Парламент блокує призначення суддів до Конституційного Суду уже п’ять місяців поспіль
Парламент чекає, а документи — припадають пилом. Ще п’ять місяців тому Дорадча група експертів (ДГЕ) передала Комітету Верховної Ради пакет документів щодо кандидатів до Конституційного Суду, яких має обрати парламент. У списку — фахові й відомі правники: Юлія Кириченко, Тарас Цимбалістий, Оксана Клименко, Юрій Барабаш та інші. Там же був і Олександр Водянніков, якого Президент уже призначив суддею КСУ.
Попри це, Комітет з питань правової політики під головуванням Дениса Маслова досі не провів жодної співбесіди з кандидатами.
- Натомість 4 липня Комітет оприлюднив роз’яснення до закону про Конституційний Суд, в якому звинуватив ДГЕ в затягуванні процедури. Мовляв, експерти мали надати додаткові документи на запит Комітету. Це вже не просто бездіяльність — це спроба перекласти політичну відповідальність за саботаж конкурсу на незалежну експертну групу.
- ДГЕ у своїй заяві підтвердила: ще 19 лютого Комітет отримав повний пакет документів — рейтинговий список і вмотивовані висновки щодо моральних якостей та правової компетентності кандидатів. Закон не передбачає жодних “пояснень” чи “додаткових практичних завдань”, надання яких хотів Комітет. Тож його вимоги — це маніпуляція.
- Відповідно до закону, після отримання документів Комітет мав провести співбесіди, ухвалити рішення та передати його на розгляд Верховної Ради. Цього не сталося. Примітно, що в 2024 році аналогічну процедуру успішно пройшов суддя Сергій Різник — без жодних додаткових паперів та пояснень. Тобто закон той самий, а політичної волі його дотримуватись — вже немає.
Це виглядає не як технічна плутанина, а як свідома спроба згорнути міжнародну участь у доборах. Така ж історія була з обранням директора Бюро економічної безпеки: попри прозорий конкурс із міжнародною участю, уряд зірвав призначення переможця.
Нещодавно громадські організації закликали владу зберегти і посилити участь міжнародних експертів у конкурсах. Але замість цього бачимо бачимо тенденції до блокування, саботажу і підміни процедур у доборах з міжнародниками. Із КСУ, як і з БЕБ, Україна дає партнерам сигнал, що ми й далі шукаємо лазівки замість дотримання і впровадження реформ за справедливими правилами. Час припинити імітувати зміни, якщо ми і справді прагнемо побудувати правову державу та вступити до ЄС. Закликаємо владу виконувати свої зобов’язання як перед партнерами, так і перед суспільством та не ставити під загрозу європейське майбутнє нашої держави.
