(Не)Єдність практики Верховного Суду: недоброчесність проти діджиталізації

У квітні Касаційний адміністративний суд залишив без руху два позови адвоката Романа Маселка, подані через систему Електронний суд, та зобов’язав його виправити недоліки. У системі Електронний суд відсутня можливість подати уточнення позову, а карантинні обмеження не дозволяють зробити це у паперовій формі. Тому адвокат подав уточнення обох позовів електронною поштою, а заяви скріпив електронним підписом.

Суддя Білак, що є суддею-доповідачем у першому позові, погодилась, що, зважаючи на карантинні обмеження та технічну неможливість подати уточнення позову через систему Електронний Суд, заяву потрібно прийняти до розгляду та відкрити судове провадження.

“В іншому випадку неприйняття заяви про усунення недоліків через невідповідність способу подання документів, може бути проявом надмірного формалізму з боку суду, що суперечить принципу верховенства права, завданням адміністративного судочинства та порушує, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, право на доступ до суду,” – текст ухвали суду.

Суддя Уханенко натомість послався на те, що закон визначає лише два способи отримання судом процесуальних документів: у паперовій формі та через систему Електронний суд. Тому зобов’язав Романа Маселка подати уточнення заяви протягом п’яти днів з дня завершення державного карантину. Тобто, проявив надмірний формалізм, від якого і застерігала суддя Білак.

Швидше за все, така різниця в рішеннях пов’язана з упередженим ставленням судді Уханенка до Романа Маселка. У ході конкурсу до Верховного Суду, Громадська рада доброчесності затвердила висновок про недоброчесність Уханенка, а Роман Маселко був представником ГРД під час співбесіди судді у ВККС. Ці факти адвокат виклав і в уточненні позову. Замість самовідводу Уханенко вирішив використати свої повноваження та затягнути процес. 

Відповідачем в обох позовах є Вища рада правосуддя, а у справі, де доповідач Уханенко, оскаржується Регламент ВРП, який обмежує право сторін на ознайомлення зі справою. На переконання Романа, ухвали про залишення заяв без руху були надуманими та протиправними. А дії судді Уханенка засвідчують, що справу будуть затягувати.