Read in English.
Як тільки Конкурсна комісія оприлюднила список кандидатів до ВККС, з’явилися маніпуляції: мовляв, комісія мала запропонувати щонайменше 16 кандидатів з числа суддів, а їх всього 10. Пояснюємо, чому це маніпуляція, і чому немає жодних юридичних перепон для формування повноважного складу ВККС.
Частина третя статті 92 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” (далі - Закон) дійсно визначає, що 8 з 16 членів ВККС призначаються з числа суддів або суддів у відставці. Однак ані стаття 95 Закону, яка визначає порядок проведення конкурсу, ані інші статті не містять жодного положення, яке б вимагало від Конкурсної комісії відбирати окремо кандидатів, які належать чи належали до суддівської професії.
Частина 5 статті 95 містить загальну вказівку на те, що загальна кількість кандидатів, яка буде відібрана Комісією повинна бути вдвічі більшою від загальної кількості вакантних посад. У цій нормі немає жодної вимоги щодо того, що якась кількість кандидатів має бути суддями чи суддями у відставці. Більше того, ця вимога стосується загальної кількості рекомендованих Комісією кандидатів щодо всіх вакантних у ВККС посад, а не кожної вакантної посади окремо. Тобто Закон вимагає від Комісії рекомендувати щонайменше 32 кандидати на 16 місць у ВККС, а не по 2 кандидати на кожне вакантне місце. Застосування такого “парного” підходу мало б означати прив’язку конкретних кандидатів до конкретних вакансій у ВККС, і в такому разі призначення одного з пари означало б припинення подальшої участі в конкурсі для іншого. Але неможливо чітко встановити, які з вакансій у ВККС є суддівськими, а які ні.
Понад це, якби законодавець дійсно хотів від Конкурсної комісії 16 кандидатів-суддів, то, безперечно, це мало б бути чітко зазначено в самому Законі. Однак такої норми немає. Частина 19 статті 95 Закону визначає, що додатковий конкурс оголошується виключно, коли кількість відібраних комісією кандидатів є меншою за встановлену Законом вимогу, а саме кількість вакансій помножену на два. У випадку, коли вакантних посад 16, то новий конкурс мав би оголошуватися, якщо би Конкурсна комісія не назбирала 32 кандидати. Зазначене положення не має жодної вказівки на те, що підставою для додаткового конкурсу є недостатня кількість кандидатів з-поміж суддів чи суддів у відставці. Тому положення Закону є однозначними: на 16 вакантних посад Комісія має відібрати щонайменше 32 кандидати незалежно від того, належать вони до суддівської професії, чи ні.
Натомість вимога про щонайменше 8 суддів у складі ВККС встановлена не для Конкурсної комісії, а для ВРП, яка і визначатиме остаточний склад ВККС. Натомість Конкурсна комісія має головним завданням відібрати виключно тих кандидатів, які найкраще відповідають вимогам доброчесності та професійності. Тому запропонований Конкурсною комісією список кандидатів повністю відповідає вимогам Закону, адже містить вдвічі більше кандидатів, ніж вакантних посад.
ВРП може призначити 8 суддів до ВККС з 10 запропонованих кандидатів або ж обмежитися 6, які необхідні для того, щоб ВККС була повноважна (частина четверта статті 92 Закону). В другому випадку доведеться проводити додатковий конкурс.
Якщо ВРП вважає, що серед 10 запропонованих кандидатів-суддів є 8 достойних зайняти місце у ВККС, то не існує жодних норм закону, які би не дозволяли ВРП сформувати повноважний склад ВККС вже зараз.
Як тільки Конкурсна комісія оприлюднила список кандидатів до ВККС, з’явилися маніпуляції: мовляв, комісія мала запропонувати щонайменше 16 кандидатів з числа суддів, а їх всього 10. Пояснюємо, чому це маніпуляція, і чому немає жодних юридичних перепон для формування повноважного складу ВККС.
Частина третя статті 92 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” (далі - Закон) дійсно визначає, що 8 з 16 членів ВККС призначаються з числа суддів або суддів у відставці. Однак ані стаття 95 Закону, яка визначає порядок проведення конкурсу, ані інші статті не містять жодного положення, яке б вимагало від Конкурсної комісії відбирати окремо кандидатів, які належать чи належали до суддівської професії.
Частина 5 статті 95 містить загальну вказівку на те, що загальна кількість кандидатів, яка буде відібрана Комісією повинна бути вдвічі більшою від загальної кількості вакантних посад. У цій нормі немає жодної вимоги щодо того, що якась кількість кандидатів має бути суддями чи суддями у відставці. Більше того, ця вимога стосується загальної кількості рекомендованих Комісією кандидатів щодо всіх вакантних у ВККС посад, а не кожної вакантної посади окремо. Тобто Закон вимагає від Комісії рекомендувати щонайменше 32 кандидати на 16 місць у ВККС, а не по 2 кандидати на кожне вакантне місце. Застосування такого “парного” підходу мало б означати прив’язку конкретних кандидатів до конкретних вакансій у ВККС, і в такому разі призначення одного з пари означало б припинення подальшої участі в конкурсі для іншого. Але неможливо чітко встановити, які з вакансій у ВККС є суддівськими, а які ні.
Понад це, якби законодавець дійсно хотів від Конкурсної комісії 16 кандидатів-суддів, то, безперечно, це мало б бути чітко зазначено в самому Законі. Однак такої норми немає. Частина 19 статті 95 Закону визначає, що додатковий конкурс оголошується виключно, коли кількість відібраних комісією кандидатів є меншою за встановлену Законом вимогу, а саме кількість вакансій помножену на два. У випадку, коли вакантних посад 16, то новий конкурс мав би оголошуватися, якщо би Конкурсна комісія не назбирала 32 кандидати. Зазначене положення не має жодної вказівки на те, що підставою для додаткового конкурсу є недостатня кількість кандидатів з-поміж суддів чи суддів у відставці. Тому положення Закону є однозначними: на 16 вакантних посад Комісія має відібрати щонайменше 32 кандидати незалежно від того, належать вони до суддівської професії, чи ні.
Натомість вимога про щонайменше 8 суддів у складі ВККС встановлена не для Конкурсної комісії, а для ВРП, яка і визначатиме остаточний склад ВККС. Натомість Конкурсна комісія має головним завданням відібрати виключно тих кандидатів, які найкраще відповідають вимогам доброчесності та професійності. Тому запропонований Конкурсною комісією список кандидатів повністю відповідає вимогам Закону, адже містить вдвічі більше кандидатів, ніж вакантних посад.
ВРП може призначити 8 суддів до ВККС з 10 запропонованих кандидатів або ж обмежитися 6, які необхідні для того, щоб ВККС була повноважна (частина четверта статті 92 Закону). В другому випадку доведеться проводити додатковий конкурс.
Якщо ВРП вважає, що серед 10 запропонованих кандидатів-суддів є 8 достойних зайняти місце у ВККС, то не існує жодних норм закону, які би не дозволяли ВРП сформувати повноважний склад ВККС вже зараз.