За цим законом релігійні об’єднання мають зазначати у своїй назві належність до релігійної організації за межами України, до якої вони входять. Окрім цього, закон обмежує доступ священнослужителів з організацій, що мають керівний центр у країні-агресорі, до частин, з’єднань ЗСУ та інших військових формувань України.
Нагадаємо, що ці зміни до ст. 12 Закону Верховна Рада ухвалила ще 20 грудня 2018 року. Тоді ж Мінкульт провів експертизу і визнав УПЦ (МП) такою, що підпадає під дію Закону. Однак, УПЦ МП звернулися до горезвісного ОАСКу із позовом у 2019 році, а той своїм рішенням (справа № 640/4748/19) заборонив будь-які дії щодо реєстрації релігійних центрів УПЦ (МП), фактично заблокувавши їхнє перейменування.
До речі, про цю судову справу УПЦ МП в ОАСК згадувалося й на “плівках Вовка”. Зокрема й про те, що голова ОАСК та судді поїхали на зустріч до митрополита УПЦ МП Онуфрія “на благословення”.
Заборону ОАСК Мінкульт намагався оскаржити, але суди апеляційної та касаційної інстанції залишили скаргу без задоволення.
Важливо зазначити, що це рішення ОАСКу буде й далі чинним, адже рішення КС стосується Закону, а не наказу Мінкульту. Тому допоки КОАС або КМОАС (суд, що за законом має бути створений замість ОАСКу)/Вищий адміністративний суд (спеціалізований суд, що може бути створений для розділення повноважень КМОАС) не скасують ухвалу ОАСКу про забезпечення позову, перейменувати УПЦ (МП) не можна буде. Суд зможе скасувати такі заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
У будь-якому разі, сьогоднішнє рішення КС є значним кроком уперед!