Як держава вдосконалює процедуру усиновлення попри повномасштабну війну: що зроблено і що ще потрібно?

Незважаючи на повномасштабну війну, протягом 2022 року процедура усиновлення в Україні вдосконалювалася. Тепер ті, хто хочуть стати кандидатами в усиновлювачі, можуть подати документи через портал “Дія”: за інформацією ЗМІ там зʼявилися додаткові послуги для усиновителів, батьків-вихователів та опікунів. Це позитивний крок, адже дозволяє скоротити в часі паперову тяганину з довідками та іншими формальностями.

Таке нововведення особливо актуальне у звʼязку з інтеграцією України в ЄС. Питання посилення сімейних форм виховання та відмови від виховання дітей в інтернатних закладах постає все гостріше. Про це на початку лютого 2023 року заявила Олена Зеленська: “Однією з умов для вступу в ЄС для нас є відмова від дитбудинків. Їх має замінити родинне виховання. Як і багато країн Центральної та Східної Європи, Україна успадкувала систему великих інтернатних закладів для дітей і дорослих. Це пережиток радянської системи. Практично всі держави – наші сусіди пройшли цей шлях під час набуття членства у Європейському Союзі. Тож сьогодні ми маємо приклади кращих практик, розуміємо, які кроки були успішними”.

Однак для вдосконалення та посилення спроможності сімейних форм виховання слід ще чимало попрацювати. Зокрема, про можливі шляхи вдосконалення української процедури усиновлення йдеться в дослідженні Фундації DEJURE, заснованого на аналізі іноземного досвіду регулювання цієї процедури:

Однією з проблем є те, що українські суди не розглядають справи, повʼязані з правами та інтересами дітей, першочергово. Вони мали б так робити відповідно до норм міжнародного права, але оскільки в національному законодавстві немає такої вказівки, багато справ розглядають досить довго. Для дітей, особливо тих, які чекають на сімʼю і проживають в інтернатах, додаткові місяці очікування – це безповоротно втрачений час повноцінного розвитку і зростання в атмосфері безпеки та любові. Тому ці зміни в закон необхідні, потрібно зобов’язати суд розглядати справи про права та інтереси дітей першочергово. Аналогічні норми зустрічаються і в країнах Європи.

Варто також не забувати, що суддям потрібне обовʼязкове навчання задля захисту найкращих інтересів дитини під час судових розглядів. Тому разом із пріоритизацією справ слід запровадити обовʼязкову спеціалізацію суддів та обовʼязкове навчання для них.