Скарга Тимошенко у Верховному Суді: докази під загрозою
Суддя Верховного Суду (ВС) Ірина Григорʼєва, в якої НАБУ знайшло $50 тисяч мічених купюр, за скаргою Юлії Тимошенко відкрила провадження не передбачене законом. Григорʼєва і ще двоє її колег з ВС Олександр Марчук і Вячеслав Наставний розглянули скаргу Тимошенко про легальність обшуків у її офісі. Тої самої одіозної голови партії «Батьківщина». У січні Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) спіймало її «на гарячому» з грошима ймовірно на підкуп депутатів.
У відповідь Тимошенко оскаржила дозвіл слідчого судді для НАБУ провести обшук в офісі «Батьківщини». Варіанти два: депутатка не знає українських законів або вважає, що вони їй не указ. Кримінальний процесуальний кодекс не має положень, що дозволяють оскаржувати такі рішення на стадії досудового розслідування. Саме це зараз і відбувається у справі Тимошенко.
З цих причин розглянути скаргу Юлії Володимирівни відмовилась апеляційна палата Вищого антикорупційного суду. Показово, що ця ж трійка суддів ВС — Григорʼєва, Марчук та Наставний неодноразово відмовляли іншим підозрюваним у відкритті подібних проваджень. На цей раз правила наче змінились.
Якщо Верховний Суд скасує дозвіл НАБУ на вже проведений обшук усі знайдені докази проти Тимошенко юридично не матимуть сили.
Хто допомагає Тимошенко?
Суддя Григорʼєва з НАБУ сама знайома не з чуток. У 2023 році антикорупційне бюро знайшло у неї $50 тисяч мічених купюр. З обшуками до неї «навідались» у рамках розслідування справи колишнього голови ВС Всеволода Князева — фігуранта найгучнішого корупційного скандалу в історії Верховного суду. У 2023 НАБУ зафіксували на плівках «інструкції» Князєва розкласти $1,35 мільйони у 13 пакетів для суддів Великої палати ВС. Гроші під час обшуків знайшли лише у чотирьох суддів — і Григор’єва серед них. Серії і номери знайдених у неї купюр збіглися з тими, що фігурували у справі. Кошти арештовані. Суддя спершу оскаржила арешт — потім мовчки відкликала скаргу.
Є сумніви і у доброчесності двох інших колег Григорʼєвої. Вячеслав Наставний відомий тим, що у складі колегії залишив в силі вирок Юрію Луценку. Європейський парламент прямо назвав це засудження політично вмотивованим. А Європейський суд з прав людини констатував порушення Конвенції прав людини. Наставний залишив без змін вирок батькові і сину Павліченкам, яких судили за вбивство судді Шевченківського райсуду Києва. Пізніше обидвох звільнили як політичних в’язнів. Проте суддя «забув» згадати про ці рішення у декларації доброчесності.
До Олександра Марчука громадськість мала питання щодо приватизації службового житла — попри наявність власного майна.
Ірина Григорʼєва за $50 тисяч досі не отримала підозри — хоча з обшуків минуло майже три роки. Втім відсутність підозри не ознака порядності. Мічені купюри зі справи про хабар — це підстава для перевірки доброчесності. До стандартів суддівської етики Григорʼєвої вже є питання, а сприяння примхам Тимошенко тільки збільшує їх кількість.
У питаннях дисциплінарної відповідальності суддівського корпусу існує окремий механізм — перевірка декларацій доброчесності. Щоб він працював ефективно, Єврокомісія вимагає залучення міжнародних експертів, які вже не раз доводили свою ефективність у подібних перевірках.
Доки закон про перевірку доброчесності суддів ВС не прийнятий — судді з міченими купюрами від Князєва та шлейфом ймовірно політично вмотивованих рішень продовжують розглядати резонансні справи. І робити в них вибір, який важко пояснити інакше, ніж особистий інтерес.
