Новини
Правнича освіта

Нові освітні стандарти з права: що зміниться в підготовці юристів?

Іван Шемелинець

20 липня 2022 року Міносвіти затвердило нові стандарти вищої освіти бакалаврського та магістерського рівнів зі спеціальності 081 «Право», скасувавши попередні стандарти 2018 і 2020 року. Відповідно до ЗУ «Про вищу освіту» стандарт вищої освіти - це сукупність вимог до освітніх програм, які є спільними для них всіх у межах певного рівня вищої освіти та спеціальності.

Прийняття нових стандартів було необхідне, щоб оновити перелік загальних та спеціальних компетентностей, програмні результати навчання, а також відповісти на додаткові вимоги, враховуючи, що «Право» віднесене до регульованих професій.

Що змінилось?

а) У бакалаврському стандарті з’явились окремі додаткові вимоги, яких не було раніше. Тепер чітко визначено, що прийом на перший (бакалаврський) рівень вищої освіти на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра або освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра здійснюється за результатами ЗНО з дотриманням вимог щодо мінімального конкурсного балу, який встановлюється Умовами прийому на навчання на відповідний рік вступу. Тобто випускники юридичних коледжів більше не зможуть вступати по внутрішнім вступним іспитам в університетах, уникаючи зовнішнє незалежне оцінювання.

Це позитивна новація, оскільки вступ за цими траєкторіями був надзвичайно проблемним, і дозволяв вступати відверто слабким абітурієнтам. Проте, для повноцінної реалізації цієї норми необхідно також внести зміни до статті 44 ЗУ «Про вищу освіту», яким  і передбачено можливість складати вступні іспити в університетах. Раніше ми уже наголошували на цій проблемі. 

Також заклад вищої освіти матиме право перезарахувати дисципліни (і кредити ЄКТС), здобуті у коледжах (за попередньою освітньою програмою підготовки молодшого бакалавра або фахового молодшого бакалавра зі спеціальності 081 Право) але не більше 60 кредитів ЄКТС.

б) Тривалість бакалаврської практики збільшена на 5 кредитів і повинна становити не менше 15 кредитів ЄКТС. Водночас новацією є обов’язкове її проходження в обсязі не менше 5 кредитів ЄКТС або в судах, або в системі прокуратури, або адвокатури. 

в) Змінилось формулювання і змістовне наповнення деяких спеціальних компетентностей (СК) та програмних результатів навчання (РН). 

Відбувся зсув від «знати» до «вміти». Наприклад, у стандарті 2018 року спеціальна компетентність 6 виглядала так: «СК 6. Знання і розуміння основ права Європейського Союзу». У стандарті 2022 вона звучить по-іншому – «СК 6. Здатність здійснювати порівняльний аналіз окремих правових інститутів права Європейського Союзу та Ради Європи і правової системи України». Це ж прослідковується і з СК2, СК4, СК8, СК10, де «знання і розуміння» перетворились у «здатність аналізувати» чи «здатність застосовувати». Очевидно, це правильний рух у бік розвитку практичних навичок у майбутніх правників.

Деякі спеціальні компетенції зникли. Наприклад СК 8.  Знання і розуміння особливостей реалізації та застосування норм матеріального і процесуального права (перенесено в програмні результати навчання), СК 9. Знання і розуміння основ правового регулювання обігу публічних грошових коштів та СК10. Знання і розуміння соціальної природи трудових відносин та їх правового регулювання. які були у стандарті 2018 року. 

Водночас з’явились інші. Так СК 8. Здатність застосовувати правові принципи та доктрини, СК9. Здатність використовувати бази даних органів юстиції та інформаційні технології необхідні під час здійснення юридичної діяльності а СК10. Здатність використовувати різноманітні інформаційні джерела для повного та всебічного встановлення певних обставин (перенесено з програмних результатів навчання).

В спеціальній компетенції 7, де йдеться про здатність застосовувати норми та інститути права, щонайменше з таких галузей, як: конституційне право, адміністративне право і адміністративне процесуальне право, цивільне і цивільне процесуальне право, кримінальне і кримінальне процесуальне право, додалось також трудове право. Таке розширення потенційно в перспективі може потягнути за собою і зміну змістовного наповнення блоку Право Єдиного фахового вступного випробування і розширення правничих дисциплін, з яких складається ЄФВВ. Можливо це обґрунтовано, враховуючи, що трудове право уже є частиною ЄДКІ після правничої магістратури.

Зазнали частково змін і формулювання програмних результатів навчання. Тепер таких результатів не 23, а 22. Змінились формулювання РН2, РН4, РН8, РН13. Наприклад, якщо у стандарті 2018 року РН2 визначалась, як «Здійснювати аналіз суспільних процесів у контексті аналізованої проблеми і демонструвати власне бачення шляхів її розв’язання», то у стандарті 2022 року РН2 тепер виглядає так: «Знати та розуміти міжнародні стандарти прав людини, положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини».

У магістерському стандарті також відбулись незначні  зміни. Так обсяг магістерської практики зменшився на 10 кредитів і тепер становить для освітньо-професійної програми мінімум 20 кредитів ЄКТС.

Водночас не змінились формулювання загальних, спеціальних (фахових) компетентностей і результатів навчання, а також не зазнала змін і форма атестації. Як і раніше формою атестації є Єдиний державний кваліфікаційний іспит. Також у стандарті залишилась норма про неможливість «перехресного» вступу на спеціальність 081 «Право». Для здобуття ступеня магістра за результатами ЄФВВ можуть вступати особи, які здобули ступінь бакалавра зі спеціальностей 081 Право або 293 Міжнародне право.

І бакалаврський і магістерський стандарти встановлюють норму про неможливість створення міжгалузевих та міждисциплінарних освітньо-наукових програм. Нагадаємо, що закон “Про вищу освіту” допускає можливість створення таких програм на магістерському рівні, якщо це не суперечить стандартам. За вимогами МОН міждисциплінарна програма передбачає опанування знання, що знаходиться на межі галузей знань, спеціальностей та/або належить до кількох спеціальностей, які і визначають її предметну область.

Крім того, і бакалаврським і магістерським стандартом встановлено вимоги до організації заочної та дистанційної форми здобуття освіти. Тепер вони забезпечуються в обсязі не менше ніж 1/6 годин аудиторного (контактного) навантаження з навчальних дисциплін від запланованих кредитів (ЄКТС). Нагадаємо, що ця норма також  передбачена в проєкті закону № 6531 «Про внесення змін до деяких Законів України щодо забезпечення якості вищої освіти», яким передбачається внести зокрема ці та інші зміни до ЗУ «Про вищу освіту».

В цілому необхідність оновлення стандартів назріла давно. Проте важливо, щоб положення та норми, які там закріплені повноцінно виконувались. Нагадаємо, що деякі положення попередніх стандартів так і не були повноцінно реалізовані. Наприклад єдиний державний кваліфікаційний іспит для випускників магістратури поки так і не відбувся, а норма попереднього стандарту про неможливість перехресного вступу на право також була зупинена у 2021 році.  Крім того, досі відсутні стандарти освітньо-наукового рівня доктора філософії зі спеціальності 081 «Право», а також усі стандарти зі спеціальності 293 «Міжнародне право».

Оскільки нові стандарти вступають в силу уже з 2022/2023 навчального року правничим школам необхідно буде в терміновому порядку переглянути зміст своїх освітніх програм на відповідність положення нових стандартів. Маємо велике сподівання, що удосконалення змісту стандартів сприятиме підвищенню якості вищої юридичної освіти.