виші МВС отримали найбільший обсяг державного замовлення за спеціальністю “081 Право”.
Моніторинг не враховує працевлаштування студентів-контрактників. А якщо подивитись на правничу спеціальність, то таких випускників значно більше, ніж випускників за держзамовленням. Також цей моніторинг показує дані 3683 випускників з 7718, які закінчили навчання в період з листопада 2017 року по жовтень 2018 року. Відтак тенденції і конкретні цифри, які показані в моніторингу, слід наразі сприймати доволі обережно.
Замість висновків
Представлений моніторинг МОН є першим кроком до аналізу рівня працевлаштування випускників вишів. Однак наразі дані для цього аналізу не є повними, тому навряд чи можна довіряти наведеним цифрам. Зокрема, в контексті правничої спеціальності варто враховувати відсоток працевлаштування контрактників та випускників відомчих вишів. Також вкрай важливо нарешті нормативно визначити поняття правничої професії, а також визначити перелік посад, для яких юридична освіта є справді необхідною.