Двоє недоброчесних суддів оскаржують результати кваліфоцінювання: або висновки ГРД, або рішення ВККСУ. “А так можна було?” — спитають інші українські судді. Взагалі-то ні, бо Верховний Суд у подібних випадках викладав позицію про неможливість оскарження. Але судді Вільчинський та Бойко пішли ще далі — вони, фактично, ще й хочуть, аби суд визнав їх доброчесними і такими, що пройшли кваліфоцінювання. Це суперечить не тільки закону, а й здоровому глузду, адже кваліфоцінювання є виключним повноваженням ВККСУ. Якщо нова Комісія не завершить оцінювання цих суддів і виконає абсурдні рішення судів, вона, фактично, дозволить їм вирішувати, хто пройшов кваліфікаційне оцінювання, а хто ні. Інші судді з негативними результатами поспішать зі своїми позовами.
Кілька днів тому ми розповідали про скандального суддю Вінницького окружного адмінсуду Олександра Вільчинського. Він живе в особняку 631 кв.м в «Царському селі», а у вільний час любить відвідувати дні народження суддів ОАСКу. Через майно, яке неможливо пояснити офіційними доходами, та зв’язки з судовою мафією ГРД ухвалювала висновок про його невідповідність критеріям доброчесності. Попри це у 2019 колегія попередньої ВККСУ вирішила, що він відповідає займаній посаді. Вільчинському залишилося лише дочекатися фінального рішення пленарним складом Комісії. Тількиот ВККСУ було розпущено.
Але у Вільчинського був план — позов до Житомирського окружного адмінсуду проти ГРД про визнання протиправним та скасування її висновку. Тоді суд задовольнив його позивні вимоги. Він також оскаржив рішення колегії про розгляд пленарним складом. Мовляв, висновок ГРД був наданий Комісії невчасно і з порушенням процедури, а надалі взагалі скасований. КАС ВС визнав рішення колегії ВККСУ таким, що набрало чинності з 9 вересня 2019 року. Тобто, відповідно до рішення суду, суддя ніби-то пройшов кваліфоцінювання.
Схоже вирішив діяти суддя Господарського суду міста Києва Роман Бойко. Нагадаємо, ГРД виявила, що Бойко допомагав компанії своєї дружини приватизувати історичний будинок у центрі Харкова та брав участь (або, як мімінум, толерував) втручання в систему авторозподілу.
У травні 2019 колегія ВККСУ прийшла до висновку, що він відповідає займаній посаді. Але підтвердження пленарним складом так і не відбулося, а у рішенні Колегії згадуються всі порушення судді, які виявила ГРД. Це рішення також мало б набути чинності після його перегляду пленарним складом ВККС (тобто лишалася можливість визнати суддю недоброчесним). Бойку цей пункт не сподобався.
Вирішення цієї ситуації є індикатором роботи нової Комісії. Процедура кваліфоцінювання має відновитися незабаром. Якщо ВККСУ погодиться із рішення суду у справах Вільчинського та Бойка, вона покаже однозначний приклад того, що можна оскаржувати що завгодно: висновки ГРД, рішення ВККСУ, все, що несе загрозу втратити посаду. Комісія мусить відстояти свою дискрецію і відправити розгляд питання про відповідність цих суддів на пленарний склад.
Кілька днів тому ми розповідали про скандального суддю Вінницького окружного адмінсуду Олександра Вільчинського. Він живе в особняку 631 кв.м в «Царському селі», а у вільний час любить відвідувати дні народження суддів ОАСКу. Через майно, яке неможливо пояснити офіційними доходами, та зв’язки з судовою мафією ГРД ухвалювала висновок про його невідповідність критеріям доброчесності. Попри це у 2019 колегія попередньої ВККСУ вирішила, що він відповідає займаній посаді. Вільчинському залишилося лише дочекатися фінального рішення пленарним складом Комісії. Тількиот ВККСУ було розпущено.
Але у Вільчинського був план — позов до Житомирського окружного адмінсуду проти ГРД про визнання протиправним та скасування її висновку. Тоді суд задовольнив його позивні вимоги. Він також оскаржив рішення колегії про розгляд пленарним складом. Мовляв, висновок ГРД був наданий Комісії невчасно і з порушенням процедури, а надалі взагалі скасований. КАС ВС визнав рішення колегії ВККСУ таким, що набрало чинності з 9 вересня 2019 року. Тобто, відповідно до рішення суду, суддя ніби-то пройшов кваліфоцінювання.
Схоже вирішив діяти суддя Господарського суду міста Києва Роман Бойко. Нагадаємо, ГРД виявила, що Бойко допомагав компанії своєї дружини приватизувати історичний будинок у центрі Харкова та брав участь (або, як мімінум, толерував) втручання в систему авторозподілу.
У травні 2019 колегія ВККСУ прийшла до висновку, що він відповідає займаній посаді. Але підтвердження пленарним складом так і не відбулося, а у рішенні Колегії згадуються всі порушення судді, які виявила ГРД. Це рішення також мало б набути чинності після його перегляду пленарним складом ВККС (тобто лишалася можливість визнати суддю недоброчесним). Бойку цей пункт не сподобався.
Вирішення цієї ситуації є індикатором роботи нової Комісії. Процедура кваліфоцінювання має відновитися незабаром. Якщо ВККСУ погодиться із рішення суду у справах Вільчинського та Бойка, вона покаже однозначний приклад того, що можна оскаржувати що завгодно: висновки ГРД, рішення ВККСУ, все, що несе загрозу втратити посаду. Комісія мусить відстояти свою дискрецію і відправити розгляд питання про відповідність цих суддів на пленарний склад.