Конституція гарантує здійснення правосуддя і під час війни. Як і у мирний час, правосуддя може здійснюватись виключно судами. Передача цих функцій іншим органам чи створення надзвичайних та особливих судів не допускається. Забороняється і скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства.
Тому суди продовжують здійснювати правосуддя, але з врахуванням реальної ситуації та щоденного ризику військових дій.
Що з судами у зоні бойових дій?
Зрозуміло, що у місцях проведення активних бойових дій, на окупованих територіях чи у знищених будівлях судів здійснювати правосуддя неможливо. У таких випадках закон уповноважив голову Верховного Суду змінювати територіальну підсудність справ. Тобто справи, які розглядались чи мали право розглядати ці суди, передаються до інших судів, де можливо здійснювати правосуддя.
Станом на 15 березня Верховний Суд вже змінив підсудність 108 судів з Донецької, Луганської, Харківської, Житомирської, Херсонської, Чернігівської, Сумської, Запорізької та ін. областей. Для прикладу, справи, підсудні Ірпінському суду, передані у Переяслав-Хмельницький суд, справи Херсонського апеляційного суду передані Дніпровському апеляційному суду. На жаль, очевидно, що це не остаточна кількість судів, де припиняється здійснення правосуддя. Тому варто перевіряти, чи не відбулась зміна підсудності. Це можна робити на сайті чи сторінці Верховного Суду у Facebook.
Також 13 березня голова Верховного Суду затвердив рекомендації для судів на випадок захоплення населеного пункту чи безпосередньої загрози його захоплення. Зокрема на голів судів покладено обов’язок забезпечити евакуацію працівників та справ, знищити документи, що містять державну таємницю, забезпечити схоронність особових справ та печаток суду. Повний текст рекомендацій тут: https://bit.ly/3tU9wc7
Зрозуміло, що з продовженням слухання справ, які вже розглядались судами, що припиняють здійснювати правосуддя, виникатимуть проблеми. Зараз незначна кількість справ повністю переведена у цифровий формат, а фізично передати документи з цих судів буде проблематично. З новими позовами чи скаргами простіше — їх потрібно подавати у суди, визначені Верховним Судом, і тут вони будуть розглядатись у звичайному порядку, наскільки це можливо з врахуванням воєнного стану та щоденного ризику.
Важливо, що перевести самих суддів з цих судів поки що неможливо. Це вправі робити лише Вища рада правосуддя, яка наразі не функціонує (на сьогодні є лише 5 чинних членів ВРП з необхідних 15). 15 березня Верховна Рада ухвалила законопроект, який тимчасово передає такі повноваження голові Верховного Суду. Поки законопроект не підписаний президентом, суди, куди передаються справи, будуть у тому ж складі розглядати і свої справи, і передані. Після набрання чинності законом голова Верховного Суду зможе самостійно відряджати та припиняти відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації.
Як відбувається розгляд справ у судах, які здійснюють правосуддя?
Рада суддів надала рекомендації щодо розгляду судових справ. Вона рекомендувала відкладати та знімати з розгляду справи, які не є невідкладними. Це пояснюється тим, що значна кількість учасників процесу позбавлена можливості прибути у засідання чи надати будь-які клопотання щодо участі у процесі. У зв’язку з цим, навіть у тих випадках, коли суд функціонує і розглядає справи, судам рекомендується визнавати будь-яку неявку учасників поважною та відкладати розгляд.
Невідкладними загалом визнають справи, пов’язані із забезпеченням діяльності військово-цивільної адміністрації, а також кримінальні справи щодо осіб, які підозрюються чи обвинувачуються у вчиненні тяжких злочинів, і якщо йдеться про тримання під вартою.
Водночас судам рекомендується розглядати й інші справи, якщо усі учасники письмово заявили про згоду на такий розгляд. При цьому учасникам рекомендується брати участь у засіданнях у режимі відеоконференції або взагалі не брати участь.
Кожен суддя самостійно визначає, як діяти. Рада суддів рекомендує це вирішувати зборами суддів кожного суду або головою суду, про що повідомляється на сайті чи сторінці такого суду. Наприклад, Печерський суд м.Києва повідомив, що має забезпечити розгляд термінових справ, і усі інші судові справи відкладатимуться.
Велика Палата Верховного Суду повідомила, що тимчасово припиняє розглядати справи у відкритих засіданнях та за участю сторін. Натомість Вищий антикорупційний суд продовжує слухання.
Багато інших судів в усіх регіонах також заявили, що будуть розглядати лише невідкладні справи, а інші знімати з розгляду. Але є суди, які повідомили, що працюють у штатному режимі, наприклад Галицький суд м.Львова чи Луцький міськрайонний суд.
На жаль, є суди, де взагалі немає інформації про режим роботи. Наприклад, не зрозуміло, як працює Мукачівський суд. Тому про режим роботи кожного суду рекомендуємо дізнаватися індивідуально на їх сайтах та шляхом безпосереднього звернення телефоном чи електронною поштою. Також рекомендуємо подавати заяви про розгляд справ без вашої участі чи в режимі відеоконференції. У такому випадку є більші шанси розгляду вашої справи. У разі ж неявки без таких звернень справу буде гарантовано відкладено.
Що зі строками?
Наразі у законодавстві немає прямої вказівки, що воєнний стан є підставою для продовження процесуальних строків (наприклад, для подачі апеляційної скарги чи відзиву на позов), але очевидно, що це є поважною причиною пропуску, і за рішенням суду строки мають поновлюватись. Зокрема, про це Верховний Суд вказав у своєму повідомленні на офіційному сайті. Тому якщо війна не дозволила вам вчасно подати документи, то потрібно подавати клопотання про поновлення строку у зв’язку із пропуском із поважних причин.
Особливості розгляду справ в умовах воєнного стану
Загалом законодавство не передбачає якихось особливостей саме процесу розгляду. Більше того, скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
Водночас воєнний стан, безумовно, впливає на процес. Зокрема, зараз заохочується мінімізація фізичної участі сторін у розгляді справ. Рекомендується подавати заяви про розгляд справи без участі сторін або у режимі відеоконференції. При цьому, можливо використовувати власні технічні засоби.
У разі, якщо провадження розглядається колегіально і колегія суддів не може зібратись в одному приміщенні, то допустимий розгляд справ з різних приміщень судів, у тому числі з використанням власних технічних засобів.
Важливо, що Рада суддів рекомендувала суддям “брати на себе відповідальність, напрацьовувати відповідну судову практику, виходячи з реалій воєнного часу та необхідності дотримання загальних засад кримінального провадження”. Іншими словами, Рада суддів дозволила суддям бути більш гнучкими у процесуальних питаннях з метою уможливлення розгляду справ у критичних умовах. Це абсолютно слушна позиція, покликана забезпечити права громадян на доступ до правосуддя.
Обмеження доступу до інформації, пов’язані з воєнним станом
У зв’язку із запровадженням воєнного стану обмежено доступ до інформації, яка раніше була абсолютно відкритою. Наразі заблоковано доступ до реєстру судових рішень. Також немає доступу до інформації про стадії розгляду судових справ. Навіть даних про суддів та керівників судів зникли з більшості сайтів. Це зумовлено необхідністю забезпечити безпеку даних та суддів.
Також Рада суддів рекомендувала обмежити доступ до судових засідань інших осіб, окрім учасників. Це не означає заборону участі у важливих справах, наприклад, журналістів, але така рекомендація, а іноді і потреба дійсно є.
Ми закликаємо усіх з розумінням поставитись до цих обмежень, а суди максимально інформувати про усі особливості своєї роботи та забезпечувати громадянам доступ до правосуддя, наскільки це можливо в умовах війни.
Після перемоги відбудуємо країну та повністю відновимо судову систему. Слава Україні!