Схеми зі спадщиною без наслідків: як Вища рада правосуддя обмежилась попередженням судді Бондарь

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя (2 ДП ВРП) вирішила, що конфлікт інтересів і десятки сумнівних рішень щодо розподілу землі — достатня підстава лише для попередження судді. Мова про Вікторію Бондарь з Лохвицького районного суду Полтавської області.

Дисциплінарна справа охопила кілька епізодів:

1. Перший — конфлікт інтересів. Суддя розглянула цивільну справу за позовом власної матері. Це є порушенням вимог антикорупційного законодавства та правил суддівської етики, які зобов’язують суддю заявити самовідвід у таких ситуаціях.
2. Другий блок стосувався земельних справ. Перевірка встановила, що суддя Бондарь задовольнила щонайменше 21 позов про встановлення родинних зв’язків для оформлення спадщини на земельні паї. У цих справах заявники зверталися до суду через 20–25 років після смерті спадкодавців. Як докази використовувалися письмові пояснення свідків, яких не викликали і не допитували в судових засіданнях. Унаслідок таких рішень із комунальної власності вибуло близько 36 гектарів землі. Матеріали справи також містять ознаки маніпуляцій із розподілом справ: позивачі подавали ідентичні заяви, відкликали їх і подавали повторно доти, поки справа не потрапляла на розгляд саме до цієї судді.

Дисциплінарна інспекторка Олександра Любарець у висновку запропонувала застосувати суворіше стягнення — тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя строком на три місяці з позбавленням доплат та направленням до Національної школи суддів для проходження курсу з етики.

Під час розгляду справи член ВРП і співдоповідач Сергій Бурлаков запропонував обмежитися попередженням. Цю позицію підтримали члени палати Тетяна Спірідонова та Олексій Мельник. Рішення ухвалили одноголосно.

Це рішення не виглядає поодиноким у практиці Сергія Бурлакова у ВРП.

1. Раніше, за оцінкою наших експертів, він затягував розгляд справи щодо Всеволода Князєва, де йшлося про підозру в отриманні майже $3 млн хабаря. У підсумку дисциплінарну справу не розглянули, бо Князєва звільнили з інших підстав.
2. Ще один приклад — скарга на суддю Володимира Куксова. Її понад півтора року не розглядали, хоча йшлося про заяви на підтримку окупантів і зневагу до українських військових. Рішення про звільнення з’явилося лише після того, як скаргу опрацювала дисциплінарна інспекторка Олександра Любарець.

Окремо Бурлаков публічно виступає проти використання матеріалів кримінальних проваджень у дисциплінарних справах. Водночас саме такі матеріали стали підставою для звільнення голови ОАСК Павла Вовка.

Ознаки схеми в діях судді Бондарь були очевидні — це не одна помилка, а повторювана схема з конкретними наслідками, зокрема виведенням землі з комунальної власності . Але Друга Дисциплінарна палата ВРП це проігнорувала і обмежилась м’яким покаранням. Такий підхід лише відкриває дорогу для повторення подібних історій.