Новини
Забезпечення доброчесного суддівського корпусу

(Не)Єдність практики Верховного Суду: недоброчесність проти діджиталізації


Верховний Суд – найвища судова інстанція в Україні. Практика Верховного Суду враховується при розгляді судових спорів судами першої та другої інстанції. Таким чином, Верховний Суд повинен закладати єдиний підхід до розгляду спорів в усіх судах країни. Проте, зараз колегії навіть одного Касаційного суду практично одномоментно ухвалюють протилежні за змістом рішення при вирішенні аналогічних проблем.

У квітні Касаційний адміністративний суд залишив без руху два позови адвоката Романа Маселка, подані через систему Електронний суд, та зобов’язав його виправити недоліки. У системі Електронний суд відсутня можливість подати уточнення позову, а карантинні обмеження не дозволяють зробити це у паперовій формі. Тому адвокат подав уточнення обох позовів електронною поштою, а заяви скріпив електронним підписом.

Суддя Білак, що є суддею-доповідачем у першому позові, погодилась, що, зважаючи на карантинні обмеження та технічну неможливість подати уточнення позову через систему Електронний Суд, заяву потрібно прийняти до розгляду та відкрити судове провадження.

В іншому випадку неприйняття заяви про усунення недоліків через невідповідність способу подання документів, може бути проявом надмірного формалізму з боку суду, що суперечить принципу верховенства права, завданням адміністративного судочинства та порушує, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, право на доступ до суду,” – текст ухвали суду.

Суддя Уханенко натомість послався на те, що закон визначає лише два способи отримання судом процесуальних документів: у паперовій формі та через систему Електронний суд. Тому зобов’язав Романа Маселка подати уточнення заяви протягом п’яти днів з дня завершення державного карантину. Тобто, проявив надмірний формалізм, від якого і застерігала суддя Білак.

Швидше за все, така різниця в рішеннях пов’язана з упередженим ставленням судді Уханенка до Романа Маселка. У ході конкурсу до Верховного Суду, Громадська рада доброчесності затвердила висновок про недоброчесність Уханенка, а Роман Маселко був представником ГРД під час співбесіди судді у ВККС. Ці факти адвокат виклав і в уточненні позову. Замість самовідводу Уханенко вирішив використати свої повноваження та затягнути процес.

Відповідачем в обох позовах є Вища рада правосуддя, а у справі, де доповідач Уханенко, оскаржується Регламент ВРП, який обмежує право сторін на ознайомлення зі справою. На переконання Романа, ухвали про залишення заяв без руху були надуманими та протиправними. А дії судді Уханенка засвідчують, що справу будуть затягувати.