Верховний Суд захистив право на доступ до публічної інформації
У ЗМІ вже з’явились статті про те, що рішення Великої Палати дає «зелене світло» для відмов на запити на публічну інформацію всім, хто не є «визнаними представниками суспільства». Пояснюємо, чому рішення Верховного Суду навпаки захищає права запитувачів.
Що сталось?
Вища рада правосуддя відмовилась надати члену правління Фундації DEJURE Роману Маселко інформацію про дати надходження до ВРП подань на звільнення суддів, які не пройшли суддівську переатестацію.
Крім того, ВРП відмовилась розповісти, на кого з членів ВРП такі подання були розподілені, а також надати перелік суддів, подання щодо яких вже розглянули. Буцімто, звести цю інформацію складно і часозатратно, тому її ВРП не може надати.
Роман Маселко оскаржив відмову ВРП до Касаційного адміністративного суду, який став на сторону здорового глузду та зобов’язав Вищу раду правосуддя надати запитувану інформацію. Суд зазначив, що вибірка інформації не є її створенням, а тому ВРП повинна її надати.
Суд пішов далі і застосував практику ЄСПЛ, визнавши, що відмова ВРП порушила право запитувача на свободу вираження поглядів, гарантоване ст.10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Вища рада правосуддя натомість оскаржила це рішення до Великої Палати Верховного Суду.
Що вирішила Велика Палата Верховного Суду?
Велика Палата відхилила апеляційну скаргу ВРП та залишила в силі рішення Касаційного суду. Вища рада правосуддя його вже виконала: «знайшла» і надала інформацію, яку просили із самого початку.
Велика Палата наголосила на практиці ЄСПЛ, який визнає, що право на доступ до інформації, яка знаходиться в розпорядженні держави, може виникнути, зокрема, якщо доступ до інформації має важливе значення для реалізації права на свободу вираження поглядів, і відмова в її наданні є втручанням у це право.
Суд застосував критерії визначення такої інформації, які мають враховуватись розпорядниками інформації: мета запиту, природа інформації, роль запитувача та готовність і доступність інформації.
У чому цінність цього рішення?
Розпорядникам публічної інформації буде простіше оцінювати суспільний інтерес у запитуваній інформації за критеріями ЄСПЛ, на які звернув увагу Верховний Суд.
В будь-якому разі, необхідність застосування цих критеріїв виникає лише тоді, коли у розпорядника інформації є конкретні підстави для відмови у наданні інформації. Тоді ці критерії допоможуть визначити, чи потрібно надавати інформацію, чи відмова буде законною.
Отже рішення Верховного Суду – хороший прецедент для інших судів та активістів, що стикаються з перепонами у доступі до публічної інформації.
Більше юридичних деталей цього рішення шукайте у блозі нашої юристки Христини Буртник.
