За всі роки незалежності, в Україні так і не сформувалась судова влада, що справді забезпечує верховенство права. Суди і судді і далі залишаються корумпованими і залежними від політиків та олігархів. Після падіння комунізму судді не пройшли люстрацію, що дало можливість олігархам і політикам взяти контроль над судовою владою та використовувати її у власних інтересах.
В річницю Революції Гідності рівень довіри населення до судів був найнижчим в Європі та одним із найнижчих в світі – 7%. Судова реформа, що розпочалась у 2016 році, стала найбільш масштабною в історії незалежної України. Вона включала в себе внесення змін до Конституції та утворення кількох нових інституцій. Реформу загалом було спрямовано на забезпечення незалежності, підвищення рівня довіри та публічної підзвітності судової влади.
Верховний суд України
На жаль, цю реформу не можна визнати успішною. Новоутворений Верховний Суд в більшості складається зі старих суддів, з яких 44 судді (23%) – недоброчесні. До того ж, кваліфікаційне оцінювання переатестацію решти суддів провалено. Такі проблеми в більшості спричинені небажанням політичних еліт, в першу чергу, Адміністрації п'ятого Президента Петра Порошенка, зменшувати свій контроль над судовою владою.
Важливу роль зіграв також опір судовій реформі з боку "суддівської корпорації". Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) та Вища рада правосуддя (ВРП) залишили на своїх посадах більшість корумпованих суддів. Як наслідок, довіра до судочинства після реформи залишилась на тому ж рівні, що і до Революції Гідності.
Вищий антикорупційний суд
Хорошим контрприкладом є формування Вищого антикорупційного суду (ВАКС), що був створений за пропозицією громадянського суспільства і за підтримки міжнарожних партнерів. До процесу залучили незалежних міжнародних експертів, які утворили Громадську раду міжнародних експертів (ГРМЕ). ГРМЕ мала право вето на призначення одіозних кандидатів до суду. Це зробило конкурс значно більш об'єктивним та чесним. Як наслідок, вдалося сформувати незалежний Вищий антикорупційний суд, який почав свою роботу у вересні 2019 року. Відтак, у вересні 2019 року розпочав роботу незалежний ВАКС і вже виніс понад 50 вироків у резонансних корупційних справах.
Вікно можливостей для нового старту судової реформи та масштабування успіху ВАКС відкрилось після значних політичних змін у 2019 році. Під час передвиборчої кампанії представники громадськості переконали кандидатів у президенти і до парламенту підтримати "Порядок денний встановлення справедливості", який закликав, крім іншого, перезапустити органи суддівського врядування, що відповідальні за провал судової реформи останніх 5 років.
Вища рада правосуддя та Вища кваліфікаційна комісія суддів
Вже у листопаді 2019 року, парламент ухвалив законопроєкт №1008, який постановляв оновити склад органів суддівського врядування за участі експертів, делегованих міжнародними партнерами.
Проте, законопроєкт мав ряд значних недоліків. Зокрема, законопроєкт надав одіозній Вищій раді правосуддя повноваження заблокувати оновлення органів суддівського врядування. Представники старої "суддівської корпорації" змогли заблокувати участь міжнародних експертів в цьому процесі та застопорити реформу.
У травні 2020 року провідні громадські організації розробили Карту судової реформи – план дій, який містить ключові рекомендації щодо створення фундаменту для сильної та незалежної судової влади в Україні.
У липні 2021 року Верховна Рада ухвалила два запропоновані Президентом законопроекти для розблокування реформи – №3711-д про реформу Вищої кваліфікаційної комісії суддів та №5068 про реформу Вищої ради правосуддя. Законопроекти передбачають ефективне перезавантаження органів судової влади з вирішальним голосом незалежних міжнародних експертів. Але впровадженню законів зараз загрожують інші судові інституції – Конституційний суд та корумпований Окружний адміністративний суд м. Києва.
Через два місяці після закінчення терміну, передбаченого законом, Етична рада, покликана реформувати ВРП, була остаточно сформована. Увечері 8 листопада Вища рада правосуддя відмовилася призначати членів Етичної ради, тож 9 листопада склад органу, згідно з законом, був сформований автоматично. Майже за місяць до цього, 17 вересня, була сформована Конкурсна комісія, покликана перезавантажити ВККС.
У лютому 2022 року Етична рада розпочала співбесіди з кандидатами до ВРП. Одночасно з цим, 10 членів ВРП пішли у відставку за власним бажанням. Однак, через початок війни 24 лютого, співбесіди були тимчасово призупинені. У травні Етична рада відновила свою роботу і 7 травня перевірила чотирьох членів ВРП, що залишилися на посадах, на відповідність критерію професійної етики та доброчесності. За результатами перевірки 1 член був визнаний невідповідним критерію доброчесності та професійної етики. Незважаючи на те, що у громадянського суспільства були сумніви щодо доброчесності трьох інших членів ВРП, Етична рада визнала їх такими, що відповідають зазначеному критерію. У своїх рішеннях щодо цих трьох кандидатів, Етична рада не навела достатнього обгрунтування, чому наявних фактів було недостатньо для того, щоб визнати усіх членів ВРП недоброчесними.
15 серпня 2022 року Верховна Рада призначила двох нових членів ВРП за своєю квотою - адвоката Майдану, члена правління Фундації DEJURE та Автомайдану Романа Маселка та кандидата юридичних наук Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, доцента Миколу Мороза.
19 серпня 2022 року З'їзд представників вищих юридичних навчальних закладів призначив Дмитра Лук'янова новим членом ВРП. Втім, існують обґрунтовані сумніви у доброчесності пана Лук'янова. Наприклад, він підтримував призначення недоброчесних суддів. Приміром, він голосував за Олександра Сибігу в судді КС. Останній володіє чималою кількістю елітного майна, яке не може пояснити офіційними доходами. Зокрема, дві квартири і будинок понад 700 кв. м. у Києві, 7 земельних ділянок, Tesla, Porsche, Toyota Camry, годинники Breitling, Rolex та Breguet.
1 листопада 2022 року Етична рада рекомендувала 16 кандидатів до Вищої ради правосуддя. Найбільш одіозні кандидати не були рекомендовані Етичною радою або зняли свої кандидатури. Втім, до кар'єрного шляху та статків 12ти із 16ти рекомендованих Етичною радою кандидатів Фундація DEJURE разом з Центром протидії корупції та Автомайданом мали питання.
12 січня 2023 року З'їзд суддів призначив вісім нових членів ВРП, а отже орган став повноважним, оскільки тепер нараховує 15 чинних членів. Втім, до перших рішень нової ВРП у громадськості вже виникли запитання, а громадські організації представили своє бачення того, яким чином варто оцінювати роботу нової ВРП.
Конституційний Суд
У жовтні 2020 року Конституційний Суд України (КС) спричинив конституційну кризу своїм рішенням про закриття публічного реєстру декларацій та скасування кримінальної відповідальності за неподання чи фальсифікацію електронних декларацій. Це рішення викликало масові протести громадянського суспільства. Президент відсторонив голову КС Олександра Тупицького від посади судді Конституційного суду. Невдовзі після цього, Президент звільнив у неконституційний спосіб суддів КС Тупицького та Касмініна із посад.
Венеційська комісія та громадські організації закликали запровадити реальну конкурсну процедуру відбору суддів КС, щоб обмежити їх політичну залежність. У червні 2021 року комітет Верховної Ради з питань правової політики підтримав необхідні поправки до законопроекту №4533, але у вересні скасував своє ж рішення.
У серпні 2021 року Президент своїм указом оголосив конкурс на дві вакансії суддів КС за його квотою та призначив 7 членів конкурсної комісії. Громадські організації висловилися різко проти цього рішення, оскільки згідно із законом у Конституційному суді не було вакантних місць за квотою Президента, адже судді Тупицький та Касмінін були звільнені в неконституційний спосіб. Такі призначення поставили б під загрозу легітимність Конституційного Суду та всіх його подальших рішень. Троє міжнародних експертів, призначених Президентом до складу приймальної комісії, відмовилися від продовження участі, визнавши відсутність вакантних місць.
За результатами конкурсу 26 листопада Володимир Зеленський призначив двох нових суддів Конституційного суду – Олександра Петришина та Оксану Грищук. Проте 30 листопада КС спеціальним рішенням відтермінував складання присяги кандидатами у зв'язку з відсутністю вакантних місць у Конституційному суді за квотою Президента, тим самим зберігши легітимність установи.
15 травня згідно із законом закінчився строк повноважень Олександра Тупицького, а 19 травня Конституційний Суд привів до присяги Оксану Грищук, заповнивши наявну вакансію. 27 травня Олександра Тупицького, якого звинувачували у скоєнні низки кримінальних правопорушень, оголосили в міжнародний розшук.
19 вересня 2022 року закінчився термін повноважень Олександра Касмініна, а 21 вересня Олександр Петришин склав присягу і став суддею Конституційного суду.
12 серпня 2022 року в парламенті було зареєстровано законопроєкт № 7662 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України на конкурсних засадах". Він пропонує створити Дорадчу групу експертів, яка здійснюватиме перевірку всіх кандидатів на посаду суддів КС.
6 вересня 2022 року парламент ухвалив цей законопроєкт в першому читанні, що слід вітати як перший крок до виконання пріоритетної вимоги ЄС та рекомендацій Венеційської комісії. Однак деякі його положення не відповідають рекомендаціям Венеційської комісії, а тому загрожують виконанню вимог ЄС щодо статусу кандидата для України.
Проєкт визначає, що до складу групи входитимуть 6 членів: по одному від Верховної Ради, Президента та з'їзду суддів України, одна особа від Венеційської комісії і дві особи, делеговані міжнародними організаціями, які надають Україні допомогу в реформах сфери верховенства права. Такий склад Дорадчої групи не відповідає рекомендаціям Венеційської комісії, адже у ньому не передбачена участь представників громадянського суспільства.
Включення представників громадянського суспільства є логічним і необхідним кроком для забезпечення прозорості процесу відбору суддів КС та, в результаті, формуванні КС, якому довіряє суспільство.
7 вересня 2022 року українські громадські організації виступили із Заявою, в якій закликали народних депутатів внести зміни до законопроекту №7662, щоб забезпечити включення двох представників громадянського суспільства до складу Дорадчої групи експертів під час підготовки законопроекту №7662 до другого читання.
У листопаді 2022 року Венеційська комісія оприлюднила свій терміновий висновок щодо законопроєкту№7662, який містив низку фактологічних помилок і хибних висновків, що підривали суть реформи. Чомусь Венеційська комісія відмовилася від своїх попередніх рекомендацій, на яких наполягала майже два роки. Зокрема, Венеційська комісія зазначила, що рішення Дорадчої групи не повинні бути обов'язковими для органів влади, які призначають суддів КСУ. Таким чином, створення Дорадчої групи втрачало будь-який сенс.
Отримавши такий висновок Венеціанської комісії, нардепи суттєво погіршили текст законопроєкту та швидко прийняли його у другому читанні. Проте невдовзі Венеційська комісія змінила свій висновок на грудневому пленарному засіданні та наголосила на необхідності обов'язковості рішень Дорадчої групи та включення сьомого члена за квотою міжнародних донорів.
Спікерка Єврокомісії Ана Пізонеро та речник ЄС з питань зовнішньої політики Пітер Стано наголосили на тому, що закон необхідно змінити, щоб привести його у відповідність із рекомендаціями Венеційської комісії. Після цього премʼєр Денис Шмигаль заявив, що зміни до закону будуть прийняті.
Окружний адміністративний суд Києва
Влітку 2020 року Національне антикорупційне бюро (НАБУ) оприлюднило записи, що були зроблені в кабінеті голови Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК) Павла Вовка - т. зв. "Плівки Вовка". "Плівки Вовка" свідчать про причетність суддів ОАСК до масової корупції та спроб захопити державну владу. Тоді ВРП одноголосно відмовилася відсторонити Павла Вовка та інших суддів Окружного адміністративного суду чи притягнути їх до дисциплінарної відповідальності.
Петиція до Президента про ліквідацію ОАСК набрала необхідних 25 тисяч голосів. У квітні 2021 року після чергового корупційного скандалу Президент зареєстрував невідкладний законопроект №5369 про ліквідацію Окружного адміністративного суду. До цього часу парламентський Комітет з питань правової політики не зміг навіть включити законопроект до порядку денного Верховної ради. Інший президентський законопроект №5067 передбачав передачу низки справ ОАСК до Верховного Суду, частково виконуючи вимоги Меморандуму України з МВФ. Проте законопроект стосується лише невеликої кількості справ і не вирішує питання корупції в ОАСК.
13 грудня 2022 року Парламент нарешті проголосував "невідкладний" законопроєкт №5369 про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва.
Проте, далі необхідно:
Подробиці щодо кроків, необхідних для реформування судової системи України, викладені в Карті судової реформи, що була підготована українськими експертами та громадськими організаціями.
В річницю Революції Гідності рівень довіри населення до судів був найнижчим в Європі та одним із найнижчих в світі – 7%. Судова реформа, що розпочалась у 2016 році, стала найбільш масштабною в історії незалежної України. Вона включала в себе внесення змін до Конституції та утворення кількох нових інституцій. Реформу загалом було спрямовано на забезпечення незалежності, підвищення рівня довіри та публічної підзвітності судової влади.
Верховний суд України
На жаль, цю реформу не можна визнати успішною. Новоутворений Верховний Суд в більшості складається зі старих суддів, з яких 44 судді (23%) – недоброчесні. До того ж, кваліфікаційне оцінювання переатестацію решти суддів провалено. Такі проблеми в більшості спричинені небажанням політичних еліт, в першу чергу, Адміністрації п'ятого Президента Петра Порошенка, зменшувати свій контроль над судовою владою.
Важливу роль зіграв також опір судовій реформі з боку "суддівської корпорації". Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) та Вища рада правосуддя (ВРП) залишили на своїх посадах більшість корумпованих суддів. Як наслідок, довіра до судочинства після реформи залишилась на тому ж рівні, що і до Революції Гідності.
Вищий антикорупційний суд
Хорошим контрприкладом є формування Вищого антикорупційного суду (ВАКС), що був створений за пропозицією громадянського суспільства і за підтримки міжнарожних партнерів. До процесу залучили незалежних міжнародних експертів, які утворили Громадську раду міжнародних експертів (ГРМЕ). ГРМЕ мала право вето на призначення одіозних кандидатів до суду. Це зробило конкурс значно більш об'єктивним та чесним. Як наслідок, вдалося сформувати незалежний Вищий антикорупційний суд, який почав свою роботу у вересні 2019 року. Відтак, у вересні 2019 року розпочав роботу незалежний ВАКС і вже виніс понад 50 вироків у резонансних корупційних справах.
Вікно можливостей для нового старту судової реформи та масштабування успіху ВАКС відкрилось після значних політичних змін у 2019 році. Під час передвиборчої кампанії представники громадськості переконали кандидатів у президенти і до парламенту підтримати "Порядок денний встановлення справедливості", який закликав, крім іншого, перезапустити органи суддівського врядування, що відповідальні за провал судової реформи останніх 5 років.
Вища рада правосуддя та Вища кваліфікаційна комісія суддів
Вже у листопаді 2019 року, парламент ухвалив законопроєкт №1008, який постановляв оновити склад органів суддівського врядування за участі експертів, делегованих міжнародними партнерами.
Проте, законопроєкт мав ряд значних недоліків. Зокрема, законопроєкт надав одіозній Вищій раді правосуддя повноваження заблокувати оновлення органів суддівського врядування. Представники старої "суддівської корпорації" змогли заблокувати участь міжнародних експертів в цьому процесі та застопорити реформу.
У травні 2020 року провідні громадські організації розробили Карту судової реформи – план дій, який містить ключові рекомендації щодо створення фундаменту для сильної та незалежної судової влади в Україні.
У липні 2021 року Верховна Рада ухвалила два запропоновані Президентом законопроекти для розблокування реформи – №3711-д про реформу Вищої кваліфікаційної комісії суддів та №5068 про реформу Вищої ради правосуддя. Законопроекти передбачають ефективне перезавантаження органів судової влади з вирішальним голосом незалежних міжнародних експертів. Але впровадженню законів зараз загрожують інші судові інституції – Конституційний суд та корумпований Окружний адміністративний суд м. Києва.
Через два місяці після закінчення терміну, передбаченого законом, Етична рада, покликана реформувати ВРП, була остаточно сформована. Увечері 8 листопада Вища рада правосуддя відмовилася призначати членів Етичної ради, тож 9 листопада склад органу, згідно з законом, був сформований автоматично. Майже за місяць до цього, 17 вересня, була сформована Конкурсна комісія, покликана перезавантажити ВККС.
У лютому 2022 року Етична рада розпочала співбесіди з кандидатами до ВРП. Одночасно з цим, 10 членів ВРП пішли у відставку за власним бажанням. Однак, через початок війни 24 лютого, співбесіди були тимчасово призупинені. У травні Етична рада відновила свою роботу і 7 травня перевірила чотирьох членів ВРП, що залишилися на посадах, на відповідність критерію професійної етики та доброчесності. За результатами перевірки 1 член був визнаний невідповідним критерію доброчесності та професійної етики. Незважаючи на те, що у громадянського суспільства були сумніви щодо доброчесності трьох інших членів ВРП, Етична рада визнала їх такими, що відповідають зазначеному критерію. У своїх рішеннях щодо цих трьох кандидатів, Етична рада не навела достатнього обгрунтування, чому наявних фактів було недостатньо для того, щоб визнати усіх членів ВРП недоброчесними.
15 серпня 2022 року Верховна Рада призначила двох нових членів ВРП за своєю квотою - адвоката Майдану, члена правління Фундації DEJURE та Автомайдану Романа Маселка та кандидата юридичних наук Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, доцента Миколу Мороза.
19 серпня 2022 року З'їзд представників вищих юридичних навчальних закладів призначив Дмитра Лук'янова новим членом ВРП. Втім, існують обґрунтовані сумніви у доброчесності пана Лук'янова. Наприклад, він підтримував призначення недоброчесних суддів. Приміром, він голосував за Олександра Сибігу в судді КС. Останній володіє чималою кількістю елітного майна, яке не може пояснити офіційними доходами. Зокрема, дві квартири і будинок понад 700 кв. м. у Києві, 7 земельних ділянок, Tesla, Porsche, Toyota Camry, годинники Breitling, Rolex та Breguet.
1 листопада 2022 року Етична рада рекомендувала 16 кандидатів до Вищої ради правосуддя. Найбільш одіозні кандидати не були рекомендовані Етичною радою або зняли свої кандидатури. Втім, до кар'єрного шляху та статків 12ти із 16ти рекомендованих Етичною радою кандидатів Фундація DEJURE разом з Центром протидії корупції та Автомайданом мали питання.
12 січня 2023 року З'їзд суддів призначив вісім нових членів ВРП, а отже орган став повноважним, оскільки тепер нараховує 15 чинних членів. Втім, до перших рішень нової ВРП у громадськості вже виникли запитання, а громадські організації представили своє бачення того, яким чином варто оцінювати роботу нової ВРП.
Конституційний Суд
У жовтні 2020 року Конституційний Суд України (КС) спричинив конституційну кризу своїм рішенням про закриття публічного реєстру декларацій та скасування кримінальної відповідальності за неподання чи фальсифікацію електронних декларацій. Це рішення викликало масові протести громадянського суспільства. Президент відсторонив голову КС Олександра Тупицького від посади судді Конституційного суду. Невдовзі після цього, Президент звільнив у неконституційний спосіб суддів КС Тупицького та Касмініна із посад.
Венеційська комісія та громадські організації закликали запровадити реальну конкурсну процедуру відбору суддів КС, щоб обмежити їх політичну залежність. У червні 2021 року комітет Верховної Ради з питань правової політики підтримав необхідні поправки до законопроекту №4533, але у вересні скасував своє ж рішення.
У серпні 2021 року Президент своїм указом оголосив конкурс на дві вакансії суддів КС за його квотою та призначив 7 членів конкурсної комісії. Громадські організації висловилися різко проти цього рішення, оскільки згідно із законом у Конституційному суді не було вакантних місць за квотою Президента, адже судді Тупицький та Касмінін були звільнені в неконституційний спосіб. Такі призначення поставили б під загрозу легітимність Конституційного Суду та всіх його подальших рішень. Троє міжнародних експертів, призначених Президентом до складу приймальної комісії, відмовилися від продовження участі, визнавши відсутність вакантних місць.
За результатами конкурсу 26 листопада Володимир Зеленський призначив двох нових суддів Конституційного суду – Олександра Петришина та Оксану Грищук. Проте 30 листопада КС спеціальним рішенням відтермінував складання присяги кандидатами у зв'язку з відсутністю вакантних місць у Конституційному суді за квотою Президента, тим самим зберігши легітимність установи.
15 травня згідно із законом закінчився строк повноважень Олександра Тупицького, а 19 травня Конституційний Суд привів до присяги Оксану Грищук, заповнивши наявну вакансію. 27 травня Олександра Тупицького, якого звинувачували у скоєнні низки кримінальних правопорушень, оголосили в міжнародний розшук.
19 вересня 2022 року закінчився термін повноважень Олександра Касмініна, а 21 вересня Олександр Петришин склав присягу і став суддею Конституційного суду.
12 серпня 2022 року в парламенті було зареєстровано законопроєкт № 7662 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України на конкурсних засадах". Він пропонує створити Дорадчу групу експертів, яка здійснюватиме перевірку всіх кандидатів на посаду суддів КС.
6 вересня 2022 року парламент ухвалив цей законопроєкт в першому читанні, що слід вітати як перший крок до виконання пріоритетної вимоги ЄС та рекомендацій Венеційської комісії. Однак деякі його положення не відповідають рекомендаціям Венеційської комісії, а тому загрожують виконанню вимог ЄС щодо статусу кандидата для України.
Проєкт визначає, що до складу групи входитимуть 6 членів: по одному від Верховної Ради, Президента та з'їзду суддів України, одна особа від Венеційської комісії і дві особи, делеговані міжнародними організаціями, які надають Україні допомогу в реформах сфери верховенства права. Такий склад Дорадчої групи не відповідає рекомендаціям Венеційської комісії, адже у ньому не передбачена участь представників громадянського суспільства.
Включення представників громадянського суспільства є логічним і необхідним кроком для забезпечення прозорості процесу відбору суддів КС та, в результаті, формуванні КС, якому довіряє суспільство.
7 вересня 2022 року українські громадські організації виступили із Заявою, в якій закликали народних депутатів внести зміни до законопроекту №7662, щоб забезпечити включення двох представників громадянського суспільства до складу Дорадчої групи експертів під час підготовки законопроекту №7662 до другого читання.
У листопаді 2022 року Венеційська комісія оприлюднила свій терміновий висновок щодо законопроєкту№7662, який містив низку фактологічних помилок і хибних висновків, що підривали суть реформи. Чомусь Венеційська комісія відмовилася від своїх попередніх рекомендацій, на яких наполягала майже два роки. Зокрема, Венеційська комісія зазначила, що рішення Дорадчої групи не повинні бути обов'язковими для органів влади, які призначають суддів КСУ. Таким чином, створення Дорадчої групи втрачало будь-який сенс.
Отримавши такий висновок Венеціанської комісії, нардепи суттєво погіршили текст законопроєкту та швидко прийняли його у другому читанні. Проте невдовзі Венеційська комісія змінила свій висновок на грудневому пленарному засіданні та наголосила на необхідності обов'язковості рішень Дорадчої групи та включення сьомого члена за квотою міжнародних донорів.
Спікерка Єврокомісії Ана Пізонеро та речник ЄС з питань зовнішньої політики Пітер Стано наголосили на тому, що закон необхідно змінити, щоб привести його у відповідність із рекомендаціями Венеційської комісії. Після цього премʼєр Денис Шмигаль заявив, що зміни до закону будуть прийняті.
Окружний адміністративний суд Києва
Влітку 2020 року Національне антикорупційне бюро (НАБУ) оприлюднило записи, що були зроблені в кабінеті голови Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК) Павла Вовка - т. зв. "Плівки Вовка". "Плівки Вовка" свідчать про причетність суддів ОАСК до масової корупції та спроб захопити державну владу. Тоді ВРП одноголосно відмовилася відсторонити Павла Вовка та інших суддів Окружного адміністративного суду чи притягнути їх до дисциплінарної відповідальності.
Петиція до Президента про ліквідацію ОАСК набрала необхідних 25 тисяч голосів. У квітні 2021 року після чергового корупційного скандалу Президент зареєстрував невідкладний законопроект №5369 про ліквідацію Окружного адміністративного суду. До цього часу парламентський Комітет з питань правової політики не зміг навіть включити законопроект до порядку денного Верховної ради. Інший президентський законопроект №5067 передбачав передачу низки справ ОАСК до Верховного Суду, частково виконуючи вимоги Меморандуму України з МВФ. Проте законопроект стосується лише невеликої кількості справ і не вирішує питання корупції в ОАСК.
13 грудня 2022 року Парламент нарешті проголосував "невідкладний" законопроєкт №5369 про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва.
Проте, далі необхідно:
- Створити новий окружний адмінсуд для Києва. Провести прозорий конкурс на посади суддів, за участі у процесі відбору оновлених ВРП, ВККС, нової Громадської ради доброчесності. Інакше маємо загрозу виникнення нового ОАСКу.
- Звільнити Вовків, Аблових і їм подібних суддів ОАСКу після проходження кваліфоцінювання, через дисциплінарні провадження, тощо.
- Завершити судові процеси над обвинуваченими "вовчими" суддями у ВАКСі.
Подробиці щодо кроків, необхідних для реформування судової системи України, викладені в Карті судової реформи, що була підготована українськими експертами та громадськими організаціями.