Новини
Правнича освіта

Освіта на часі: як Україна змінювала підготовку юристів у 2023 і яких реформ чекати у 2024?

Іван Шемелинець, експерт з питань правничої освіти Фундації DEJURE

Щоб стати хірургом потрібно мати медичну освіту. Щоб стати пілотом, потрібно закінчити авіаційний університет. А де потрібно вчитися, щоб керувати державою? Практика показує, що юридична професія входить у топ-3 найпоширеніших серед українських депутатів, крізь різні скликання. Воно й недивно – закон існує буквально для того, щоб упорядкувати суспільні відносини. Кому як не правникам будувати державу?

Як мінімум, виключно юристи формують цілу гілку влади – судову. Бо тільки вони можуть стати суддями, адвокатами та прокурорами. Можна сказати, що кадрово правники формують основу державної влади. Розуміючи це, Єврокомісія в останніх листопадових рекомендаціях щодо членства України приділила особливу увагу реформі правничої освіти. У цьому тексті пояснимо, що в ній зараз відбувається.

Трохи математики: скільки юристів навчається в Україні?

«Право» в Україні залишається найбільш популярною спеціальністю, бо за кількістю поданих заяв у 2023-ому займає перше місце. За даними Міносвіти, на отримання бюджетного місця на праві було подано 25940 заяв, що є третьою за попитом спеціальністю після Комп’ютерних наук та Філології.

Динаміка кількості студентів, які здобувають вищу юридичну освіту у 2023 суттєво не змінилася. Але кількість бакалаврів та магістрів збільшилась. Станом на 1 жовтня 2023-ого загальна кількість студентів (без молодших спеціалістів та фахових молодших бакалаврів) становить 81646 осіб, станом на 1 жовтня 2022 року – 72097 осіб. Збільшення пов'язане із зниженням вступних вимог після початку повномасштабного вторгнення.
Кількість правничих шкіл також суттєво не змінилась: бакалаврів готують 168 закладів вищої освіти, магістрів – 121. У 2022 році – 169 та 120 відповідно.

Зміни ж були у кардинальних ініціативах щодо реформування вищої освіти. Деякі з них уже впроваджені. Наприклад, скасування набору на молодшого бакалавра. Деякі зміни були лише оголошені – новий перелік спеціальностей. А деякі були подані у формі законопроєктів і будуть ще розглядатись, як, наприклад, законопроєкт про індивідуальні освітні траєкторії. Також є ініціативи, які хоч і подавалися в парламент, але так і не були підтримані. Наприклад, скасування набору на заочну форму навчання.

Трохи позитиву: що вже вдалося по реформі правничої освіти?

Проведення Єдиного державного кваліфікаційного іспиту

Нагадаю, ЄДКІ – це екзамен після закінчення магістратури для підтвердження знань і отримання диплома юриста. У 2023 році ЄДКІ для правників нарешті вдалося провести – наприкінці вересня пробний, а в листопаді та грудні – повноцінний. Участь в тестуванні взяли більше 9 тис. студентів, більшість з яких успішно склали іспит. Через те, що ЄДКІ проводився вперше пороговий бал був не надто високий. Є окремі питання до організації, прозорості та якості тестових завдань, але очевидно, що цей інструмент має і далі розвиватись та вдосконалюватись. Принаймні наступний ЄДКІ для права пропонується провести у грудні 2024 року.

Євроінтеграційне позиціонування

Зміни у сфері правничої освіти знайшли своє закріплення в Звіті Єврокомісії стосовно прогресу України щодо вступу до ЄС, що був оприлюднений у листопаді 2023-ого. Серед іншого там є вимоги: чітко розмежувати юридичну освіту та підготовку кадрів для органів правопорядку; посилити вимоги до вступу в правничі школи та вимоги ліцензування юридичних шкіл; запровадити прозорий розподіл державного замовлення; переглянути освітні програми з акцентом на етику, практичну підготовку, право ЄС та міжнародні обміни; впровадити ЄДКІ; посилити боротьбу з корупцією та плагіатом.

Затвердження Державної антикорупційної програми

У березні 2023 року Уряд затвердив Державну антикорупційну програму на 2023-2025 та відповідні додатки, які вміщують очікувані стратегічні результати. Окремі пункти присвячені подоланню корупційних ризиків у сфері освіти і науки. Так зазначається про необхідність законопроєкту, яким буде мінімізовано корупційні ризики при вступі, проєкт про академічну доброчесність та про забезпечення прозорого розподілу публічних коштів між закладами вищої освіти і науки, а також документ, яким повноваження з ліцензування ЗВО будуть забрані від Міносвіти. Крім того, у цій програмі містяться заходи з проведення ЄДКІ, зокрема, з права, а також впровадження Концепції інформаційної системи управління вищою освітою (HEMIS).

Що не вдалося?

Зниження вступних вимог у правничі школи

У 2023 році частково знизилися вступні вимоги на Право. Так вступити на контракт можна було, якщо конкурсний бал не нижче 120, натомість на бюджет вступити він мав бути не менше 140. Це призвело до суттєвого збільшення порівняно навіть з 2022 роком кількості вступників, які мали конкурсний бал в діапазонні 120-140 балів. Збільшилась і кількість місць держзамовлення на підготовку і бакалаврів, і магістрів. Це сталося через необхідність виконати вимоги законодавства щодо обов’язкового переведення на бюджет осіб, які є дітьми учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни, загиблих ветеранів війни, а також людей, які проживають на тимчасового окупованій території. Проте постанова про обсяги держзамовлення була розкритикована. Це питання двічі розглядалось на засіданні освітнього комітету ВРУ і призвело до розробки нової моделі фінансування вищої освіти, що може бути впроваджена уже в 2024 році.

Також необхідно відмітити, що у 2023 році повернулось Єдине фахове вступне випробування при вступі на магістратуру з права. Але у дещо зміненому форматі – це тестування було радше номінальним. Поріг, який був встановлений в обсязі 35 правильних відповідей з 140 питань не подолали всього 184 із 9892 осіб, які взяли участь у тестуванні. Крім того, результати, тих хто подолав поріг не дуже високі – майже 72% осіб менше 140 балів в діапазоні 100-200.
Домашнє завдання з правничої освіти на 2024 рік

2024 рік може стати роком кардинального реформування вищої освіти в цілому та вищої юридичної зокрема завдяки рекомендаціям Єврокомісії. Наприкінці грудня 2023 року при комітеті Верховної Ради з правової політики була створена робоча група, яка має займатися продовженням повноцінної реформи. Щоправда, станом на кінець січня, ця робоча група досі не зібралася.

Крім того, наприкінці минулого року розпочалась робота над професійними стандартами правничих професій судді, прокурора та правового радника, а також оновлення Державного класифікатора професій у частині правничої професії.

Отож зміни, які можуть бути впроваджені у 2024-ому:

Посилення вступних вимог у правничі школи

Міністерство освіти і науки оприлюднило проєкт Порядку прийому до закладів вищої освіти на 2024 рік. Для вступу на бакалаврат з права вперше пропонується встановити мінімальне значення конкурсного балу 150. Ми постійно наголошували на необхідності запровадження такого балу і сподіваємось, що ця норма залишиться у затвердженому порядку.

Крім того, у 2024 році уже не буде набору на освітній ступінь молодшого бакалавра. Це визначено у законі «Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підсумкової атестації та вступної кампанії 2024 року», що був прийнятий 8 листопада 2023 року. В ньому зокрема передбачено, що з 2024 року не проводиться набір вступників для здобуття ступеня вищої освіти молодшого бакалавра.

Також у 2024 році для вступу на бакалаврат необхідно мати результати тестування з навчальних предметів "Українська мова", "Математика", "Історія України" та четвертого навчального предмета на вибір ("Іноземна мова", "Біологія", "Географія", "Фізика", "Хімія", "Українська література").

Впровадження нового переліку спеціальностей

У вересні 2023 року МОН оприлюднило проєкт нового переліку спеціальностей, за яким здійснюється підготовка. Мета оновлення – гармонізація з Міжнародною стандартною класифікацією освіти. У проєкті пропонувалось, що вища юридична освіта здобуватиметься лише за спеціальністю Право (без Міжнародного права) та лише за рівнями бакалавра, магістра та доктора філософії. Громадське обговорення цього проєкту було продовжено до 11 грудня і в новому році очікуємо оприлюднення нової версії переліку, що матиме вплив на усю систему підготовки правників.

Оптимізація мережі закладів вищої освіти

Необхідність оптимізації мережі закладів вищої освіти є вимогою для успішного просування процесу вступу в ЄС. У 2023 році навіть був оприлюднений відповідний законопроєкт, у якому пропонувалось усі заклади вищої освіти, які перебувають у сфері управління різних органів державної влади, передати Міністерству освіти (окрім тих, які перебувають в МВС, СБУ, Мінюсту), визначитись з долею відокремлених структурних підрозділів тощо. Швидше за все, доопрацьований за результатами громадського обговорення проєкт на початку 2024 року буде оприлюднений і його намагатимуться прийняти. З іншого боку, об’єднання і приєднання університетів і так відбувається. Наприклад 5 січня 2024 року Уряд приєднав Одеський державний екологічний університет і Фізико-хімічний інститут захисту навколишнього середовища і людини до Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, а також приєднав Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського до Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова.

Розвиток індивідуальних освітніх траєкторій

Законопроєкт стосовно розвитку індивідуальних освітніх траєкторій прийнятий за основу наприкінці листопада 2023. Він передбачає жорсткі вимоги до назви освітніх програм зі спеціальностей, що передбачають доступ до професій, для яких запроваджено додаткове регулювання, зокрема і Право. А також зменшення обсягу вибіркових компонентів до 10 % і вимоги до індивідуального навчального плану, який може передбачати річне навантаження від 30 до 80 кредитів та інші норми. Звісно законопроєкт буде доопрацьований до другого читання. Тобто деякі норми будуть вдосконалені або виключені, наприклад, норма про скасування з 2024 року заочної форми навчання, яку прибрали із законопроєкту за рішення профільного комітету.

Кардинальна зміна фінансування здобуття вищої освіти

Ще одна новація, яка чекає всіх у 2024 році це кардинально нова система фінансування здобуття вищої освіти, яку уже підтримав Уряд. Відповідний законопроєкт найближчим часом буде внесений до Верховної Ради України і швидше за все буде прийнятий. Він передбачає запровадження системи державних грантів та трансформацію державного замовлення. Ймовірно, що останнього в тому вигляді, який існує зараз для правників не буде. Абітурієнти матимуть можливість отримати державну підтримку у формі державного гранту. Звісно проєкт детально обговорюватиметься, зокрема, у частині відмови від держзамовлення для закладів вищої освіти, які перебувають у сфері управління Міністерства внутрішніх справ та інших державних органів.