Імітація замість реформ: нардепи перетворили перевірку суддів на формальність

Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроєкт № 13165-2, який мав би удосконалити механізм перевірки декларацій доброчесності суддів. Однак у нинішній редакції документ не посилює перевірку, а навпаки — залишає старі прогалини та створює нові ризики для уникнення відповідальності.

Законопроєкт із правильною назвою, але проблемним змістом

Декларації доброчесності суддів — це щорічні документи, де суддя підтверджує, що, наприклад, живе відповідно до доходів, рішення в конфлікті інтересів не ухвалював, не брав російського паспорта тощо.

Саме цим інструментом був шанс перевірити суддів Верховного Суду після масштабного корупційного скандалу за участі Князєва та інших підозрюваних.. І нардепи мали б не послаблювати, а посилити механізми перевірки суддівського корпусу. Особливо — суддів Верховного Суду. На необхідності ефективної перевірки наголошували і Європейська комісія, і Венеційська комісія.

Однак ухвалений законопроєкт повністю ламає інструмент перевірок декларацій доброчесності й перетворює їх заповнення на формальну процедуру без реальної відповідальності.

У чому проблема?

Проблема не лише в окремих технічних деталях. 

По-перше, законопроєкт прибирає перевірку майнового блоку, та інших актуальних ризиків. Навіть коли порушення і встановлять, то реальних наслідків за недостовірні дані не буде. У судді завжди буде можливість сказати “забув” чи “ не зрозумів питання”, і все, помилка начебто не навмисна, відповідальності немає.

По-друге, таке ламання інструменту перевірки декларацій суддів створює ризики для виконання міжнародних зобов’язань України. Удосконалення такої перевірки  прямо пов’язане з частиною фінансування в межах Ukraine Facility — зокрема пакетом у €700 млн. Тому йдеться не лише про якість судової реформи, а й про довіру міжнародних партнерів та подальший прогрес України на шляху до ЄС.

Окрема проблема — майбутня перевірка суддів Верховного Суду. Навіть залучення незалежних міжнародних експертів може не дати результату, якщо закон не передбачатиме реальних механізмів відповідальності за виявлені порушення.

Що потрібно виправити?

DEJURE наголошує, що без реального змісту перевірка декларацій доброчесності втрачає сенс. Щоб цей інструмент працював, необхідно:

• повернути майновий блок до перевірки;
• передбачити відповідальність за грубу недбалість;
• не дозволити строкам перевірки автоматично “відбілювати” суддів;
• зупинити строки давності на час судового оскарження;
• забезпечити перевірку родинних зв’язків;
• не звужувати період перевірки там, де ризики залишаються актуальними;
• передбачити реальну перевірку суддів Верховного Суду із залученням незалежних міжнародних експертів.

Декларації доброчесності мають бути інструментом відповідальності

Нагадуємо народним депутатам, що перевірка декларацій доброчесності потрібна не для звітності перед партнерами і не для галочки в законі. Вона потрібна для того, щоб суспільство мало впевненість, що судді, які ухвалюють рішення від імені держави, відповідають стандартам доброчесності, а судова реформа рухає Україну в напрямку ЄС

Закликаємо народних депутатів виправити закон і зробити перевірку декларацій доброчесності реальною, а не формальною. Імітація реформ може спрацювати на короткій дистанції, але далеко ми так не заїдемо.