Чому посади в КС за квотою президента відсутні?
Де-юре посади зайняті суддями Олександром Тупицьким і Олександром Касмініним навіть попри те, що Президент Зеленський скасував укази про їх призначення. Хоча до доброчесності Тупицького, Касмініна, як і до деяких інших суддів КС, у суспільства є серйозні питання, звільнити суддю КС за Конституцією може тільки сам КС. Таким чином, рішення президента неконституційне, а тому Тупицький і Касмінін де-юре досі судді КС. Повноваження Тупицького, за законом, завершуються у травні 2022 року, а Касмініна — у вересні 2022 року. Якщо президент призначить когось на дві посади суддів КС ще до того, як закінчиться строк повноважень Тупицького і Касмініна, виникне ситуація, що до КС входять не 18, а 20 суддів. На час каденції "новообраних членів" — цілих дев’ять років — легітимність Конституційного Суду і будь-якого з його рішень буде сумнівною.
Оскільки конкурс все одно триває, громадські організації Фундація DEJURE, Центр протидії корупції та Автомайдан перевірили на відповідність критеріям доброчесності 18 кандидатів до КС, проаналізували їхнє майно, спосіб життя, професійний шлях та можливі політичні зв'язки.
Із повним аналізом кандидатів можна ознайомитись тут.
Із 18 кандидатів до доброчесності чотирьох — Олександра Водяннікова, Віталія Косовича, Ганни Рахальської та Сергія Чеховича — у громадських організацій не виникло питань.
За інформацією ЦПК, заступник голови Офісу президента Олег Татаров особисто лобіює на посади суддів Конституційного Суду Єлизавету Євграфову та Миколу Погорецького, щодо доброчесності яких у аналітиків громадських організацій виникли значні сумніви.
Так, Єлизавета Єфграфова є суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Стрімкий злет кар’єри судді міг бути пов’язаний з тим, що її батько Євграфов Павло Борисович свого часу був суддею Конституційного Суду та заступником Голови суду. У 2019 році Громадська рада доброчесності видала висновок про невідповідність Єфграфової критеріям доброчесності та професійної етики. Із висновку випливає, що кандидатка не могла переконливо пояснити джерела походження майна, а також ухвалювала судові рішення, не перебуваючи на робочому місці. За інформацією Prosud, на матір судді оформлений пансіонат площею 662 кв. м в окупованому Криму, придбаний у 2014-му, який й нині здається в оренду, а сама мати регулярно їздить до Москви та Криму.
Ще один кандидат — Микола Погорецький — проректор з науково-педагогічної роботи КНУ імені Тараса Шевченка та адвокат АО “Креденс” (колишня назва "Татаров, Фаринник, Головко"). Із біографії кандидата відомо, що у 1986–2001 роках він працював на слідчих, оперативних, контррозвідувальних та керівних посадах в органах державної безпеки. Тобто в часи СРСР він міг працювати у органах КДБ. Відповідно до закону "Про очищення влади", на працівників КДБ поширюється люстрація. Разом з Олегом Татаровим Погорецький написав навчальний посібник “Розслідування масових заворушень”, опублікований у 2014 році. Кандидат висловлював неоднозначні твердження щодо Революції Гідності, доцільності та методів проведення реформ. Зокрема, у інтерв'ю виданню “Закон і бізнес” у 2019 році він стверджував таке: “...хто своїми активними діями перетворив мирні акції на Майдані в масові заворушення (результатами яких стали погроми, численні людські жертви, зубожіння населення, втрата територій, довготривала війна, що кожного дня приносить горе в українські сім’ї)...”
Із профілями інших кандидатів можна ознайомитись тут.
Принагідно Фундація DEJURE, Центр протидії корупції та Автомайдан закликають президента публічно підтвердити, що він в жодному разі не призначатиме переможців конкурсу, аж поки вакансії замість суддів Тупицького та Касмініна не з'являться у встановлений Конституцією спосіб. Це убезпечить нас від масштабної конституційної кризи, яка матиме непередбачувані наслідки для нашої демократії та євроатлантичного курсу.