Які юридичні наслідки рішення ОАСК щодо директора НАБУ Ситника?
Повного тексту рішення ще немає, проте з даних реєстру відомо, що справу розглядає суддя Амельохін, який найімовірніше і ухвалив таке рішення.
Розглядаючи справу про поновлення на посаді колишнього працівника НАБУ, ОАСК визнав необхідність виконати рішення Конституційного Суду щодо неконституційності указу Президента про призначення Артема Ситника на посаду директора НАБУ. У зв’язку з цим ОАСК зобов’язав заступників директора НАБУ визначити, хто з них виконуватиме його обов’язки, а Мін’юст – внести зміни до реєстру юридичних осіб щодо нового очільника НАБУ.
В серпні 2020 року Конституційний Суд дійсно визнав неконституційним указ Президента про призначення Директора НАБУ. Водночас рішення КСУ не має прямих наслідків для чинного директора НАБУ Ситника, оскільки його статус повинен бути врегульований виключно Верховною Радою через приведення у відповідність до Конституції тексту Закону про НАБУ.
Учорашнє рішення ОАСК щодо повноважень Ситника не має жодних юридичних наслідків і є нічим іншим, як новою псевдо юридичною схемою тиску на НАБУ та відповіддю суддівської корпорації на плівки Вовка.
На рішення ОАСК вже відреагував Міністр юстиції Денис Малюська, який зазначив, що Мін’юст не має жодних повноважень вносити зміни до реєстру юридичних осіб. Міністр визнав, що після рішення КСУ статус НАБУ є не до кінця визначеним, хоча положення закону, на підставі якого був призначений Артем Ситник, є досі чинними.
В цьому контексті цікава постать судді, що найімовірніше і ухвалив одіозне рішення – Віталія Амельохіна. Раніше цей же суддя скасовував націоналізацію Приватбанку, привласнив службове житло та виключив Гостинний двір у Києві зі списку пам’яток архітектури.
Ще у 2013 році суддя Амельохін у складі колегії прийняв постанову, якою узаконив рішення Кабінету Міністрів України щодо виключення будівлі Гостинного двору у Києві зі списку пам’ятників архітектури та відмовив у включенні Гостинного двору до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Ця постанова пізніше була скасована Вищим адміністративним судом України як така, що прийнята з порушенням вимог процесуального законодавства. Проте це вже не зупинило забудову Гостинного двору у Києві.
За інформацією “Bihus.info”, Амельохін є одним із суддів ОАСК, якому у 2013 році надали службове житло у столиці. За інформацією “Української правди” та реєстру судових рішень, суддя подав позов, щоб зобов’язати голову суду звернутися із вимогою виключити квартиру із числа службових квартир та передати її Амельохіну у постійне користування, який було задоволено.
Таким чином, суддя унеможливив передачу вищевказаної квартири іншим держслужбовцям, які потребуватимуть службового житла після звільнення Амельохіна з посади судді, та фактично використав своє службове становище в особистих цілях.
Амельохін також був у складі колегії, яка в квітні 2019 року задовольнила позов олігарха Ігоря Коломойського до НБУ і Уряду та скасувала рішення, на підставі якого була здійснена націоналізація «Приватбанку» та визнала нечинним договір купівлі-продажу державою акцій банку.
“ОАСК давно перестав бути судом, а лише інституцією, захопленою суддівською корпорацією, яка використовує закон і право в своїх особистих і політичних цілях. Необхідно терміново ліквідувати ОАСК, як розплідник судової корупції. З цим погоджується і 25 тисяч українців.
Єдиний, хто згідно закону може ініціювати ліквідацію ОАСК – це президент Зеленський. На ньому і лежить відповідальність,” –
Степан Берко, адвокаційний менеджер Фундації DEJURE.
Матеріал підготовлений за фінансової підтримки National Endowment for Democracy (NED). Зміст цієї публікації є виключно відповідальністю Фундації DEJURE і в жодному разі не відображає позицію NED.
