Дружина — Аблова Юлія Юріївна, суддя Комінтернівського районного суду Одеської області (одружились 25.10.2003, розлучені з 05.03.2014, але продовжують жити сім'єю).

Батько — Аблов Валерій Федорович, пенсіонер, директор державного сільськогосподарського підприємства — Одеського селекційного інституту «Андріївське».

Мати — Аблова (Черненко) Валентина Павлівна, пенсіонерка, припинила підприємницьку діяльність.

Двоюрідний брат — Скоріков Артем Едуардович, поліцейський батальйону поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Одеській області.

Двоюрідний брат — Аблов Володимир Сергійович, пенсіонер, до 2015 року працював старшим інспектором чергової частини Затоківського відділення міліції Білгород-Дністровського місцевого відділення Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області.

Більше про родинні зв'язки

Рік та місце народження:
10.03.1972, м. Білгород-Дністровський, Одеська область

Освіта, наукові ступені та вчені звання:
Одеський державний університет імені І.І. Мечникова (1991 - 1996). Здобувач наукового ступеня кандидат юридичних наук.

Назва дисертації: "Адміністративне судочинство у справах пов'язаних з проходженням публічної служби в Україні". Спецрада К 26.503.01 Науково-дослідного інституту публічного права.

Науковий керівник: Сорока Лариса Володимирівна, кандидат юридичних наук, доцент, завідувач відділу аспірантури Науково-дослідного інституту публічного права.

Офіційні опоненти: Іванищук Андрій Анатолійович, доктор юридичних наук, професор кафедри професійних та спеціальних дисциплін Херсонського факультету Одеського державного університету внутрішніх справ Херсонського державного університету; Сердюк Євген Васильович, кандидат юридичних наук, доцент кафедри конституційного права та теоретико-правових дисциплін Інституту права та суспільних відносин Відкритого міжнародного університету розвитку людини "Україна".

Місця роботи до призначення суддею. Чиїм помічником був:
17.09.1996 - 16.08.2003
Прокуратура Жовтневого району міста Одеси (прокурор)

17.01.2003 - 15.09.2003
Прокуратура Шевченківського району міста Києва (старший помічник прокурора, слідчий)

16.09.2003 - 22.03.2005
Прокуратура Дзержинського району міста Кривого Рогу Дніпропетровської області (прокурор району)

23.03.2005 - 01.06. 2007
Прокуратура Одеської області (прокурор, старший прокурор)

04.06.2007 - 17.08.2010
Одеський окружний адміністративний суд (суддя)

Рік та вік призначення суддею:
2007 рік (35 років)

Суди, де працював суддею:
04.06.2007 — 17.08.2010
Одеський окружний адміністративний суд

18.08.2010 — дотепер
Окружний адміністративний суд міста Києва

Інше:
Заступник голови суду (18.10. 2011 – 11.04.2014; 20.05.2014 – дотепер)

Один із найбільш наближених суддів до Павла Вовка та автор відомої фрази "Шеф, давай что-то учудім", зафіксований на багатьох епізодах плівок НАБУ (запис № 1, 2, 3, 4) та записах, оприлюднених журналістами "Слідство.Інфо" у фільмах "Нарадча кімната" і "Нарадча кімната-2".

Його можна назвати причетним до значної частини дій Павла Вовка та практик корупції та кривосуддя у ОАСКу. Тому наведемо лише ключові факти.

1. Справа "плівок Вовка"

Аблов є підозрюваним у двох кримінальних провадженнях № 2201927000000000051 та № 22020120000000019, слідство щодо яких завершено, а справи готуються для передачі до суду. Його звинувачено у пособництві Вовку у захопленні державної влади та перешкоджанні роботі Вищої кваліфікаційної комісії суддів — органу, відповідального за перевірку діючих та набір нових суддів.

2. Найгучніші сумнівні рішення

2.1. Розгін Майдану

09 грудня 2013 року Гриненко Є.В. подав до Окружного адмінсуду м.Києва позов з вимогою зобов'язати управління МВС у місті Києві звільнити Майдан і Хрещатик від мітингувальників та наметів, які начебто перешкоджали йому вільно гуляти. Позов потрапив до судді Аблова о 13:30, а вже о 15:00 він виніс ухвалу про забезпечення позову, якою фактично зобов'язав правоохоронців зачистити Майдан. Цього ж дня він призначив засідання на 17:00 та повністю задовольнив позов.

Цими рішеннями прикривалися бійці "Беркуту", які в ніч з 10 на 11 грудня 2013 року провели невдалу спробу штурму Майдану.

Слідство встановило, що позивач Гриненко Є.В. подав позов на замовлення представників влади Януковича під впливом працівників прокуратури з метою перешкодити акціям протестів. Йому пред'явлено обвинувачення у кримінальному провадженні № 62021000000000306 за ст. 340 ККУ (перешкоджання мирним зібранням) та передано до Печерського суду (справа № 757/22366/21-к). Підозри повідомлено і колишнім працівникам прокуратури Руденку та Тимченку, які забезпечували підготовку, подання та необхідне рішення за цим позовом.

За ці дії Аблов мав бути звільнений, але уник покарання. Як випливає із записів НАБУ, до цього причетний Павло Вовк, який для цього впливав на членів ВРП.

2.2. "Рюкзаки Авакова"

Колегія суддів ОАСК під головуванням судді Аблова ухвалила постанову від 10.07.2017 у справі № 826/7405/17, якою фактично легітимізувала схему, за якою у лютому 2015 року закуповувалися т.зв. "рюкзаки Авакова".

Згідно із аудіозаписами, оприлюдненими НАБУ, суддя Аблов після ухвалення такого рішення зустрічався з керівництвом МВС та отримував від них підтримку.


2.3. "Справа Насірова"

23.11.2017 колегія суддів ОАСК за головуванням Аблова задовольнила позов ексголови Державної фіскальної служби,підозрюваного у справі НАБУ Романа Насірова. Цим позовом він в обхід кримінальної справи хотів довести, що начебто мав право вчиняти дії, які НАБУ вважало злочинними, та як керівник ДФС не повинен був перевіряти те, що підписує. За даними журналістів, розподіл справи на Аблова відбувся дивним чином. Надалі Верховний Суд скасував постанову Аблова, оскільки ОАСК взагалі не мав права розглядати цю справу.


2.4. Справа Суркіса та Приватбанку

17.05.2017 суддя Аблов як головуючий у складі колегії суддів задовольнив позов Суркіса І.С. та інших осіб до ПАТ "ПРИВАТБАНК" та Міністерства фінансів України. Рішенням суду скасовано рішення НБУ про визнання Суркіса І.Р., Суркіса Г. М., Суркіса Р. Д., Суркіс С.Г., Ковалик П. О. та Суркіс М. І. особами, пов'язаними з ПАТ "ПРИВАТБАНК". Також суд постановив стягнути з "Приватбанку" понад 1 мільярд гривень на користь позивачів.

15.06.2020 Велика Палата Верховного Суду скасувала постанову ОАСК, ухвалену за участі судді. Крім того, під час засідання у Великій палаті представник Нацбанку розповів, що з боку сім'ї Суркісів в ОАСК було подано кілька ідентичних позовів без оплати судового збору. Після розподілу справ між суддями судовий збір був сплачений тільки за позовом, який потрапив до колегії за участі Аблова Є.В.


2.5. Справа Гостинного двору

19.04.2013 колегія суддів ОАСК за участі Аблова ухвалила постанову, якою узаконила рішення Кабінету Міністрів України щодо виключення будівлі Гостинного двору у м. Києві зі списку пам'ятників архітектури. Ця ж колегія відмовила в ініціюванні включення Гостинного двору (будівлі, зведеної в 1809 році) до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Надалі Вищий адміністративний суд України скасував цю постанову як незаконну.


2.6. Справа компаній Фірташа

За інформацією у ЗМІ, у серпні-вересні 2014 року судді ОАСК Віктор Данилишин, Віктор Шулежко та Євгеній Аблов постановляли ухвали в інтересах приватного акціонерного товариства "Кримський ТИТАН", яке пов'язують із Дмитром Фірташем. Вказані ухвали перешкоджали встановленню державного контролю над Вільногірським гірничо-металургійним комбінатом (ВГМК) і Іршанським гірничо-збагачувальним комбінатом (ІГЗК).


2.7. Справа Московського патріархату

05.04.2019 суддя задовольнив позов народного депутата від "Опозиційного блоку" Олександра Долженкова та визнав протиправними дії Голови Верховної Ради України Андрія Парубія у зв'язку з прийняттям законопроекту № 5309. Він передбачав перейменування Української православної церкви Московського патріархату на назву, яка мала вказати на приналежність до Російської православної церкви. Таке рішення Аблова заблокувало процес перейменування Української православної церкви Московського патріархату.


2.8. Блокування люстраційної перевірки суддів Кицюка та Царевич.

16 березня 2016 року суддя встановив, що територіальне управління ДСА не вправі проводити перевірку, передбачену Законом України "Про очищення влади, відносно суддів Печерського суду О.Царевич та В.Кицюка. Тим самим було заблоковано можливість їх звільнення на підставі люстраційного законодавства.


3. Незаконне відстеження телефонів журналістів

Згідно з розслідуванням журналістів "Слідства.Інфо", 13.03.2019 суддя Аблов святкував день народження у ресторані "vaBene" у центрі Києва, який було зачинено на спецобслуговування. Серед гостей, які завітали на свято, журналісти помітили Сергія Ківалова, екскерівника військової прокуратури Анатолія Матіоса, суддю Конституційного Суду Віктора Кривенка, голів Одеського окружного адміністративного суду та Вінницького окружного адміністративного суду — Олега Глуханчука та Олександра Вільчинського, голову Шостого апеляційного адмінсуду Андрія Горяйнова, голову Касаційного адміністративного суду Михайла Смоковича. Найцікавішими гостями були голова ВККС Сергій Козьяков та члени ВККС Тарас Лукаш і Володимир Бутенко. Вказані особи входили до складу комісії, яка проводила кваліфікаційне оцінювання судді Аблова на відповідність займаній посаді.

Як свідчать аудіозаписи, оприлюднені НАБУ, суддя Аблов та голова ОАСК Вовк намагалися отримати інформацію про людей, із якими журналістка розмовляла, використовуючи протизаконні методи та без відповідного рішення суду. Повідомлення щодо вказаних дій зареєстровано Платформою Ради Європи із захисту журналістики та безпеки журналістів, яка повинна розглянути спроби суддів ОАСК отримати доступ до телефону журналістки.

Крім того, із розмов суддів вбачається, що в ресторані їм видали чек із заниженою вартістю банкету.


4. Вплив на інших суддів

У 2018 році Аблов подавався на конкурс на посаду директора територіального управління Державного бюро розслідувань у Миколаєві. Після програшу пробував визнати результати недійсними через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з аудіозаписами НАБУ, суддя Аблов зустрічався з головою Київського окружного адмінсуду Басаєм О.В. та просив підтримки Павла Вовка у впливі на Басая та суддю Кушнову, щоб отримати позитивне для себе рішення. Вовк засвідчив свою підтримку та навіть узгоджував майбутнє рішення з керівництвом ДБР. У підсумку суддя Кушнова А.О. ухвалила рішення на користь Аблова, яке згодом було скасоване як незаконне.


5. Сумнівне отримання та приватизація службового житла

У 2012 році суддя отримав службову квартиру, оскільки начебто разом з дружиною, 3-ма дітьми та мамою проживав у гуртожитку, що навряд чи є правдою.

Одразу після ухвалення рішення про "розгін Майдану" він у грудні 2013 року завдяки дуже сумнівному рішенню суду вивів квартиру з числа службових та приватизував.

У 2016 році цю квартиру було продано за 9,1 млн грн. Натомість придбали дві квартири в Одесі: сину Матвію - площею 144,4 кв.м, за 2,7 млн грн, та дружині Юлії площею 196,8 кв.м, за 4 млн грн.


6. Сумнівні статки

6.1. 27.04.2012 цивільна дружина судді Юлія Аблова отримала у подарунок автомобіль PORSCHE PANAMERA 4 2012 року випуску вартістю 906 608 грн. Хто дарувальник і які джерела коштів для такого подарунка - невідомо.

6.2. У 2016 році Юлія Аблова отримала у подарунок від своєї матері Воробйової Світлани Миколаївни 1,5 млн. грн готівки і ще 1,5 млн. грн. від матері Євгенія Аблова. Однак відповідно до висновку ГРД у батьків не було достатньо коштів для такого коштовного подарунку.

6.3. У листопада 2017 суддя та його дружина отримали у безоплатне користування автомобіль Toyota Land Cruiser 200 2017 року випуску вартістю 1,8 млн грн, який придбав їх син Іван Аблов. Однак офіційних доходів їх сина було явно недостатньо для придбання такого автомобіля.

6.4. На плівках НАБУ зафіксовано, як Павло Вовк розповідає, що після визнання неконституційною відповідальності за незаконне збагачення можна декларувати реальні статки з надуманих джерел та згадується Аблов. Це свідчить, що задекларовані статки судді явно не відповідають реальним.


7. У 2014 році Аблов розірвав шлюб зі своєю дружиною Юлією Абловою та у деклараціях родинних зв'язків вказував її як колишню дружину. Однак потім він подав уточнюючу декларацію, де вже вказав, що вона таки є його дружиною, з якою проживає спільно. Це може свідчити, що розірвання шлюбу було фіктивним.


8. У квітні 2019 року друга дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вирішила притягнути Євгенія Аблова до відповідальності у вигляді звільнення з посади за грубе порушення обов'язків судді. На записах НАБУ задокументовано, як судді обговорювали між собою, а також з адвокатом Ростиславом Кравцем можливість повідомлення про мінування будівлі ВРП під час розгляду питання щодо Аблова. У той день дійсно надходило таке повідомлення, що може свідчити про причетність до його інспірування судді Аблова.

У грудні 2019 ВРП скасувала рішення про звільнення, натомість застосувала до Євгенія Аблова стягнення у вигляді суворої догани.

Колишній чоловік — Аверков Віталій Олександрович (перебували у шлюбі з 2012 року, рішенням Печерського районного суду м. Києва від 28.12.2017 шлюб розірвано, рішенням Печерського районного суду м. Києва від 21.01.2021 визначено місце проживання дітей з їх матір`ю), займається підприємницькою діяльністю, є засновником, кінцевим бенефіціарним власником та керівником ТОВ "ПРОМ БІЗНЕС ГРУП", ТОВ "Тріо 2015", ТОВ "ФОРС ТАУН".

Мати — Шарпакова Анатолія Володимирівна, пенсіонерка.

Батько — Шарпаков Віктор Степанович, згідно з даними анкети від 20.06.2018, працював суперінтендантом у "Чорноморський судноплавний менеджмент".

Більше про родинні зв'язки

Рік та місце народження:
26.03.1976, м. Іллічівськ Одеської області
Попередні прізвища – Шарпакова, Зінченко

Освіта, наукові ступені та вчені звання:
Одеський державний економічний університет (1993 -1998, економіка підприємства, економіст)

Одеська національна юридична академія (1998 - 2002, правознавство, юрист, заочна форма навчання)

Місця роботи до призначення суддею. Чиїм помічником був:
25.12.1995 - 02.01.1999
ТОВ "Ван і Ман" (бухгалтер)

10.04.2002 - 27.02.2003
Одеський апеляційний господарський суд (начальник аналітично-інформаційного відділу)

04.03.2003 - 16.12.2005
Вищий господарський суд України (провідний спеціаліст управління узагальнення судової практики застосування законодавства, радник першого заступника Голови ВГСУ, начальник відділу забезпечення судової палати з розгляду справ про банкрутство)

19.12.2005 - 16.08.2010
Вищий адміністративний суд України (начальник відділу забезпечення судової палати розгляду справ, пов'язаних із спорами щодо проходження публічної служби; радник заступника Голови ВАСУ)

Рік та вік призначення суддею:
12.05.2010 (34 роки)

Суди, де працювала суддею:
Окружний адміністративний суд міста Києва (з 17.08.2010)

1. Сумнівні рішення

1.1. Забудова Протасового Яру

Як повідомляють "Наші гроші", 23.07.2019 суддя Аверкова В.В. зупинила дію рішення Департаменту міського благоустрою КМДА від 01.07.2019, яким анульовано контрольну картку на тимчасове порушення благоустрою у зв'язку з встановлення тимчасової огорожі на період виконання підготовчих робіт будівництва житлово-офісно-торговельного комплексу з готелем та паркінгом у Протасовому Яру. Це дозволило компанії «Дайтона Груп» продовжити будівництво трьох висоток. У жовтні 2019 суддя повністю задовольнила позов.

За інформацією видання "Хмарочос", спершу позов «Дайтон Груп» потрапив до судді Ірини Васильченко, яка не знайшла підстав у цьому забезпеченні (ухвала від 09.07.2019). ТОВ «Дайтон Груп» відкликав позов (09.07.2019) і подав вдруге. Він потрапив до судді Аверкової В.В., яка вже задовольнила вимоги заявника.

Кінцевим бенефіціаром цієї компанії є Геннадій Корбан. Забудова території у Протасовому Яру викликала масові протести, що супроводжуються сутичками і перекриттям доріг.

1.2. Скасування висновків ГРД

Скасувала висновки Громадської ради доброчесності про невідповідність критеріям доброчесності і професійної етики суддів Бєлих О.О. (справа № 640/12382/19), Осіпова Ю.В. (справа № 640/19743/18). Суддя не взяла до уваги, що ГРД не може бути відповідачем у справі, а висновки не підлягають оскарженню. Окрім того суддя зробила висновок, що ГРД взагалі не мала право перевіряти декларації суддів та їх майновий стан.


2. Саботаж кваліфоцінювання

17.04.2019 одразу 30 суддів ОАСК не з'явилося на іспит до Вищої кваліфікаційної комісії суддів, вказавши підставою тимчасову непрацездатність. 21.05.2019 на іспит повторно не з'явилося 27 суддів ОАСК. Відповідно до інформації ВККС усі вони знову обгрунтовували свою неявку тимчасовою непрацездатністю. В обох випадках суддя Аверкова В.В. була серед тих суддів, які не з'явилися на іспит.

Із оприлюднених записів з кабінету голови ОАСК Вовка П.В. випливає, що така неявка була узгоджена серед суддів за рекомендацією Вовка П.В. з метою зриву кваліфікаційного оцінювання суддів цього суду. Це є логічним продовженням дій Вовка, спрямованих на блокування роботи ВККС та саботажу кваліфікаційного оцінювання.


3. Кругова порука

21.07.2020 на офіційному сайті ОАСК опубліковано повідомлення від імені усього колективу суддів цього суду на публікацію НАБУ записів з кабінету Павла Вовка та оголошення підозр сімом суддям цього суду. Якоїсь окремої реакції судді немає, а отже він підтримує це звернення.

У цьому зверненні, зокрема, є такі тези: "Сили, які фінансуються та направляються із-за кордону, відверто тиснуть на суспільство та державні органи, вимагаючи лише одного – призначення іноземців керувати українськими суддями і судами. Системність їхніх дій дає підстави говорити про існування плану, в якому Україні відведена не дуже почесна роль. Плану, метою якого є встановлення повного контролю за українською судовою системою із-за кордону та, таким чином, встановлення контролю над української державою та її владними органами".

Громадська рада доброчесності вважає таке звернення проявом корпоративізму. Замість відреагувати на зафіксовані факти кричущої протиправної поведінки, яка, очевидно, є несумісною зі статусом судді та справжнім правосуддям, судді ОАСК їх повністю проігнорували. Натомість у дусі теорії змов звели це все до вигаданого плану встановлення контролю над Україною з-за кордону. Окрім надуманості цієї тези, така позиція завдає шкоди надзвичайно важливій та необхідній Україні співпраці з міжнародними партнерами у сфері правосуддя, що закріплено в Конституції України, законодавстві та численних міжнародних договорах.


4. Неналежне декларування

4.1. Суддя в паперових деклараціях за 2012-2013 роки не задекларувала жодного об'єкта нерухомого майна, у якому можна було би проживати за місцем роботи у місті Києві. У декларації зазначено квартиру в Одеській області та житловий будинок в Миколаївській області.

4.2. У майновій декларації за 2015 рік суддя вказала, що її чоловіку на праві власності належить земельна ділянка площею 685 кв.м в місті Вознесенськ із датою набуття права 06.05.2009. Водночас у майнових деклараціях за 2012 (с.182), 2013 та 2014 роки вищезазначену земельну ділянку не задекларовано.


5. Сумнівні статки

5.1. Згідно з декларацією за 2016 рік чоловік судді отримав від своєї матері позику на суму 2 094 000 грн, а також подарунок у грошовій формі на суму 3 400 000 грн. Загальна суму отриманих коштів дорівнює 5 494 000 грн. Згідно з даними досьє ВККС України загальний дохід свекрухи судді за 2013-2016 роки дорівнює 5 436 304 грн. Таким чином, законність джерел отримання грошових коштів, зазначених в декларації як подарунок та позика, викликає сумнів.


5.2. У декларації за 2018 рік суддя задекларувала, що її син 08.09.2018 набув право власності на автомобіль MERCEDES-BENZ C 300 2010 року. Вказана вартість автомобіля – 68 769 грн. Разом з тим, за даними сайту www.auto.ria.com, мінімальна вартість такого автомобіля становить 315 000 грн.

5.3. Згідно з деклараціями за 2014-2015 роки 20.11.2014 року судді подарували квартиру площею 69 кв.м та вартістю 1 312 500 грн в м. Києві. Однак невідомо, хто зробив такий коштовний подарунок.

5.4. У 2013 році суддя та члени її сім'ї кілька разів відпочивали за кордоном: Хорватії; Іспанії; Нідерландах, Німеччині, Англії. На переконання ГРД такі поїздки були неспівмірними із задекларованими доходами.

Висновок ГРД

Дружина — Амельохіна Наталія Миколаївна, ТОВ «МАРЕСТО УКРАЇНА».

Батько — Амельохін В'ячеслав Михайлович, пенсіонер.

Мати — Амельохіна Наталія Петрівна, пенсіонерка.

Племінник — Амельохін Антон Андрійович, помічник судді Окружного адміністративного суду міста Києва.

Теща — Івженко Ольга Юріївна, адвокат.

Більше про родинні зв'язки

Рік та місце народження:
06.09.1978, м. Полтава

Освіта, наукові ступені та вчені звання:
Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого (1995 - 2000)
Здобувач наукового ступеня кандидат юридичних наук.
Назва дисертації: "Адміністративне судочинство у справах про оскарження нормативно-правових актів в Україні". Спецрада К 26.503.01 Науково-дослідного інституту публічного права (03035, м. Київ, вул. Г. Кірпи, 2-а; тел. 228-10-31).
Науковий керівник: Сорока Лариса Володимирівна, кандидат юридичних наук, доцент, завідувач відділу аспірантури Науково-дослідного інституту публічного права.
Офіційні опоненти: Курило Володимир Іванович, доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри адміністративного та фінансового права Національного університету біоресурсів і природокористування; Іванищук Андрій Анатолійович, доктор юридичних наук, директор Науково-дослідного інституту морського і космічного права.

Місця роботи до призначення суддею. Чиїм помічником був:
08.08.2000 - 12.01.2006
Полтавська міжрайонна транспортна прокуратура (слідчий, старший слідчий)

13.01.2006 - 21.08.2006
Прокуратура Олександрійського району Кіровоградської області (заступник прокурора району)

22.08.2006 - 19.05.2009
Прокуратура Маловисківського району Кіровоградської області (прокурор району)

20.05.2009 - 30.04.2010
Прокуратура Київської області (прокурор відділу, заступник прокурора)

05.05.2010 - 22.07.2010
Полтавський окружний адміністративний суд (суддя)

Рік та вік призначення суддею:
27.04.2010 (31 рік)

Суди, де працював суддею:
05.05.2010 – 22.07.2010
Полтавський окружний адміністративний суд

23.07.2010 – дотепер
Окружний адміністративний суд міста Києва

1. Суддя фігурує на аудіозаписах з кабінету голови Окружного адміністративного суду міста Києва Павла Вовка, оприлюднених НАБУ. На одному з фрагментів особа з голосом, схожим на голос Амельохіна, погоджується за вказівкою Вовка скласти план допиту та слідчих дій для слідчого Державного бюро розслідувань, який займається справою щодо членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.


2. 17 квітня 2019 року одразу 30 суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, серед яких і суддя Віталій Амельохін., не з'явилися у ВККС для складення іспиту в рамках кваліфікаційного оцінювання. Причиною неявки суддів стала начебто їх тимчасова непрацездатність. Уже наступного дня суддя був присутній на роботі та ухвалив 24 судові рішення. Через місяць Амельохін разом з іншими суддями не з'явився на іспит повторно.

З оприлюднених записів НАБУ випливає, що така неявка була узгоджена серед суддів за рекомендацією Павла Вовка з метою зриву кваліфікаційного оцінювання.


3. Сумнівні рішення

3.1. Справа Приватбанку

Суддя входив до колегії суддів, яка розглядала справу № 826/7432/17 за позовом Ігоря Коломойського до Національного банку і Кабінету Міністрів України. 18.04.2019 суд задовольнив позов і скасував націоналізацію ПАТ «КБ "Приватбанк". Текст рішення повністю прихований у зв'язку з проведенням судового розгляду в закритому режимі.

Після цього Президент Петро Порошенко терміново скликав засідання Ради національної безпеки та оборони, яке відбулося 18.04.2019, де присутні Генеральний прокурор, голова Національного банку України, міністри фінансів, юстиції та сам Президент озвучили сумніви в законності цього рішення та створення ним реальної загрози для національної безпеки. Стратегічні міжнародні партнери України у офіційній заяві нагадали про свою повну підтримку націоналізації "Приватбанку". Стурбованість щодо цього рішення суду висловили і посли G7.


3.2. Справа НАБУ

27.10.2020 суддя задовольнив позов Олександра Карєєва до НАБУ та скасував наказ директора НАБУ про звільнення його з посади заступника керівника Головного підрозділу детективів. Текст рішення є закритим.

Найбільше сумнівів у законності викликає окрема ухвала, яку суддя постановив одночасно з рішенням. Суд встановив, що рішення Конституційного Суду України від 28.08.2020 щодо неконституційності указу Президента про призначення А.Ситника Директором НАБУ не виконується. Тому суддя в окремій ухвалі дав ряд вказівок державним органам:

• ДБР про реєстрацію кримінального провадження за ст. 109, ч. 4 ст. 382, ч. 1 та 2 ст. 353 КК України щодо порушень закону.
  
  
• Мінюсту викреслити з державного реєстру інформацію про Артема Ситника як директора НАБУ.
  
  
• Кабміну визначити міністра, до сфери спрямування і координації якого буде належати діяльність НАБУ.
  
  
• Раді національної безпеки і оборони України здійснити заходи по координації і контролю діяльності НАБУ щодо виконання рішення Конституційного Суду.

Фактично суддя використав цю справу для спроби усунути А.Ситника від посади та перепідпорядкування НАБУ.



3.3. Справа про "страх та побоювання"

Розпорядженням КМУ від 25.09.2019 Трубарова В. М. звільнено з посади заступника голови Фонду державного майна України. Він оскаржив своє звільнення у Окружний адміністративний суд м. Києва. Позивач майже на 5 місяців пропустив строк оскарження і зазначав, що це обумовлено поважними причинами — наявністю "об'єктивних побоювань і страху щодо можливості безперешкодного поновлення на роботі у період перебування на посаді колишнього керівника Уряду".


Очевидно, що це не може бути підставою для поновлення строку, однак суд поновив строк та відкрив провадження. Потім Фонд держмайна подав клопотання про закриття справи. Однак ухвалою від 12.06.2020 колегія суддів за участі Амельохіна відмовила в задоволенні клопотання, підтвердивши попереднє рішення про поважність причини пропуску строку.


3.4. Справа Гостинного двору

У 2012 році суддя дозволив проводити будівельні роботи на території Гостинного двору. Він був головуючим суддею у складі колегії суддів, яка 19.04.2013 узаконила рішення Кабінету Міністрів України про виключення будівлі Гостинного двору зі списку пам'ятників архітектури, і відмовив в ініціюванні включення Гостинного двору до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Надалі цю постанову скасував Вищий адміністративний суд України як незаконну.

3.5. Справи про забудови

16.09.2019 Віталій Амельохін дозволив забудову Протасового Яру в Києві, що спричинило тривалі протести киян. Попри численні порушення суддя скасував припис Державної архітектурно-будівельної інспекції, яка зупинила забудову. Надалі це рішення було скасоване.

Пізніше, у квітні 2020 року, Амельохін дозволив забудову зсувонебезпечного схилу в Печерському районі столиці.


4. Приватизація службової квартири.

У 2013 році у сумнівний спосіб шляхом створення очевидно штучного судового спору та рішення суду Віталій Амельохін забезпечив виведення квартири у м.Києві з числа службових і надалі її приватизував.


5. Сумнівне призначення

Віталій Амельохін вперше був призначений на посаду судді 27 квітня 2010 року у Полтавський окружний адміністративний суд. Менше ніж через 3 місяці, 16 липня 2010 року, Віктор Янукович підписав Указ про його переведення у Окружний адміністративний суд м.Києва. Таке швидке переведення засвідчує, що призначення відбувалось у нечесний спосіб, ймовірно за наперед визначеними домовленостями.

Дружина — Арсірій Ольга Валеріївна, приватний підприємець.

Батько -— Арсірій Олександр Петрович, пенсіонер.

Мати — Арсірій Лариса Іванівна.

Брат — Арсірій Ярослав Олександрович (адвокат).

Син — Арсірій Андрій Русланович, адвокат в адвокатському об'єднанні "Креденс" (колишня назва — "Татаров, Фаринник, Головко"), яким донедавна керував Олег Татаров — заступник глави Офісу президента та підозрюваний у справі НАБУ.

Син — Арсірій Олександр Русланович, навчається в Ульянівському державному технічному університеті в РФ і проживає в місті Ульянівськ.

Має тісні контакти з екссуддею Вищого господарського суду України Артуром Ємельяновим. Декілька разів літав з ним на Афон.

Більше про родинні зв'язки

Рік та місце народження:
31.10.1967, м. Донецьк

Освіта, наукові ступені та вчені звання:
Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого (1990 - 1996),
Державний вищий навчальний заклад "Державний інститут інтелектуальної власності" (2006 - 2008)
Кандидат юридичних наук (Науково-дослідний інститут публічного права, 2020 рік)
Наукові керівники: Іванищук Андрій Анатолійович
Офіційні опоненти:
Мосьондз Сергій Олександрович (д. ю. н., професор, 12.00.07)
Орловська Ірина Григорівна (к. ю. н., доц., 12.00.07)

Місця роботи до призначення суддею. Чиїм помічником був:
28.03.1997 – 03.12.2001
Адвокатське об'єднання "ВВС" (адвокат)

03.12.2001 – 02.08.2007
Господарський суд Донецької області (суддя)

Рік та вік призначення суддею:
27.11.2001 (34 роки)

Суди, де працював суддею:
03.12.2001 – 02.08.2007
Господарський суд Донецької області

03.08.2007 – дотепер
Окружний адміністративний суд міста Києва

Інше:
був членом Ради суддів України — виконавчого органу з'їзду суддів України.

1. Плівки Вовка

Суддя Руслан Арсірій неодноразово зафіксований на записах НАБУ, із яких випливає, що він особливо наближений до голови суду Павла Вовка та долучався до обговорення багатьох неправосудних рішень та незаконних дій (запис № 1, 2, 3, 4).

Для прикладу, у присутності Арсірія Вовк обговорював плани заблокувати діяльність ВККС, завести туди своїх людей та про контроль над суддями ОАСКу.

2. Саботаж кваліфікаційного оцінювання

17 квітня 2019 року одразу 30 суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, серед яких і суддя Руслан Арсірій, не з'явилися у ВККС для складання іспиту у рамках кваліфікаційного оцінювання. Причиною неявки суддів стала начебто їх тимчасова непрацездатність. Уже наступного дня суддя був присутній на роботі та ухвалив 24 судові рішення. Через місяць Арсірій разом з іншими суддями не з'явився на іспит повторно.

З оприлюднених записів НАБУ випливає, що така неявка була узгоджена серед суддів за рекомендацією Павла Вовка з метою зриву кваліфікаційного оцінювання.


3. Сумнівні рішення

3.1. Переписування історії Майдану

21 січня 2021 року суддя Арсірій за позовом А. Портнова зобов'язав Міносвіти переглянути підручники з історії, де згадуються події Революції Гідності. Суд вирішив, що історичні факти щодо дій беркуту на Майдані не підтверджені відповідними вироками судів, а тому мають бути переглянуті.

Апеляційний суд скасував це рішення, зазначивши, що "правові підстави для зобов'язання відповідача забезпечити перегляд підручників відсутні".


3.2. Зупинення переіменування проспекту Шухевича

Руслан Арсірій 12 червня 2017 року заборонив Київській міській раді подавати на підпис та публікувати рішення сесії депутатів Київської міської ради від 01.06.2017 щодо перейменування проспекту Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича до ухвалення рішення по справі. Це на тривалий час зупинило перейменування проспекту.


3.3. Поновлення міліціонерів, які провалили атестацію

07.04.2016 суддя у складі колегії поновив на посаді Григорія Мамку, який у 2015 році не пройшов атестацію та був звільнений з посади заступника начальника Головного слідчого управління МВС України. Згодом він став народним депутатом від партії ОПЗЖ.


3.4. Втручання у справу Розенблата

20.09.2018 суддя визнав протиправним проведення НАБУ та ГПУ оперативно-розшукових заходів стосовно народного депутата Бориса Розенблата у так званій "бурштиновій справі". Текст рішення не оприлюднено у зв'язку із розглядом справи у закритому режимі.

У офіційному повідомленні на сайті НАБУ з приводу цього рішення зазначено, що "Окружний адміністративний суд м.Києва, ... перевищив свої повноваження. Компетенція адміністративних судів — це розгляд справ в сфері адміністративних та публічних відносин, а не оцінка допустимості та законності доказів, зібраних в межах кримінального процесу ... Згадане рішення ОАСК … створить серйозні перепони у боротьбі з політичною корупцією в країні: збір доказів стосовно дій народних депутатів України для притягнення їх до кримінальної відповідальності буде заблоковано, як на даний час самими народними депутатами заблоковано процес скасування депутатської недоторканності".

Постановою Касаційного адміністративного суду від 17.06.2020 рішення судді Арсірія скасовано.


3.5. Скасування висновків ГРД

07 грудня 2017 року Арсірій скасував висновок Громадської ради доброчесності про невідповідність кандидатки на посаду судді Верховного Суду Алли Демидової критеріям доброчесності і професійної етики. 05 червня 2020 року він ухвалив аналогічне рішення за позовом судді Шарко Л.В.

Суддя не взяв до уваги, що ГРД не є суб'єктом владних повноважень, а її висновки не підлягають оскарженню. Окрім того, суддя Арсірій вирішив, що ГРД взагалі не мала право перевіряти декларації судді та її майновий стан.


3.6. Справа щодо конкурсної комісії ДБР

Розглядав позов ГО "Автомайдан" щодо Розпорядження КМУ "Про затвердження складу комісії з проведення конкурсу на зайняття посад директора Державного бюро розслідувань". Позов поданий, бо окремі члени конкурсної комісії не мали вищої юридичної освіти, що є обов'язковою вимогою для членства в комісії. Суд тягнув 15 місяців, що значно перевищує встановлені законом строки, і 14 березня 2018 року повністю відмовив у позові, оскільки вирішив, що права громадської організації не порушено.


3.7. Справа щодо виборів до РГК НАБУ

30 травня 2017 року визнав вибори до Ради громадського контролю НАБУ недійсними у частині обрання Романа Маселка. Це рішення було ухвалено через 2 дні після проведення обшуку НАБУ в ОАСКу і, очевидно, було пов'язано з цією подією. Суддя Богдан Санін тоді заявив, що обшуки повязані саме з розглядом цієї справи.

Рішення виходило за межі позовних вимог та фактично визнавало незаконним будь-яке електронне голосування. Надалі Верховний Суд скасував це рішення як незаконне та необґрунтоване.


3.8. Справа в інтересах Ставицького та Іванющенка

Суддя Арсірій був головуючим у складі колегії у справі № 826/8596/14 за позовом ТОВ "Голден Деррік" до Державної служби геології та надр України про скасування анулювання спецдозволів на користування надрами низки родовищ у Полтавській, Харківській та Дніпропетровській областях.

Постановою від 06.11.2014 позов було задоволено та скасовано зазначені вище накази. Таким чином, вказаним рішенням судді не дозволили державі повернути 20 газоносних родовищ, отриманих ТОВ "Голден Деррік", яку за часів експрезидента Віктора Януковича контролювало бізнес-середовище ексміністрів Миколи Присяжнюка, Едуарда Ставицького і колишнього народного депутата Юрія Іванющенка.


4. Сумнівні статки

4.1. У деклараціях за 2015-2019 роки, суддя вказав, що його дружині та тещі з 20 квітня 2012 року належить житловий будинок площею 65,7 кв.м., розташований у с. Іванковичі Васильківського району Київської області. Як з'ясували журналісти програми «Наші гроші. Досудилися», насправді будинок має значно більшу площу, ніж та, що вказана в деклараціях судді. На місці старого будинку знаходиться маєток загальною площею щонайменше 250 кв.м. із власною каплицею.

4.2. Суддя є фігурантом сюжету "Слідство.Інфо" про подорожі суддів. За інформацією, отриманою журналістами від правоохоронців, суддя Арсірій є одним із п'яти найбільших мандрівників Окружного адміністративного суду міста Києва. Так, у період з 2011 по 2014 роки суддя відвідав Іспанію (двічі), Францію, Італію (двічі), Китай (тричі), Таїланд, Грецію (тричі), Кубу, США, Ямайку, Гаїті, Мексику. На питання про джерела походження коштів суддя пояснив, що це сімейні кошти, у т.ч. батьків.

4.3. Сім'я судді володіє значною кількістю готівки. Так, станом на 31.12.2019 суддя задекларував готівкові кошти у розмірі 340 000 доларів, а його дружина – 45 000 доларів.

Чоловік — Балась Олександр Леонідович, керівник відділу зовнішньої комунікації Департаменту запобігання політичній корупції Національного агентства з питань запобігання корупції з 2020 року, працював заступником директора департаменту Державного підприємства "Інформаційні судові системи" з 2017 року до вересня 2019 року, працював головним спеціалістом у Фонді державного майна України до червня 2017 року, у 2014 році працював у Державній фінансовій інспекції України, був помічником-консультантом на платній основі народного депутата Верховної Ради України 6-го скликання Болюри Антоніни Володимирівни у період 2007-2012 років.

Мати — Лушпієнко (Забіран) Ніна Юхимівна, пенсіонерка; до виходу на пенсію працювала радником президента Акціонерного товариства Холдингова компанія "Київміськбуд"; у 2011 році була обрана членом правління АТ ХК "Київміськбуд"; ранiше обіймала посади: заступник начальника Головного управління житлового забезпечення КМДА, заступник начальника ГУ житлового забезпечення КМДА – начальник управління інвестиційної політики, соціальних прогнозів та програм.

Батько — Кобельнюк Павло Іванович, голова виробничого кооперативу "ПІК".

Свекор — Кеслер Леонід Борисович, адвокат з 2007 року, співзасновник ТОВ "ЮРИДИЧНА ФІРМА "ОНІКС".

Більше про родинні зв'язки

Рік та місце народження:
04.06.1979, м. Бориспіль Київської області
Попереднє прізвище – Кобельнюк (до 01.10.2005)

Освіта, наукові ступені та вчені звання:
Київський національний університет імені Тараса Шевченка (1996 - 2002, правознавство, спеціаліст права; у 2010-2012 роках навчалась у магістратурі, отримала диплом магістра)

Місця роботи до призначення суддею. Чиїм помічником була:
18.01.1999 - 27.08.2000
ЗАТ "Виробнича проектно-будівельна фірма "Атлант" (секретар-референт)

01.09.2000 - 20.10.2003
Комунальне підприємство "Буджитлопослуги" Московської (Голосіївської) районної ради міста Києва (юрисконсульт, начальник юридичного відділу)

03.11.2003 - 18.02.2004
Солом'янський районний суд міста Києва (помічник судді)

19.02.2004 - 29.10.2007
Господарський суд міста Києва (провідний спеціаліст голови суду, консультант секретаріату голови суду та заступників голови суду (з 01.07.2004))

30.10.2007 - 04.05.2012
Окружний адміністративний суд міста Києва (помічник судді)

Рік та вік призначення суддею:
12.03.2012 (32 роки)

Суди, де працювала суддею:
Окружний адміністративний суд міста Севастополя (16.05.2012 - 29.04.2015) Окружний адміністративний суд міста Києва (з 29.04.2015 прикріплена до ОАСК, 01.07.2015 зарахована до штату)

1. Причетність до хабарництва у справі брата Вовка Зонтова

06 квітня 2021 року НАБУ затримало двох адвокатів за підозрою у хабарництві. Серед затриманих був Юрій Зонтов, рідний брат голови ОАСКу Павла Вовка.

За версією слідства хабар у розмірі 100 000 дол.США надавався за вирішення справи № 640/32334/20 на користь ТДВ «СК «Акс Кепітал» за її позовом до податкової, яку розглядала суддя Балась Т.П. Про це начебто мав домовитись з суддею Павло Вовк.

Детективи провели обшуки у Окружному адмінсуді м.Києва, офісах адвокатів та у них дома. У одному з офісів виявлено передані як хабар кошти, а також 3,7 млн доларів , 840 тис. євро, 20 тис. фунтів стерлінгів, 230 тис. грн і 100 шекелів.

Під час судового засідання у Вищому антикорсуді про обрання Юрію Зонтову запобіжного заходу прокурор озвучив інформацію, що Балась попередньо дала згоду на задоволення позову товариства за неправомірну вигоду в сумі 100 тисяч доларів США. На вилученому телефоні Зонтова була переписка, де він озвучив правила розподілу хабаря -"5 судді, два рубля Паша візьме, рубль я".

Вищий антикорупційний суд вирішив застосувати до двох затриманих запобіжні заходи у вигляді взяття під варту з правом внесення застави, яка для Зонтова склала 35 млн. грн.


2. Сумнівні рішення

Скасувала висновки Громадської ради доброчесності про невідповідність критеріям доброчесності і професійної етики суддів Майдану Чернова Д.Є. (справа № 640/20861/19), Лозинської М.І. (справа № 640/25218/19) та судді Луценка О.М. (справа № 640/22448/19). Суддя не взяла до уваги, що ГРД не може бути відповідачем у справі, а висновки не підлягають оскарженню.

Суддя зробила висновок, що ГРД взагалі не мала право перевіряти декларації суддів та їх майновий стан. Також ГРД начебто не вправі була затверджувати Індикатори визначення невідповідності суддів критеріям доброчесності та професійної етики, оскільки не наділена законом правом приймати будь-які правові акти.


3. Кругова порука

21.07.2020 на офіційному сайті ОАСК опубліковано повідомлення від імені усього колективу суддів цього суду на публікацію НАБУ записів з кабінету Павла Вовка та оголошення підозр сімом суддям цього суду. Якоїсь окремої реакції судді немає, а отже він підтримує це звернення.

У цьому зверненні, зокрема, є такі тези: "Сили, які фінансуються та направляються із-за кордону, відверто тиснуть на суспільство та державні органи, вимагаючи лише одного – призначення іноземців керувати українськими суддями і судами. Системність їхніх дій дає підстави говорити про існування плану, в якому Україні відведена не дуже почесна роль. Плану, метою якого є встановлення повного контролю за українською судовою системою із-за кордону та, таким чином, встановлення контролю над української державою та її владними органами".

Громадська рада доброчесності вважає таке звернення проявом корпоративізму. Замість відреагувати на зафіксовані факти кричущої протиправної поведінки, яка, очевидно, є несумісною зі статусом судді та справжнім правосуддям, судді ОАСК їх повністю проігнорували. Натомість у дусі теорії змов звели це все до вигаданого плану встановлення контролю над Україною з-за кордону. Окрім надуманості цієї тези, така позиція завдає шкоди надзвичайно важливій та необхідній Україні співпраці з міжнародними партнерами у сфері правосуддя, що закріплено в Конституції України, законодавстві та численних міжнародних договорах.

Чоловік — Горбас Руслан Рудольфович, з 2019 року працює у ТОВ "Перший столичний хлібозавод" (начальник транспортної служби у 2019 році), заступник керівника секретаріату Вищої ради юстиції з 2011 по 2015 роки.

Мати — Грибанова Ольга Віталіївна, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу з 1997 року по травень 2020 року.

Батько — Грибанов Анатолій Олександрович, підполковник міліції у відставці, раніше працював старшим викладачем кафедри кримінального процесу та криміналістики Запорізького юридичного інституту МВС.

Брат — Бояринцев Олександр Анатолійович, адвокат з травня 2011 року; керівник АО "Бояринцев та партнери" з квітня 2020 року (також був керівником АО "Бояринцев та партнери" з серпня по грудень 2019 року); з грудня 2019 по березень 2020 — адвокат АО "Прагнум"; з травня по серпень 2019 року — адвокат АО "Баєрс"; з вересня 2016 по травень 2019 року — адвокат, директор АО "Бояринцев, Кротюк та партнери".

Більше про родинні зв'язки

Рік та місце народження:
19.08.1976, м. Запоріжжя
Попереднє прізвище – Грибанова (до 12.01.2002)

Освіта, наукові ступені та вчені звання:
Запорізький державний університет (1994 - 1999, правознавство, юрист)

Національний авіаційний університет (2017, системне програмування, програміст системний)

Кандидат юридичних наук (Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2006 рік)

Доктор наук (Запорізький державний університет, 2020 рік)

Місця роботи до призначення суддею. Чиїм помічником була:
06.08.1993 - 22.03.1994
Запорізький обласний суд (секретар судового засідання)

01.07.1999 - 31.01.2000
Підприємство "Професіонал-Центр" Запорізького обласного відділення Всеукраїнського благодійного фонду "Професіонал" (юрисконсульт)

01.12.2001 - 10.01.2007
Господарський суд міста Києва (спеціаліст 2 категорії, помічник судді)

22.02.2007 - 22.03.2007
ТОВ "Компанія з управління активами "Сварог Ессет Менеджмент" (головний юрисконсульт)

28.03.2007 - 01.07.2009
Окружний адміністративний суд міста Києва (помічник судді)

21.09.2009 - 25.10.2010
Вищий адміністративний суд України (помічник судді)

Рік та вік призначення суддею:
11.10.2010 (34 роки)

Суди, де працювала суддею:
Окружний адміністративний суд міста Києва (з 14.12.2010)

Інше:
Бере участь конкурсі на зайняття посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

Здійснює викладацьку діяльність в Національній школі суддів України

1. Сумнівні статки

1.1. Згідно з декларацією за 2019 рік, 26.06.2019 чоловік судді набув у власність автомобіль Mercedes-Benz Vito 2014 р.в. із задекларованою вартістю 50 000 грн, що за офіційним курсом НБУ становило 1 909 доларів США. Водночас ринкова вартість автомоблів аналогічної марки, моделі та року випуску на сьогодні становить від 12 600 до 24 200 доларів США.

1.2. ГРД звертає увагу, що згідно з даними досьє та майнової декларації за 2015 рік, впродовж 2005-2012 років суддя та її чоловік набули у власність наступне майно:

• 25.11.2005 житловий будинок у м.Приморськ Запорізької області, загальною площею 75,9 кв.м,;
  
  
• 24.04.2007 квартиру у м.Запоріжжя, загальною площею 111,5 кв.м,;
  
  
• 10.04.2008 автомобіль MITSUBISHI L 200, придбаний чоловіком судді;
  
  
• 01.11.2010 автомобіль Ford Kuga Titanium 2010 р.в.;
  
  
• 04.12.2012 автомобіль Mini Cooper S Countryman ALL4 2012 р.в..
  

Сукупна вартість набутого суддею та її чоловіком майна за 2005-2012 роки становила щонайменше 298 660 доларів США. Відповідно до автобіографії судді, вона майже все своє життя працювала у судовій системі. Чоловік судді з 2011 до 2015 року працював на посаді заступника керівника секретаріату Вищої ради юстиції.


2. Саботаж кваліфоцінювання

17.04.2019 одразу 30 суддів ОАСК не з'явилося на іспит до Вищої кваліфікаційної комісії суддів, вказавши підставою тимчасову непрацездатність. Суддя Бояринцева М.А. була серед тих суддів, які не з'явилися на іспит.

Із оприлюднених записів з кабінету голови ОАСК Вовка П.В. випливає, що така неявка була узгоджена серед суддів за рекомендацією Вовка П.В. з метою зриву кваліфікаційного оцінювання суддів цього суду. Це є логічним продовженням дій Вовка, спрямованих на блокування роботи ВККС та саботажу кваліфікаційного оцінювання.


3. Кругова порука

21.07.2020 на офіційному сайті ОАСК опубліковано повідомлення від імені усього колективу суддів цього суду на публікацію НАБУ записів з кабінету Павла Вовка та оголошення підозр сімом суддям цього суду. Якоїсь окремої реакції судді немає, а отже він підтримує це звернення.

У цьому зверненні, зокрема, є такі тези: "Сили, які фінансуються та направляються із-за кордону, відверто тиснуть на суспільство та державні органи, вимагаючи лише одного – призначення іноземців керувати українськими суддями і судами. Системність їхніх дій дає підстави говорити про існування плану, в якому Україні відведена не дуже почесна роль. Плану, метою якого є встановлення повного контролю за українською судовою системою із-за кордону та, таким чином, встановлення контролю над української державою та її владними органами".

Громадська рада доброчесності вважає таке звернення проявом корпоративізму. Замість відреагувати на зафіксовані факти кричущої протиправної поведінки, яка, очевидно, є несумісною зі статусом судді та справжнім правосуддям, судді ОАСК їх повністю проігнорували. Натомість у дусі теорії змов звели це все до вигаданого плану встановлення контролю над Україною з-за кордону. Окрім надуманості цієї тези, така позиція завдає шкоди надзвичайно важливій та необхідній Україні співпраці з міжнародними партнерами у сфері правосуддя, що закріплено в Конституції України, законодавстві та численних міжнародних договорах.


4. Сумнівні рішення

Згідно з публікацією видання "Наші гроші" під назвою "Суд зобов'язав Держгеондара розширити «прокладці» газове родовище зі схеми Ставицького-Фукса", 12.10.2020 суддя ухвалила рішення, яким зобов'язала Державну службу геології та надр видати наказ про надання ТОВ «Юноліт Ойл» спецдозволу про розширення меж користування надрами на Фльорівсько-Ювілейній площі. У публікації зазначено, що Міністерство енергетики та захисту довкілля України раніше повернуло документи ТОВ «Юноліт Ойл», оскільки поданий пакет документів нібито не відповідав Порядку надання спецдозволів (не співпадали координати родовища в різних документах). Після подачі апеляції позивач відкликав позов у зв'язку з чим рішення було скасовано, а справу закрито.

Чоловік — Щоткін Олег Віталійович, суддя Господарського суду Київської області.

Батько — Васильченко Петро Іванович, Жилтеплоенерго "Київенерго" оператор теплових пунктів і бойлерів.

Мати — Васильченко Наталія Володимирівна, суддя Вищого адміністративного суду України з 2006 по 2016 роки.

Свекор — Щоткін Віталій Іванович, перший заступник начальника управління правового забезпечення Генеральної прокуратури України з 2010 по 2020 роки.

Сестра чоловіка — Герасімова Олена Віталіївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, двоюрідна сестра чоловіка - Сломінська Юлія Альфітівна, прокурор Київської місцевої прокуратури №7.

Більше про родинні зв'язки

Рік та місце народження:
01.08.1981 місто Київ

Освіта, наукові ступені та вчені звання:
Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Місця роботи до призначення суддею. Чиїм помічником була:
01.02.2005 - 26.05.2006
ТОВ "Українська правнича фінансова компанія", юрист

29.05.2006 - 29.10.2007
Оболонський районний суд м. Києва, помічник судді

30.10.2007 - 25.05.2009
Господарський суд Київської області, помічник судді

Рік та вік призначення суддею:
2009 (28 років)

Суди, де працювала суддею:
Окружний адміністративний суд міста Києва (01.06.2009 по теперішній час)

1. Сумнівні рішення

1.1. Не помітила конфлікт інтересів у судді Аблова

У провадженні судді ОАСКу Аблова Є. В. перебувала справа № 826/6879/17 щодо правомірності обрання членом ВККС Лукаша Т. В. і мала значний суспільний інтерес.

Третьою особою у справі був Маселко Р. А. Він подав заяву про відвід судді Аблова Є. В., обґрунтовуючи її упередженістю судді стосовно нього особисто, насамперед через те, що суддя пов'язує переїзд своєї дружини до Одеси саме з ним. У відкритому доступі є відео, де на запитання журналістів про причини такого переїзду, суддя відповів, що такою причиною є бажання не бачити Романа Маселка.

29.12.2017 суддя відмовила у задоволенні відводу. При цьому повністю проігнорувала ключову підставу відводу – публічні висловлювання судді Є. Аблова щодо причини переїзду його дружини до Одеси. В ухвалі немає жодного слова, що цей факт є підставою відводу, а також чому суд відхилив цей аргумент для відводу.

1.2. Скасування висновків ГРД

Скасувала висновки Громадської ради доброчесності про невідповідність критеріям доброчесності і професійної етики суддів Ізовітової-Вакім О.В. (справа № 640/20314/19), Кухарської Н.А. (справа № 640/20644/19) та Шереметьєвої Л.А. (справа № 640/18553/19). У справі щодо Шереметьєвої Л.А. (на той момент голови Соломянського суду м.Києва) звертає увагу нетипово швидкий розгляд справи. Провадження було відкрите 2 жовтня 2019 року, а остаточне рішення ухвалене вже через місяць - 06 листопада 2019 року.

У всіх справах суддя не взяла до уваги, що ГРД не може бути відповідачем у справі, а висновки не підлягають оскарженню. Окрім того суддя зробила висновок, що ГРД взагалі не мала право перевіряти декларації суддів та їх майновий стан.


2. Сумнівні статки

У декларації за 2018 рік суддя вказала, що з 16.01.2018 її чоловік має право користування автомобілем Audi Q7 2017 р. в., який на праві власності належить свекру судді. Вартість автомобіля – 2491804 грн. Однак загальний дохід свекра за 2013–2018 роки становив 1826333 грн, дохід свекрухи – лише 1240 грн., що явно недостатньо для придбання цього автомобіля.


3. Неналежне декларування

У декларації за 2015 рік суддя вказала, що з 03.10.2001 має право користування квартирою у Києві загальною площею 34,5 кв. м, яка на праві власності належить її батькові, а також з 28.08.2000 її чоловік на праві власності володіє 1/3 частиною квартири у Києві загальною площею 85,6 кв. м. Однак у деклараціях за 2012, 2013 та 2014 роки ці квартири не вказані.


4. Саботаж кваліфоцінювання

17.04.2019 одразу 30 суддів ОАСК не з'явилося на іспит до Вищої кваліфікаційної комісії суддів, вказавши підставою тимчасову непрацездатність. 21.05.2019 на іспит повторно не з'явилося 27 суддів ОАСК. Відповідно до інформації ВККС усі вони знову обгрунтовували свою неявку тимчасовою непрацездатністю. В обох випадках суддя Васильченко І.П. була серед тих суддів, які не з'явилися на іспит.

Із оприлюднених записів з кабінету голови ОАСК Вовка П.В. випливає, що така неявка була узгоджена серед суддів за рекомендацією Вовка П.В. з метою зриву кваліфікаційного оцінювання суддів цього суду. Це є логічним продовженням дій Вовка, спрямованих на блокування роботи ВККС та саботажу кваліфікаційного оцінювання.


5. Кругова порука

5.1. На офіційному сайті ОАСК 21.07.2020 опубліковано повідомлення від імені усього колективу суддів цього суду на публікацію НАБУ записів з кабінету Павла Вовка та оголошення підозр сімом суддям цього суду. У публічному доступі відсутня інформація, що суддя заперечила підтримку цього повідомлення.

У цьому зверненні, зокрема, є такі тези: «Сили, які фінансуються та направляються із-за кордону, відверто тиснуть на суспільство та державні органи, вимагаючи лише одного – призначення іноземців керувати українськими суддями і судами. Системність їхніх дій дає підстави говорити про існування плану, в якому Україні відведена не дуже почесна роль. Плану, метою якого є встановлення повного контролю за українською судовою системою із-за кордону та, таким чином, встановлення контролю над української державою та її владними органами».

ГРД вважає таке звернення проявом корпоративізму. Замість відреагувати на зафіксовані факти кричущої протиправної поведінки, яка очевидно є несумісною зі статусом судді та справжнім правосуддям, судді ОАСК їх повністю проігнорували. Натомість у дусі теорії змов звели це все до вигаданого плану встановлення контролю над Українською державою з-за кордону. Окрім надуманості цієї тези, така позиція завдає шкоди надзвичайно важливій та необхідній саме Україні співпраці з міжнародними партнерами у сфері правосуддя, що закріплено в Конституції України, законодавстві та численних міжнародних договорах.

5.2. У листопаді 2006 року трапилось ДТП за участі Васильченко І.П., яка на той час була помічником судді Оболонського суду м.Києва. Вона була за кермом Шевроле Авео, який зіткнувся із зустрічним автомобілем Ауді. Внаслідок ДТП травм зазнав суддя Оболонського суду Луценко О.М. (перелом обох ніг). Винним у цій ДТП визнали водія іншого автомобіля Андрія Борківського, який начебто виїхав на зустрічну смугу. Однак батько Борківського стверджував, що це суддя виїхала на зустрічну смугу та спричинила ДТП, а матеріали справи сфальшовані.

Про вірогідність такої версії свідчать численні порушення, допущені під час розслідування цієї справи, що встановлені рішенням Подільського суду міста Києва від 24 липня 2014 року, яким справу відправлено на дорозслідування. Під час засідання обвинувачений доводив, що матеріали справи не відповідають фактичним обставинам, у схему ДТП вносились зміни, експертом не взято до уваги реальні фотографії місця події, а фото невідомого походження.

З рішення випливає, що експерт не змогла пояснити суду як вона встановила місце зіткнення. З'ясовано також, що у матеріалах справи вказано недостовірну ширину дороги. У разі ж відображення реальної ширини стає зрозумілим, що це саме суддя виїхала на зустрічну: "допитані в судовому засіданні експерти КНДІСЕ ОСОБА_39 та ОСОБА_38, на запитання суду, на чиєму боці зіткнулися ТЗ, якщо насправді ширина проїзної частини становить не 24,9 м, а 24,0 м, з перенесенням збільшеної ширина у бік руху автомобіля ОСОБА_5, обидва експерта показали, що у такому випадку ТЗ зіткнулися на смузі руху, призначеній для руху автомобіля Ауді, а не Шевроле Авео."

Також встановлено, що для тексту висновку експерт "використав наданий йому особисто в руки електронний носій з п'ятьма фотографіями невідомого походження, у той час як у Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС України були фотографії з місця події, які виконав експерт цього ж центру - ОСОБА_16, що на думку суду є не припустимим. Експерт ОСОБА_11 надав свідчення в суді, що в матеріалах справи також був відеоматеріал з фіксації обстановки на місці події, але він, переглянувши його, не знайшов нічого необхідного для проведення експертного дослідження. І це у той час, як експерти Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Робур та Любарський за відеофіксацією та фотографіями криміналіста ОСОБА_16 встановили, що місце зіткнення ТЗ відбулося за 14,0 м від бортового каменя з боку руху автомобіля Шевролет Авео під керуванням водія ОСОБА_5, тобто на смузі руху автомобіля Ауді під керуванням водія ОСОБА_3, з чим погодився під час допиту в суді і експерт ОСОБА_16."

Васильченко І.П. стверджувала, що пасажир Луценко сидів біля неї, тоді як він сам стверджував, що був на задньому сидінні.

У підсумку суд вирішив, що "пред'явлене обвинувачення, всупереч вимогам закону, є таким, що не відповідає фактичним обставинам справи".

Хоча ця постанова була обґрунтована та переконлива, Апеляційний суд м.Києва у одному реченні сказав, що висновки суду неконкретні та необгрунтовані, скасував її та повернув справу у суд першої інстанції. У листопаді 2017, тобто через 11 років після ДТП справу закрили за строками давності. Весь цей час Борківський знаходився під слідство за дуже сумнівними матеріалами.

Його батько вважає, що справа сфабикована саме під впливом суддів Васильченко та Луценка. Також стверджує, що Васильченко була у стані сп'яніння. У суді підтвердився і ще один цікавий факт - на місце ДТП одразу прибув Роман Миколайович Пшонка, племінник ексгенерального прокурора Пшонки.

Колишній чоловік Ярема Валерій Анатолійович.

Батько — Векуа Гурієлі Іродієвіч, пенсіонер.

Мати — Векуа Галина Максимівна, пенсіонерка. Займаються підприємницькою діяльністю.

Більше про родинні зв'язки

Рік та місце народження:
18.02.1981 місто Сухумі, Республіка Абхазія

Освіта, наукові ступені та вчені звання:
Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Місця роботи до призначення суддею. Чиїм помічником була:
17.05.2004 - 17.09.2004
Святошинський районний суд м. Києва, секретар судового засідання

20.09.2004 - 04.01.2005
Верховний суд України, відповідальний секретар відділу реєстрації, обліку і оформлення справ та скарг управління забезпечення діяльності Судової палати у цивільних справах

04.01.2005 - 01.11.2005
Верховний суд України, спеціаліст 1-ої категорії секретаріату управління забезпечення діяльності Судової палати у цивільних справах

01.11.2005 - 24.10.2007
Верховний суд України, головний консультант управління забезпечення діяльності Судової палати в адміністративних справах

24.10.2007 - 02.09.2008
Верховний суд України, заступник начальника управління забезпечення діяльності Судової палати в адміністративних справах

02.09.2008 - 23.04.2009
Верховний суд України, головний консультант управління забезпечення діяльності Судової палати в адміністративних справах

23.04.2009 - 03.11.2009
Верховний суд України, науковий консультант управління забезпечення діяльності Судової палати в адміністративних справах

Рік та вік призначення суддею:
2009 (28 років)

Суди, де працювала суддею:
Окружний адміністративний суд міста Києва (09.11.2009 по теперішній час)

1. Сумнівні рішення
   
   

1.1. Дозвіл на сумнівні забудови

28.05.2020 суддя у справі № 640/7411/20 скасувала деякі абзаци містобудівних умов та обмежень по проектуванню житлово-адміністративного комплексу по вул. Євгена Коновальця (раніше – Щорса), 30 у Печерському районі м.Києва, які стосуються необхідності отримати відповідні висновки від органів охорони культурної спадщини.

Згідно з публікацією видання "Наші гроші" суддя дійшла висновку про відсутність правових підстав вважати, що ділянка знаходиться в Центральній планувальній зоні, оскільки Київрада не затвердила План зонування території центральної планувальної зони міста. Однак планувальні зони у столиці визначені діючим Генеральним планом Києва: всього їх вісім, і перша з них – Центральна планувальна зона, у якій існує обмеження висоти будівель – не вище 27 метрів. У свою чергу плани зонування (або зонінги) розробляються на основі Генплану (у його складі або як окремий документ), який є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні. Зонінгом встановлюються більш точні вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

01.07.2020 суддя ухвалила рішення у справі № 640/10289/20, що також пов'язане із цим будівництвом. Суддя скасувала граничне обмеження у 27 метрів для висотності забудови. На думку суду відсутні правові підстави вважати, що об'єкт знаходиться в межах історичного центру міста, оскільки межі та режими використання історичного ареалу міста Києва не затверджено у встановленому законом порядку. У рішенні теж вказано, що ділянка по вул. Євгена Коновальця, 30 не знаходиться в Центральній планувальній зоні.

Згідно з публікацією видання "Наші гроші", в обох випадках суддя просто підмінила поняття, видавши "встановлені Генпланом планувальні зони" і "встановлення меж та обмежень забудови Центральної планувальної зони Києва" за принципово відмінне поняття "функціональні зони", що встановлюються в плані зонування території (зонінгу).

1.2. Скасування висновків ГРД

Скасувала висновок Громадської ради доброчесності про невідповідність критеріям доброчесності і професійної етики судді Дудіна С.О. (справа № 640/16507/19). Суддя не взяла до уваги, що ГРД не може бути відповідачем у справі, а висновки не підлягають оскарженню.

1.3. Затягування справи Горбатюка

Суддя розглядає справу № 640/21716/19 за позовом колишнього керівника Управління спецрозслідувань Горбатюка С.В. до Офісу генерального прокурора. Провадження відкрито у порядку спрощеного провадження ще у листопаді 2019 року і справа мала бути розглянута без виклику сторін протягом 60 днів. Однак до лютого 2021 року суддя не розглянула справу. Це стало підставою для дисциплінарної скарги на неї, яка була подана 31.01.21. Після цього вона призначила засідання, але без будь-яких підстав змінила форму провадження - зі спрощеного на загальне, що передбачає більші строки розгляду.

Саме Горбатюк С.В. разом з Ситником А.С. провели у липні 2019 року брифінг, на якому оприлюднили записи з кабінету голови Окружного адміністративного суду м. Києва, які стали підставою для оголошення підозри голові ОАСКу Павлу Вовку та ще 6 суддям цього суду.

Таким чином, безпідставне затягування розгляду цієї справи може свідчити, про упереджене ставлення суддів ОАСКу до Горбатюка С.В. Такий висновок підтверджується і практикою самої судді Вєкуа Н.Г., яка розглядає інші справи значно оперативніше. Так 14.08.2020 до неї надійшла справа № 640/13316/20 за позовом Дригваль Наталії Петрівни до НАБУ у справі Ротердам+ і вже через 2 місяці - 19.10.2020 вона ухвалила рішення у справі. Тобто у неї є можливість розглядати справи у розумні строки.

1.4. Блокування розслідування НАБУ справи Роттердам+

19 жовтня 2020 року у справі № 640/13316/20 за позовом до НАБУ суддя визнала протиправними дії детектива щодо складання довідки щодо проведення розрахунку надмірно сплачених коштів за придбану електричну енергію. З цієї довідки випливало, що протягом 2016–2017 років, тобто за півтора року дії постанови НКРЕКП № 289 держава за формулою «Роттердам+» зайве сплатила підприємствам вугільної генерації 19 мільярдів гривень. Фактично це означало безпідставність кримінального провадження.

НАБУ назвало це рішення незаконним втручанням у розслідування.

12.01.2021 апеляційний суд скасував це рішення та закрив справу у зв'язку з тим, що справу взагалі не можна розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Крапку у справі поставив Верховний Суд, який постановою від 22.04.2021 підтвердив незаконність рішення судді Вєкуа та залишив у силі рішення апеляційного суду.

1.5. Рішення на користь компанії Ахметова

11 лютого 2020 року за позовом АТ "ДТЕК Західенерго" суддя зупинила дію постанови №360 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Ця постановала передбачала відновлення плати за послуги з передачі для експортерів електроенергії, серед яких найбільшим є група ДТЕК Ріната Ахметова. 13 липня 2020 року апеляційний суд скасував ухвалу судді Вєкуа Н.Г., як незаконну.


2. Сумнівні статки

Згідно з даними декларацій за 2015-2019 роки, суддя щороку отримувала від своєї матері подарунок у вигляді готівкових коштів: у 2015 році – 84 300 грн; у 2016 році – 240 тис грн; у 2017 році – 280 тис грн ; у 2018 році – 210 тис грн; у 2019 році – 160 тис грн. Водночас ГРД звертає увагу, що матір судді взагалі не отримувала доходів у 2013-2018 роках, а у 2008 та 2013 році вона набула у власність земельні ділянки та квартиру, що ставить під сумнів наявність у матері значних заощаджень.


3. Саботаж кваліфоцінювання

17.04.2019 одразу 30 суддів ОАСК не з'явилося на іспит до Вищої кваліфікаційної комісії суддів, вказавши підставою тимчасову непрацездатність. 21.05.2019 на іспит повторно не з'явилося 27 суддів ОАСК. Відповідно до інформації ВККС усі вони знову обгрунтовували свою неявку тимчасовою непрацездатністю. В обох випадках суддя Вєкуа Н.Г. була серед тих суддів, які не з'явилися на іспит.

Із оприлюднених записів з кабінету голови ОАСК Вовка П.В. випливає, що така неявка була узгоджена серед суддів за рекомендацією Вовка П.В. з метою зриву кваліфікаційного оцінювання суддів цього суду. Це є логічним продовженням дій Вовка, спрямованих на блокування роботи ВККС та саботажу кваліфікаційного оцінювання.


4. Кругова порука

21.07.2020 на офіційному сайті ОАСК опубліковано повідомлення від імені усього колективу суддів цього суду на публікацію НАБУ записів з кабінету Павла Вовка та оголошення підозр сімом суддям цього суду. Якоїсь окремої реакції судді немає, а отже він підтримує це звернення.

У цьому зверненні, зокрема, є такі тези: "Сили, які фінансуються та направляються із-за кордону, відверто тиснуть на суспільство та державні органи, вимагаючи лише одного – призначення іноземців керувати українськими суддями і судами. Системність їхніх дій дає підстави говорити про існування плану, в якому Україні відведена не дуже почесна роль. Плану, метою якого є встановлення повного контролю за українською судовою системою із-за кордону та, таким чином, встановлення контролю над української державою та її владними органами".

Громадська рада доброчесності вважає таке звернення проявом корпоративізму. Замість відреагувати на зафіксовані факти кричущої протиправної поведінки, яка, очевидно, є несумісною зі статусом судді та справжнім правосуддям, судді ОАСК їх повністю проігнорували. Натомість у дусі теорії змов звели це все до вигаданого плану встановлення контролю над Україною з-за кордону. Окрім надуманості цієї тези, така позиція завдає шкоди надзвичайно важливій та необхідній Україні співпраці з міжнародними партнерами у сфері правосуддя, що закріплено в Конституції України, законодавстві та численних міжнародних договорах.

Чоловік — Луцик Сергій Едуардович.

Батько — Власенков Олександр Петрович.

Мати — Власенкова Євгенія Павлівна.

Більше про родинні зв'язки

Рік та місце народження:
27.03.1968 місто Володимир-Волинський Волинської області

Освіта, наукові ступені та вчені звання:
Львівський національний університет імені Івана Франка

Українська Академія державного управління при Президентові України

Місця роботи до призначення суддею. Чиїм помічником була:
24.10.1985 - 29.08.1986
Луцький будинок-інтернат для престарілих та інвалідів, санітарка, діловод

29.08.1986 - 19.08.1991
Волинський облвиконком, друкарка

19.08.1991 - 20.07.1992
Волинське обласне підприємство теплових мереж "Волиньтеплокомуненерго", провідний інженер по кадрах (юрист)

09.11.1992 - 13.07.1994
Волинська обласна державна адміністрація, спеціаліст першої категорії, з 17.07.1994 - 28.08.1995 провідний спеціаліст

01.09.1995 - 16.08.1999
Українська Академія державного управління при Президентові України, слухач, аспірант

15.11.1996 - 15.06.1999
ТОВ "УХЛ-С", юрисконсульт за контрактом

17.08.1999 - 08.02.2006
Міністерство Юстиції України, головний консультант, головний спеціаліст, заступник директора, заступник начальника управління, начальник відділу

08.02.2006 - 26.07.2006
ВАТ "Ощадбанк", заступник директора-начальник управління

27.07.2006 - 04.06.2009
Міністерство юстиції України, начальник відділу, заступник директора департаменту

Рік та вік призначення суддею:
2009 (41 рік)

Суди, де працювала суддею:
Окружний адміністративний суд міста Києва (05.06.2009 по теперішній час)

1. Підозра у хабарництві

Детективи НАБУ здійснювали досудове розслідування у кримінальному провадженні від 26.03.2018 № 42018000000000687 за фактом отримання неправомірної вигоди суддею ОАСКу Власенковою Оленою Олександрівною.

Відповідно до ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 24.05.2018 у справі № 760/12661/18: «У провадженні судді Окружного адміністративного суду міста Києва Власенкової Олени Олександрівни перебувала адміністративна справа № 826/16498/16 за позовом ТОВ «Безпечні технології утилізації» до Міністерства екології та природних ресурсів України. Маючи на меті отримати неправомірну вигоду в сумі від 5 000 до 10 000 доларів США для себе за прийняття в інтересах позивача ТОВ «Безпечні технології утилізації» рішень, а саме: витребування у Міністерстві екології та природних ресурсів України ліцензійної справи ТОВ «Безпечні технології утилізації», призначення експертизи давності підпису та прийняття остаточного рішення у справі в інтересах позивача, суддя Власенкова О.О. 21.03.2018, 29.03.2018 та 03.04.2018 при особистій розмові з представником ТОВ «Безпечні технології утилізації» ОСОБА_2 висловила останньому прохання передати їй відповідну суму коштів, а саме 2 000 доларів США за витребування у Міністерстві екології та природних ресурсів України ліцензійної справи ТОВ «Безпечні технології утилізації», 3 000 доларів США – за призначення експертизи давності підпису та 5 000 доларів США – за прийняття остаточного рішення у справі».

Аналогічна інформація зафіксована у рішенні ВРП від 07.08.2018.

Розслідування справи завершено і обвинувальний акт за ч. 3 ст. 368 КК України (одержання неправомірної вигоди) щодо судді розглядає Вищий антикорупційний суд (справа 752/16096/18).

9 червня 2021 року на підставі скарги Фундації DEJURE дисциплінарна палата ВРП ухвалила рішення про звільнення судді ОАСК Олени Власенкової за факти, що були виявлені в ході розслідування цієї справи.


2. Сумнівні статки

З досьє судді відомо, що її свекруха – Луцик Лілія Миколаївна мала сукупний дохід з 2013 по 2015 рік розміром 293754 грн. 17.11.2015 вона набула у власність квартиру в м. Києві площею 34,9 кв. м. З сайту нерухомості відомо, що вартість схожої квартири площею 30 кв. м у цьому будинку стартує від 43000 дол. США, що є еквівалентом 1127898 грн. Тому спроможність свекрухи судді самостійно придбати згадане майно викликає обґрунтовані сумніви.


3. Приватизація службового житла

10.02.2015 суддя набула право власності на квартиру в м. Києві площею 120 кв. м. За інформацією з вебсайту «Bihus.info», ця квартира була надана судді як службова та не могла бути передана їй у власність.

За інформацією видання «Українська правда» та реєстру судових рішень, п'ять суддів Окружного адміністративного суду м. Києва (Аблов Є. В., Амельохін В. В., Погрібніченко І. М., Федорчук, А. Б., Власенкова О. О.) використали сумнівну схему виведення цих квартир зі службових з метою подальшої приватизації. Для цього було використано судове рішення у спорі, який має всі ознаки штучного. Зокрема, 04.11.2013 судді звертаються до зборів суду з проханням вивести квартири зі службових. 05.11.2013 збори суддів задовольняють їхні клопотання і зобов'язують голову суду Павла Вовка в 10-денний термін почати цей процес. Але Вовк П. В. нічого не робить і судді подають позов до суду. 26.11.2013 Окружний адміністративний суд передає цю справу до Київського окружного адміністративного суду, який уже 03.12.2013 відкриває провадження і призначає засідання на 11.12.2013. Але засідання проводять 10.12.2013. На нього ніхто не прийшов, а Вовк П. В. не подав жодних заперечень. І вже 12.12.2013 суд ухвалив остаточне рішення – позов задовольнити, зобов'язати голову суду подати заяву про виведення п'яти квартир з переліку службових. Це рішення ніхто не оскаржував, а 23.12.2013, у перший день набрання ним чинності, Вовк П. В. подає заяву про виведення квартир з переліку службових. Після цього суддя приватизувала надану їй квартиру.


4. Кругова порука

21.07.2020 на офіційному сайті ОАСК опубліковано повідомлення від імені усього колективу суддів цього суду на публікацію НАБУ записів з кабінету Павла Вовка та оголошення підозр сімом суддям цього суду. Якоїсь окремої реакції судді немає, а отже він підтримує це звернення.

У цьому зверненні, зокрема, є такі тези: "Сили, які фінансуються та направляються із-за кордону, відверто тиснуть на суспільство та державні органи, вимагаючи лише одного – призначення іноземців керувати українськими суддями і судами. Системність їхніх дій дає підстави говорити про існування плану, в якому Україні відведена не дуже почесна роль. Плану, метою якого є встановлення повного контролю за українською судовою системою із-за кордону та, таким чином, встановлення контролю над української державою та її владними органами".

Громадська рада доброчесності вважає таке звернення проявом корпоративізму. Замість відреагувати на зафіксовані факти кричущої протиправної поведінки, яка, очевидно, є несумісною зі статусом судді та справжнім правосуддям, судді ОАСК їх повністю проігнорували. Натомість у дусі теорії змов звели це все до вигаданого плану встановлення контролю над Україною з-за кордону. Окрім надуманості цієї тези, така позиція завдає шкоди надзвичайно важливій та необхідній Україні співпраці з міжнародними партнерами у сфері правосуддя, що закріплено в Конституції України, законодавстві та численних міжнародних договорах.

Рішення ГРД від 11.07.2017
Висновок ГРД від 12.04.2017
Висновок ГРД від 16.12.2020

Розлучений, колишня дружина – Вовк Світлана Володимирівна.

Мати – Зонтова Зінаїда Петрівна, пенсіонерка.

Батько – Зонтов В'ячеслав Іванович.

Брат – Зонтов Юрій Вячеславович, адвокат, заступник начальника управління Служби зовнішньої розвідки України (звільнений після затримання за підозрою у хабарництві).

Дружина брата — Зонтова (Кубрак) Дар'я Сергіївна, з листопада 2019 по квітень 2021 працювала помічником судді Касаційного адміністративного суду Мартинюк Н.М. До цього була спеціалістом та помічником судді ОАСКу.

Більше про родинні зв'язки

Рік та місце народження:
07.07.1978, м. Краматорськ. До одруження мав прізвище Зонтов.

Освіта, наукові ступені та вчені звання:
Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого (1995 - 2000). Кандидат юридичних наук (Одеська національна юридична академія, 2010 рік).

Місця роботи до призначення суддею. Чиїм помічником був:
8.03.2000 - 04.10.2001
Прокуратура Шевченківського району міста Києва (слідчий)

05.01.2001 - 11.03.2004
Прокуратура міста Києва (старший помічник прокурора з питань статистики)

03.01.2005 - 30.05.2006
Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Рада" (заступник генерального директора). Наразі директором є Орехова Ірина Сергіївна — дочка Ківалова С.В.

01.06.2006 - 02.04.2007
Апарат Верховної Ради України (помічник-консультант народного депутата України Ківалова С.В.)

Рік та вік призначення суддею:
2007 рік (28 років)

Суди, де працював суддею:
Окружний адміністративний суд міста Києва

Інше:
з 06.09.2010 — голова суду;
з 16.04.2009 по 30.07.2010 — член Вищої кваліфікаційної комісії.

На конкурсі до Верховного Суду зазначив, що йому можуть надати рекомендації:

• Кривенко Віктор Васильович — суддя КСУ
  
• Пасенюк Олександр Михайлович — екссуддя КСУ та ексголова Вищого адмінсуду
  
• Нечитайло Олександр Миколайович — ексголова Вищого адмінсуду
  
• Кобилянський Микола Генріхович — екссуддя Вищого адмінсуду та ексчлен Вищої ради юстиції
  
• Горяйнов Андрій Миколайович — голова Шостого апеляційного адмінсуду.
  

1. Павла Вовка можна назвати еталоном недоброчесності, символом кривосуддя та корумпованості судової системи. Як зазначено у висновку Громадської ради доброчесності (органу, який перевіряє суддів та кандидатів на відповідність критеріям доброчесності та професійної етики, далі ГРД) від 16.12.20, важко знайти критерій недоброчесності, який би не застосовувався до нього. Тому описати усі факти порушень з боку Павла Вовка неможливо.

Наразі він є підозрюваним у двох кримінальних провадженнях — № 2201927000000000051 та № 22020120000000019, слідство щодо яких завершено, а справи готуються для передачі до суду. Його звинувачують у організації ухвалення завідомо неправосудних рішень, захопленні державної влади та перешкоджанні роботі Вищої кваліфікаційної комісії суддів — органу, відповідального за перевірку діючих та набір нових суддів.

Головним джерелом доказів недоброчесності Павла Вовка є опубліковані фрагменти записів з його кабінету, отримані шляхом проведення негласних слідчих (розшукових) дій НАБУ (запис № 1, 2, 3, 4). Ще деякі фрагменти записів оприлюднені командою незалежних журналістів «Слідство.Інфо» у фільмах «Нарадча кімната» та «Нарадча кімната-2».

На підставі цих записів ГРД затвердила висновок, де серед іншого вказано таке:

«Павло Вовк не просто повністю контролює, але ще й вважає, що йому належать Окружний адміністративний суд м. Києва та Конституційний Суд України. Він дає вказівки Вищій раді правосуддя та має істотний вплив на Державне бюро розслідувань, поліцію, Службу безпеки України. Зафіксовані факти впливу й на інші суди та органи. Йому вдалося заблокувати роботу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та поставити туди «своїх друзів».

Підтвердилося і те, що рішення в Окружному адміністративному суді м. Києва часто ухвалюються відповідно до попередніх домовленостей за принципом «даш на даш». За деякі рішення треба було передавати подарунки «через Антоніну». Павло Вовк стежив, щоб у суддів завжди була можливість отримати «пару копійок» за рішення. До тих суддів, які не дослухалися до «порад» голови суду, застосовувалися виховні заходи.

Як свідчать журналісти та правоохоронці, сотні годин записів НАБУ підтверджують, що Павло Вовк щоденно контролював ці процеси та втручався у здійснення правосуддя іншими суддями. Отже, оцінюючи його дії, потрібно враховувати дії всіх інших суддів Окружного адміністративного суду м. Києва, недоброчесні вчинки яких є прямим наслідком неформальних правил, запроваджених та контрольованих Павлом Вовком.»


2. Журналісти «Слідства.Інфо» оприлюднили ще низку записів, які яскраво характеризують Павла Вовка.

2.1. Зв'язки із Нескоромним

Записи свідчать, що Вовк товаришує із ексзаступником голови Служби безпеки України Дмитром Нескоромним, який переховується, оскільки слідство підозрює його в замовленні вбивства іншого заступника голови СБУ Андрія Наумова.

Із оприлюднених записів випливає, що Нескоромний регулярно відвідував кабінет судді протягом зими-весни 2019 року і періодично звертався до нього з проханнями допомогти у конкретних справах. Зокрема, суддя Вовк на прохання Нескоромного підіграв одному з українських банків у справі, яка розглядалась в ОАСК.

2.2. Допомога у справі Коломойського

Суддя Вадим Босий, який є заступником голови Господарського суду м.Києва, розглядав справу № 910/5172/19 за позовом Ігоря Коломойського до НБУ та Приватбанку. Він хотів скасувати договори поруки, за якими мав погасити борги Привату перед НБУ. Із оприлюдненої розмови випливає, що Босий приходив до кабінету Павла Вовка, щоби дізнатись чи цікавить когось ця справа, а Вовк допоміг зацікавленим з боку олігарха особам знайти контакт з суддею Босим. У підсумку суд 19.06.2020 повністю задовольнив позов Коломойського.

2.3. Поновлення люстрованого прокурора

24.04.2019 Вовк зустрічався з ексзаступником прокурора Солом'янського району м.Києва Олександром Колесніченком, сином колишнього голови Вищої ради правосуддя Володимира Колесніченка. Олександра звільнили у зв'язку із люстрацією і він ще у 2015 році подав позов про поновлення на роботі. Із запису випливає, що Вовк порадив прокурору, що потрібно зробити для поновлення справи, та пообіцяв задоволення позову у травні. Так і сталось: рішенням судді ОАСК В.В. Келеберди від 30 травня 2019 року у справі № 826/6973/15 позов прокурора було задоволено.

2.4. Позов Дубінського

Із записів випливає, що Павло Вовк здійснював вплив на суддю ОАСКу Тетяну Скочок, яка розглядала справу № № 640/6898/19 за позовом Олександра Дубінського до Національної поліції України, Служби безпеки України та Адміністрації Державної прикордонної служби України. У позові Дубінський просив фактично заблокувати виїзд за кордон усім високопосадовцям з команди експрезидента Петра Порошенка. Скочок не хотіла розглядати цю справу, але Вовк запропонував їй альтернативу: розглядати справу «про заборону Порошенку» або справу «про звільнення Супрун» і дав їй час подумати.


3. Втечі від НАБУ та Антикорсуду

Павло Вовк неодноразово не з'являвся на виклики детективів НАБУ, а тому його було оголошено у розшук. Надалі він повністю ігнорував виклики до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) та показово і зухвало відмовлявся отримувати повістки. Широкий розголос мало відео, де він утікав від детектива НАБУ та викинув вручені йому документи.

ВАКС 6 раз постановляв ухвалу про примусовий привід П.Вовка до суду, але щоразу він брав відпустки на день засідань та переховувався від детективів. Водночас у соціальній мережі публічно заявляв, що не збирається виконувати судове рішення.


4. Хабар брата Зонтова

6 квітня 2021 року детективи НАБУ затримали адвокатів Юрія Донця та Юрія Зонтова у зв'язку з підозрою у отриманні 100 000 дол. США хабара для суддів ОАСКу. За даними слідства, Зонтов через свого рідного брата Павла Вовка мав домовитись про вирішення суддею Балась справи № 640/32334/20 на користь страхової компанії.

Детективи провели обшуки в ОАСК, вдома та в офісах адвокатів. У одному з офісів виявлено передані як хабар кошти, а також 3,7 млн доларів, 840 тис. євро, 20 тис. фунтів стерлінгів, 230 тис. грн і 100 шекелів. На вилученому телефоні Зонтова була переписка, де він озвучив правила розподілу хабара —"5 судді, два рубля Паша візьме, рубль я".

Вищий антикорупційний суд вирішив застосувати до двох затриманих запобіжні заходи у вигляді взяття під варту з правом внесення застави, яка для Зонтова склала 35 млн. грн.

Президентів багато – ОАСК один. Як Павло Вовк став ганебним суддею десятиріччя

Хто такий голова Окружного адмінсуду Павло Вовк та чому йому вдруге за рік оголосили підозру?

Суддя Павло Вовк пережив трьох президентів, став символом судової корупції і однією з найвпливовіших осіб країни. Великий профайл — частина перша

«Він Френсіс Дрейк судової системи». Для одних — герой, для інших — причина «іспанського сорому». Великий профайл судді Павла Вовка — частина друга

"Ти сумнівався у нашій політичній проституції?" Як нові плівки Вовка показали суддівську імперію влади

Танці з Вовками. Окружний апеляційний суд Києва, корупція і президенти

Спецпроєкт | Павло Вовк і таємна кімната. Як влаштована "імперія зла" ОАСК: майже детектив

Дружина — Гарник (Савченко) Марія Олександрівна.

Мати — Гарник Людмила Леонідівна, суддя Північного апеляційного господарського суду.

Двоюрідний брат — Кирилюк Дмитро Володимирович, адвокат.

Більше про родинні зв'язки

Рік та місце народження:
22.05.1983, м. Одеса

Освіта, наукові ступені та вчені звання:
Одеська національна юридична академія (2000 - 2005)
Кандидат юридичних наук (Національна академія внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України, 2014 рік)

Місця роботи до призначення суддею. Чиїм помічником був:
03.09.2003 – 30.11.2004
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ікр Баболна Україна" (юрист)

01.12.2004 — Товариство з обмеженою відповідальністю "Хаджибейвінпром"

16.12.2005 – 17.10.2008
Адвокатське об'єднання "Одеська обласна колегія адвокатів" (адвокат)

28.10.2008 – 09.02.2011
Київський апеляційний господарський суд (спеціаліст першої категорії)

10.02.2011 – 13.03.2013
Полтавський окружний адміністративний суд (суддя)

Рік та вік призначення суддею:
12.01.2011 (27 років)

Суди, де працював суддею:
10.02.2011 – 13.03.2013
Полтавський окружний адміністративний суд

01.04. 2013 — дотепер
Окружний адміністративний суд міста Києва

Інше:
Був учасником телешоу "Фабрика зірок" у Москві. https://www.youtube.com/watch?v=gnqDw5jM_nc.

1. Сумнівні рішення

1.1. Заборона мирних зібрань

Суддя 25.07.2013 всупереч практиці ЄСПЛ заборонив Народному руху України, ВО "Свобода" та необмеженому колу осіб проведення мирного зібрання з 26 липня по 28 липня 2013 року у центральній частині м. Києва.

1.2. Зупинення рішення щодо підтвердження кваліфікації моряків

13.05.2021 суддя Гарник зупинив наказ Міністра інфраструктури про скасування обов'язкового підтвердження кваліфікації моряка. На це у своєму Facebook різко відреагував Міхаїл Саакашвілі, який назвав цю схему корупційною, а рішення Гарника незаконним. У відповідь суддя написав пост, де назвав Саакашвілі "простроченим політичним продуктом".

2. Неналежне декларування

2.1. У майновій декларації за 2014 рік вказано, що дружині судді з 2013 року належить автомобіль Audi Q5 2013 року випуску. Однак у майновій декларації за 2013 рік відомості про вказаний автомобіль відсутні.

2.2. У майновій декларації за 2015 рік вказано, що дружині судді з 2000 року належить 25% квартири площею 67,1 кв.м в Одесі. Однак у майнових деклараціях за 2011, 2012 та 2013 роки відсутні відомості про наявність частки цієї квартири у дружини.

2.3. Згідно із даними майнової декларації за 2015 рік суддя у 2012 році набув у власність два машиномісця у Києві площею 16,9 кв.м та 17,10 кв.м. Проте, у майновій декларації за 2012 рік таке майно відсутнє.

3. Невідповідність статків офіційним доходам

За даними ГРД з 2011 по 2019 роки сукупний дохід судді та членів його сім'ї становив 3 431 665 грн. Водночас, із 2011 по 2019 роки сім'я судді придбала таке майно:

у 2012 році — два машиномісця у м. Київ площею 16,9 кв.м. та 17,10 кв.м загальною вартістю 230 000 грн

у 2013 році — авто Audi A5 2012 року випуску, вартістю 480 000 грн

у 2013 році — авто Audi Q5 2013 року випуску, вартістю 504 290 грн

у 2017 році — авто Audi Q7 2016 року випуску, вартістю 1 318 361 грн

у 2019 році — квартиру площею 187,7 кв.м у м. Київ, вартістю 9 765 400 грн.

Отже, загалом з 2011 по 2019 роки витрати сім'ї судді на придбання майна складали 12 298 051 грн, що значно перевищує офіційні доходи.

4. Кругова порука

21.07.2020 на офіційному сайті ОАСК опубліковано реакцію від імені усього колективу суддів цього суду на публікацію НАБУ записів з кабінету Павла Вовка та оголошення підозр сімом суддям цього суду. Якоїсь окремої реакції судді немає, а отже він підтримує це звернення.

У цьому зверненні, зокрема, є такі тези: "Сили, які фінансуються та направляються із-за кордону, відверто тиснуть на суспільство та державні органи, вимагаючи лише одного – призначення іноземців керувати українськими суддями і судами. Системність їхніх дій дає підстави говорити про існування плану, в якому Україні відведена не дуже почесна роль. Плану, метою якого є встановлення повного контролю за українською судовою системою із-за кордону та, таким чином, встановлення контролю над української державою та її владними органами".

Громадська рада доброчесності вважає таке звернення проявом корпоративізму. Замість відреагувати на зафіксовані факти кричущої протиправної поведінки, яка, очевидно, є несумісною зі статусом судді та справжнім правосуддям, судді ОАСК їх повністю проігнорували. Натомість у дусі теорії змов звели це все до вигаданого плану встановлення контролю над Україною з-за кордону. Окрім надуманості цієї тези, така позиція завдає шкоди надзвичайно важливій та необхідній Україні співпраці з міжнародними партнерами у сфері правосуддя, що закріплено в Конституції України, законодавстві та численних міжнародних договорах.

Батько — Головань Віктор Іванович, пенсіонер.

Мати — Головань Любов Василівна, пенсіонерка.

Більше про родинні зв'язки

Рік та місце народження:
18.02.1978 місто Токмак

Освіта, наукові ступені та вчені звання:
Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Місця роботи до призначення суддею. Чиїм помічником була:
06.12.1995 - 30.04.1996
Токмацький районний вузол електрозв'язку, учень оператора зв'язку в розрахунковій групі)

10.01.2000 - 25.02.2001
ЗАТ "Д.С.Інвестмент", помічник юриста

02.03.2001 - 10.01.2001
ТОВ "Скеля 911" юрисконсульт

11.09.2001 - 29.12.2001
ТОВ "Бі енд Бі Консалтинг" юрисконсульт

04.01.2002 - 13.10.2006
Господарський суд міста Києва, помічник, радник першого заступника голови суду

16.10.2006 - 12.10.2009
Окружний адміністративний суд міста Києва, помічник голови суду

Рік та вік призначення суддею:
2009 ( 31 рік)

Суди, де працювала суддею:
Окружний адміністративний суд міста Києва (12.10.2009 по теперішній час)

1. Сумнівні статки

22.10.2011 суддя придбала легковий автомобіль (позашляховик) марки Daihatsu Terios, 2011 року випуску, вартістю 122 036 грн. (15 300 доларів США). Згідно з архівом сайту Автопродаж.ком, в 2011 році автомобілі цієї марки та року випуску пропонувалися за вартістю від 24900 до 27100 доларів США, (від 198520 до 216141 грн.). Виглядає, що вказана у декларації вартість автівки є значно заниженою.

Викликає сумнів і достовірність задекларованої вартості квартири у м.Києві, площею 44 кв.м., яку суддя придбала 08.10.2001. Відповідно до декларації за 2021 рік ціна квартири 51 733 грн.


2. Сумнівні рішення

2.1. Затягування справи, пов'язаної з "плівками Вовка"

Суддя розглядає позов колишнього члена ВККС Андрія Козлова до Уповноваженої ВРУ з прав людини Людмили Денісової про незаконне звільнення його з посади та призначення конкурсу на його місце. З "плівок НАБУ" відомо, що Денісова це зробила під впливом Вовка, щоб він мав можливість забезпечити призначення у ВККС своїх креатур.

Провадження відкрито ще 08.08.2019 однак досі немає рішення. При цьому суддя відмовилась задовольнити заяву про зупинення цих наказів Уповноваженої. Окрім того, затягування з розглядом цієї справи не дає можливість розгляду Верховним Судом іншого позову Козлова до ВККС. Його розгляд зупинено до ухвалення рішення у цій справі. Таким чином досі немає рішення суду щодо законності звільнення Козлова за "схемою Вовка", у чому явно зацікавлений голова ОАСКу. Це свідчить, що очевидне затягування справи здійснюється в інтересах Вовка.

2.2. Поновлення прокурора, який провалив атестацію

02 листопада 2020 року скасувала рішення кадрової комісії прокуратури про неуспішне проходження прокурором Безушком А.П. атестації. У комісії виникли сумніви щодо відповідності майна родини прокурора її офіційним доходам. Також у 2015 році на прокурора складали протокол за пяне водіння. При цьому відповідно до сюжету ТСН він намагався уникнути покарання завдяки своєму статусу та вів себе зухвало. На той момент він працював на керівній посаді у слідчому органі поліції. Суддя скасувала рішення комісії, бо вирішила, що ці події відбулись ще до того, як він прийшов у прокуратуру, а тому не могли враховуватись при оцінці доброчесності прокурора.

3. Кругова порука

21.07.2020 на офіційному сайті ОАСК опубліковано повідомлення від імені усього колективу суддів цього суду на публікацію НАБУ записів з кабінету Павла Вовка та оголошення підозр сімом суддям цього суду. Якоїсь окремої реакції судді немає, а отже він підтримує це звернення.

У цьому зверненні, зокрема, є такі тези: "Сили, які фінансуються та направляються із-за кордону, відверто тиснуть на суспільство та державні органи, вимагаючи лише одного – призначення іноземців керувати українськими суддями і судами. Системність їхніх дій дає підстави говорити про існування плану, в якому Україні відведена не дуже почесна роль. Плану, метою якого є встановлення повного контролю за українською судовою системою із-за кордону та, таким чином, встановлення контролю над української державою та її владними органами".

Громадська рада доброчесності вважає таке звернення проявом корпоративізму. Замість відреагувати на зафіксовані факти кричущої протиправної поведінки, яка, очевидно, є несумісною зі статусом судді та справжнім правосуддям, судді ОАСК їх повністю проігнорували. Натомість у дусі теорії змов звели це все до вигаданого плану встановлення контролю над Україною з-за кордону. Окрім надуманості цієї тези, така позиція завдає шкоди надзвичайно важливій та необхідній Україні співпраці з міжнародними партнерами у сфері правосуддя, що закріплено в Конституції України, законодавстві та численних міжнародних договорах.

Батько — Григорович Олександр Михайлович, Київський апеляційний господарський суд, суддя у відставці.

Мати — Григорович Галина Павлівна, пенсіонерка.

Більше про родинні зв'язки

Рік та місце народження:
25.04.1979, м. Київ


Освіта, наукові ступені та вчені звання:
Київський національний університет імені Тараса Шевченка (1996 - 2001)


Місця роботи до призначення суддею. Чиїм помічником був:
01.11.1998 - 10.10.2001
Адвокатське об'єднання "Адвокатська фірма "Паритет" (консультант, помічник адвоката)

11.10.2001 - 09.08.2005
Київський апеляційний господарський суд (помічник судді)

10.08.2005 - 05.02.2008
Вищий господарський суд України (помічник судді Бенедисюка І.М.)

06.02.2008 - 12.05.2009
Адвокатська фірма "Юридичні радники" (юрисконсульт)


Рік та вік призначення суддею:
13.05.2009 (30 років)


Суди, де працював суддею:
19.05.2009 - дотепер
Окружний адміністративний суд міста Києва

1. Плівки Вовка

1.1. Павло Григорович фігурує на записах НАБУ з кабінету голови ОАСКу Павла Вовка. Як видно з матеріалів (див. 55:00-55:30), опублікованих НАБУ, 06.03.2019 голова ОАСК Павло Вовк висловлював претензії судді через те, що Григорович "роздає юрисдикцію" (передає справи на розгляд до інших судів) та дає прямі вказівки Григоровичу з цього приводу. Суддя відповідає, що виконає вказівки. Крім того, Павло Вовк в розмові обурюється, що в одній зі справ йому не запропонували неправомірну винагороду.

1.2. 21.07.2020 на офіційному сайті ОАСК опубліковано повідомлення від імені усього колективу суддів цього суду на публікацію НАБУ записів з кабінету Павла Вовка та оголошення підозр сімом суддям цього суду. Якоїсь окремої реакції судді немає, а отже він підтримує це звернення.

У цьому зверненні, зокрема, є такі тези: "Сили, які фінансуються та направляються із-за кордону, відверто тиснуть на суспільство та державні органи, вимагаючи лише одного – призначення іноземців керувати українськими суддями і судами. Системність їхніх дій дає підстави говорити про існування плану, в якому Україні відведена не дуже почесна роль. Плану, метою якого є встановлення повного контролю за українською судовою системою із-за кордону та, таким чином, встановлення контролю над української державою та її владними органами".

Громадська рада доброчесності вважає таке звернення проявом корпоративізму. Замість відреагувати на зафіксовані факти кричущої протиправної поведінки, яка, очевидно, є несумісною зі статусом судді та справжнім правосуддям, судді ОАСК їх повністю проігнорували. Натомість у дусі теорії змов звели це все до вигаданого плану встановлення контролю над Україною з-за кордону. Окрім надуманості цієї тези, така позиція завдає шкоди надзвичайно важливій та необхідній сУкраїні співпраці з міжнародними партнерами у сфері правосуддя, що закріплено в Конституції України, законодавстві та численних міжнародних договорах.


2. Саботаж кваліфоцінювання

17 квітня 2019 року одразу 30 суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, серед яких і суддя Павло Григорович , не з'явилися у ВККС для складення іспиту у рамках кваліфікаційного оцінювання. Причиною неявки суддів стала начебто їх тимчасова непрацездатність. Уже наступного дня суддя був присутній на роботі та ухвалив 24 судові рішення. Через місяць Григорович разом з іншими суддями не з'явився на іспит повторно.

Із оприлюднених записів НАБУ випливає, що така неявка була узгоджена серед суддів за рекомендацією Павла Вовка з метою зриву кваліфікаційного оцінювання.


3. Сумнівні рішення

3.1. Рюкзаки Авакова.

Входив у колегію суддів ОАСК, яка 10.07.2017 у справі № 826/7405/17 відмовилась скасувати рішення конкурсних торгів про закупівлю тактичних рюкзаків для потреб підрозділів МВС в АТО у компанії, яка, за даними журналістського розслідування, наближена до міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та його сина. Цим фактично було легітимізовано схему, за якою у лютому 2015 року закуповувалися т.зв. "рюкзаки Авакова".

3.2. Справа Насірова

Постановою у справі 826/7320/17 від 23.11.2017 колегія суддів ОАСК за участі судді задовольнила позов ексголови Державної фіскальної служби та підозрюваного у справі НАБУ Романа Насірова. Цим позовом він в обхід кримінальної процедури хотів довести, що начебто мав право вчиняти дії, які НАБУ вважало злочинними та не повинен був перевіряти, те що підписує. За даними журналістів, розподіл справи на доповідача Аблова був дуже сумнівним. Надалі Верховний Суд скасував постанову ОАСК та закрив провадження у справі, оскільки цю справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

3.3. Скасування висновків ГРД

12.09.2018 Павло Григорович визнав протиправним висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду Інни Алєєвої критеріям доброчесності та професійної етики. Також він скасував негативні висновки ГРД щодо судді Заїки М.М. (справа № 640/3836/19) та Наумова О.О. (справа № 640/23575/19). Суддя не взяв до уваги, що ГРД взагалі не може бути відповідачем у справі, а її висновки не підлягають оскарженню.


4. Неналежне декларування

4.1. У майновій декларації за 2015 рік суддя вказав, що його мати на праві власності володіє гаражем площею 28,30 кв.м в Києві (з 14.01.2009) та ¼ частки квартири площею 41,50 кв.м в місті Києві (з 14.01.2009). Мати вказана серед членів сім'ї судді в деклараціях за 2014 та 2015 (с.202) роки, проте в паперових деклараціях за вказаний період ці об'єкти не задекларовані.

4.2. У декларації за 2015 рік вказано, що батько судді 26.05.2015 придбав автомобіль Lexus LX470 2004 року вартістю 149 000 грн. Варто зазначити, що згідно з даними реєстру МВС в дійсності цей автомобіль 2005 року випуску. Згідно з даними сайту www.auto.ria.com, мінімальна вартість такого автомобіля дорівнює близько 510 000 грн.


5. Сумнівне майно

Відповідно до декларації за 2020 рік 24.07.2020 він набув право користування автомобілем Tesla Model S 2015 року, який належить його померлому у 2020 році батьку. Вказана вартість автомобіля дорівнює 458 347 грн. Однак, така ціна видається явно заниженою. Відповідно до Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України № 66 від 18 лютого 2016 року, середньоринкова вартість такого автомобіля дорівнює 978 123 грн., що більш ніж вдвічі більше, ніж задекларована вартість, та перевищує офіційні доходи та збереження батька, вказані ним у декларації за 2019 рік.


6. Призначення в умовах конфлікту інтересів

Павло Григорович був помічником судді Ігоря Бенедисюка, який згодом став головою Вищої ради правосуддя. Подання Президентові України про призначення Григоровича Павла Олександровича на посаду судді Окружного адміністративного суду м. Києва затверджене рішенням Вищої ради правосуддя від 31.01.2017 року № 136/0/15-17. Це рішення підписане Бенедисюком І.М. і ухвалене на засіданні за участі і головування Бенедисюка І.М. На переконання Громадської ради доброчесності, це свідчить, що суддя був призначений на посаду судді в умовах конфлікту інтересів.

Дружина — Нікольська Марія Олексіївна, до липня 2015 року працювала на посаді провідного спеціаліста відділу інформаційного та комп'ютерного забезпечення в Окружному адміністративному суді міста Києва.

Мати — Данилишина Ярослава Михайлівна.

Брат — Данилишин Михайло Михайлович, дільничний офіцер поліції Долинського відділення поліції Калуського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області.

Двоюрідний брат — Кулинин Василь Богданович, до квітня 2016 року працював на посаді старшого інспектора штабу Оперативного управління Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області.

Більше про родинні зв'язки

Рік та місце народження:
13.05.1978, м. Долина, Івано-Франківська область


Освіта, наукові ступені та вчені звання:
Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого (1995 - 2000)


Місця роботи до призначення суддею. Чиїм помічником був:
13.10.1997 - 26.06.2000
АТЗТ "Торговий Дім ЧПА "Колос" (юрист-стажист)

10.07.200 - 29.09.2001
ТОВ "Арт Профі" (юрисконсульт)

01.10.2001 - 28.02.2003
ТОВ "Правнича фірма "Сучасні правові аналітичні системи" (юрисконсульт)

02.06.2003 - 08.08.2003
ТОВ "Аудиторська фірма "Аспект плюс" (юрисконсульт)

19.08.2003 - 28.08.2009
Прокуратура міста Києва (помічник прокурора Святошинського району, слідчий прокуратури Святошинського району)

28.08.2009 - 06.02.2012
Прокуратура міста Києва (прокурор відділу, старший прокурор відділу)

07.02.2012 - 03.05.2012
Житомирський окружний адміністративний суд (суддя)


Рік та вік призначення суддею:
23.01.2012 (33 роки)


Суди, де працював суддею:
07.02.2012 - 03.05.2012
Житомирський окружний адміністративний суд

15.05.2012 - дотепер
Окружний адміністративний суд міста Києва

1. Сумнівні рішення

1.1. Заборона Майдану

Суддя Данилишин першим заборонив необмеженому колу осіб встановлювати намети та малі архітектурні форми із 22 листопада 2013 року по 7 січня 2014 року на Майдані Незалежності, вул. Хрещатик та на Європейській площі у місті Києві. Незаконність цього судового рішення у подальшому встановив Київський апеляційний адміністративний суд своєю постановою від 23 січня 2014 року.

Як повідомляє видання "Українська правда", вночі 25 листопада 2013 року мітингувальників на Європейській площі повідомили про встановлені цим судовим рішенням заборони. У зв'язку із невиконанням цього рішення правоохоронцями були розпочаті перші кримінальні провадження, у рамках яких були взяті під варту активісти Майдану.

Вища рада правосуддя 16.09.2016 виявила у діях судді Данилишина порушення, але не побачили у них злий умисел або грубу недбалість. З цим рішенням не погодився член Вищої ради правосуддя Анатолій Мірошниченко, який вказав про упередженість та необ'єктивність судді Віктора Данилишина, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, за що його мали би звільнити.


1.2. Блокування люстрації прокурора Валендюка

Суддя Данилишин у листопаді 2014 року заборонив звільнення першого заступника прокурора м. Києва Валендюка О. С. за процедурою люстрації, який з травня 2008 по травень 2014 року обіймав у ГПУ посаду заступника начальника Головного управління представництва інтересів громадян та держави у судах. Журналісти звертали увагу, що це рішення було сумнівним та маніпулятивним.


1.3. Рішення щодо підприємствств Фірташа

Суддя Данилишин був у складі колегії суддів, чиє рішення унеможливило проведення інвентаризації Іршанського гірничо-збагачувального комбінату для повернення у державну власність. Як вказує видання "Дзеркало тижня", спір виник у зв'язку небажанням ПАТ "Кримський титан", що належить олігарху Дмитру Фірташу, повертати державі Іршанський державний гірничо-збагачувальний комбінат, який був орендований ПАТ "Кримський титан". Надалі це рішення було скасоване постановою Київського апеляційного адміністративного суду, правомірність якої підтверджена ухвалою ВАСУ.


2. Неетична поведінка

Під час судового процесу суддя допускав неетичну поведінку — підвищував голос, повідомляв сторонам, що "може гаркнути" та "привити любов до правосуддя", не дозволяв стороні висловитись.


3. Сумнівні статки

3.1. Громадська рада доброчесності звернула увагу на сумнівність походження більше 2 млн гривень (готівкових та на рахунках), які були задекларовані за 2015 рік.

3.2. Мати судді Данилишин Ярослава Михайлівна 27.06.2014 набула права власності на автомобіль марки TOYOTA HIGHLANDER. На думку Громадської ради доброчесності, офіційні доходи матері не дозволяли їй придбати такий автомобіль. Оскільки ним користується суддя, імовірно йдеться про формальне оформлення майна на маму.


4. Кругова порука

21.07.2020 на офіційному сайті ОАСК опубліковано повідомлення від імені усього колективу суддів цього суду на публікацію НАБУ записів з кабінету Павла Вовка та оголошення підозр сімом суддям цього суду. Якоїсь окремої реакції судді немає, а отже він підтримує це звернення.

У цьому зверненні, зокрема, є такі тези: "Сили, які фінансуються та направляються із-за кордону, відверто тиснуть на суспільство та державні органи, вимагаючи лише одного – призначення іноземців керувати українськими суддями і судами. Системність їхніх дій дає підстави говорити про існування плану, в якому Україні відведена не дуже почесна роль. Плану, метою якого є встановлення повного контролю за українською судовою системою із-за кордону та, таким чином, встановлення контролю над української державою та її владними органами".

Громадська рада доброчесності вважає таке звернення проявом корпоративізму. Замість відреагувати на зафіксовані факти кричущої протиправної поведінки, яка, очевидно, є несумісною зі статусом судді та справжнім правосуддям, судді ОАСК їх повністю проігнорували. Натомість у дусі теорії змов звели це все до вигаданого плану встановлення контролю над Україною з-за кордону. Окрім надуманості цієї тези, така позиція завдає шкоди надзвичайно важливій та необхідній Україні співпраці з міжнародними партнерами у сфері правосуддя, що закріплено в Конституції України, законодавстві та численних міжнародних договорах.


5. Сумнівні зв'язки

19.05.2015 Зонтов Юрій Вячеславович видав довіреність на розпорядження поточними рахунками та індивідуальним сейфом на ім'я судді зі строком дії до 19.05.2020. Зонтов є рідним братом Павла Вовка, голови Окружного адміністративного суду м. Києва, де працює суддя. Громадська рада доброчесності відзначає, що саме з 2015 року статки судді істотно зросли.

У квітні 2021 року НАБУ затримало Зонтова за підозрою у отриманні 100 000 дол. хабаря для підкупу судді Балась Т.П. за участі Павла Вовка.


6. Сумнівне призначення

Віктор Данилишин вперше був призначений на посаду судді Указом Віктора Януковича від 23 січня 2012 року у Житомирський окружний адміністративний суд. Вже через 3 тижні — 13.02.2012 — Вища кваліфікаційна комісія рекомендувала перевести його у Окружний адміністративний суд м.Києва. 24 квітня 2012 президент підписав Указ про його переведення. Таке швидке переведення засвідчує, що призначення відбувалось у нечесний спосіб, ймовірно за наперед визначеними домовленостями.

Чоловік — Дегтярьов Юрій Вікторович, адвокат, заступник директора правового департаменту Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Консалтінг".

Мати — Клименко Ірина Володимирівна (голова об'єднання, адвокат Адвокатського об'єднання "Джі енд Кей".

Батько — Клименко Віктор Іванович.

Більше про родинні зв'язки

Рік та місце народження:
29.03.1983, м. Київ

Освіта, наукові ступені та вчені звання:
Київський національний торговельно-економічний університет (2000 - 2005)

Місця роботи до призначення суддею. Чиїм помічником була:
01.12.2003 - 17.06.2005
Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридичне бюро "Бондар і Бондар" (юрист)

21.06.2005 - 18.11.2005
Вищий господарський суд України (відповідальний секретар відділу забезпечення роботи судової палати)

21.11.2005 - 11.01.2010
Вищий адміністративний суд України (відповідальний секретар судової палати, помічник судді)

Рік та вік призначення суддею:
07.12.2009 (26 років)

Суди, де працювала суддею:
12.01.2009 - дотепер
Окружний адміністративний суд міста Києва

1. Неповна інформація у декларації родинних зв'язків

Чоловік судді Дегтярьов Юрій Вікторович та мати судді Клименко Ірина Володимирівна є адвокатами. Проте суддя не відображає інформацію про наявність у її чоловіка та матері статусу адвоката у декларації родинних зв'язків, що була подана за 2014-2018 роки.

2. Кругова порука

21.07.2020 на офіційному сайті ОАСК опубліковано повідомлення від імені усього колективу суддів цього суду на публікацію НАБУ записів з кабінету Павла Вовка та оголошення підозр сімом суддям цього суду. Якоїсь окремої реакції судді немає, а отже він підтримує це звернення.

У цьому зверненні, зокрема, є такі тези: "Сили, які фінансуються та направляються із-за кордону, відверто тиснуть на суспільство та державні органи, вимагаючи лише одного – призначення іноземців керувати українськими суддями і судами. Системність їхніх дій дає підстави говорити про існування плану, в якому Україні відведена не дуже почесна роль. Плану, метою якого є встановлення повного контролю за українською судовою системою із-за кордону та, таким чином, встановлення контролю над української державою та її владними органами".

Громадська рада доброчесності вважає таке звернення проявом корпоративізму. Замість відреагувати на зафіксовані факти кричущої протиправної поведінки, яка, очевидно, є несумісною зі статусом судді та справжнім правосуддям, судді ОАСК їх повністю проігнорували. Натомість у дусі теорії змов звели це все до вигаданого плану встановлення контролю над Україною з-за кордону. Окрім надуманості цієї тези, така позиція завдає шкоди надзвичайно важливій та необхідній Україні співпраці з міжнародними партнерами у сфері правосуддя, що закріплено в Конституції України, законодавстві та численних міжнародних договорах.


3. Ухвалення рішень під час навчання

Громадська рада доброчесності виявила декілька десятків судових рішень, ухвалених суддею під час проходження навчання у Національній школі суддів. Це може свідчити про те, що суддя насправді не проходила навчання, однак вказала про його проходження.

Батько — Добрівський Анатолій Болеславович, електрослюсар контрольно-вимірювальних приладів ТОВ "Євро-Реконструкція".

Мати — Добрівська Надія Іванівна, головний адміністратор ПрАТ "Дитячий Світ Київ".

Більше про родинні зв'язки

Рік та місце народження:
30.05.1977, м. Київ

Освіта, наукові ступені та вчені звання:
Академія праці і соціальних відносин Федерації професійних спілок України (1995 - 2000)

Місця роботи до призначення суддею. Чиїм помічником була:
03.07.2000 – 04.12.2000
Приватне мале підприємство "КАП-транс" (юрисконсульт)

29.01.2001 – 19.01.2005
Дніпровський районний суд міста Києва (секретар судових засідань, помічник судді)

20.01.2005 – 31.08.2005
Київська міська дирекція Національної страхової компанії "Оранта" (провідний спеціаліст юридичного відділу)

01.09.2005 – 28.09.2010
Вищий адміністративний суд України (помічник судді)

Рік та вік призначення суддею:
13.07.2010 (33 роки)

Суди, де працювала суддею:
29.09.2010 – дотепер
Окружний адміністративний суд міста Києва

1. Плівки Вовка

Суддя Добрівська розглядає справу № 640/2574/19 за позовом Штульмана І.В. до Голови ВККС Сергія Козьякова, поданого представником позивача Ростиславом Кравцем. Суть позову — визнати відсутність повноважень члена ВККС у Сергія Козьяковаз 24.10.2018 року та зобов'язати Козьякова утриматись від здійснення повноважень члена ВККС.

На записах НАБУ зафіксовано обговорення цього позову за участі Павла Вовка та Євгена Аблова з адвокатом Ростиславом Кравцем , яке відбувалось 13.02.2019. Це свідчить, що ця справа була частиною "схеми", яка використовувалась Павлом Вовком для блокування роботи ВККС.

Позов надійшов 13.02.2019, а вже 15.02.2019 Наталія Добрівська відкрила провадження у цій справі. У порівнянні з іншими справами, які надійшли на розгляд судді з 11.02.2019 по 15.02.2019, суддя відкрила провадження значно швидше, ніж у будь-якій з інших справ. Рішення у цій справі відсутнє донині.


2. Саботаж кваліфоцінювання

17 квітня 2019 року одразу 30 суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, серед яких і суддя Наталія Добрівська, не з'явилися у ВККС для складення іспиту у рамках кваліфікаційного оцінювання. Причиною неявки суддів стала начебто їх тимчасова непрацездатність. Уже наступного дня суддя був присутній на роботі та ухвалила 24 судові рішення.

З оприлюднених записів НАБУ випливає, що така неявка була узгоджена серед суддів за рекомендацією Павла Вовка з метою зриву кваліфікаційного оцінювання.


3. Кругова порука

21.07.2020 на офіційному сайті ОАСК опубліковано повідомлення від імені усього колективу суддів цього суду на публікацію НАБУ записів з кабінету Павла Вовка та оголошення підозр сімом суддям цього суду. Якоїсь окремої реакції судді немає, а отже він підтримує це звернення.

У цьому зверненні, зокрема, є такі тези: "Сили, які фінансуються та направляються із-за кордону, відверто тиснуть на суспільство та державні органи, вимагаючи лише одного – призначення іноземців керувати українськими суддями і судами. Системність їхніх дій дає підстави говорити про існування плану, в якому Україні відведена не дуже почесна роль. Плану, метою якого є встановлення повного контролю за українською судовою системою із-за кордону та, таким чином, встановлення контролю над української державою та її владними органами".

Громадська рада доброчесності вважає таке звернення проявом корпоративізму. Замість відреагувати на зафіксовані факти кричущої протиправної поведінки, яка, очевидно, є несумісною зі статусом судді та справжнім правосуддям, судді ОАСК їх повністю проігнорували. Натомість у дусі теорії змов звели це все до вигаданого плану встановлення контролю над Україною з-за кордону. Окрім надуманості цієї тези, така позиція завдає шкоди надзвичайно важливій та необхідній Україні співпраці з міжнародними партнерами у сфері правосуддя, що закріплено в Конституції України, законодавстві та численних міжнародних договорах.


4. Сумнівні рішення

Наталія Добрівська скасувала негативні висновки Громадської ради доброчесності (справа № 826/6054/18 та № 640/24376/19). Суддя не взяла до уваги, що ГРД взагалі не може бути відповідачем у справі, а висновки не підлягають оскарженню. Останнє рішення суддя ухвалила 20 січня 2021 року, коли ГРД вже місяць як припинила свої повноваження. При цьому суддя скасувала висновок, оскільки, серед іншого, вирішила, що ухвалення суддею рішення під час її перебування за кордоном не є свідченням недоброчесності.


5. Сумнівні статки

Відповідно до декларації за 2019 рік, батько судді придбав житловий будинок та дві земельні ділянки у смт. Велика Димерка Київської області. Загальна площа житлового будинку становить 232,8 кв.м, а вказана вартість становить 314 280 грн. На переконання Громадської ради доброчесності, ця ціна не відповідає реальній вартості. Крім того, у деклараціях судді за 2015, 2016, 2017, 2018 роки не зазначалось жодних грошових активів батька, які б були достатні для придбання цього майна за ринковою вартістю.

Колишній чоловік — Добрянський Валерій Роальдович.

Мати — Дуда Степанія Андріївна, пенсіонерка.

Більше про родинні зв'язки

Рік та місце народження:
09.03.1959 село Грушатичі Старосамбірського району Львівської області

Освіта, наукові ступені та вчені звання:
Львівський національний університет імені Івана Франка

Місця роботи до призначення суддею. Чиїм помічником була:
21.07.1977 - 20.08.1990
Лікарня Львівського Облліксанупру, медсестра хірургічного відділення

11.09.1990 - 03.02.1997
Львівський реабілітаційний центр "Еліта", медсестра

04.02.1997 - 03.11.2003
ТзОВ СП "ФіЯ Імпорт-Експорт ТзОВ", директор, юрисконсульт

04.11.2003 - 03.05.2007
ТУ ДСА України в Львівській області, начальник відділу забезпечення діяльності кваліфікаційних комісій та органів суддівського самоврядування управління державної судової адміністрації у Львівській області

26.02.2007 призначена суддею Львівського окружного адміністративного суду

Рік та вік призначення суддею:
2007 (48 років)

Суди, де працювала суддею:
Львівський окружний адміністративний суд (26.02.2007 - 06.04.2007)

Окружний адміністративний суд міста Києва (з 06.04.2007 - по теперішній час)

1. Сумнівне призначення

Указом Президента від 26 лютого 2007 року Добрянська Я.І. призначена на посаду судді Львівського окружного адміністративного суду строком на п'ять років. А вже через 1,5 місяці її переведено на роботу на посаді судді окружного адміністративного суду міста Києва Указом Президента від 6 квітня 2007 року. Такий швидкий перевід свідчив, що найймовірніше призначення у львівський суд було формальністю, а перевід у ОАСК був заздалегідь домовлений.

10 квітня 2014 року ВККС, яку на той момент очолював Самсін І.Л. рекомендувала суддю для обрання на посаду судді Вищого адміністративного суду України безстроково. На той момент у судді було 7 років стажу і такий кар'єрний стрибок, оминаючи апеляційну інстанцію без протекції чи нечесних методів є малоймовірним. 23 березня 2017 року Вища рада правосуддя залишила це подання без розгляду.


2. Сумнівні рішення

Скасувала висновки Громадської ради доброчесності про невідповідність критеріям доброчесності і професійної етики суддів Сметанюк В.Б. (справа № 640/24772/19), Карпечкіна Т.П. (справа № 640/8689/19) та Винокурова К.С. (справа № 640/26294/19).

При цьому з Винокуровим К.С. суддя працювала у ОАСКу з 2007 до 2013 року. Вона відкинула обгрунтований сумнів ГРД у тому, що Винокуров К.С. чесно та без впливу його батька зайняв посаду судді Вищого адмінсуду у 34 роки, оминаючи апеляцію та при наявності стажу судді усього 6 років. Цікаво, що у квітні 2014 року її ВККС також рекомендувала призначити суддею Вищого адмінсуду при наявності лише 7-ми років суддівського стажу.

У всіх справах суддя не взяла до уваги, що ГРД не є суб'єктом владних повноважень, а її висновки не підлягають оскарженню.


3. Дисциплінарні порушення

Суддю неодноразово притягували до дисциплінарної відповідальності.

14 січня 2019 року судді дали догану за затягування з видачею виконавчого листа.

Рішенням Другої дисциплінарної палати ВРП від 19.10.2020 суддю притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді попередження за затягування з розглядом справ.

При цьому ймовірно, що друге покарання застосовано до неї під впливом Павла Вовка, оскільки на "плівках НАБУ" зафіксовано, як він дає вказівку членам ВРП щодо скарги на Добрянську - "необхідно відкритись та в*бати".


4. Кругова порука

21.07.2020 на офіційному сайті ОАСК опубліковано повідомлення від імені усього колективу суддів цього суду на публікацію НАБУ записів з кабінету Павла Вовка та оголошення підозр сімом суддям цього суду. Якоїсь окремої реакції судді немає, а отже він підтримує це звернення.

У цьому зверненні, зокрема, є такі тези: "Сили, які фінансуються та направляються із-за кордону, відверто тиснуть на суспільство та державні органи, вимагаючи лише одного – призначення іноземців керувати українськими суддями і судами. Системність їхніх дій дає підстави говорити про існування плану, в якому Україні відведена не дуже почесна роль. Плану, метою якого є встановлення повного контролю за українською судовою системою із-за кордону та, таким чином, встановлення контролю над української державою та її владними органами".

Громадська рада доброчесності вважає таке звернення проявом корпоративізму. Замість відреагувати на зафіксовані факти кричущої протиправної поведінки, яка, очевидно, є несумісною зі статусом судді та справжнім правосуддям, судді ОАСК їх повністю проігнорували. Натомість у дусі теорії змов звели це все до вигаданого плану встановлення контролю над Україною з-за кордону. Окрім надуманості цієї тези, така позиція завдає шкоди надзвичайно важливій та необхідній Україні співпраці з міжнародними партнерами у сфері правосуддя, що закріплено в Конституції України, законодавстві та численних міжнародних договорах.

Батько — Донець Адольф Михайлович,пенсіонер.

Мати — Донець Ольга Михайлівна, пенсіонерка.

Сестра — Нікітіна Світлана Адольфівна, адвокат в Адвокатському об'єднанні "Юридична компанія Шульц Київ".

Більше про родинні зв'язки

Рік та місце народження:
28.04.1971, м. Львів

Освіта, наукові ступені та вчені звання:
Львівський національний університет імені Івана Франка (1995 - 2001)

Місця роботи до призначення суддею. Чиїм помічником був:
08.1988 - 06.1989
Львівський науково-дослідний інститут матеріалів (оператор ЕОМ ІІ категорії)

08.1991 - 03.1995
Мале підприємство "АТІ" (електромеханік)

03.1995 - 02.2002
Львівський національний університет імені Івана Франка (оператор ЕОМ кодифікаційного бюро)

03.2002 - 10.2006
Львівський апеляційний господарський суд (провідний спеціаліст, начальник аналітично-статистичного відділу)

10.2006 - 05.2009
Конституційний Суд України (помічник судді, ймовірно — Стецюка П.Б., оскільки саме цього суддю Володимир Донець вказав як особу, що може надати рекомендацію)

Рік та вік призначення суддею:
18.05.2009 (38 років)

Суди, де працював суддею:
01.06.2009 – дотепер
Окружний адміністративний суд міста Києва

1. Кругова порука

21.07.2020 на офіційному сайті ОАСК опубліковано повідомлення від імені усього колективу суддів цього суду на публікацію НАБУ записів з кабінету Павла Вовка та оголошення підозр сімом суддям цього суду. Якоїсь окремої реакції судді немає, а отже він підтримує це звернення.

У цьому зверненні, зокрема, є такі тези: "Сили, які фінансуються та направляються із-за кордону, відверто тиснуть на суспільство та державні органи, вимагаючи лише одного – призначення іноземців керувати українськими суддями і судами. Системність їхніх дій дає підстави говорити про існування плану, в якому Україні відведена не дуже почесна роль. Плану, метою якого є встановлення повного контролю за українською судовою системою із-за кордону та, таким чином, встановлення контролю над української державою та її владними органами".

Громадська рада доброчесності вважає таке звернення проявом корпоративізму. Замість відреагувати на зафіксовані факти кричущої протиправної поведінки, яка, очевидно, є несумісною зі статусом судді та справжнім правосуддям, судді ОАСК їх повністю проігнорували. Натомість у дусі теорії змов звели це все до вигаданого плану встановлення контролю над Україною з-за кордону. Окрім надуманості цієї тези, така позиція завдає шкоди надзвичайно важливій та необхідній Україні співпраці з міжнародними партнерами у сфері правосуддя, що закріплено в Конституції України, законодавстві та численних міжнародних договорах.


2. Сумнівні рішення

Суддя ухвалив рішення від 24 вересня 2019 у справі № 640/8786/19 про скасування негативного висновку Громадської ради доброчесності щодо судді Грабець Світлани Юріївни. Суддя не взяв до уваги, що ГРД взагалі не може бути відповідачем у справі, а висновки не підлягають оскарженню.

Дружина — Данилейко Галина Миколаївна, працює в товаристві з обмеженою відповідальністю "ГЛУСКО УКРАЇНА".

Батько — Іщук Олександр Олександрович, пенсіонер.

Мати — Раїса Миколаївна, пенсіонерка.

Брат — Іщук Максим Олександрович, детектив Національного антикорупційного бюро України.

Більше про родинні зв'язки

Рік та місце народження:
23.10.1968, м. Перевальськ, Луганська область
04.01.1985 змінив ПІБ з Зяброва Ігоря Володимировича

Освіта, наукові ступені та вчені звання:
Військовий Червонопрапорний інститут Міністерства оборони СРСР (1986 - 1991) (зараз Військовий університет, м. Москва)

Місця роботи до призначення суддею. Чиїм помічником був:
09.1985 - 05.1986
Ворошиловградський машинобудівельний інститут (лаборант кафедри історії КПРС)

02.1994 - 10.1994
Луганська філія Акціонерного комерційного банку "Градобанк" (юрист)

10.1994 - 02.1998
Управління Служби безпеки україни в Луганській області (слідчий, старший слідчий, начальник відділення слідчого відділу)

02.1998 - 01.1999
Луганське територіальне управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (заступник начальника)

01.1999 - 10.1999
Донецьке територіальне управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (заступник начальника)

01.2000 - 05.2000
Відкрите акціонерне товариство "Луганський облагротехсервіс" (провідний юрисконсульт)

05.2000 - 11.2002
Луганське обласне акціонерне товариство закритого типу "Втормет" (начальник юридичного відділу)

12.2002 - 09.2003
Луганське обласне управління Ощадного банку України (начальник юридичного відділу)

09.2003 - 12.2005
Відкрите акціонерне товариство "Лисичанськнафтопродукт" (начальник юридичного відділу)

01.2006 - 03.2012
Закрите акціонерне товариство, Приватне акціонерне товариство "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" (заступник директора правового департаменту, директор правового департаменту)

Рік та вік призначення суддею:
23.01.2012 (43 роки)

Суди, де працював суддею:
19.03.2012 - дотепер
Окружний адміністративний суд міста Києва

Інше:
До призначення на посаду судді здійснював адвокатську діяльність

1. Кругова порука

21.07.2020 на офіційному сайті ОАСК опубліковано повідомлення від імені усього колективу суддів цього суду на публікацію НАБУ записів з кабінету Павла Вовка та оголошення підозр сімом суддям цього суду. Якоїсь окремої реакції судді немає, а отже він підтримує це звернення.

У цьому зверненні, зокрема, є такі тези: "Сили, які фінансуються та направляються із-за кордону, відверто тиснуть на суспільство та державні органи, вимагаючи лише одного – призначення іноземців керувати українськими суддями і судами. Системність їхніх дій дає підстави говорити про існування плану, в якому Україні відведена не дуже почесна роль. Плану, метою якого є встановлення повного контролю за українською судовою системою із-за кордону та, таким чином, встановлення контролю над української державою та її владними органами".

Громадська рада доброчесності вважає таке звернення проявом корпоративізму. Замість відреагувати на зафіксовані факти кричущої протиправної поведінки, яка, очевидно, є несумісною зі статусом судді та справжнім правосуддям, судді ОАСК їх повністю проігнорували. Натомість у дусі теорії змов звели це все до вигаданого плану встановлення контролю над Україною з-за кордону. Окрім надуманості цієї тези, така позиція завдає шкоди надзвичайно важливій та необхідній Україні співпраці з міжнародними партнерами у сфері правосуддя, що закріплено в Конституції України, законодавстві та численних міжнародних договорах.


2. Сумнівні статки

20.02.2013 мати судді набула право власності за договором купівлі-продажу на квартиру в новобудові в Києві площею 112 кв.м. Вартість такої квартири в цьому будинку за ринковими цінами перевищує 110 000 доларів США. З 02.01.2014 вказаною квартирою користується суддя. У Громадської ради доброчесності виникли сумніви у достатності доходів матері судді для придбання такої квартири.

Також ГРД звертає увагу на сумнівність достатності доходів для придбання автомобіля VOLVO XC70 2013 року випуску та заощаджень у готівці, які у 2018 році складали 63 000 доларів США і 5 600 евро. Тоді як з декларацій судді 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 роки випливає, що основним доходом судді була суддівська винагорода.


3. Сумнівне рішення на користь Портнова

Розглядав справу № 640/17195/20 за позовом Божка О.С на відмову Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (КДКА) Київської області відкрити дисциплінарне провадження щодо Андрія Портнова як адвоката. Відповідно до скарги, Портнов А.В. неодноразово публічно у своєму Telegram-каналі та індивідуально висловлював погрози та принижував прокурора Божка О.С., який був процесуальним керівником у кримінальному провадженні, де він фігурував.

Відмова КДКА відкрити дисциплінарне провадження базувалось на тому, що немає підтвердження належності Андрію Портнову цього Telegram-каналу. Однак сам Портнов публічно стверджує, що він належить йому. Це підтверджується і рішенням суду у іншій справі № 640/27375/20, де його таки було покарано за висловлювання у телеграмі.

Незважаючи на усі ці докази, суддя Ігор Іщук ухвалив рішення на користь Портнова.

Дружина — Сербіна Олександра Вікторівна, начальник юридичного відділу товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп Фінінс груп".

Батько — Каракашьян Костянтин Сергійович, пенсіонер.

Мати — Леонтьєва Людмила Олександрівна, пенсіонерка.

Більше про родинні зв'язки

Рік та місце народження:
22.08.1975, м. Київ

Освіта, наукові ступені та вчені звання:
Київський національний університет імені Тараса Шевченка (1992 – 1997, 1999 – 2002)

Місця роботи до призначення суддею. Чиїм помічником був:
22.08.1992 - 03.04.1995
Кооператив "Автоматика - 1" (технік)

04.04.1995 - 31.01.1997
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дорсервіс" (інженер)

01.02.1997 - 30.12.1997
Товариство з обмеженою відповідальністю "Тотус ЛТД" (декларант)

03.01.1998 - 28.02.1999
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дорсервіс" (логістик-менеджер)

15.03.1999 - 07.08.2000
Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнаск" (юрисконсульт)

08.08.2000 - 08.02.2002
ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (юрисконсульт)

11.02.2002 - 08.02.2006
Господарський суд міста Києва (помічник судді)

09.02.2006 - 29.05.2009
Вищий адміністративний суд України (помічник судді)

01.06.2009 - 11.10.2009
Окружний адміністративний суд міста Києва (помічник судді)

Рік та вік призначення суддею:
4.09.2009 (34 роки)

Суди, де працював суддею:
12.10.2009 - дотепер
Окружний адміністративний суд міста Києва

1. Плівки Вовка

Суддя розглядав позов, поданий відповідно до схеми, яку НАБУ кваліфікує як спробу голови Окружного адміністративного суду м. Києва Павла Вовка захопити владу. Ухвалою від 16.05.2020 суддя відкрив провадження у справі № 640/5743/19 за позовом колишнього судді ОАСКу Кротюка Олександра Володимировича до члена ВККС Щотки Станіслава Олексійовича. Відповідно до опублікованих записів НАБУ, подання цього позову Кротюком ініційовано головою ОАСК Павлом Вовком саме з метою блокування роботи ВККС і створення штучного конфлікту інтересів у членів ВККС при проведенні оцінювання суддів ОАСК.


2. Саботаж кваліфоцінювання

17 квітня 2019 року одразу 30 суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, серед яких і суддя Сергій Каракашьян, не з'явилися у ВККС для складення іспиту у рамках кваліфікаційного оцінювання. Причиною неявки суддів стала начебто їх тимчасова непрацездатність. Уже наступного дня суддя був присутній на роботі та ухвалив 24 судові рішення. Через місяць Каракашьян разом з іншими суддями не з'явився на іспит повторно.

З оприлюднених записів НАБУ випливає, що така неявка була узгоджена серед суддів за рекомендацією Павла Вовка з метою зриву кваліфікаційного оцінювання.


3. Кругова порука

21.07.2020 на офіційному сайті ОАСК опубліковано повідомлення від імені усього колективу суддів цього суду на публікацію НАБУ записів з кабінету Павла Вовка та оголошення підозр сімом суддям цього суду. Якоїсь окремої реакції судді немає, а отже він підтримує це звернення.

У цьому зверненні, зокрема, є такі тези: "Сили, які фінансуються та направляються із-за кордону, відверто тиснуть на суспільство та державні органи, вимагаючи лише одного – призначення іноземців керувати українськими суддями і судами. Системність їхніх дій дає підстави говорити про існування плану, в якому Україні відведена не дуже почесна роль. Плану, метою якого є встановлення повного контролю за українською судовою системою із-за кордону та, таким чином, встановлення контролю над української державою та її владними органами".

Громадська рада доброчесності вважає таке звернення проявом корпоративізму. Замість відреагувати на зафіксовані факти кричущої протиправної поведінки, яка, очевидно, є несумісною зі статусом судді та справжнім правосуддям, судді ОАСК їх повністю проігнорували. Натомість у дусі теорії змов звели це все до вигаданого плану встановлення контролю над Україною з-за кордону. Окрім надуманості цієї тези, така позиція завдає шкоди надзвичайно важливій та необхідній Україні співпраці з міжнародними партнерами у сфері правосуддя, що закріплено в Конституції України, законодавстві та численних міжнародних договорах.


4. Сумнівні рішення

4.1. Справа Бахматюка

4.1. Рішенням від 22.04.2020 у справі № 640/475/20 суддя Каракашьян задовольнив позов Олега Бахматюка до Першого заступника Генерального прокурора Каська. Суддя визнав, що Касько не мав повноважень скасовувати постанову про закриття кримінального провадження щодо "справи «ВіЕйБі Банку".

Надалі це рішення використане Печерським судом м. Києва, який ухвалою від 05.06.2020 у справі № 757/22567/20-к зобов`язав Генерального прокурора скасувати постанову про скасування постанови від 09.08.2019 про закриття кримінального провадження № 12016100000001664 від 08.10.2016. Це рішення згодом скасовано ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 29.07.2020.

Постановою від 07.10.2020 Шостий апеляційний адміністративний суд повністю скасував це рішення та відмовив у задоволенні позову, оскільки ця справа знаходиться поза межами юрисдикції адміністративного суду. 30.08.2021 Верховний Суд залишив рішення апеляції у силі. Таким чином, кримінальне провадження, де фігурує Бахматюк, було поновлене.

Вказані вище рішення викликали значний суспільний резонанс та були сприйняті багатьма зовнішніми спостерігачами як сумнівний спосіб перешкоджати належному розслідуванню кримінальної справи.


4.2. Блокування роботи Супрун

Суддя ухвалою від 05.02.2019 у справі № 640/463/19 заборонив першому заступнику міністра охорони здоров'я України Уляні Супрун вчиняти будь-які дії, спрямовані на реалізацію повноважень міністра охорони здоров'я України, що викликало значний суспільний резонанс та заблокувало роботу міністерства. 23.03.2020 Верховний Суд визнав її незаконною та скасував.


4.3. Поновлення Насірова

Суддя Каракашьян входив до складу колегії суддів, яка поновила на посаді звільненого після відкриття кримінального провадження голову Державної фіскальної служби України Романа Насірова. Підставою для ухвалення такого рішення у справі № 826/2538/18 стало нібито недоведення обставин його подвійного громадянства і порушення процедури його звільнення. Ухвалюючи рішення про поновлення Романа Насірова на посаді, суд насправді проігнорував докази наявності в Романа Насірова громадянства Великої Британії, подані безпосередньо посольством цієї країни. Справа перебуває на розгляді у Верховному Суді.


4.4. Меморандум НАБУ з ФБР

Суддя рішенням від 23.11.2018 у справі № 826/1288/18 зобов'язав НАБУ надати засвідчені копії меморандуму, укладеного між НАБУ та Федеральним бюро розслідувань Сполучених Штатів Америки, що має конфіденційний зміст, який не можна розголошувати без згоди обох його сторін. 13.03.2019 рішення скасовано як незаконне апеляційним судом.


4.5. Призначення директора НАБУ

Суддя рішенням від 02.11.2018 визнав протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо перевірки кандидата на посаду директора НАБУ. Це створювало підстави для визнання нелегітимним призначення керівника НАБУ. Рішення скасоване апеляційним судом постановою від 13.05.2019.


5. Сумнівне майно

5.1. Суддя з 2015 року декларує незавершене будівництво житлового будинку в Обухівському районі Київської області. Фотозйомка зазначеного будинку, оприлюднена проєктом "Prosud" ВО "Автомайдан", проведена ще у 2018 році, дозволяє пересвідчитися, що зазначений будинок має цілком придатний для проживання вигляд завершеного об'єкта з ознаками того, що мешканці ним користуються. Відсутність реєстрації дозволяє судді не сплачувати податки на нерухомість та вказувати вартість майна.

5.2. 09.10.2019 суддя отримав спадщину від свого батька розміром 6 176 750 грн. З декларації за 2019 рік випливає, що йдеться про готівкові кошти розміром 250000 дол. США. Громадська рада доброчесності зазначає, що батько судді з 2013 по 2018 рік взагалі не отримував доходів і був пенсіонером. У зв'язку з цим виникає обґрунтований сумнів у спроможності батька залишити в спадок 250 000 дол. США готівкою.

5.3. У власності судді Каракашьяна та його тещі Леонтьєвої Людмили Олександрівни є дві сусідні земельні ділянки в с. Перше Травня Обухівського району Київської області, набуті шляхом безкоштовної передачі з комунальної власності. Окрім того, дружина судді Сербіна Олександра Вікторівна безкоштовно отримала у власність земельну ділянку площею 0,1 га у с. Березівка Макарівського району Київської області.

Таким чином, кожен член сім'ї судді приватизував коштовні земельні ділянки під Києвом у місцях, де вони не проживали та не мали першочергового чи пріоритетного права на їх отримання. Виникає сумнів, що їх отримання відбулося в чесний спосіб без використання статусу судді.

Дружина — Кармазіна Людмила Олександрівна, керівник хореографічного колективу "Веснонька" Будинку культури Михайлівсько-Рубежівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Батько — Кармазін Анатолій Васильович, пенсіонер.

Мати — Кармазіна Зінаїда Василівна, пенсіонерка.

Більше про родинні зв'язки

Рік та місце народження:
06.07.1969, м. Комунарськ, Луганська область

Освіта, наукові ступені та вчені звання:
Одеський національний університет імені І.І. Мечникова (1990 - 1996)

Місця роботи до призначення суддею. Чиїм помічником був:
08.06.1984 - 18.07.1984
ПАТ "Саливонківський цукровий завод" (працівник клубу)

18.06.1990 - 20.12.1995
Мінський районний народний суд міста Києва (діловод, судовий виконавець, в.о. старшого державного виконавця)

21.12.1995 - 01.04.1996
Київське представництво СП "Ірен" (провідний юрисконсульт)

01.04.1996 - 17.09.1997
ТОВ "Укрросгаз" (провідний юрисконсульт)

01.10.1997 - 30.05.1998
ТОВ "Національний центр по розвитку атомної енергетики" (начальник юридичної служби)

01.06.1998 - 18.09.2000
Секретаріат Верховної Ради України (помічник-консультант народного депутата України Жовтіса О.І. з фракції СДПУ(О))

18.10.2000 - 31.08.2001
ЗАТ "Енергетична компанія "Злагода" (заступник голови правління)

03.09.2001 - 05.12.2003
ТОВ "Газова компанія "Столиця" (генеральний директор)

22.12.2003 - 01.03.2004
ТОВ "Злагода" (заступник генерального директора, начальник юридичного відділу)

15.10.2004 - 17.05.2010
ПАТ "Укрнафта" (провідний юрисконсульт правового відділу юридичного управління, начальник претензійно-позовного відділу юридичного управління)

Рік та вік призначення суддею:
19.07.2010 (42 роки

Суди, де працював суддею:
19.07.2010 - дотепер
Окружний адміністративний суд міста Києва

1. Плівки Вовка

Суддя Кармазін розглядав справу № 640/1527/19 за позовом прокурора Авдєєнка О. А. Відповідно до записів НАБУ, оприлюднених журналістами "Слідство.Інфо" у фільмі "Нарадча кімната", щодо цієї справи до голови ОАСКу Павла Вовка приходив домовлятися прокурор Києва Роман Говда. Павло Вовк пообіцяв, що Авдєєнко справу не виграє, і дав Говді поради, як краще її вести, зокрема не спішити з її розглядом, бо поки вона у ОАСКу, то все під контролем. Розмова відбулася 21.02.2019 у кабінеті голови ОАСК (таймкод на відео з 17:09). Згодом Говда підтвердив факт зустрічі з Вовком.

Після цього візиту суддя Кармазін розглядав справу ще майже п'ять місяців і 03.07.2019 ухвалив рішення, яким повністю відмовив у задоволенні позову. Таким чином, обіцянка Павла Вовка була виконана, а розгляд справи відбувався неспішно, що повністю відповідає зафіксованій розмові.

3 листопада 2021 року Верховний Суд скасував цю постанову як незаконну і такою, що ухвалена "без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи".

2. Саботаж кваліфоцінювання

17 квітня 2019 року одразу 30 суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, серед яких і суддя Кармазін О.А., не з'явилися у ВККС для складення іспиту у рамках кваліфікаційного оцінювання. Причиною неявки суддів стала начебто їх тимчасова непрацездатність. Уже наступного дня суддя був присутній на роботі та ухвалив 24 судові рішення. Через місяць Кармазін разом з іншими суддями не з'явився на іспит повторно.

З оприлюднених записів НАБУ випливає, що така неявка була узгоджена серед суддів за рекомендацією Павла Вовка з метою зриву кваліфікаційного оцінювання.


3. Кругова порука

21.07.2020 на офіційному сайті ОАСК опубліковано повідомлення від імені усього колективу суддів цього суду на публікацію НАБУ записів з кабінету Павла Вовка та оголошення підозр сімом суддям цього суду. Якоїсь окремої реакції судді немає, а отже він підтримує це звернення.

У цьому зверненні, зокрема, є такі тези: "Сили, які фінансуються та направляються із-за кордону, відверто тиснуть на суспільство та державні органи, вимагаючи лише одного – призначення іноземців керувати українськими суддями і судами. Системність їхніх дій дає підстави говорити про існування плану, в якому Україні відведена не дуже почесна роль. Плану, метою якого є встановлення повного контролю за українською судовою системою із-за кордону та, таким чином, встановлення контролю над української державою та її владними органами".

Громадська рада доброчесності вважає таке звернення проявом корпоративізму. Замість відреагувати на зафіксовані факти кричущої протиправної поведінки, яка, очевидно, є несумісною зі статусом судді та справжнім правосуддям, судді ОАСК їх повністю проігнорували. Натомість у дусі теорії змов звели це все до вигаданого плану встановлення контролю над Україною з-за кордону. Окрім надуманості цієї тези, така позиція завдає шкоди надзвичайно важливій та необхідній Україні співпраці з міжнародними партнерами у сфері правосуддя, що закріплено в Конституції України, законодавстві та численних міжнародних договорах.


4. Сумнівні рішення

4.1. Скасування висновків ГРД

Суддя Кармазін розглядав справу № 640/21748/19 за позовом до Громадської ради доброчесності про скасування висновку про невідповідність судді Господарського суду Київської області С. Ю. Наріжного критеріям доброчесності. Ухвалою від 13.11.2019 суддя відкрив провадження та рішенням від 19.12.2019 повністю його задовольнив. Суддя не взяв до уваги, що ГРД взагалі не може бути відповідачем у справі, а висновки не підлягають оскарженню.

При цьому С. Ю. Наріжний практично одночасно подав два аналогічні позови до ОАСК. Про це свідчить ухвала суду у справі № 640/22146/19 від 18.11.2019, якою відмовлено у відкритті провадження за аналогічним позовом С. Ю. Наріжного до ГРД. Відомо, що така недобросовісна практика використовується для фактичного обходу принципу випадковості при авторозподілі справ та забезпечення розгляду справи лояльним суддею.

Також суддя рішенням від 04 липня 2019 року у справі № 640/3138/19 скасував висновок ГРД щодо судді Поліщука В.Ю.

4.2. Атестаційні комісії прокуратури - втручання у суверенітет

08 жовтня 2021 року скасував рішення атестаційної комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генпрокуратури Карпюком Т.С. При цьому у рішенні він зробив дуже неоднозначні висновки, зокрема вказав, що Генпрокуратура "свавільно" ввела до складу атестаційних комісій "іноземних агентів", що є посяганням на суверенітет держави (виділено суддею):

"У даному випадку, ані профільним законом, ані іншим актом Офіс ГП не уповноважений вступати у міжнародних відносинах з питань атестації прокурорів шляхом безпосередніх зносин між Офісом ГП та Посольством США, а відтак, ГПУ (Офіс ГП) самостійно визначивши для себе такі привілеї щодо звернення до Посольства США відносно залучення американських фахівців до реорганізації прокуратури (т.2, а.с. 8), отримавши від директора відділу Посольства США списки іноземних агентів (у значенні провідників інтересів іноземних держав та міжнародних організацій) та призначивши таких осіб до складу кадрової комісії, ГПУ (Офіс ГП) діяв вочевидь протиправно, перевищуючи свої повноваження у сфері міжнародних зносин, що у свою чергу зумовило створення кадрової комісії під впливом іноземної держави, що по суті означає втрату у цій частині суверенних прав України на формування органів державної влади.

Більш того, як вбачається з вищезгаданих листів відділу з правоохоронних питань Посольства США, директор відділу Посольства США презентував до складу кадрової комісії представників громадських та міжнародних організацій (Автомайдан, Transparency International), тобто навіть не представників Посольства. ...

Щодо участі у роботі кадрової комісії осіб, делегованих посольствами іноземних держав та міжнародними організаціями, слід зазначити, що участь будь-яких іноземних осіб чи органів, організацій у формуванні органів влади України вочевидь суперечить Декларації про державний суверенітет України та, відповідно, Конституції України."

Цікаво, що представником позивача був Олександр Кротюк. Це колишній суддя ОАСКу та підозрюваний у справі "плівок Вовка". Зокрема на плівках зафіксовано, як він отримував інструкції від Павла Вовка щодо того які позови потрібно подати, щоб заблокувати роботу ВККС відповідно до "схеми Вовка".

4.3. Незаконне закриття справи, у якій брата Вовка Зонтова спіймали на хабарі

06 квітня 2021 року НАБУ затримало двох адвокатів за підозрою у хабарництві. Серед затриманих був Юрій Зонтов, рідний брат голови ОАСКу Павла Вовка. За версією слідства хабар у розмірі 100 000 дол.США надавався за вирішення справи № 640/32334/20 на користь ТДВ «СК «Акс Кепітал» за її позовом до податкової, яку розглядала суддя Балась Т.П. Про це начебто мав домовитись з суддею Павло Вовк.

Після цього суддя Балась заявила собі самовідвід і справу передали судді Кармазіну. Незважаючи на те, що справу вже було відкрито суддя вирішив залишити позовну заяву без руху з явно надуманих підстав. Наприклад, через те, що у позовній заяві не зазначено ідентифікаційного коду ГУ ДПС у м. Києві.

Позивач виконав ухвалу Кармазіна та усунув недоліки із застосуванням "Електронного суду". Однак суддя вирішив, що документи, надіслані через "Електронний суд" не є належними, а оскільки письмових позивач не надіслав, то 24.06.2021 Кармазін залишив позовну заяву без розгляду.

Шостий апеляційний адмінсуд 27.09.2021 визнав ухвалу Кармазіна незаконною та повернув справу на новий розгляд. Однак 28 жовтня 2021 року Кармазін знову залишив позовну заяву без розгляду. 18.01.2022 апеляційний суд повторно скасував ухвалу Кармазіна як незаконну.

Складається враження, що Кармазін будь-якими, у т.ч. незаконними способами намагається уникнути розгляду цієї справи по-суті. Або ж свідомо створює перешкоди позивачу у доступі до правосуддя.

5. Як додаткову інформацію ГРД зазначає, що батько та мати судді у 2015–2017 роках більшість часу перебували на території Російської Федерації.

Висновок ГРД

Дружина — Катющенко Оксана Олександрівна, фізична особа-підприємець.

Батько — Катющенко Петро Борисович, помер.

Мати — Катющенко Надія Володимирівна, пенсіонерка.

Сестра — Катющенко Віта Петрівна, суддя Дніпровського районного суду міста Києва (суддя Майдану).

Двоюрідна сестра — Лещенко Раїса Петрівна, староста Переяславської міської ради Бориспільського району Київської області.

Більше про родинні зв'язки

Рік та місце народження:
16.06.1974, м. Київ

Освіта, наукові ступені та вчені звання:
Київський національний університет імені Тараса Шевченка (1992 - 1998),
Українська академія державного управління при Президентові України (1999 - 2002)

Місця роботи до призначення суддею. Чиїм помічником був:
06.08.1991 - 01.12.1992
Ватутінський районний народний суд міста Києва (робітник з обслуговування приміщень, судовий виконавець)

02.12.1992 - 25.03.1993
Мале виробничо-будівельне підприємство "Київбудмонтаж" (заступник директора)

26.03.1993 - 05.03.1994
Приватне підприємство "Клен" (заступник директора)

10.03.1994 - 01.08.1994
Ватутінський районний народний суд міста Києва (судовий виконавець)

01.08.1994 - 02.10.1996
Міністерство юстиції України (провідний консультант, головний консультант, заступник начальника управління кадрів)

01.11.1996 - 10.06.1998
Державний комітет України по нагляду за охороною праці (головний юрисконсульт управління нормативно-правового забезпечення охорони праці)

11.06.1998 - 31.05.2010
Вища рада юстиції (помічник голови, радник голови Вищої ради юстиції - Ізовітової Лідії Павлівни)

Рік та вік призначення суддею:
27.04.2010 (35 років)

Суди, де працював суддею:
01.06.2010 - дотепер
Окружний адміністративний суд міста Києва

1. Саботаж кваліфоцінювання

17 квітня 2019 року одразу 30 суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, серед яких і суддя Катющенко В.П., не з'явилися у ВККС для складення іспиту у рамках кваліфікаційного оцінювання. Причиною неявки суддів стала начебто їх тимчасова непрацездатність. Уже наступного дня суддя був присутній на роботі та ухвалив 24 судові рішення. Через місяць Катющенко разом з іншими суддями не з'явився на іспит повторно.

З оприлюднених записів НАБУ випливає, що така неявка була узгоджена серед суддів за рекомендацією Павла Вовка з метою зриву кваліфікаційного оцінювання.


2. Кругова порука

21.07.2020 на офіційному сайті ОАСК опубліковано повідомлення від імені усього колективу суддів цього суду на публікацію НАБУ записів з кабінету Павла Вовка та оголошення підозр сімом суддям цього суду. Якоїсь окремої реакції судді немає, а отже він підтримує це звернення.

У цьому зверненні, зокрема, є такі тези: "Сили, які фінансуються та направляються із-за кордону, відверто тиснуть на суспільство та державні органи, вимагаючи лише одного – призначення іноземців керувати українськими суддями і судами. Системність їхніх дій дає підстави говорити про існування плану, в якому Україні відведена не дуже почесна роль. Плану, метою якого є встановлення повного контролю за українською судовою системою із-за кордону та, таким чином, встановлення контролю над української державою та її владними органами".

Громадська рада доброчесності вважає таке звернення проявом корпоративізму. Замість відреагувати на зафіксовані факти кричущої протиправної поведінки, яка, очевидно, є несумісною зі статусом судді та справжнім правосуддям, судді ОАСК їх повністю проігнорували. Натомість у дусі теорії змов звели це все до вигаданого плану встановлення контролю над Україною з-за кордону. Окрім надуманості цієї тези, така позиція завдає шкоди надзвичайно важливій та необхідній Україні співпраці з міжнародними партнерами у сфері правосуддя, що закріплено в Конституції України, законодавстві та численних міжнародних договорах.


3. Сумнівні рішення

Суддя 11.12.2018 у справі № 826/12998/17 задовольнив позов народного депутата Борислава Розенблата до директора НАБУ Артема Ситника та народного депутата Сергія Лещенка. Цим рішенням визнано, що оприлюднення інформації про наявності прізвища та підписів глави передвиборчого штабу Дональда Трампа Пола Манафорта у списках "чорної бухгалтерії Партії регіонів" було втручанням у виборчі процеси США. Шостий апеляційний адміністративний суд скасував це рішення як незаконне. Верховний Суд підтримав рішення апеляції. Натомість у інтерв'ю з Дмитром Гордоном Павло Вовк назвав це рішення як одне з тих, яким він пишається, що свідчить про його ймовірний вплив на ухвалення саме такого рішення.

Розглядав справу № 826/3773/18 за позовом адвоката та члена Громадської ради доброчесності Романа Маселка до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Його відверто переслідували за громадянську позицію та покарали за пост у фейсбуці, який стосувався НАБУ та суддів ОАСКу Вовка, Арсірія, Саніна. Він оскаржив рішення комісії про відкриття дисциплінарного провадження. Однак суддя Катющенко відмовив у позові, зазначивши, що це рішення є законним та не порушує прав адвоката. 07 серпня 2018 року це рішення Катющенка було скасоване Київським апеляційним адміністративним судом, яке залишене в силі Верховним Судом.

4. Ухвалення рішень під час навчання

Громадська рада доброчесності виявила декілька сотень судових рішень, ухвалених суддею під час проходження навчання у Національній школі суддів. Це може свідчити про те, що суддя насправді не проходив навчання, однак отримував сертифікати про його проходження.


5. Приватизація службової квартири.

У січні 2016 році суддя отримав службову квартиру у м.Києві площею 93,1 кв.м. Одразу після цього шляхом створення очевидно штучного судового спору та рішення суду забезпечив виведення квартири з числа службових та надалі її приватизував. У 2018 році він продав приватизовану квартиру за 1 820 000 грн.

Варто зазначити, що, відповідно до декларації за 2015 рік, з 20.01.2004 судді вже належала квартира у м.Києві загальною площею 51,5 кв.м.


6. Сумнівні статки

Відповідно до декларації за 2019 рік, теща судді Дзебас Світлана Іванівна, яка є пенсіонеркою та має незначні доходи, подарувала дружині судді 3 000 000 грн готівкою.

Окрім того, протягом 6 місяців 2013 року теща придбала квартиру у Києві загальною площею 77 кв.м, машиномісце та новий автомобіль HYUNDAI SANTA FE 2013 р.в.

Особа, з якою проживає разом — Панченко Олександра Олександрівна (раніше працювала на посаді секретаря судових засідань Окружного адміністративного суду міста Києва).

Колишня дружина — Качур Євгенія Геннадіївна, раніше працювала на посаді провідного спеціаліста відділу судової статистики Окружного адміністративного суду міста Києва.

Батько — Качур Анатолій Миколайович, пенсіонер.

Мати — Качур Надія Макарівна, пенсіонерка.

Двоюрідний брат —Качур Роман Вікторович, начальник відділу організаційного забезпечення роботи суду та розгляду звернень Північного апеляційного господарського суду.

Більше про родинні зв'язки

Рік та місце народження:
30.03.1974, м. Київ

Освіта, наукові ступені та вчені звання:
Київський національний університет імені Тараса Шевченка (1992 - 1997)
Кандидат юридичних наук (Державний науково-дослідний інститут МВС України, 2019 рік)

Місця роботи до призначення суддею. Чиїм помічником був:
05.09.1991 - 02.12.1991
Ленінський районний народний суд міста Києва (кур'єр)

21.05.1997 - 19.09.1997
Приватна юридична фірма "Бросс" (юрист)

06.10.1997 - 30.08.2002
Прокуратура Печерського району міста Києва (стажист, помічник прокурора, старший помічник прокурора району)

02.09.2002 - 30.07.2004
Подільський районний суд міста Києва (суддя)

02.08.2004 - 01.06.2007
Центральна виборча комісія (член)

11.06.2007 - 21.01.2008
Міністерство промислової політики (заступник Міністра у зв'язках з Верховною Радою України та іншими органами державної влади)

Рік та вік призначення суддею:
13.08.2002 (28 років)

Суди, де працював суддею:
02.09.2002 - 30.07.2004
Подільський районний суд міста Києва

13.10.2008 - дотепер
Окружний адміністративний суд міста Києва

1. Плівки Вовка

1.1. Суддя є одним з наближених до Павла Вовка, допомагав у реалізації розробленої ним схеми. Зафіксований на записах НАБУ (запис № 1, 2, 3, 4).

Зокрема у провадженні судді Качура перебувала справа № 640/5514/19 за позовом громадських організацій "Український суспільно-правовий рух: демократія через право", "Громадська рада міжнародних експертів", у якому позивачі просили визнати відсутність повноважень члена ВККС у Сергія Козьякова. За версією слідства, Ігор Качур за вказівкою Вовка залучив до цієї справи як третю особу Сергія Остапця та постановив ухвалу, якою зобов'язав голову ВККС негайно включити Сергія Остапця до складу ВККС.

17.07.2020 Качуру І.А. було повідомлено про підозру у кримінальному провадженні № 42014100020000046. Дії судді кваліфіковано у сукупності за ч. 1 ст. 255 КК України (участь у злочинній організації, участь у злочинах, вчинюваних такою організацією), за ч. 1 ст. 109 КК України (вчинення дій з метою захоплення державної влади) і за ст. 351-2 КК України (створення штучних перешкод у роботі ВККС).

1.2. За даними НАБУ, слідчі неодноразово викликали для допиту Ігоря Качура як підозрюваного (повістка 1, 2, 3, 4), однак він не з'являвся на виклики. У зв'язку з цим його було оголошено в розшук.


2. Саботаж кваліфоцінювання

17 квітня 2019 року одразу 30 суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, серед яких і суддя Качур, не з'явилися у ВККС для складення іспиту у рамках кваліфікаційного оцінювання. Причиною неявки суддів стала начебто їх тимчасова непрацездатність. Уже наступного дня суддя був присутній на роботі та ухвалив 24 судові рішення. Через місяць він разом з іншими суддями не з'явився на іспит повторно.

З оприлюднених записів НАБУ випливає, що така неявка була узгоджена серед суддів за рекомендацією Павла Вовка з метою зриву кваліфікаційного оцінювання.


3. Сумнівні рішення

3.1. Справа Привату.

Суддя був головуючим у колегії, яка розглядала справу № 826/7432/17 за позовом Коломойського до Національного банку і Кабінету Міністрів України. Суд задовольнив позов і скасував рішення про націоналізацію ПАТ «КБ «Приватбанк». Текст рішення повністю прихований у зв'язку з проведенням судового розгляду в закритому режимі.

Після цього Президент Петро Порошенко терміново скликав засідання Ради національної безпеки та оборони, яке відбулося 18.04.2019, де присутні Генеральний прокурор, голова Національного банку України, міністри фінансів, юстиції та сам Президент озвучили сумніви в законності цього рішення та створення ним реальної загрози для національної безпеки. Стратегічні міжнародні партнери України у своїй офіційній заяві нагадали про свою повну підтримку націоналізації «Приватбанку». Стурбованість щодо рішення суду, яке скасовувало націоналізацію банку, висловили і посли G7.


3.2. Справа про страх та побоювання

Розпорядженням КМУ від 25.09.2019 Трубарова В. М. звільнено з посади заступника голови Фонду державного майна України. Він оскаржив своє звільнення у Окружний адміністративний суд м. Києва. При цьому позивач майже на 5 місяців пропустив строк оскарження і зазначав, що порушив його з поважних причин, а саме через наявність "об'єктивних побоювань і страху щодо можливості безперешкодного поновлення на роботі у період перебування на посаді колишнього керівника Уряду". Очевидно, що це не може бути підставою для поновлення строку, однак суд поновив строк та відкрив провадження. Потім Фонд держмайна подав клопотання про закриття справи. Однак ухвалою від 12.06.2020 колегія суддів за участі Качура відмовила в задоволенні клопотання, підтвердивши попереднє рішення про поважність причини пропуску строку.

3.3. Скасування висновків ГРД

Суддя Качур скасував висновки Громадської ради доброчесності про невідповідність критеріям доброчесності кандидатів до Верховного Суду Мойсюка М.І., Сахна Р.І. та Корсака В.А. Суддя не взяв до уваги, що ГРД не може бути відповідачем у справі, а її висновки не підлягають оскарженню. Окрім того суддя прийшов до висновку, що ГРД взагалі не мала право перевіряти декларації суддів та їх майновий стан.

30.03.2021 Верховний Суд сформував чітку правову позицію, що справи за такими позовами слід закривати. Незважаючи на те, що ці позиції є обов'язковими для судів, Качур 13.04.2021 знову скасував висновок ГРД щодо судді Стельмащука П.Я.


4. Сумнівні статки і порушення правил декларування

4.1. Як засвідчує розслідування журналістів "Bihus.info", суддя Качур проживає у великому будинку в с. Іванковичі біля Києва, що належить його батьку Анатолію Качуру.

Уперше цей будинок з'явився у декларації судді за 2019 рік як об'єкт незавершеного будівництва. Однак, з відео журналістів видно, що будинок є завершеним.

Цікаво, що відповідно до документів, поданих у ДАБІ, будівництво цього будинку тривало лише місяць — розпочалось у грудні 2014 року, а вже у січні будинок був готовий до експлуатації. Очевидно, що це не відповідає дійсності. Відповідно до даних "Google Earth", уже у 2009 та 2010 роках цей будинок був збудованим. Таким чином, у ДАБІ подано недостовірну інформацію, а тривала нереєстрація права власності на будинок дозволила його власнику уникнути оподаткування, а Ігорю Качуру – фактично приховати майно, яким він користується.

Є сумніви і в джерелах походження коштів для набуття цього будинку. У сюжеті журналістів експерт з нерухомості прокоментував, що його середня вартість не може бути меншою, ніж 1 млн дол. США. Громадська рада доброчесності вважає, що у батька судді недостатньо офіційних доходів для придбання такого майна. До того ж, колишня дружина Ігоря Качура повідомила, що будівництво будинку та його облаштування відбувалося за кошти судді і оформлення будинку на батька є лише формальним.

Колишня дружина судді також письмово підтвердила, що вона разом з Ігорем Качуром проживала у цьому будинку з 2012 по 2018 рік. Однак у деклараціях судді за 2013, 2014, 2015, 2016, 2017 та 2018 роки цього будинку не вказано.


4.2. Відповідно до висновку ГРД, який базується на інформації від колишньої дружини судді Качура, у 2018 році вона разом з двома дітьми проживала у квартирі площею 112 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, яка належить його батькові. Однак у декларації за 2018 рік суддя не вказав цієї квартири та користування нею його дружиною та дітьми.

Окрім того, ексдружина стверджувала, що цю квартиру придбав саме Ігор Качур, а батько вказаний лише номінальним власником. Схожі квартири у цьому будинку коштують від 260 000 дол. США. Відповідно до даних про доходи батька судді, у нього явно не було спроможності придбати таку квартиру.

4.3. Окрім будинку та вказаної квартири, батьки Качура мають у власності ще низку коштовної нерухомості:

• квартиру у м. Києві на вул. Цитадельній (продана у 2019 році);
  
  
• дві квартири у м. Києві на бульварі Лесі Українки, 7-Б;
  
  
• квартиру у м. Києві на вул. Підвисоцького, 6-А (продана у 2019 році);
  
  
• квартиру у м. Києві на вул. Предславинська, 31;
  
  
• будинок у с. Руликів Васильківського району Київської області.

За твердженням колишньої дружини судді, батьки є реальними власниками квартири на вул. Цитадельній і будинку в с. Руликів. Усі інші квартири фактично належать Ігорю Качуру та придбані за його кошти.

Окрім того, він придбав, але не оформив на себе дві квартири на вул. Саперне Поле, 3 у ЖК "Бульвар фонтанів". Там розташовувався дитячий садок преміум класу "KinderWill", керівницею якого була його ексдружина. Це підтверджено і в журналістському розслідуванні.

4.4. Журналісти виявили, що 11.02.2016 Олена Анатоліївна Панченко, яка є мамою помічниці судді Качура Олександри Панченко, купила дві сусідні квартири в новобудові у Києві на провулку Московському загальною площею 101 кв. м. Меншу з них вартістю 719 250 грн Олександра Панченко вказала у своїй декларації за 2019 рік. Окрім того, 15.12.2017 вона придбала автомобіль MAZDA 3 2017 р. в. за 550000 грн. Ці витрати явно перевищують задекларовані доходи помічниці судді та її матері.

За даними журналістів, Олександра Панченко часто відвідувала будинок судді, за інформацією ексдружини судді, вона проживає з ним у будинку, а відносини мають характер шлюбних. Тому ймовірно, що вказане майно набуте нею та її мамою завдяки судді. Окрім того, суддя мав би вказувати її у своїй декларації за 2019 рік як члена сім'ї, як і належне їй майно.


5. Порушення етичних норм та зловживання статусом

5.1. З повідомлень колишньої дружини судді та з публічних джерел відомо, що суддя протиправно змінив місце проживання їхньої спільної 4-річної дочки та перешкоджає її побаченням з мамою. За понад 1,5 року дитина жодного разу не була в матері вдома і не проводила з нею більше ніж декілька годин на тиждень. Мати була вимушена звертатися до суду та близько двох десятків разів викликати поліцію для того, щоб хоча б побачити свою дочку. Також суддя дав вказівку дитячому садочку не давати матері можливості бачити її. У зв'язку з цим маму не пускали навіть на територію садку, що зафіксовано на відео.

Ці факти підтверджені рішеннями судів у справі № 760/15413/19, зокрема постановами Київського апеляційного суду від 21.05.2020 та 08.10.2020, постановою Верховного Суду від 25.11.2020.

5.2. Після того, як постанова Київського апеляційного суду від 21.05.2020 зобов'язала Ігоря Качура щосуботи давати матері бачитися з дочкою, він систематично не виконував це судове рішення.

Також суддя тривалий час не виконував рішення суду про стягнення з нього аліментів. На 01.11.2019 розмір заборгованості зі сплати аліментів становила 166 890 грн.

5.3. З висновку ГРД відомо, що теща Ігоря Качура подавала заяву в поліцію про те, що 15.06.2018 він їй погрожував вбивством. Однак інформація про подальшу долю цієї заяви відсутня.

5.4. Як повідомляють ЗМІ, суддя в коментарях у Facebook негативно висловлювався про учасників Революції Гідності, закликав садити їх у тюрми, називав російську агресію "громадянською війною", звинувачував українську владу та священиків греко-католицької церкви в розпалюванні війни, а також використовував вирази, характерні для прихильників ідеології "русского мира" (наприклад, "во имя наших дедов, которые дошли до Берлина").



6. Незаконне отримання службового житла

6.1. У 2011 році суддя отримав службову квартиру в новобудові у м. Києві, оскільки він начебто був не забезпечений житлом та проживав з дочкою у гуртожитку на вул. Житньоторзька, 8.

Однак відомо, що з 2009 року він постійно проживав у квартирі преміум класу площею 139,6 кв. на бул. Лесі Українки, що підтверджується декларацією Качура за 2019 рік. Тобто, інформація про проживання у гуртожитку та потребу в покращенні житлових умов не відповідає дійсності, і Качур набув право на коштовне майно на підставі завідомо недостовірної інформації.

6.2. Суддя був у складі комісії суду, яка в листопаді 2012 року надала судді ОАСК Ігорю Погрібніченку службову квартиру в новому будинку площею 126 кв. м, який вже мав приватизовану в Києві однокімнатну квартиру. Качур як член комісії не звернув увагу на маніпуляції Погрібніченка, котрий, щойно став суддею, одразу ж став на чергу для отримання службового житла та дезінформував про свої житлові умови, оскільки вказував, що нібито проживав в однокімнатній квартирі разом з сестрою, мамою, батьком та дідусем.асправді родичі Погрібніченка проживали в Луганській області.

Колишня дружина — Келеберда Олена Геннадіївна (за даними журналістів, розлучення схоже на фіктивне).

Батько — Келеберда Іван Федорович, помер.

Мати — Келеберда Марія Мелентіївна, адвокат.

Більше про родинні зв'язки

Рік та місце народження:
16.04.1978, м. Кобеляки, Полтавська область

Освіта, наукові ступені та вчені звання:
Київський національний університет імені Тараса Шевченка (1995 - 2000)

Здобувач наукового ступеня кандидата юридичних наук.
Назва дисертації: "Стадії в адміністративному судочинстві України".
Шифр та назва спеціальності – 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. Спецрада К 26.503.01 Науково-дослідного інституту публічного права (03035, м. Київ, вул. Г. Кірпи, 2-а; тел. 228-10-31).

Науковий керівник: Куркова Ксенія Миколаївна, кандидат юридичних наук, завідувач відділу науково-правових експертиз та законопроектних робіт Науково-дослідного інституту публічного права.

Офіційні опоненти: Курило Володимир Іванович, доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри адміністративного та фінансового права Національного університету біоресурсів і природокористування; Манжула Андрій Анатолійович, доктор юридичних наук, професор, професор кафедри галузевого права та правоохоронної діяльності Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка.

Місця роботи до призначення суддею. Чиїм помічником був:

29.06.1998 - 10.02.1999
ВАТ "Укрнафта" (юрисконсульт ІІ категорії правового відділу договірно-правового управління)

06.04.1999 - 23.11.1999
ВАТ "Гермес" (юрисконсульт І категорії)

18.07.2000 - 02.01.2002
Прокуратура Ватутінського (Деснянського) району міста Києва (помічник прокурора району)

02.01.2002 - 24.04.2002
Прокуратура міста Києва (прокурор відділу нагляду за додержанням і застосуванням законів, прокурор відділу нагляду за додержанням законів про права неповнолітніх)

24.04.2002 - 16.10.2002
Прокуратура Деснянського району міста Києва (слідчий)

21.05.2003 - 22.08.2005
Державна судова адміністрація України (головний спеціаліст відділу договірної роботи юридичного управління, помічник Голови)

07.10.2005 - 12.02.2007
Шевченківський районний суд міста Києва (суддя)

Рік та вік призначення суддею:
04.10.2005 (27 років)

Суди, де працював суддею:
07.10.2005 - 12.02.2007
Шевченківський районний суд міста Києва

13.02.2007 - дотепер
Окружний адміністративний суд міста Києва

Інше:
Заступник голови суду з 20.05.2015

1. Плівки Вовка

1.1. Володимир Келеберда є одним з наближених до Павла Вовка, допомагав у реалізації розробленої ним схеми та зафіксований на записах НАБУ (запис № 1, 2, 3, 4).

Суддя розглядав справу № 640/2298/19 за позовом колишнього голови Державної судової адміністрації (ДСА) Холоднюка З. В. щодо визначення переможця конкурсу на посаду голови ДСА. 13.03.2019 Келеберда В.В. зупинив дію рішення конкурсної комісії, яким переможцем конкурсу на посаду голови ДСА визначено Пушкаря С. І. Це рішення заблокувало призначення нового голови й дозволило Холоднюку З. В. залишитися на посаді та призначити новий конкурс до ВККС і нових членів ВККС, які були узгоджені з Павлом Вовком. Згодом Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду скасував цю ухвалу як незаконну та необґрунтовану.

З аудіозаписів НАБУ відомо, що Павло Вовк узгоджував рішення суду з Холоднюком З. В. і давав вказівки про необхідні рішення та дії судді, який розглядав цю справу.

17.07.2020 Володимиру Келеберді повідомлено про підозру у кримінальному провадженні № 42014100020000046. Дії судді кваліфіковано у сукупності за ч. 1 ст. 255 КК України (участь у злочинній організації, участь у злочинах, вчинюваних такою організацією), за ч. 1 ст. 109 КК України (вчинення дій з метою захоплення державної влади) і за ст. 351-2 КК України (створення штучних перешкод у роботі ВККС).

1.2. Суддя розглядав справу № 826/134/18 щодо скасування заборони трансляції серіалу "Свати" та заборони в'їзду актору Федору Добронравову на територію України. Позов надійшов до суду 27.12.2017, однак розглянутий лише за два роки, напередодні президентських виборів. Рішенням від 26.03.2019 суд задовольнив позов і скасував ці заборони.

У фільмі журналістів "Слідство.Інфо" "Нарадча кімната-2" опубліковано фрагмент запису НАБУ з кабінету голови ОАСК, де зафіксовано розмову між Павлом Вовком і Володимиром Келебердою про цю справу. З неї випливає, що суддя узгоджував зміст майбутнього рішення і навіть дату його ухвалення з головою суду. Це рішення розцінювалося головою суду як подарунок явному фавориту президентських виборів Володимиру Зеленському.

1.3. За даними НАБУ, слідчі неодноразово викликали для допиту Володимира Келеберду як підозрюваного у кримінальному провадженні № 52019000000000522 (повістка 1, 2, 3, 4, 5), однак він не з'являвся на виклики. У зв'язку з цим його було оголошено в розшук.


2. Саботаж кваліфоцінювання

17 квітня 2019 року одразу 30 суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, серед яких і суддя Келеберда, не з'явилися у ВККС для складення іспиту у рамках кваліфікаційного оцінювання. Причиною неявки суддів стала начебто їх тимчасова непрацездатність. Через місяць він разом з іншими суддями не з'явився на іспит повторно.

З оприлюднених записів НАБУ випливає, що така неявка була узгоджена серед суддів за рекомендацією Павла Вовка з метою зриву кваліфікаційного оцінювання.

Окрім того, суддя Келеберда створював перешкоди для перевірки Фондом соціального страхування України правильності видачі та продовження виданих листків непрацездатності за вказаний період, яку було проведено за зверненням ВККС та МОЗ. Він подав два позови про визнання такої перевірки неправомірною (справа № 640/18723/19 та № 640/2478/20), таким чином намагаючись не допустити з'ясування підстав синхронної видачі суддям листків непрацездатності.


3. Сумнівні рішення

3.1. Справа Привату.

Суддя входив у колегію, яка розглядала справу № 826/7432/17 за позовом Коломойського до Національного банку і Кабінету Міністрів України. Суд задовольнив позов і скасував рішення про націоналізацію ПАТ "КБ «Приватбанк". Текст рішення повністю прихований у зв'язку з проведенням судового розгляду в закритому режимі.

Після цього Президент Петро Порошенко терміново скликав засідання Ради національної безпеки та оборони, яке відбулося 18.04.2019, де присутні Генеральний прокурор, голова Національного банку України, міністри фінансів, юстиції та сам Президент озвучили сумніви в законності цього рішення та створення ним реальної загрози для національної безпеки. Стратегічні міжнародні партнери України у своїй офіційній заяві нагадали про свою повну підтримку націоналізації "Приватбанку". Стурбованість щодо рішення суду, яке скасовувало націоналізацію банку, висловили і посли G7.

3.2. Справа про страх та побоювання

Розпорядженням КМУ від 25.09.2019 Трубарова В. М. звільнено з посади заступника голови Фонду державного майна України. Він оскаржив своє звільнення у Окружний адміністративний суд м. Києва. При цьому позивач майже на 5 місяців пропустив строк оскарження і зазначав, що порушив його з поважних причин, а саме через наявність "об'єктивних побоювань і страху щодо можливості безперешкодного поновлення на роботі у період перебування на посаді колишнього керівника Уряду". Очевидно, що це не може бути підставою для поновлення строку, однак суддя Келеберда поновив строк та відкрив провадження. Потім Фонд держмайна подав клопотання про закриття справи. Однак ухвалою від 12.06.2020 колегія суддів знову відмовила в задоволенні клопотання, підтвердивши попереднє рішення про поважність причини пропуску строку.

3.3. Скасування висновків ГРД

Ухвалив рішення про скасування висновків Громадської ради доброчесності про невідповідність критеріям доброчесності і професійної етики суддів Русанової В.Б. (справа № 826/7944/17), Кошової О.В. (справа № 640/13566/19), Сибіги О.М. (справа № 826/8530/17), Бурлаки О.В. (справа № 640/25267/19), Щотки О.В (справа № 640/9369/19), Подоляка Ю.В. (справа № 640/24778/19). Суддя не взяв до уваги, що ГРД не може бути відповідачем у справі, а висновки не підлягають оскарженню. Окрім того суддя прийшов до висновку, що ГРД взагалі не мала право перевіряти декларації суддів та їх майновий стан.

3.4. Заборона мирних зібрань щодо захисту Гостинного двору

Ухвалою про забезпечення адміністративного позову від 21.02.2013 у справі № 826/2143/13-а суддя заборонив проводити мітинги біля будівлі Гостинного двору. Це викликало протести з боку киян та численних громадських організацій, які відстоюють збереження культурної спадщини Києва. Суд апеляційної інстанції частково змінив ухвалу судді та вилучив з її тексту заборону щодо невизначеного кола осіб.



4. Сумнівні статки

4.1. У 2012 році суддя набув у власність будинок загальною площею 244 кв. м у с. Літки Броварського району Київської області. 13.08.2015 суддя подарував цей будинок та землю під ним своїй дружині Келеберді Олені Геннадіївні. Через шість днів після цього дружина подала позов про розлучення. 07.10.2015 Оболонський суд м. Києва розірвав шлюб. З того часу суддя не вказує будинок у деклараціях за 2015, 2016, 2017 та 2018 роки. У 2019 році він вказує його як місце проживання дітей.

Однак, за даними журналістів "BIHUS.info", суддя продовжує проживати разом з дружиною у квартирі та користуватися цим будинком, а розлучення має ознаки фіктивного. Журналісти також звертають увагу, що поруч з цим будинком земельні ділянки отримали дружина, мати та брат судді, мати судді та брат дружини судді. У сюжеті журналістів надано коментарі свідків і самого судді, а також є відео судді біля цього будинку.

4.2. Мати судді Келеберда Марія Мелентіївна 26.01.2018 придбала нежитлове приміщення площею 57 кв. м у м. Бровари у новому ЖК «Лісовий квартал» за 504 540 грн. Така ціна викликає сумніви, оскільки вона щонайменше вдвічі менша за ринкову. Окрім цього, відповідно до декларації за 2016 рік, мати подарувала судді 200 000 грн, а у 2017 році – 330000 грн. Громадська рада доброчесності відзначає, що мати судді за 2013–2018 роки заробила лише 100 955 грн. Тому виникають сумніви у її можливості сплатити 504 540 грн за придбання цієї нерухомості та робити такі грошові подарунки.


5. Порушення прав журналістів

За даними ЗМІ, суддя заборонив журналістам програми "Схеми" фільмувати засідання, де оскаржувалося рішення про звільнення працівників внутрішніх справ, які не пройшли атестацію. На початку відкритого судового засідання у справі № 826/2383/16 суддя наказав зупинити відеофіксацію. Заяву журналістів на зйомку він відхилив. На запитання журналіста, чим зумовлена заборона, суддя в доволі різкій формі пояснив, що платники податків платять йому гроші за те, щоб він розглядав справи, а не проводив лікнеп із судочинства для журналістів. Після цього суддя Келеберда пригрозив знімальній групі "Схем" адміністративним штрафом і забрав документи.

Двоє з трьох суддів, які визнали націоналізацію "Приватбанку" незаконною, збрехали в деклараціях

Батько — Пінчук Микола Григорович, заступник голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з 2010 по 2014 роки.

Більше про родинні зв'язки

Рік та місце народження:
03.12.1978, м. Чернігів

Освіта, наукові ступені та вчені звання:
Київський національний університет імені Тараса Шевченка (1996 - 2001)

Кандидат юридичних наук (Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2011 рік)

Місця роботи до призначення суддею. Чиїм помічником була:

2001 - 2002
ЗАТ "Київський Палац Спорту" (юрист)

2003 - 2005
Київський апеляційний господарський суд (спеціаліст І категорії)

2006 - 2008
Верховний Суд України (помічник судді Судової палати у цивільних справах)

2008 - 2009
Вищий адміністративний суд України (помічник судді)

Рік та вік призначення суддею:
20.10.2009 (30 років)

Суди, де працювала суддею:
27.11.2009 - дотепер
Окружний адміністративний суд міста Києва

1. Сумнівні рішення

Скасування правопису

Суддя головувала у колегії суддів (Клименчук Н.М., Іщук І.О., Шрамко Ю.Т.), яка задовольнила позов учениці 7 класу з Херсону і громадської організації "Правова держава" та скасувала постанову КМУ, якою затверджено новий український правопис. Це викликало значний суспільний резонанс. 11 травня 2021 року апеляційний суд скасував це рішення як незаконне, а у позові відмовив повністю.

Цікаво, що керівником та представником у суді ГО "Правова держава" є адвокат Ростислав Кравець, який фігурує на записах НАБУ у "справі Вовка". З них випливає, що Кравець подавав штучні позови в інтересах Вовка та узгоджував з ним через суддю Аблова усі свої дії.

Дозвіл на будівництво висоток у селах

03 березня 2021 року скасувала положення Державних будівельних норм, які забороняли будувати висотки у селах. Рішення залишено у силі Шостим апеляційним адмінсудом.

Позов подала громадська організація "Коло українських будівельників". За даними видання Економічна правда головою Ради асоціації "Коло українських будівельників" є Юрій Кватерчук, який є другом дитинства, кумом та бізнес-партнером Володимира Родіна у будівельній групі компаній BD Holding. Родін був помічником колишнього першого заступника голови Офісу президента Сергія Трофімова та колишнім співробітником СБУ. Поінформоване джерело ЕП розповіло, що "Офіс реформ Юрія Кватерчука" був мозковим центром тіньового ДАБІ, де напрацьовувалися ідеї щодо реалізації корупційних схем в умовах реформування будівельної галузі та визначалася кадрова політика.

2. Кругова порука

21.07.2020 на офіційному сайті ОАСК опубліковано повідомлення від імені усього колективу суддів цього суду на публікацію НАБУ записів з кабінету Павла Вовка та оголошення підозр сімом суддям цього суду. Якоїсь окремої реакції судді немає, а отже він підтримує це звернення.

У цьому зверненні, зокрема, є такі тези: "Сили, які фінансуються та направляються із-за кордону, відверто тиснуть на суспільство та державні органи, вимагаючи лише одного – призначення іноземців керувати українськими суддями і судами. Системність їхніх дій дає підстави говорити про існування плану, в якому Україні відведена не дуже почесна роль. Плану, метою якого є встановлення повного контролю за українською судовою системою із-за кордону та, таким чином, встановлення контролю над української державою та її владними органами".

Громадська рада доброчесності вважає таке звернення проявом корпоративізму. Замість відреагувати на зафіксовані факти кричущої протиправної поведінки, яка, очевидно, є несумісною зі статусом судді та справжнім правосуддям, судді ОАСК їх повністю проігнорували. Натомість у дусі теорії змов звели це все до вигаданого плану встановлення контролю над Україною з-за кордону. Окрім надуманості цієї тези, така позиція завдає шкоди надзвичайно важливій та необхідній Україні співпраці з міжнародними партнерами у сфері правосуддя, що закріплено в Конституції України, законодавстві та численних міжнародних договорах.


3. Саботаж кваліфоцінювання

17 квітня 2019 року одразу 30 суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, серед яких і суддя Клименчук Н.М. не з'явилися у ВККС для складення іспиту у рамках кваліфікаційного оцінювання. Причиною неявки суддів стала начебто їх тимчасова непрацездатність. Через місяць Клименчук разом з іншими суддями не з'явилась на іспит повторно.

З оприлюднених записів НАБУ випливає, що така неявка була узгоджена серед суддів за рекомендацією Павла Вовка з метою зриву кваліфікаційного оцінювання.


4. Неналежне декларування

Згідно із декларацією за 2015 рік, у власності судді з 2004 перебуває квартира площею 83,9 кв.м, та з 2010 року — гараж площею 43 кв.м у м. Київ. Проте, у деклараціях за 2013 та 2014 роки суддя не вказувала такого майна.

5. Згідно із даними інтернет-ресурсу АвтоКарма, суддя Клименчук 29.10.2015 року "на пл. Вокзальна, 1 у м.Київ здійснила наїзд на пішохідному переході на 90-річну бабусю, внаслідок чого потерпіла отримала перелом стегнової кістки". За даними суддівського досьє, автомобіль, на якому було здійснено наїзд, дійсно перебуває у власності судді. Проте у Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні відомості про відповідне правопорушення за участю судді.

Колишній чоловік — Кобилянський Костянтин Миколайович, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва.

Батько — Клочков Віктор Михайлович, громадянин Російської Федерації.

Мати — Клочкова Оксана Олександрівна, не працює.

Брат колишнього чоловіка — Кобилянський Олександр Миколайович, до жовтня 2020 року працював на посаді заступника, першого заступника керівника Київської місцевої прокуратури №7.

Колишній тесть — Кобилянський Микола Генріхович, суддя Вищого адміністративного суду України з 2013 по 2017 роки.

Двоюрідний брат колишнього чоловіка — Безпалюк Андрій Олександрович, прокурор Вінницької місцевої прокуратури.

Більше про родинні зв'язки