4 серпня ВРП повідомила, що парламентський комітет з питань правової політики фіналізував законопроєкт про відновлення повноважень так званих “суддів-п’ятирічок”. А сьогодні, 26 серпня, у Раді його зареєстрували (номер 7698).
Хто такі ”судді-п’ятирічки”?
До вересня 2016 року, відповідно до старої редакції Конституції та закону “Про судоустрій і статус суддів”, у перший раз судді призначалися на 5 років, а лише після цього терміну Верховна Рада перепризначала їх ще раз, але уже безстроково. Така процедура сприяла політичній залежності суддів, адже кожен новопризначений суддя пам’ятав, що через 5 років його мусять призначити ще раз. Щоб вирішити цю та інші проблеми політичної “лояльності” суддів, Венеційська комісія радила усунути політичні органи від призначення суддів і застосувати винятковий захід - переатестацію всіх суддів. Так у 2016 році розпочалося кваліфікаційне оцінювання суддів. Поки судді, призначені вперше на п'ятирічний термін, не пройшли кваліфікаційне оцінювання, вони не могли продовжувати здійснювати судочинство.
Проте оцінити 8 тисяч суддів - задача не зі швидких. Вища кваліфікаційна комісія показувала вибірковість у своїх рішеннях, тому у 2019 році її законом розпустили і запровадили новий порядок її формування. Відповідно, багато “суддів-п’ятирічок” застрягли у підвішеному стані - термін їхніх повноважень закінчився, а заново призначити їх без проходження оцінювання неможливо. Цікаво, що вони продовжують отримувати суддівську винагороду, хоча не здійснюють правосуддя.
Також, певна частина “суддів-п’ятирічок” встигли пройти оцінювання і отримали негативний висновок ВККС, тобто вони є недоброчесними і не можуть обіймати посаду судді, але не були звільнені ВРП.
В цілому, “суддів-п’ятирічок” є близько 280. Ось лише кілька з них:
Оксана Царевич - колишня суддя Печерського районного суду Києва. Брала участь у розгляді справ Юлії Тимошенко, Юрія Луценка, Олександра Єфремова, Анатолія Макаренка та інших. Царевич вела справи активістів Євромайдану, її судові рішення базувалися виключно на протоколах ДАІ, які, як було встановлено слідством, були сфальсифіковані. У вересні 2016 Царевич було звільнено указом президента Порошенка. Того ж року Вищий адмінсуд скасував рішення Вищої кваліфікаційної комісії, на основі якого її звільнили, і Царевич повернулася на посаду.
Юлія Аблова - дружина того самого Євгенія Аблова, поплічника Павла Вовка, суддя Комінтернівського райсуду Одеської області. Після початку кваліфоціннювання декларувала дві квартири у Києві по 140 кв м, суперкар Porsche Panamera, високошвидкісний катер та 1,5 млн гривень грошового подарунку від своєї матері. Усе це маючи лише 26 тисяч гривень річного доходу.
Євген Башмаков - суддя Жовтневого районного суду міста Дніпра. За 5 років суддівства (з 2009 по 2014), суди вищої інстанції скасували 94 його рішення, що складає більше половини(!) загалом ухвалених. Тільки цей факт вже ставить під сумнів його професійність. До його декларації також було безліч питань.
Що пропонує новий законопроєкт?
Текст законопроєкту оприлюднено ще не було. Проте певні висновки можна зробити з відеозапису засідання Робочої групи з питань забезпечення належного фінансування судової влади при парламентському Комітеті правової політики. Зокрема, депутат Сергій Демченко пропонує дати зелене світло суддям, які отримали негативний висновок ВККС: “Ми їх з вами призначаємо зараз з негативним висновком ВККС, але який не набув чинності, через рішення ВРП.” (таймкод 1:35:37 — 1:37:43 https://cutt.ly/kXDxqUo)
А членкиня ВРП Інна Плахтій пропонує залишитице питання на розгляд ВРП і вважає, що "більше 90%, а може й 99% суддів-п'ятирічок пройдуть.”
Також на зустрічі члени робочої групи запропонували, що судді, які не пройшли кваліфікаційне оцінювання, мають продовжити його з того моменту, на якому вони зупинилися. Як можливо організувати цю процедуру, враховуючи що нині формується повністю нова ВККС - невідомо.
Аргументуються ці пропозиції тим, щоб судова система ніби-то перенавантажена, а суддів катастрофічно не вистачає. Хоча, за словами самих суддів, у зв’язку з війною навантаження на них дуже зменшилося.
Хто стоїть за цими пропозиціями?
Нагадаємо, що Сергій Демченко - не просто депутат Верховної Ради. 2015 року він як адвокат захищав суддю Оксану Царевич, яка переслідувала автомайданівців під час Революції Гідності.
Інна Плахтій - колишня суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області, до декларації і судових рішень якої є багато запитань. Можливо, причетна до хабарництва, але ухвалу Генпрокуратури про проведення обшуків в її помешканні так і не було реалізовано.
Висновки
Паралельно триває конкурс у ВККС, безпосереднім завданням якої і мало б бути завершення кваліфікаційного оцінювання. Строк для подання документів уже минув, тож відбір Конкурсною комісією почнеться найближчим часом. Протягом півроку ми матимемо сформовану Вищу кваліфікаційну комісію, яка займеться очищенням судового корпусу. Для чого ж приймати законопроект про суддів-п’ятирічок зараз, якщо вже через півроку їхню перевірку зможе завершити нова ВККС? Очевидно, для того, щоб оминути процес оцінки і встигнути призначити недоброчесних, політично залежних суддів.