Чи побачить Вища рада правосуддя очевидну недоброчесність суддів Шаховніної та Щасної?
Фактів достатньо. Наслідків досі немає. Саме так можна описати історії суддів Марини Шаховніної та Тетяни Щасної, питання щодо яких розглядатиме Вища рада правосуддя 7 квітня.
Марина Шаховніна
Суддя Майдану. Займає посаду у Подільському районному суді м. Києва. Шаховніна на своєму «рахунку» має 3 негативні висновки Громадської ради доброчесності про невідповідність критеріям:
- Суддя ухвалила щонайменше три незаконні рішення щодо учасників Революції Гідності на підставі підроблених документів. У цих справах не було належних доказів того, хто саме був за кермом, а справи розглядалися у підозріло стислі терміни, до того ж з грубими порушеннями права на справедливий суд і презумпції невинуватості.
- Під час співбесіди з Вищою кваліфікаційною комісією суддів (ВККС) Шаховніна заперечувала очевидні факти та надала недостовірні відомості, зокрема у декларації доброчесності. Заявила, що таких рішень не ухвалювала, хоча на практиці все було навпаки.
Попри це суддя таки пройшла оцінювання ВККС із мінімально необхідною кількістю голосів — 11.
Тетяна Щасна
Суддя Дарницького районного суду м. Києва. Щасна врятувала від відповідальності скандальну суддю ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК) Любов Маруліну за водіння у стані спʼяніння:
- Протокол про адміністративне правопорушення не надходив до суду два місяці.
- У справі Маруліної застосували сумнівний відвід судді, яка взялася за справу за кілька днів до спливу строків.
- За тим штучно змінили спеціалізацію, щоб справу передали саме Щасній;
- У підсумку справу закрили. Хоча Маруліна відмовилась пройти огляд на стан спʼяніння. Що саме по собі є окремим складом правопорушення.
Тож наступне слово за Вищою радою правосуддя. Закликаємо не ігнорувати наявні факти щодо обох суддів та дати принципову оцінку їхній діяльності. Якщо навіть такі очевидні кейси залишаться без вагомих наслідків, стане зрозуміло, що це не про реформу правосуддя, а лиш про її імітацію.
