Перші підсумки конкурсу до ВРП за квотою Президента: що не так з кандидатами?

40 кандидатів за квотою Президента України змагаються у конкурсі, щоб зайняти два вакантні місця у Вищій раді правосуддя. Співбесіди проводить Етична рада, у складі якої працюють незалежні міжнародні експерти. Не всі кандидати здатні надати чіткі відповіді на питання відбіркової комісії, особливо коли вони стосуються майна, відвідування Росії та порушень закону. Після таких співбесід деякі кандидати навіть відмовилися від подальшої участі в доборі, наразі лише 33 продовжують участь у конкурсі. 

Юристи Фундації DEJURE проаналізували відповіді претендентів на посаду члена ВРП. Співбесіди ще тривають, тож розповідаємо лише про частину з тих кандидатів, які вже пройшли співбесіди та щодо яких, на думку DEJURE, було найбільше зауважень. 

Гурін Дмитро 

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду.

• Кандидат неодноразово намагався просунутись кар’єрно: у 2017 та 2018 роках подавався на посади у Вищому суді з питань інтелектуальної власності, але не склав іспит і порушив умови повторної участі, подавшись раніше встановленого строку. У 2024 році Гурін взяв участь у конкурсі до апеляційного адмінсуду, але не склав практичне завдання. Зараз він оскаржує це рішення.
• У 2019 році Гурін отримав негативний висновок Громадської ради доброчесності (ГРД). ГРД визнала, що одне з рішень судді могло бути обумовлене політичними мотивами. Кандидат це заперечив і вказав, що рішення стосувалося виключно питань компетенції органів місцевого самоврядування.
• Кандидат вже отримував негативне рішення Етичної ради у 2024 році, тому низка питань співбесіди стосувалась попередньо виявлених порушень. Етична рада у своєму рішенні вказала на недекларування вартості майна дружини (автомобіль і сільськогосподарська техніка), а також на відсутність зусиль кандидата із її встановлення. Кандидат визнав цю помилку та уточнив, що після попередніх зауважень подав офіційні запити й отримав відповіді про знищення реєстраційних документів.
• Також з’ясувалося, що дружина кандидата має статус адвокатки, але жодного дня не працювала за фахом — одразу після отримання свідоцтва її діяльність була зупинена. Гурін вважає, що за таких обставин не мав обов’язку зазначати цю інформацію у декларації родинних зв’язків.
• Додаткові запитання викликали джерела доходів його матері-пенсіонерки, яка у 2019 році придбала майно в Обухові. Також Гурін зазначив, що позичав частину коштів на придбання Mitsubishi Outlander вартістю понад 300 тис. грн у своєї мами. 

Турчинський Максим 

Юрист Благодійного фонду “Право на захист”.

• Активний учасник десятка конкурсів: від слідчого ДБР до судді Конституційного Суду. Неодноразово подавав документи на посади, на які не мав професійного стажу або припиняв участь на ранніх етапах.
• Більша частина співбесіди стосувалась автомобіля BMW, оформленого на матір кандидата, яка не мала водійських прав і мешкала в Іспанії. Турчинський стверджує: мати купила авто для “власного користування”, щоб перевозили її та її речі. У більшості випадків кандидат користувався автівкою сам, але задекларував право користування лише тоді, коли перевищив ліміт у 183 дні. Підрахунок вів у голові. 
• З 2011 мав довіреність на інше авто, яким користувався, але не зазначив у деклараціях за 2016-2021 роки, бо вважав: “постійного користування не було”. 
• У 2021 році не задекларував жодних доходів, хоча за даними з державного реєстру доходи у кандидата були – як мінімум 36 500 грн. 
• У 2017 році їздив до РФ оформлювати спадкове майно, яке отримала його матір, — квартиру і земельну ділянку. Зараз, за словами Турчинського, жодних зв’язків не підтримує.

Беркута Наталія

Адвокатка.

• Беркута під час співбесіди не змогла переконливо пояснити походження частини майна, позик та розбіжностей у деклараціях.
• Кандидатка позичила понад 4 млн грн у знайомого, щоб придбати нерухомість, якою фактично користувалась її сестра. Після перепродажу майна сестрі гроші були повернуті. Але чому позика на сестру оформлювалась через кандидатку — відповідь виявилася непереконливою.
  Також вона неодноразово вказувала недостовірну вартість об’єктів у деклараціях, посилалась на особисте розуміння правил. 
• Беркута підтвердила, що відвідувала окупований Росією Крим — для відпочинку у 2014 році та надання правової допомоги після 2016-го. Не змогла пояснити, на якій підставі вона мала право представляти клієнта в російському суді, і не вважає участь у російському правосудді етичною проблемою. Також вона вказала у документах членство у журналістській спілці, хоча, як з’ясувалося, її туди не приймали.

Басюк Роман 

Колишній прокурор.

• Кандидат у Вищу раду правосуддя Роман Басюк був двічі звільнений з посади прокурора через провал атестації. Обидва рази намагався оскаржити це рішення — і частково успішно (наразі триває судовий розгляд щодо його справи про поновлення). 
• Основні зауваження до кандидата були про законність набуття двох квартир у Львові та Києві. Він пояснив, що кошти заробила його мати, яка тривалий час нелегально працювала покоївкою у Лондоні, а також іншими родичами, які подарували кошти або надали позику. Проте, на жаль, жодних підтверджень цих слів він надати не зміг. Також Басюк визнав, що помилково не зазначив деяку інформацію у своїх деклараціях.

Савінова Наталія 

Директорка навчально-наукового інституту морського права та менеджменту Одеської морської академії.

• Попри респектабельну посаду й науковий бекграунд, результати співбесіди виявили чимало питань до доброчесності Савінової.
• Головне питання до Савінової — використання ідентичних текстів у різних публікаціях під виглядом нових досліджень. Кандидатка визнала, що її статті дублюють одна одну. Вона пояснила це проханннями редактора і вважала, що не повинна посилатись на попередні тексти, бо самоцитування завищує науковий рейтинг.
• До дисертації Савінової також включено тексти, що раніше публікувались як окремі статті — практично без змін. За її словами, це нормальна практика. Але таке копіювання без відповідних посилань і позначень прямо суперечить академічній доброчесності.
• Савінова визнала, що не вказала у декларації доньку, корпоративні права в адвокатському об’єднанні та довіреність на майно дитини. Помилки пояснила відсутністю досвіду.

Срєбранець Світлана 

Помічниця судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.

• Співбесіда Срєбранець залишила багато питань — не лише щодо доброчесності, а й щодо обізнаності кандидатки в базових антикорупційних стандартах.
• Один із головних ризиків — причетність родини кандидатки до компаній, які потрапили під санкції РНБО. Її чоловік був засновником ТОВ “РЕЙНІЗ ТРЕЙДГРУП”, яке двічі — у 2021 та 2024 роках — опинилось під санкціями. Водночас сам чоловік продовжував отримувати дохід від компанії у 2021 році під час дії санкцій. Кандидатка стверджує, що вони з чоловіком про це не знали і дізналися тільки з запитів Етичної ради. Пояснення щодо того, як засновник компанії міг не знати про санкції, — відсутні.
• Кандидатці не вдалося чітко пояснити, як її чоловік, маючи задекларовані доходи 84 тис. грн у 2016 році та 51 тис. грн у 2019 році, став власником частки у ТОВ “СТІМ-МЕТ” вартістю 868 тис. грн. За її словами, у 2016 році він придбав 100% статутного капіталу товариства, який тоді становив 1000 грн, а зростання частки пояснюється внесенням майна на підприємство для отримання кредиту. Яке саме майно — не вказала. Чим займається фірма — не знає. У 2020 році чоловік передав частку, але чи платно, чи ні — невідомо.

Дрок Григорій 

Колишній очільник Територіального управління Державної судової адміністрації в Кіровоградській області.

• Кандидат пішов з посади у 2025 році “за згодою сторін” — нібито, щоб зосередитися на конкурсі. Однак під час співбесіди виявилося, що за спиною кандидата — щонайменше кілька викликів етичному компасу.
• Попри заявлене бажання “сконцентруватися на конкурсі”, кандидату пригадали адмінпротоколи й відкрите кримінальне провадження щодо його колишнього підлеглого.
• Разом із дружиною Дрок отримав шість земельних ділянок безкоштовно. Його пояснення: “кожен громадянин має право, потрібно лише звернутись”. Водночас оцінки вартості жодної з них немає. Так само відсутня грошова оцінка гаража, збудованого у 2021 році, та будинку площею 469 м², який, за словами кандидата, теж зведено “своїми силами”. Щодо землі під будинком — одну ділянку він отримав безоплатно, другу подарував брат дружини, який також раніше отримав її безоплатно. Ціна будинку, за оцінкою самого кандидата, — $80–90 тис..
• Також члени Етичної ради прискіпливо допитувались щодо подарунка дружині у 2016 році на суму 5,2 млн. грн (майже $200 тис.) від її матері-пенсіонерки. Пояснення — мати продала комерційне приміщення у 2016 році та трикімнатну квартиру ще до 2008 року. Водночас наявний лише один договір, на 350 тис. грн, про продаж нежитлового приміщення. Жодного документа, який підтверджує походження ще майже 5 млн., — немає.
• Куди пішли кошти? На нову машину Volkswagen, вкладення у ПриватБанк, повернення позики родичам у США і на збереження грошей готівкою. Щоправда, у декларації зазначено готівкових коштів лише 468 тис. грн. На питання про розбіжність кандидат відповів: “Можливо, наплутав”.

Остапенко Ольга 

Помічниця судді Чернігівського апеляційного суду.

• Під час співбесіди в Етичній раді з’ясували цілу низку невідповідностей у деклараціях і поясненнях щодо майна, доходів і поведінки кандидатки.
• Етична рада з’ясовувала, чи мала кандидатка достатньо фінансів для придбання двох квартир у місті Чернігові. Так, у 2019 році Остапенко купила квартиру за 434 тис. грн. За її словами, це вдалось зробити, зокрема й завдяки заощадженням і допомозі батьків. Проте члени Етичної ради зауважили: офіційних доходів у батьків не вистачає. Тому залишається питання, якими були їхні доходи від ведення сільського господарства. 
• У 2023 році Остапенко придбала іншу квартиру — уже за 2,8 млн. грн. Для цього взяла позику без відсотків у друга-ФОПа на 1,7 млн. грн. Додала 750 тис. грн з продажу іншої квартири й 300 тис. грн заощаджень. Цю позику вона повернула. Втім, чи достатньо цих коштів для купівлі та швидкого повернення позики?
• Були питання й щодо ДТП.  У 2017 році Остапенко наїхала на кам’яний блок, протокол поліції є, але ДТП  нібито насправді не було. Пояснила, що хтось звернувся до поліції, що вона розламала паркан, а насправді вона цього не робила.

Гультай Павло 

Заступник начальника відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Київської обласної прокуратури. 

• Основні застереження Етичної ради полягали у тому, що кандидат ймовірно виступав номінальним власником майна, яке насправді належало його батькові — судді, Гультаю Михайлу Мирославовичу. Тим самим кандидат ймовірно допомагав приховати його активи.
• У 2007 році 21-річний Павло Гультай став офіційним власником автомобіля Lexus RX350, придбаного нібито в подарунок його батьком. Через 5 днів після реєстрації син одразу видав батькові генеральну довіреність на вчинення будь-яких дій, пов’язаних з авто.
• Формально — син-власник, фактично — автомобілем користувався батько, що кандидат визнав на співбесіді. У 2015 році батько “купує” авто назад за 149 тис. грн, але Гультай-молодший цих коштів не отримував. Проте “дохід” задекларував. 
• Етична рада поставила під сумнів логіку таких юридичних дій, це міг бути спосіб приховати актив суддею. Та чи розумів кандидат у свій вік “мету” дій, до яких його залучав батько?
• У 2006 році, у віці 20 років, Гультай набуває квартиру в Харкові за 306 тис. грн — нібито за рахунок позики від родича (брата дружини). Договір позики втрачено, підтверджень повернення боргу немає. Але вже у 2008 році він передає батькові довіреність на 20 років на розпорядження квартирою, яка надаліа надалі квартира стає заставою для кредиту самого батька. Кандидат же станом на цей час навіть не встиг повернути борг за цю квартиру.
• Згодом у 2007 році, нібито маючи невиплачену позику за квартиру, кандидат купує старий будинок у селі Буцьківка майже за всі свої заощадження – 5 тис. грн. Згодом видає батькові генеральну довіреність на всі дії з майном — ще до початку будівництва нового будинку на цій території. Саме батько фінансує будівництво нового будинку, де родина починає жити лише з 2019 року. Знову таки формально будинок — актив сина, а фактично — усі дії щодо нього здійснював батько.

Серед кандидатів, які мали багато питань від Етичної ради, також були Олександр Ткаченко, Максим Капустинський та Наталія Камінська. Вони не вперше змагаються за посаду члена ВРП чи беруть участь в інших конкурсах на посади в системі правосуддя. В цих конкурсах комісії з міжнародними експертами щоразу не пропускають їх далі через невідповідність критеріям доброчесності. 

На нашу думку, не всі кандидати, які вже пройшли співбесіди з Етичною радою довели, що заслуговують на місце у Вищій раді правосуддя. Дехто ухилявся від прямих відповідей та надавав суперечливу інформацію.

Попереду ще співбесіди з іншими кандидатами. DEJURE сподівається, що Етична рада відбере до ВРП гідних професіоналів, які відповідають критерію професійної етики та зможуть гарантувати доброчесність судової системи.

Найголовніше — якісний відбір можливий перш за все  завдяки міжнародним експертам. Саме вони ставлять незручні, але необхідні запитання, на які не всі кандидати можуть відповісти. Без участі міжнародних експертів ми б не мали такого глибокого аналізу сумнівних фактів з біографій кандидатів.