Сьогодні Рада суддів допустила до конкурсу в Конституційний Суд 9 кандидатів, решті (Бичкову, Ігнатенку, Корунчак, Мартєву, Ратушу, Ткаченку, Печеному) — дала 10 робочих днів на виправлення недоліків. Наразі там є дві вакансії за суддівською квотою. Серед охочих туди потрапити є чимало тих, у доброчесності або професійності яких є обґрунтовані сумніви. Про деяких із них ми вже писали раніше. Розповідаємо, що відомо про інших.
Наталія Панченко, суддя-спікерка Київського окружного адміністративного суду
За інформацією Центру протидії корупції, Панченко є членкинею та засновницею організації “Асоціації розвитку суддівського самоврядування”, яка виступила проти судової реформи. Подавалася на конкурс до попередньої ВККС, утім не пройшла.
Панченко також не декларувала майно. Зокрема, у декларації за 2022 рік вона в праві на користування вказує квартиру в Києві, яка належить її матері, Марії Поліщук. За інформацією в декларації, право користування у неї з’явилося у 2012 році, коли матір придбала квартиру. Проте, у жодній з декларацій з 2012 року кандидатка це право не вказувала.
У електронній декларації за 2015 рік Панченко вказує право на користування ще однією квартирою у Києві з 2010 року. Проте в паперових деклараціях за 2011-2015 роки цього права не вказує. Також у паперовій декларації за 2015 рік є право на користування автомобілем AUDI Q7 з 2013 року. Водночас у деклараціях Панченко за 2013, 2014 роки права на користування автівкою немає.
Також є сумніви у відповідності доходів стилю життя її родини. Наприклад, виникають питання питання, як могла мати Наталії Панченко у 2012 році придбати вищезгадану квартиру у Києві вартістю понад 600 тисяч гривень, а перед цим ще одну у 2010 році за 50 тисяч доларів, хоча проживала та працювала в Умані. Це питаня виникало і у ВККС під час кваліфоцінювання.
Проте пояснення кандидатки письмові та під час співбесіди різняться. Також є обґрунтовані сумніви щодо власних заощаджень матері та допомоги рідного брата матері та сестри судді. До того ж є факт того, що Наталія Панченко має права на користування квартирою, а також у 2020 році вона та її чоловік придбали у цьому будинку два паркомісця. Тож сумнівно, що саме її сестра придбала зазначену квартиру.
Цікаво й те, що донька Панченко, Катерина Левицька у 2016-2017 роках отримувала досить великий дохід. А саме, хоч і завершила навчання у 2015 році, проте в 2016 році заробляла чималі кошти як молодша юристка. Інформація із податкових декларацій свідчить, що у в 2016 році дохід доньки Панченко становив понад мільйон гривень, тоді як у 2017 — понад 2,5 мільйони гривень.
На додачу до цього у своїх деклараціях Наталія Панченко ймовірно занижувала і свідомо не вказувала вартість статків членів своєї родини. Скажімо, не відповідають ринковим ціни на паркомісця дочки, чоловіка і самої Панченко, які є у них у власності. Згідно з угодою Наталія Панченко продала свій автомобіль TOYOTA RAV4 у 2008 році за 100 (!) гривень. Її дочка у 2013 році, коли їй було 20, придбала AUDI Q7 за понад 650 тисяч гривень. Панченко і сама користується автомобілем дочки, більше того: вказує, що придбано його було за її заощадження. Проте в жодній з декларацій вартість автомобіля вона не декларує.
Наталія Панченко, суддя-спікерка Київського окружного адміністративного суду
За інформацією Центру протидії корупції, Панченко є членкинею та засновницею організації “Асоціації розвитку суддівського самоврядування”, яка виступила проти судової реформи. Подавалася на конкурс до попередньої ВККС, утім не пройшла.
Панченко також не декларувала майно. Зокрема, у декларації за 2022 рік вона в праві на користування вказує квартиру в Києві, яка належить її матері, Марії Поліщук. За інформацією в декларації, право користування у неї з’явилося у 2012 році, коли матір придбала квартиру. Проте, у жодній з декларацій з 2012 року кандидатка це право не вказувала.
У електронній декларації за 2015 рік Панченко вказує право на користування ще однією квартирою у Києві з 2010 року. Проте в паперових деклараціях за 2011-2015 роки цього права не вказує. Також у паперовій декларації за 2015 рік є право на користування автомобілем AUDI Q7 з 2013 року. Водночас у деклараціях Панченко за 2013, 2014 роки права на користування автівкою немає.
Також є сумніви у відповідності доходів стилю життя її родини. Наприклад, виникають питання питання, як могла мати Наталії Панченко у 2012 році придбати вищезгадану квартиру у Києві вартістю понад 600 тисяч гривень, а перед цим ще одну у 2010 році за 50 тисяч доларів, хоча проживала та працювала в Умані. Це питаня виникало і у ВККС під час кваліфоцінювання.
Проте пояснення кандидатки письмові та під час співбесіди різняться. Також є обґрунтовані сумніви щодо власних заощаджень матері та допомоги рідного брата матері та сестри судді. До того ж є факт того, що Наталія Панченко має права на користування квартирою, а також у 2020 році вона та її чоловік придбали у цьому будинку два паркомісця. Тож сумнівно, що саме її сестра придбала зазначену квартиру.
Цікаво й те, що донька Панченко, Катерина Левицька у 2016-2017 роках отримувала досить великий дохід. А саме, хоч і завершила навчання у 2015 році, проте в 2016 році заробляла чималі кошти як молодша юристка. Інформація із податкових декларацій свідчить, що у в 2016 році дохід доньки Панченко становив понад мільйон гривень, тоді як у 2017 — понад 2,5 мільйони гривень.
На додачу до цього у своїх деклараціях Наталія Панченко ймовірно занижувала і свідомо не вказувала вартість статків членів своєї родини. Скажімо, не відповідають ринковим ціни на паркомісця дочки, чоловіка і самої Панченко, які є у них у власності. Згідно з угодою Наталія Панченко продала свій автомобіль TOYOTA RAV4 у 2008 році за 100 (!) гривень. Її дочка у 2013 році, коли їй було 20, придбала AUDI Q7 за понад 650 тисяч гривень. Панченко і сама користується автомобілем дочки, більше того: вказує, що придбано його було за її заощадження. Проте в жодній з декларацій вартість автомобіля вона не декларує.
Олександр Прокопенко, суддя Великої Палати Верховного Суду
Прокопенко отримав негативний висновок від Громадської ради доброчесності ще під час проходження конкурсу до Верховного Суду.
Зокрема, у 2009 Прокопенко брав участь в перегляді рішення ВСУ на підставі рішення ЄСПЛ "Яременко проти України". За результатами Суд ухвалою виключив з мотивувальної частини посилання на певні докази, але саме рішення (вирок) залишив без змін. Заявник знову оскаржив це до ЄСПЛ. І тоді Європейський суд з прав людини у своєму рішенні вказав, що судді ВС таким чином порушили право заявника на справедливий суд і право на захист. Тільки от у своїй декларації доброчесності Прокопенко вказав, що не приймав рішення з допущенням порушень Конвенції. Більше того, на співбесіді та у своїх поясненнях під час конкурсу у ВС з’ясувалося, що Прокопенко не вважає свої дії помилкою, адже рішення щодо перегляду справи Яременко приймалось не колегією суддів, а на спільному засіданню судових палат Верховного Суду України.
Також схоже, що суддя Прокопенко привласнив службове житло. Отримавши у службове користування квартиру на 126,9 кв.м у будинку бізнес-класу у м. Києві, приватизував її на матір, ймовірно через те, що сам на той час вже володів квартирою у м. Суми.
Прокопенко, очевидно, занижував вартість задекларованого майна: у 2014 придбав Lexus RX 350 2010 року випуску за 10 тисяч доларів (145 тисяч гривень), тоді як ринкова вартість була щонайменше втричі більша.
У 2020 році Пленум Верховного Суду оголосив публічну заяву, в якій засудив дії голови та суддів ОАСК, про які йшлось на “плівках Вовка”, як такі, що підривають авторитет судової влади. Натомість Олександр Прокопенко був одним із трьох суддів ВС, які виступили проти цієї публічної заяви.
Прокопенко отримав негативний висновок від Громадської ради доброчесності ще під час проходження конкурсу до Верховного Суду.
Зокрема, у 2009 Прокопенко брав участь в перегляді рішення ВСУ на підставі рішення ЄСПЛ "Яременко проти України". За результатами Суд ухвалою виключив з мотивувальної частини посилання на певні докази, але саме рішення (вирок) залишив без змін. Заявник знову оскаржив це до ЄСПЛ. І тоді Європейський суд з прав людини у своєму рішенні вказав, що судді ВС таким чином порушили право заявника на справедливий суд і право на захист. Тільки от у своїй декларації доброчесності Прокопенко вказав, що не приймав рішення з допущенням порушень Конвенції. Більше того, на співбесіді та у своїх поясненнях під час конкурсу у ВС з’ясувалося, що Прокопенко не вважає свої дії помилкою, адже рішення щодо перегляду справи Яременко приймалось не колегією суддів, а на спільному засіданню судових палат Верховного Суду України.
Також схоже, що суддя Прокопенко привласнив службове житло. Отримавши у службове користування квартиру на 126,9 кв.м у будинку бізнес-класу у м. Києві, приватизував її на матір, ймовірно через те, що сам на той час вже володів квартирою у м. Суми.
Прокопенко, очевидно, занижував вартість задекларованого майна: у 2014 придбав Lexus RX 350 2010 року випуску за 10 тисяч доларів (145 тисяч гривень), тоді як ринкова вартість була щонайменше втричі більша.
У 2020 році Пленум Верховного Суду оголосив публічну заяву, в якій засудив дії голови та суддів ОАСК, про які йшлось на “плівках Вовка”, як такі, що підривають авторитет судової влади. Натомість Олександр Прокопенко був одним із трьох суддів ВС, які виступили проти цієї публічної заяви.
Олеся Галамай, суддя Господарського суду Львівської області
Суддя брала участь у конкурсі до ВККС, проте не пройшла. Вона неодноразово не декларувала майно і допускала розбіжності в деклараціях. Наприклад, у деклараціях за 2013 та 2014 роки не задекларовано права власності чи користування на жодне житло, де могла б проживати кандидатка та її сім’я. При цьому у декларації за 2014 рік Галамай вказує адреси місця проживання та реєстрації.
Суддя також ймовірно занизила вартість автомобіля батька, яким користується з 2017 року відповідно до декларацій. Вартість авто на дату набуття вказана 231 652 гривень. Однак архівні оголошення на спеціалізованих вебсайтах свідчать, що таке б/у авто у 2017 році коштувало понад 750 тисяч гривень.
Олеся Галамай також була членкинею організації “Асоціація розвитку суддівського самоврядування України”, яка виступала проти судової реформи, а саме — звернулась із відкритим зверненням до Президента України ветувати закон №5068, який запроваджує відкриті конкурси на посади у ВРП із залученням незалежних експертів із міжнародним досвідом до перевірки кандидатів на доброчесність.
Схоже, у судді та її близьких осіб є зв’язки із представниками політичних сил. Про це може свідчити, що брат Галамай, Ігор Никон балотувався до місцевої ради від партії “НАШ край” (2015 рік) та “Сила і честь” (2020 рік).
Суддя брала участь у конкурсі до ВККС, проте не пройшла. Вона неодноразово не декларувала майно і допускала розбіжності в деклараціях. Наприклад, у деклараціях за 2013 та 2014 роки не задекларовано права власності чи користування на жодне житло, де могла б проживати кандидатка та її сім’я. При цьому у декларації за 2014 рік Галамай вказує адреси місця проживання та реєстрації.
Суддя також ймовірно занизила вартість автомобіля батька, яким користується з 2017 року відповідно до декларацій. Вартість авто на дату набуття вказана 231 652 гривень. Однак архівні оголошення на спеціалізованих вебсайтах свідчать, що таке б/у авто у 2017 році коштувало понад 750 тисяч гривень.
Олеся Галамай також була членкинею організації “Асоціація розвитку суддівського самоврядування України”, яка виступала проти судової реформи, а саме — звернулась із відкритим зверненням до Президента України ветувати закон №5068, який запроваджує відкриті конкурси на посади у ВРП із залученням незалежних експертів із міжнародним досвідом до перевірки кандидатів на доброчесність.
Схоже, у судді та її близьких осіб є зв’язки із представниками політичних сил. Про це може свідчити, що брат Галамай, Ігор Никон балотувався до місцевої ради від партії “НАШ край” (2015 рік) та “Сила і честь” (2020 рік).
Алла Олійник, суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
У 2015 році Алла Олійник була членкинею Вищої ради юстиції. Також Олійник у деклараціях за 2011-2015 роки вказала, що тимчасово спільно проживала із своїм племінником Максимом. Він з 2013 році працював в управлінні забезпечення діяльності судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України, створеному проросійським політиком і соратником Януковича Андрієм Портновим, щоб більше контролювати судову гілку влади.
Важливо також те, що до складу цієї судової палати належала також і Алла Олійник. Це може ставити під сумнів обʼєктивність призначення племінника судді на посаду у Вищий спеціалізований суд України.
Також Алла Олійник імовірно внесла недостовірні відомості у свою декларацію доброчесності за 2017 рік, де вона запевнила, що не здійснювала вчинків, за які можуть притягнути її до відповідальності. Однак у ЄДРСР є постанова у справі № 761/14928/17, де Шевченківський районний суд м.Києва у 2017 році визнав винною особу з таким самим ПІБ, уродженку м. Володимир-Волинський Волинської обл. у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. За матеріалами протоколу стало відомо, що водійка була на авто «Тойота». Як відомо з декларацій Олійник за 2015-2017 роки, з 2013 року вона володіє автомобілем Тойота RAV4. Крім цього, Олійник народилася у м. Володимир-Волинський Волинської обл. Все це може свідчити, що справа стосувалась саме її.
У 2015 році Алла Олійник була членкинею Вищої ради юстиції. Також Олійник у деклараціях за 2011-2015 роки вказала, що тимчасово спільно проживала із своїм племінником Максимом. Він з 2013 році працював в управлінні забезпечення діяльності судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України, створеному проросійським політиком і соратником Януковича Андрієм Портновим, щоб більше контролювати судову гілку влади.
Важливо також те, що до складу цієї судової палати належала також і Алла Олійник. Це може ставити під сумнів обʼєктивність призначення племінника судді на посаду у Вищий спеціалізований суд України.
Також Алла Олійник імовірно внесла недостовірні відомості у свою декларацію доброчесності за 2017 рік, де вона запевнила, що не здійснювала вчинків, за які можуть притягнути її до відповідальності. Однак у ЄДРСР є постанова у справі № 761/14928/17, де Шевченківський районний суд м.Києва у 2017 році визнав винною особу з таким самим ПІБ, уродженку м. Володимир-Волинський Волинської обл. у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. За матеріалами протоколу стало відомо, що водійка була на авто «Тойота». Як відомо з декларацій Олійник за 2015-2017 роки, з 2013 року вона володіє автомобілем Тойота RAV4. Крім цього, Олійник народилася у м. Володимир-Волинський Волинської обл. Все це може свідчити, що справа стосувалась саме її.
Олександр Ткаченко, суддя Господарського суду Миколаївської області
*протягом 10 робочих днів має виправити недоліки з документами
Ткаченко вже брав участь у конкурсі на посаду судді Конституційного Суду, але тоді не потрапив до списку кандидатів, яких рекомендувала РСУ.
У 2018-ому подавав заяву для участі у конкурсі на посаду судді КАС ВС, але рішенням ВККС Ткаченка було визнано таким, що не склав іспит і не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді. Він також неодноразово намагався потрапити до Вищої ради правосуддя, однак це йому не вдалося. А у 2022 Етична рада визнала, що він не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, вказавши на ознаки конфлікту інтересів, невиконання рішення суду та недостовірні відомості у деклараціях.
Громадські організації повідомляли про факти, які можуть ставити під сумнів доброчесність судді. Зокрема, Олександр Ткаченко багаторазово ухвалював рішення під час навчання поза судом або відпусток, а також є факт ухвалення незаконного рішення, ймовірно за винагороду. Окрім того, суддя допускав розбіжності в деклараціях чи взагалі не декларував майно.
Цікаво також те, що Ткаченко принаймні з 2016 р. по 2020 р. був членом відокремленого підрозділу ГО «Асоціація суддів господарських судів України» у Миколаївській області. Ця організація зверталася з відкритим зверненням до Президента України із закликом ветувати закон № 1635-ІХ, що запровадив відкритий конкурс на посади у ВРП, в якому Ткаченко брав участь.
*протягом 10 робочих днів має виправити недоліки з документами
Ткаченко вже брав участь у конкурсі на посаду судді Конституційного Суду, але тоді не потрапив до списку кандидатів, яких рекомендувала РСУ.
У 2018-ому подавав заяву для участі у конкурсі на посаду судді КАС ВС, але рішенням ВККС Ткаченка було визнано таким, що не склав іспит і не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді. Він також неодноразово намагався потрапити до Вищої ради правосуддя, однак це йому не вдалося. А у 2022 Етична рада визнала, що він не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, вказавши на ознаки конфлікту інтересів, невиконання рішення суду та недостовірні відомості у деклараціях.
Громадські організації повідомляли про факти, які можуть ставити під сумнів доброчесність судді. Зокрема, Олександр Ткаченко багаторазово ухвалював рішення під час навчання поза судом або відпусток, а також є факт ухвалення незаконного рішення, ймовірно за винагороду. Окрім того, суддя допускав розбіжності в деклараціях чи взагалі не декларував майно.
Цікаво також те, що Ткаченко принаймні з 2016 р. по 2020 р. був членом відокремленого підрозділу ГО «Асоціація суддів господарських судів України» у Миколаївській області. Ця організація зверталася з відкритим зверненням до Президента України із закликом ветувати закон № 1635-ІХ, що запровадив відкритий конкурс на посади у ВРП, в якому Ткаченко брав участь.
Олег Печений, доцент кафедри цивільного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого
*протягом 10 робочих днів має виправити недоліки з документами
У 2017 році Печений пробував потрапити до Верховного Суду, однак конкурс для нього завершився невдало. ГРД надала негативний висновок щодо цього кандидата.
Серед основних причин висновку — неповні відомості щодо кримінальної справи, щодо місця роботи; недоброчесний спосіб набуття права власності на нерухомість; некоректне та неповне внесення інформації в декларації; невнесення достовірної інформації в декларацію родинних зв’язків.
У декларації кандидата за 2015 рік вказано, що він є власником 0,66% квартири у Харкові, вартість якої на момент набуття понад 650 тисяч гривень, а вартість за останньою оцінкою не зазначено. Але от, відповідно до довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вартість цієї квартири на дату набуття складала близько 28 000 гривень. Таким чином, Печений у декларації самостійно підтвердив заниження вартості квартири під час укладання договору купівлі-продажу 02.11.2007 майже в 20 разів, що може свідчити про ухилення від сплати податків, а дані декларації не відповідають даним документа на нерухоме майно.
Також у деклараціях Печений не зазначив, що рідний брат його дружини останні п’ять (станом на 2017 рік) років працював у суді та органах правопорядку.
*протягом 10 робочих днів має виправити недоліки з документами
У 2017 році Печений пробував потрапити до Верховного Суду, однак конкурс для нього завершився невдало. ГРД надала негативний висновок щодо цього кандидата.
Серед основних причин висновку — неповні відомості щодо кримінальної справи, щодо місця роботи; недоброчесний спосіб набуття права власності на нерухомість; некоректне та неповне внесення інформації в декларації; невнесення достовірної інформації в декларацію родинних зв’язків.
У декларації кандидата за 2015 рік вказано, що він є власником 0,66% квартири у Харкові, вартість якої на момент набуття понад 650 тисяч гривень, а вартість за останньою оцінкою не зазначено. Але от, відповідно до довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вартість цієї квартири на дату набуття складала близько 28 000 гривень. Таким чином, Печений у декларації самостійно підтвердив заниження вартості квартири під час укладання договору купівлі-продажу 02.11.2007 майже в 20 разів, що може свідчити про ухилення від сплати податків, а дані декларації не відповідають даним документа на нерухоме майно.
Також у деклараціях Печений не зазначив, що рідний брат його дружини останні п’ять (станом на 2017 рік) років працював у суді та органах правопорядку.
Далі справа за Дорадчою групою експертів, яка перевірятиме усіх цих кандидатів на доброчесність та професійність. Нагадаємо, що її склад майже сформовано. Cлідкуватимемо за відбором до КС далі.