Рішення Верховного Суду, які підривають судову реформу

Верховний Суд (ВС) — найвищий судовий орган країни, став системною загрозою для судової реформи та європейської інтеграції. Чорна смуга в історії ВС почалася ще задовго до корупційного скандалу із Всеволодом Князєвим. Події травня 2023 року, коли тогочасного голову Князєва викрили на хабарі у майже $3 млн, лише підсвітили системні проблеми Верховного Суду. Це стало сигналом для громадськості і міжнародних партнерів — потрібна глибинна реформа ВС, а не її імітація. У 2016-2017 під час маніпулятивного відбору до Верховного Суду зайшли чимало суддів з негативними висновками або інформаціями від Громадської ради доброчесності. А усі чотири касаційні суди у складі нового Верховного Суду очолили колишні голови ліквідованих вищих спеціалізованих судів. Плоди цього конкурсу пожинаємо і досі.

Противники очищення Верховного Суду часто залишають поза увагою скандальних суддів ВС та апелюють до начебто ефективної роботи суду із формування усталеної судової практики. Втім, останні рішення Верховного Суду свідчать про чітку тенденцію інституційного опору реформам. ВС намагається зберегти посади недоброчесним суддям, втручається в роботу оновлених Вищої ради правосуддя і Вищої кваліфкомісії суддів, і створює майданчик для згортання судової реформи, замість її підтримки. 

Розбираємо на прикладах, як це відбувається:

1. Зменшення повноважень Вищої кваліфкомісії суддів (ВККС) щодо перевірки суддів або кандидатів в судді

Верховний Суд обмежив можливості ВККС оцінювати доброчесність чинних суддів або кандидатів на посади суддів:

• ВС скасував рішення ВККС про недопуск на посади суддів Ольги Жоги і Софії Кваші, які, за висновком комісії, не змогли обґрунтувати очевидні розбіжності у способі життя і задекларованих доходах та не надали підтверджувальну документацію. Верховний Суд закріпив шкідливе правило, згідно з яким недоброчесність претендента на посаду судді мають доводити члени Вищої кваліфкомісії суддів, а не сам кандидат пояснювати і спростовувати інформацію з досьє. Також ВС обмежив коло осіб, фінансовий стан яких може перевіряти ВККС.
• Через рішення Великої палати ВС щодо судді Усатого 180 недоброчесних суддів можуть повернутися до роботи. Це поставило під загрозу кваліфоцінювання цих служителів Феміди. Серед них ті, кого нещодавно ловили на хабарях, судді, які допомагали владі придушувати протести під час Революції Гідності, масово звільняли від відповідальності нетверезих водіїв тощо. Усі вони мають висновки Громадської ради доброчесності (ГРД) про недоброчесність, але при цьому успішно пройшли співбесіди з колегіями (з 3 осіб) ВККС, і за законом процедуру їхнього оцінювання на відповідність займаній посаді має завершити повний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

У справі судді Усатого Велика Палата без належного обґрунтування вирішила, що, попри наявність негативного висновку ГРД щодо судді, під час його кваліфоцінювання фінальним є рішення саме колегії ВККС, якщо воно було ухвалене до 30 грудня 2023 року (коли були внесені зміни до закону, на які послалася ВП ВС у своїй постанові). Така різка зміна попередньої багаторічної практики Верховного Суду суперечить закону, а головне, меті судової реформи — очищення від недоброчесних суддів. 

2. Підрив дисциплінарної функції Вищої ради правосуддя (ВРП)

• Серією рішень Верховний Суд втрутився у повноваження ВРП у дисциплінарних питаннях, хоча у повноваження ВС не входить замінювати оцінку Вищої ради правосуддя своєю;
• Через рішення у справі Івана Жигалкіна та Наталії Чернової у суддів, які вчиняли порушення до 2021 року зʼявилась можливість уникнути дисциплінарної відповідальності. Зокрема, йдеться про скандальних суддів Окружного адмінсуду Києва (ОАСК), який ліквідували через його антиукраїнські рішення і намагання захопити владу. За загальним правилом строк притягнення судді до дисциплінарної відповідальності становить 3 роки з дня вчинення проступку без урахування часу перебування судді у відпустці чи строку самого дисциплінарного провадження. Судді ВС переоцінили рішення ВРП і скасували їх на надуманих підставах, бо ВРП не мотивувала чому ж ще не спливло 3 роки для притягнення судді до відповідальності, хоча це було очевидно із суті рішення.
• Завдяки рішенню Верховного Суду суддями можуть стати кандидати, які полюбляють їздити у Крим та на інші окуповані території, як сталося у випадку з суддею Олександрою Шулікою. Такі поїздки завжди ризикові: спецслужби ворога активно вербують українців, а судді мають доступ до чутливої інформації. Однак Верховний Суд постановив, таких поїздок недостатньо для обґрунтування відмови у призначенні на посаду судді, якщо не можна довести явну підтримку російської окупації кандидатом. Практика ВС у кейсі Шуліки дає шанс кандидатам зі схожою біографією спокійно ставати новоспеченими суддями (або вже діючим суддям успішно пройти кваліфікаційне оцінювання).

3. Порятунок недоброчесних суддів через “почесні відставки”

• Верховний Суд створив небезпечну лазівку: дозволив недоброчесним суддям піти у почесну відставку з чималими пожиттєвими виплатами без проходження обов’язкового кваліфоцінювання. Це фактично протирічить ключовому механізму притягнення судді до відповідальності у судовій реформі.
• Так ВС врятував від відповідальності суддю Ганну Андрієнко, яка затягнула розгляд 49 справ щодо водіння напідпитку. Суд фактично “примусив” Вищу раду правосуддя розглянути заяву про її відставку, попри те, що ВРП мала б спершу розглянути питання про її звільнення за рекомендацією ВККС. Тепер Андрієнко отримуватиме близько 75 тисяч гривень щомісяця і ще щонайменше 400 тисяч гривень вихідної допомоги за раз.
• Також ВС “подарував” почесну відставку скандально відомому ексголові Апеляційного суду Києва Антону Чернушенку, якого ще у 2015 році викрили на хабарі. Чернушенка підозрювали у втручанні в авторозподіл справ та винесенні завідомо неправосудних рішень. Але справу закрили. Тоді суддя втік до РФ, і лише у 2018 році попередня ВРП звільнила його за прогули. У 2022 році Антон Чернушенко оскаржив це рішення у Верховному Суді, і… виграв. Адже на думку суддів Великої Палати ВС звільнення Чернушенка не було достатньо вмотивованим, а сам суддя не зʼявлявся на роботі виключно через «кримінальне переслідування і бажання уникнути санкціонованих на той час затримання й арешту». Як наслідок, Чернушенко отримав шанс на чималу пожиттєву пенсію коштом платників податків.

4. Легалізація незаконного збагачення та брехні в деклараціях

• Верховний Суд знівелював правові та етичні стандарти судової доброчесності у кейсі судді Ольги Ступак. Це створило прецедент, коли незаконне збагачення і неправдиві декларації не стали підставою для притягнення до відповідальності:
• Ольга Ступак — та сама суддя, яка очевидно брехала щодо коштів на придбання новенького BMW за 1,4 млн та будинку під Києвом на 380 кв. метрів. Про це повідомляла Громадська рада доброчесності ще під час конкурсу до Верховного Суду. Також це показало розслідування НАБУ, зрештою факт брехні визнала і оновлена Вища кваліфкомісія суддів. Врятували ж Ступак від відповідальності і ВРП, і Верховний Суд, які відмовилися її карати. Щобільше у 2023 році Ольгу Ступак обрали до Великої Палати ВС.
• Це рішення є відображенням більшої проблеми — ВС не розглядає брехню на судових конкурсах, використання родичів для приховування майна або фальсифікацію декларацій як підстави для притягнення до відповідальності, якщо немає рішення НАЗК або остаточного вироку у кримінальній справі. Це месседж до ВРП не розглядати справи, які стосуються необґрунтованих статків суддів.

Фундація DEJURE детально проаналізувала шкідливі для судової реформи рішення ВС. Більш детально про супротив реформам можна дізнатися із спецпроєкту “Верховний суд без масок: корупція, протидія реформам і російські паспорти”

Ухвалені рішення та інші недоліки роботи Верховного Суду не пройшли повз увагу як громадськості, так і міжнародних партнерів. Європейці не вперше наголошують на необхідності очищення Верховного Суду. Про це йдеться і в останньому звіті Єврокомісії щодо України за 2024 рік, де також чітко зазначено, що процедура добору суддів до ВС має бути змінена через нове законодавство і Єдині показники оцінки доброчесності суддів затверджені ВРП. Міжнародні партнери очікують, що українська влада пропише це у новому законі, який ухвалять “якнайшвидше”. Це посприяє і головній меті реформи — очищенню суддівського корпусу. 

Натомість українська влада, схоже, вирішила вдруге імітувати реформу, замість того, щоби очистити Верховний Суд.  У квітні 2025 року Кабмін вніс до Верховної Ради законопроєкт № 13165, який робить лише формальністю перевірку суддів Верховного та інших вищих судів. Те, що пропонує проєкт закону, — навіть гірша версія реформи ВС, ніж та, яку українці вже проходили у 2016–2019 роках. Фундація DEJURE очікує, що нардепи доопрацюють проєкт закону № 13165 і залишать українцям шанс на незалежне і справедливе правосуддя.