Судова реформа у оновленому моніторингу «Членство Check»: прогрес небезпечно повільний

Другий незалежний моніторинг «Членство Check» показав зростання загальної оцінки виконання пріоритетних євроінтеграційних реформ з 9 до 15 балів зі 100. Це означає, що окремі процеси зрушили з місця. Але в судовому блоці — призначеннях до КСУ і ВРП, участі міжнародних експертів у доборі до ВККС та перевірці доброчесності суддів — прогрес поки залишається радше номінальним, ніж реальним.

Експертна коаліція презентувала другий «Членство Check» — незалежний моніторинг виконання десяти пріоритетних реформ із так званого «плану Качки–Кос». Це домашнє завдання України на 2026 рік, виконання якого  покаже реальний рух України у сфері верховенства права та протидії корупції на шляху до ЄС.

Порівняно з першим оцінюванням загальний результат зріс із 9 до 15 балів зі 100. Це позитивний сигнал: частина процесів зрушила з місця, з’явилися нові законопроєкти, окремі конкурси просунулися, деякі рішення вже ухвалені. Водночас така динаміка все ще є надто повільною для пакета реформ, який Україна та Європейська Комісія спільно визначили як пріоритетний на 2026 рік.

У судовому секторі DEJURE разом із партнерами зосередилася на трьох пунктах: своєчасному призначенні суддів Конституційного Суду та членів Вищої ради правосуддя, розширенні участі міжнародних експертів у конкурсній комісії до ВККС, а також оновленні механізму декларацій доброчесності суддів. 

• КСУ і ВРП: процес триває, але результату ще недостатньо

У першому і другому «Членство Check» загальна оцінка цього пункту залишилася однаковою — 1 бал із 5. Втім, у частині Конституційного Суду є процедурний рух: конкурс за парламентською квотою триває, Дорадча група експертів завершила етап оцінювання компетентності кандидатів, а за квотою З’їзду суддів розпочато новий конкурс. Водночас вакантні посади залишаються незаповненими.

У частині ВРП ситуація трохи краща: після обрання двох членів ВРП у березні 2026 року кількість вакантних посад скоротилася. Крім того, у червні оголошено конкурси на посади, які стануть вакантними у 2027 році. Це важливий превентивний крок, адже судове врядування має працювати без кадрових пауз. Але частина вакансій усе ще залишається незаповненою.

Це означає, що в пункті 6 є рух, але він поки не перетворився на повне кадрове наповнення ключових органів. Для судової реформи це важливо не лише формально. КСУ і ВРП ухвалюють рішення, від яких залежить стабільність реформ, дисциплінарна відповідальність суддів, кадрові процедури та довіра до всієї системи правосуддя.

• ВККС: мінімальний прогрес і ризик руху за старими правилами

Пункт 7 стосується конкурсної комісії з добору членів ВККС. У першому моніторингу він отримав 1 бал із 10, у другому — 1,5 бала з 10.

Ключова вимога залишається незмінною: конкурсна комісія до ВККС має формуватися із залученням міжнародних експертів із переважним правом голосу. Саме ВККС відповідає за добір і оцінювання суддів, тому якість формування самої Комісії напряму впливає на майбутню якість судової системи.

Законопроєкт №13382, який передбачає відновлення участі міжнародних експертів у конкурсній комісії до ВККС, зареєстрований, але подальшого руху в парламенті немає. Водночас у другому моніторингу з’явився додатковий ризик: процес формування конкурсної комісії може стартувати за правилами, які не передбачають міжнародної участі.

Для реформи це означає просту річ: сам факт підготовки або обговорення законодавчих змін ще не гарантує виконання зобов’язання. Важливо, щоб нові правила були ухвалені до того, як конкурсна комісія буде сформована без міжнародних експертів.

• Декларації доброчесності: ухвалення закону не дорівнює виконанню вимоги

Пункт 8 є комплексним і охоплює дві теми: декларації доброчесності суддів і виконання судових рішень із цифровізацією виконавчого провадження. У другому «Членство Check» пункт отримав 3,5 із 10 балів. Але ці бали нараховані не за реформу декларацій доброчесності.

У частині виконання судових рішень прогрес зафіксований повністю: ухвалено закон №4833-IX щодо спрощення виконавчого провадження через цифровізацію. Саме ця частина дала 3,5 бала з 3,5 можливих. Натомість частина про декларації доброчесності суддів і перевірку суддів Верховного Суду отримала 0 із 6,5 бала.

Причина — у змісті ухваленого законопроєкту №13165-2. Формально він стосується декларацій доброчесності суддів. Але він не запроваджує механізму перевірки суддів Верховного Суду із залученням незалежних міжнародних експертів, як цього вимагає «план Качки–Кос». Закон лише відкладає це питання на майбутній законопроєкт.

Окрім цього, ухвалені зміни не вирішують одну з ключових проблем чинного механізму — необхідність доводити умисел судді при поданні недостовірних відомостей. DEJURE вже пояснювала, чому така конструкція робить відповідальність майже недосяжною: суддя може посилатися на помилку, нерозуміння питання або необережність, і цього часто достатньо, щоб уникнути наслідків.

Тому головний висновок щодо пункту 8 такий: ухвалення законопроєкту саме по собі не означає виконання євроінтеграційної вимоги. Для ЄС і для українського суспільства важливим є не факт наявності закону, а те, чи створює він реальний механізм перевірки доброчесності.

Другий «Членство Check» показує, що судова реформа не стоїть на місці. Але її темп і якість поки бажають кращого. Україна вже має погоджені орієнтири, зокрема дорожню карту з верховенства права і конкретні пріоритети з плану Качки-Кос на 2026 рік. Попереду — виконання рішень, від яких залежатиме якість судової реформи на євроінтеграційному шляху. DEJURE разом із партнерами по коаліції громадських організацій і надалі відстежуватиме виконання цих зобов’язань та інформуватиме про прогрес України на шляху до вступу в ЄС у частині судової реформи.