Поїзд судової реформи. Молдова рушила до Брюсселя, Україна — досі на пероні - 17EBC
Назад

Поїзд судової реформи. Молдова рушила до Брюсселя, Україна — досі на пероні

Окрім територіального сусідства Україну там Молдову роками об’єднує і спільне прагнення долучитись до Європейського Союзу. Однією з вимог ЄС до обидвох країн є реформа правосуддя. 

Молдова ґрунтовно взялась за справу у 2023 році, і вже у 2026 країну є за що похвалити. В той час як Україна «лупає сю скалу» з 2015, і до прогресу сусідки нам справді ще далеко. Як Кишиневу це вдалось, по поличках розклали журналісти Європейської Правди.

Спільні проблеми – різний підхід

Україна й Молдова успадкували подібні проблеми пострадянського правосуддя. Суди перетворилися на корумповану закриту корпорацію та інструмент олігархів. Європейські партнери, а головне — суспільство, має запит на разючі зміни. Перший етап реформи мав багато спільного з тим, що таки вдалось досягти і Україні. У 2023 Молдова повністю перезапустила роботу Вищої ради магістратури — аналогу українських Вищої ради правосуддя (ВРП) та Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС). Ці органи власне відповідають за відбір суддів, їх призначення та звільнення. ВРП та ВККС доволі успішно вдалось реформувати і Україні, до їхнього складу загалом є довіра. 

Важливо зазначити, що у доборі нових членів Вищої ради магістратури в Молдові залучили іноземців. У Кишинева одразу було розуміння необхідності цього кроку:


«Неможливо реформувати корумпований закритий клуб силами цього закритого клубу, тому стандартні європейські підходи через самоврядування суддів і прокурорів, через поступове оновлення тощо не мали шансу»

В той час як в Україні залучення міжнародних експертів до конкурсних комісій досі викликає суттєвий спротив. Попри те, що такі відбори чи не моментально доводять свою ефективність. 

Чистка згори донизу


Після успіху з органами відбору, Кишинів рушив далі. І ось тут починається повчальний урок. Молдова наважилась на радикальні кроки щодо перевірки Верховного суду й отримала гарні результати. Україна навіть після корупційного скандалу голови ВС Всеволода Князєва у 2023 році не наважилася на повноцінну реформу з міжнародними експертами.

У Молдові із 24 суддів, які працювали там у 2023 році, перевірку («веттинг») пройшов лише один. Ще 19 суддів подали у відставку, щоб уникнути перевірки та зберегти спеціальні пенсії.

Веттинг став таким собі «Термінатором» для недоброчесних суддів — холодний, невблаганний і не залишає шансів на помилку. Законопроєкт про перевірки давав комісії карт бланш на отримання будь-якої необхідної інформації. Тут і доступ до всієї інформації про доходи і витрати суддів чи кандидатів, про всі банківські рахунки їх родичів, доступ до податкових декларації та перевірка етичності. 

В Україні подібна ініціатива, ймовірно, наштовхнулася б на опір через ризики розкриття персональних даних і доступ до чутливої інформації. У Молдові ці побоювання не вважають критичними — закриті дані не потрапляють до публічних звітів, а всі учасники перевірки зобов’язані дотримуватися суворих правил конфіденційності. Витік інформації тягне за собою кримінальну відповідальність. За весь час веттингу встановлених фактів витоку чутливої інформації не було. Власне як і в Україні.

Політична воля замість імітації

Досвід  Молдови показує: коли влада справді готова відмовитися від ручного контролю над судами, навіть глибоку реформу можна провести відносно швидко. Масових звільнень і перевірок боялися як загрози для всієї системи, однак колапсу не сталося. Суди продовжили працювати, а очищення дало відчутний результат — довіра громадян до правосуддя почала зростати.

Тут також розпадаються і кілька зручних міфів противників реформи. Міжнародні експерти не перебирають на себе управління державою і не роздають вироки за політичним замовленням. А сама реформа не паралізує правосуддя, якщо її належно підготувати та послідовно впроваджувати.

Вирішальним стала політична воля до реальних змін, а не до гучних фраз про «виконане домашнє завдання». Тоді ж знаходяться і механізми, і фахівці, і час на реформу. А коли такої волі немає, будь-яке очищення роками пояснюють ризиками, особливостями національної системи та неможливістю швидких змін.

Інші новини
До розділу
Олександр Житний став членом Вищої ради правосуддя за квотою юридичних ВНЗ
Олександр Житний став членом Вищої ради правосуддя за квотою юридичних ВНЗ

З’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ обрав Олександра Житного членом Вищої ради правосуддя за своєю квотою. Житний — заві...

Звільнення без відповідальності? Суддя Маломуж пішла з посади без рішення у дисциплінарній справі
Звільнення без відповідальності? Суддя Маломуж пішла з посади без рішення у дисциплінарній справі

Незадекларована нерухомість в Дубаї, ухилення від здійснення правосуддя і це навіть не весь список… Замість притягнення до дисциплінарної відповідальності судд...

Операція «Феміда». Серія 1 — хто такий Павло Горбасенко
Операція «Феміда». Серія 1 — хто такий Павло Горбасенко

НАБУ та САП підкинули українцям новий епізод антикорупційного скандалу.  Детективи у межах операції «Феміда» викрили масштабну схему захоплення нерухомості та...

Спецпроєкти за тематикою
До розділу
Верховний Суд без масок: корупція, протидія реформам і російські паспорти
Рік розгляду дисциплінарних справ: як працюють члени ВРП
Карта судової реформи