Як ВРП легалізує брехню на прикладі кейсу судді Ступак

Сьогодні, 3 червня, Перша дисциплінарна палата ВРП (у складі Юлії Бокової, Тетяни Бондаренко, Оксани Кваші, Алли Котелевець і Миколи Мороза) легалізували брехню у деклараціях судді Ступак. Вони визнали, що Ольга Ступак не мала наміру приховувати інформацію, зокрема щодо про користування майном (будинком). За законом відповідальність за недостовірні дані в декларації доброчесності наступає лише якщо встановлено, що це зроблено умисно.

Раніше оновлена Вища кваліфікаційна комісія суддів визнала факт брехні Ступак. Ще під час співбесіди з Комісією суддя заявляла, мовляв ніяких прав на будинок не мала і з листопада 2016 була лише у гостях у свекрухи, яку таким чином підтримувала після смерті свекра. Однак матеріали розслідування Національного антикорупційного бюро (НАБУ) спростовують слова судді Ступак в декількох аспектах:

• будинок придбаний за кошти чоловіка Ольги Ступак;
• сім’я судді користувалась будинком починаючи з 2015: там вони святкували Новий рік і провели більшість часу у 2016 році, про що свідчать дані мобільних трафіків;
• також за даними мобільних трафіків свекруха Ступак весь той час жила у Житомирській області. Вона також відмовилась дати свідчення при допиті НАБУ.

Незважаючи на це члени Першої дисциплінарної палати не побачили умислу в діях судді. На їх думку, те, що Ступак усунула порушення в наступних деклараціях, це підтверджує. Втім, чомусь ВРП не звернула увагу, що факт користування будинком у 2016 році суддя вказала в декларації за 2017 рік, яка подана в березні 2018. А це, відповідно, вже після співбесіди з ВККС ще в межах конкурсу до Верховного Суду і висновку Громадської ради доброчесності. На думку доповідачки у справі Алли Котелевець, Ступак помилково не задекларувала користування будинком. Однак все це свідчить про навмисні дії судді.

Крім того, ВРП спробували перекласти відповідальність на Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК): начебто лише вони мають повноваження проводити повну перевірку електронної декларації судді, тоді як агенство не визнало факту порушення щодо користування будинком. Проте Вища рада правосуддя — абсолютно автономний орган, який може самостійно оцінювати наявність чи відсутність підстав для відкриття дисциплінарної справи та притягнення судді до відповідальності і має для цього є всі інструменти. Складається враження, що члени ВРП вирішили повернутися до практик своїх попередників, які теж в такий спосіб намагалися відмазувати суддів, посилаючись на НАЗК як єдиний орган, який може встановлювати факти порушень.

Також член ВРП Микола Мороз вирішив уточнити щодо підтвердженого періоду користування майном — у 2016 році це 2 місяці. За нашими прогнозами в рішенні ВРП ймовірно посилатимуться на несуттєвість порушення.

На засідання не повідомили, чи надано дозвіл на оскарження цього рішення. Тому є ризик, що воно буде остаточним, і ВРП у повному складі не буде його переглядати. Таке відверте толерування брехні членами Вищої ради правосуддя — неприпустиме. Це ставить під сумнів усе оновлення органу, а відповідно і — ефективність судової реформи.