Сьогодні, 17 березня 2023 року, Палата досудового провадження Міжнародного кримінального суду (МКС) видала ордери на арешт президента РФ Володимира Путіна та Уповноваженої у справах дітей Марії Львови-Бєлової.
Нещодавно повідомлялося, що МКС готується відкрити дві справи про воєнні злочини РФ в Україні: у зв’язку з викраденнями українських дітей та навмисними атаками Росії проти цивільної інфраструктури України. Сьогодні ж МКС видав ордери у звʼязку із першою справою.
Підстави видачі ордера
Палата видає ордер за заявою прокурора за умови, що наявні обґрунтовані підстави вважати, що ця особа вчинила злочин, який підпадає під юрисдикцію МКС та арешт цієї особи видається необхідним для забезпечення явки на судовий розгляд, нестворення перешкод провадженню чи запобігання продовженню вчинення злочину. В цьому випадку Палата вважає, що Путін та Львова-Бєлова несуть індивідуальну кримінальну відповідальність за воєнні злочини незаконної депортації та переміщення населення, зокрема дітей, з окупованих територій України до РФ.
Самі ордери є таємними і розголошенню не підлягають. Проте враховуючи характер та значення злочинів, про які йдеться в даній ситуації і які тривають, і в інтересах правосуддя Палата дозволила Секретаріату публічно оприлюднити факт існування ордерів, імена підозрюваних та злочини, за які видано ордери.
Завдяки пресрелізу можна зрозуміти, що МКС розглядає злочини депортації та переміщення щонайменше з 24 лютого 2022 року. Палата вважає, що Путін несе відповідальність як через безпосередню участь, так і за неспроможність здійснювати належний контроль над цивільними та військовими підлеглими, що вчиняють такі воєнні злочини. Відповідно Уповноважена з прав дітей Росії Львова-Бєлова теж несе відповідальність за безпосередню участь у вчиненні злочинів.
Що це значить?
Відтепер Путін має статус підозрюваного у міжнародному злочині і може бути заарештований.
Коли особа підлягає арешту і перебуває на території держави-учасниці Римського статуту, така держава, отримавши прохання про арешт та передачу до МКС, повинна невідкладно арештувати та передати цю особу.
Наразі учасницями Римського статуту є 123 держави, що робить Путіна та Львову-Бєлову практично «невиїзними» - якщо вони захочуть виїхати за межі Росії, будь-яка з цих держав зможе їх одразу затримати та передати суду. Інші країни, які не є учасницями Римського статуту (наприклад, Україна), зможуть арештувати їх, якщо укладуть з МКС відповідні угоди про співробітництво.
Про імунітет
За загальним правилом особи вищого рангу держави, зокрема президент, користуються імунітетом – їх не можна притягнути до відповідальності під час перебування на посаді (персональний імунітет), а також після закінчення повноважень за ті дії, які є офіційними (державними) за своєю суттю та були скоєні під час перебування на посаді (функціональний імунітет). З цієї причини українські суди не могли б притягнути Путіна до відповідальності за скоєні злочини. Втім, МКС, який розглядає справи щодо скоєння військово-політичною верхівкою геноциду, воєнних злочинів та злочинів проти людяності, цих імунітетів не визнає. Тож, завдяки тому, що Україна визнала юрисдикцію МКС щодо воєнних злочинів, скоєних на її території після 2014 року, це дозволяє МКС розслідувати та розглядати справу щодо Путіна, в т.ч. видавати ордер на арешт.
Натомість в МЗС Росії очікувано заявили, що рішення МКС не мають для них жодного значення. Як заявила Захарова, «Росія не є учасником Римського статуту Міжнародного кримінального суду і зобов'язань щодо нього не несе. З цим органом Росія не співпрацює, а можливі "рецепти" на арешт, що виходять із Міжнародного суду, будуть для нас юридично нікчемними».
Проте імунітет навіть в межах своєї країни рятує тільки до тих пір, поки президент обіймає посаду. Наприклад, у 2009 році МКС видав ордер на арешт Аль-Башира за звинуваченнями у злочинах проти людяності та воєнних злочинах, які вчиняла суданська армія у Дарфурі. Після того, як його усунули від влади в результаті військового перевороту, Аль-Башир був затриманий, а в червні 2021 року уряд Судану вирішив передати його до МКС. Тому навіть очільники держави можуть бути притягнуті до відповідальності після усунення від влади. Про те, яких лідерів країн притягли до відповідальності за такі злочини детальніше у матеріалі Фундації DEJURE.
Нещодавно повідомлялося, що МКС готується відкрити дві справи про воєнні злочини РФ в Україні: у зв’язку з викраденнями українських дітей та навмисними атаками Росії проти цивільної інфраструктури України. Сьогодні ж МКС видав ордери у звʼязку із першою справою.
Підстави видачі ордера
Палата видає ордер за заявою прокурора за умови, що наявні обґрунтовані підстави вважати, що ця особа вчинила злочин, який підпадає під юрисдикцію МКС та арешт цієї особи видається необхідним для забезпечення явки на судовий розгляд, нестворення перешкод провадженню чи запобігання продовженню вчинення злочину. В цьому випадку Палата вважає, що Путін та Львова-Бєлова несуть індивідуальну кримінальну відповідальність за воєнні злочини незаконної депортації та переміщення населення, зокрема дітей, з окупованих територій України до РФ.
Самі ордери є таємними і розголошенню не підлягають. Проте враховуючи характер та значення злочинів, про які йдеться в даній ситуації і які тривають, і в інтересах правосуддя Палата дозволила Секретаріату публічно оприлюднити факт існування ордерів, імена підозрюваних та злочини, за які видано ордери.
Завдяки пресрелізу можна зрозуміти, що МКС розглядає злочини депортації та переміщення щонайменше з 24 лютого 2022 року. Палата вважає, що Путін несе відповідальність як через безпосередню участь, так і за неспроможність здійснювати належний контроль над цивільними та військовими підлеглими, що вчиняють такі воєнні злочини. Відповідно Уповноважена з прав дітей Росії Львова-Бєлова теж несе відповідальність за безпосередню участь у вчиненні злочинів.
Що це значить?
Відтепер Путін має статус підозрюваного у міжнародному злочині і може бути заарештований.
Коли особа підлягає арешту і перебуває на території держави-учасниці Римського статуту, така держава, отримавши прохання про арешт та передачу до МКС, повинна невідкладно арештувати та передати цю особу.
Наразі учасницями Римського статуту є 123 держави, що робить Путіна та Львову-Бєлову практично «невиїзними» - якщо вони захочуть виїхати за межі Росії, будь-яка з цих держав зможе їх одразу затримати та передати суду. Інші країни, які не є учасницями Римського статуту (наприклад, Україна), зможуть арештувати їх, якщо укладуть з МКС відповідні угоди про співробітництво.
Про імунітет
За загальним правилом особи вищого рангу держави, зокрема президент, користуються імунітетом – їх не можна притягнути до відповідальності під час перебування на посаді (персональний імунітет), а також після закінчення повноважень за ті дії, які є офіційними (державними) за своєю суттю та були скоєні під час перебування на посаді (функціональний імунітет). З цієї причини українські суди не могли б притягнути Путіна до відповідальності за скоєні злочини. Втім, МКС, який розглядає справи щодо скоєння військово-політичною верхівкою геноциду, воєнних злочинів та злочинів проти людяності, цих імунітетів не визнає. Тож, завдяки тому, що Україна визнала юрисдикцію МКС щодо воєнних злочинів, скоєних на її території після 2014 року, це дозволяє МКС розслідувати та розглядати справу щодо Путіна, в т.ч. видавати ордер на арешт.
Натомість в МЗС Росії очікувано заявили, що рішення МКС не мають для них жодного значення. Як заявила Захарова, «Росія не є учасником Римського статуту Міжнародного кримінального суду і зобов'язань щодо нього не несе. З цим органом Росія не співпрацює, а можливі "рецепти" на арешт, що виходять із Міжнародного суду, будуть для нас юридично нікчемними».
Проте імунітет навіть в межах своєї країни рятує тільки до тих пір, поки президент обіймає посаду. Наприклад, у 2009 році МКС видав ордер на арешт Аль-Башира за звинуваченнями у злочинах проти людяності та воєнних злочинах, які вчиняла суданська армія у Дарфурі. Після того, як його усунули від влади в результаті військового перевороту, Аль-Башир був затриманий, а в червні 2021 року уряд Судану вирішив передати його до МКС. Тому навіть очільники держави можуть бути притягнуті до відповідальності після усунення від влади. Про те, яких лідерів країн притягли до відповідальності за такі злочини детальніше у матеріалі Фундації DEJURE.