Відставка vs звільнення за наслідками кваліфоцінювання: як Велика Палата Верховного Суду змінила баланс повноважень Вищої ради правосуддя
Велика Палата Верховного Суду (ВП ВС) 9 квітня 2026 року підтримала рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (КАС ВС). Цим рішенням КАС ВС скасував звільнення Олексія Галагана з Фортечного (раніше – Кіровського) районного суду міста Кіровограда. Троє суддів Великої Палати не погодилися з таким рішенням і виклали окрему думку.
У цій справі Верховний Суд розглядав, чи правомірно Вища рада правосуддя розглянула поданя Вищої кваліфкомісії суддів (ВККС) про звільнення судді і чи правомірно звільнила Галагана через його невідповідність займаній посаді за критерієм професійної компетентності. На той момент Рада вже призупинила розгляд заяви судді Галагана про відставку через ризик, що суддю можуть звільнити за істотний дисциплінарний проступок.
Обставини справи
На розгляді ВРП одночасно перебували три питання щодо судді Галагана:
- Дисциплінарна скарга прокуратури на дії судді, який уже мав непогашене дисциплінарне стягнення за відмову пройти огляд на стан спʼяніння. Суддя мав пройти кваліфікаційне оцінювання, аби підтвердити здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді. Заява надійшла до ВРП 1 квітня 2024 року;
- Заява судді Галагана про звільнення у відставку. Заява надійшла до ВРП 16 вересня 2024 року;
- Подання Вищої кваліфкомісії суддів (ВККС) з рекомендацією звільнити суддю через невідповідність займаній посаді. Суддя 12 вересня 2024 року не склав кваліфікаційний іспит. Подання ВККС надійшло до ВРП 24 жовтня 2024 року.
Суддя Галаган одночасно проходив два види кваліфікаційного оцінювання: одне — як дисциплінарне стягнення, інше — для перевірки відповідності займаній посаді.
3 грудня 2024 року ВРП зупинила розгляд заяви судді про відставку. Причина — щодо нього була дисциплінарна скарга, за результатами якої суддю могли звільнити. 18 лютого 2025 року ВРП за поданням ВККС звільнила суддю Галагана — він не пройшов кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді. Після цього ВРП залишила заяву судді про відставку без розгляду.
Позиція Верховного Суду
Верховний Суд скасував рішення ВРП про звільнення Галагана. Суд дійшов висновку, що ВРП мала спочатку розглянути заяву судді про відставку, бо вона надійшла раніше, ніж рекомендація ВККС про звільнення через непроходження кваліфікаційного оцінювання. ВС також зазначив, що непропорційно обмежувати право судді на відставку, штучно створюючи підстави для його звільнення через процедуру кваліфікаційного оцінювання. До таких підстав суд відніс те, що ВРП:
- не розглянула заяву про відставку судді у місячний строк;
- зупинила розгляд відставки через наявність дисциплінарної скарги;
- відмовилась зупинити розгляд подання ВККС про звільнення через мобілізацію судді;
- не надала можливість представнику судді бути заслуханим щодо питання звільнення судді;
- пріоритетно розглянула подання ВККС про звільнення з посади на підставі непроходження кваліфікаційного оцінювання.
На перший погляд, Верховний Суд послідовно захищає конституційне право судді на відставку. Разом із тим рішення створює низку ризиків.
Межі повноважень ВРП
Як Верховний Суд оцінив рішення ВРП зупинити розгляд заяви судді Галагана про відставку
Є дві окремі процедури звільнення судді: одна — у відставку, інша — за поданням ВККС. ВРП може зупинити розгляд заяви судді про відставку, якщо щодо нього розглядають скаргу, яка може завершитися звільненням. Таке право передбачене ч. 3 ст. 55 Закону «Про Вищу раду правосуддя». В ухвалі від 3 грудня 2024 року ВРП пояснила, чому зупинила розгляд заяви судді Галагана про відставку. Рада послалася на дисциплінарну скаргу прокуратури, яка надійшла ще 1 квітня 2024 року, тобто раніше за заяву судді про відставку. Також ВРП врахувала, що суддя мав непогашене дисциплінарне стягнення. На переконання Ради, вона могла звільнити суддю за результатами розгляду скарги за істотний дисциплінарний проступок за п. 3 ч. 6 ст. 126 Конституції України.
Отже, у ВРП були об’єктивні причини не розглядати заяву судді Галагана про відставку. Рада також мала законне право зупинити її розгляд. Водночас жодних перешкод для розгляду подання ВККС про звільнення судді не було.
Касаційний адміністративний суд ВС відмовив судді в оскарженні рішення ВРП про зупинення розгляду його заяви про відставку, бо суддя пропустив строки. Водночас Велика Палата все одно детально оцінила це рішення ВРП у мотивувальній частині. Суд розцінив його як один із кроків Ради, які неправомірно зупинили розгляд заяви судді про відставку.
Верховний Суд встановив вищі вимоги до обґрунтування рішень, у яких ідеться про зупинення розгляду заяви судді про відставку. На думку суду, ВРП не може обмежитися посиланням на дисциплінарну скаргу, непогашене дисциплінарне стягнення і можливість звільнення. Рада має пояснити, чому саме ця скарга за своїм змістом реально й обґрунтовано може призвести до звільнення судді.
Це створює ризик втручання у дискрецію ВРП:
- Постанова може обмежити можливість ВРП самостійно визначати, яку процедуру звільнення розглядати першочергово.
- Межа між попередньою оцінкою дисциплінарної скарги і фактичним вирішенням дисциплінарної справи по суті стає розмитою. Через це виникає питання: у яких випадках зупинення розгляду заяви про відставку є законним, а коли це вже виглядає як штучне обмеження права судді піти у відставку?
Як Верховний Суд оцінив рішення ВРП розглядати питання звільнення судді під час його мобілізації
Хоча Регламент ВРП формально дає Раді право зупиняти процедуру через військову службу судді, Велика Палата ВС наголосила, що факт служби потрібно враховувати, щоб гарантувати незалежність судді та не допустити свавільного звільнення. Водночас такий підхід може створити ризик, що мобілізацію почнуть використовувати як процесуальну підставу для затягування або відкладення процедур.
Чи не підриває це рішення саму суть кваліфікаційного оцінювання?
Постанова Верховного Суду створює ризик, що суддя зможе уникнути наслідків кваліфікаційного оцінювання, якщо подасть заяву про відставку раніше, ніж ВККС направить до ВРП подання про звільнення.
Верховний Суд наголосив, що метою проведення оцінювання суддів є встановлення відповідності займаній посаді того судді, який бажає продовжувати здійснювати правосуддя, а не створення додаткової підстави для звільнення судді. При цьому ВП ВС послалась на попередню практику у справі № 990/68/24 судді Андрієнко, коли суддя проходила оцінювання, яке було призначене як дисциплінарне стягнення.
Суд зазначив, що наявність такого виду нереалізованого дисциплінарного стягнення (крім звільнення), тим більше не з вини судді, не може бути перешкодою для звільнення судді у відставку. Суд поширив цю логіку і на оцінювання на відповідність займаній посаді, ототожнив ці процедури. Проте таке оцінювання, за яким звільнили Галагана, передбачене перехідними положеннями Конституції України та Законом «Про судоустрій і статус суддів» . Воно має не лише кадрову, а й очищувальну та легітимаційну функцію.
Суспільний інтерес полягає не лише в тому, щоб припинити повноваження судді, а й у тому, щоб встановити, чи відповідає він займаній посаді. Відставка не замінює такої перевірки. Крім того, суддя Галаган не склав кваліфікаційний іспит ще до того, як подав заяву про відставку. Тобто підстави для його звільнення виникли раніше, що фактично ставить під сумнів попередні висновки Великої Палати ВС.
Отже, момент подання заяви про відставку може перетворитися на механізм уникнення негативних наслідків кваліфікаційного оцінювання. Саме тому ми пропонували внести зміни до законодавства, які б унеможливили використання відставки як способу уникнення відповідальності та перевірок.
Які наслідки?
Після постанови ВС ВРП має повторно розглянути заяву судді про відставку Галагана. Ситуація ускладнюється тим, що:
- дисциплінарний інспектор повернув скаргу прокуратури, яка була підставою для зупинення розгляду заяви про відставку;
- ВП ВС фактично надала пріоритет заяві про відставку, оскільки вона подана раніше за подання про звільнення від ВККС.
Отже, постанова Великої Палати ВС формує підхід, за яким ВРП має насамперед розглядати заяву судді про відставку, якщо на момент її подання ще не було встановлених інших підстав для звільнення.
Водночас такий підхід обмежує можливість ВРП першочергово розглядати подання ВККС про звільнення судді як окрему процедуру. На практиці це може дозволити піти у відставку навіть тим суддям, яких уже визнали такими, що не відповідають займаній посаді. Наприклад, судді ОАСК Марині Бояринцевій.
