Адвокат попри несумісність: мер Івано-Франківська Марцінків пробув активним адвокатом один день
6 листопада мер Івано-Франківська Руслан Марцінків отримав свідоцтво адвоката — і того ж дня подав заяву про зупинення адвокатської діяльності. Фактично Марцінків перебував у статусі активного адвоката менше одного дня.
Свідоцтво Марцінків отримав за один день до свого виступу в IV Прикарпатському юридичному форумі. Там він сидів поблизу із головою Ради адвокатів Івано-Франківської області Світланою Петровою — саме вона видала йому це свідоцтво.
Марцінків одразу зупинив право на заняття адвокатською діяльністю, адже:
- міський голова не може займатися іншою оплачуваною діяльністю (ч. 4 ст. 12 Закону «Про місцеве самоврядування»);
- діяльність адвоката є несумісною з діяльністю посадової особи місцевого самоврядування (ст. 7 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Однак обійти цю заборону стало можливим завдяки рішенню Ради адвокатів України №119 від 18 жовтня. Воно дозволяє особам із несумісними посадами (крім суддів та прокурорів) складати присягу адвоката та отримувати свідоцтво, і протягом трьох днів після цього подавати заяву про зупинення адвокатської діяльності.
Щобільше, закон передбачає суворі вимоги до стажування: щонайменше шість місяців та не менше 550 годин (приблизно 22 години щотижня). За нинішніх непрозорих правил неможливо перевірити, під керівництвом якого адвоката та у який спосіб Марцінків проходив таке стажування. Виникає закономірне питання: як саме Марцінків зміг поєднувати виконання обов’язків мера та стажиста адвоката?
Системна проблема: адвокатами стають особи із завідомою несумісністю
Випадок із Марцінківим не поодинокий. У першу чергу мова про чинних суддів та прокурорів, які також прагнуть отримати адвокатське свідоцтво, попри очевидну несумісність перебування під двоми присягами.
Велика Палата Верховного Суду у постановах у справах №822/1309/17 та №826/9606/17 чітко зазначила: бажання отримати доступ до професії адвоката, перебуваючи на посаді судді або прокурора, є завідомо нелегітимним наміром, адже прогнозовано призводить до виникнення обставин несумісності..
Подібні приклади вже ставали підставою для оцінки доброчесності. Етична рада визнала кандидата до Вищої ради правосуддя таким, що не відповідає критеріям доброчесності, бо той на посаді прокурора отримав свідоцтво адвоката. Етична Рада визнала недопустимим перебування прокурора у відносинах підпорядкування з керівником стажування, який є адвокатом. Більше того, одночасне перебування під дією двох присяг є неможливим, оскільки їхні тексти суперечать один одному та прямо порушують як незалежність прокурора, так і принципи здійснення адвокатської діяльності – незалежність та конфіденційність.
Непрозора та залежна від «еліт» процедура доступу до адвокатури
На відміну від доступу до професії судді чи прокурора, процедура отримання статусу адвоката в Україні досі:
- не стандартизована;
- не уніфікована між регіонами;
- не відповідає базовим вимогам прозорості.
Можливість успішно здати іспит і пройти стажування значною мірою залежить від регіональних адвокатських еліт і персональних зв’язків.
Європейська комісія ще у 2023 році наголошувала:
“Процес прийняття до професії [авдоката] залишається слабким і вразливим до корупційних ризиків, що підриває довіру до професії та її незалежність”.
А опитування адвокатів у 2018 році показало: майже половина респондентів знає про випадки корупційних пропозицій від осіб, які прагнули стати адвокатами. Навряд з того часу ситуація покращилася.
Що потрібно змінити?
Адвокатура потребує реформування і, насамперед, прозорих та чесних правил допуску до професії. Це включає:
- неможливість допуску до стажування та складення кваліфікаційного іспиту осіб, які порушують вимоги щодо несумісності;
- створенння єдиного кваліфікаційного органу, який буде відповідальний за процедуру допуску до професії;
- цей орган повинен забезпечити перевірку, чи кандидати в адвокати мають високий рівень професійної підготовки, моральності та етичних якостей.
- запровадження уніфікованого кваліфікаційного іспиту, який складається із анонімних тестувань та практичних завдань, та відповідає вимогам прозорості.
Без цих змін українська адвокатура залишатиметься вразливою до корупційних ризиків і залежною від закритих груп впливу — а випадки на кшталт «адвокатського дня» Івано-Франківського міського голови лише сприятимуть втраті довіри до професії.