Презентація дослідження “Наскрізна фахова підготовка правників в Україні” - 0E221
Назад

Презентація дослідження “Наскрізна фахова підготовка правників в Україні”

29 листопада о 17-00 відбудеться презентація дослідження Фундації DEJURE “Наскрізна фахова підготовка правників в Україні: переваги, недоліки, міжнародний аспект”.

Що таке наскрізна магістратура?
Це – 5-річна програму підготовки юриста-магістра після завершення середньої освіти. Наразі Україна послуговується іншою системою, ступеневою підготовкою юристів, коли бакаврські та магістерські програми юристів розділені. 

Чому це важливо?
Бо у квітні 2021 року Комітет Верховної Ради України з питань освіти схвалив проєкт Концепції розвитку юридичної освіти. Він містить положення про підготовку правників лише в межах наскрізної магістратури.

Чи варто запроваджувати наскрізну магістратуру в Україні?
В країнах Європейського Союзу існує як наскрізна підготовка правників, так і ступенева. Ми дослідили переваги та недоліки обох. 
Відтак, наскрізна система:

  • забезпечує ступенем, необхідним для доступу до регульованих правничих професій (суддів, адвокатів, тощо); 
  • більш комплексно готує правника до майбутньої роботи; 
  • унеможливлює перехресний вступ;
  • спрощує життя студентам. Їм не доводиться двічі складати вступні та випускні іспити, двічі готувати й захищати кваліфікаційну роботу;
  • убезпечує від надмірно вузької спеціалізації навчання на магістратурі.

З іншого боку, ступенева системи підготовки дає: 

  • ступінь вищої освіти через 3–4 роки навчання в університеті й можливість працювати (щоправда, не в регульованих правничих професіях); 
  • можливість змінити університет або спеціальність після закінчення бакалаврату;
  • можливість наукової спеціалізації під час навчання в магістратурі.

Про ці переваги та недоліки обох систем, а також ризики і можливості експерименту з впровадження наскрізної підготовки дивіться у трансляції заходу, яка відбудеться на офіційній сторінці Фундації у Facebook.

Спікери:
Іван Шемелинець – експерт напрямку правничої освіти Фундації DEJURE, співавтор дослідження.
Катерина Грищенко – експертка напрямку правничої освіти Фундації DEJURE, співавторка дослідження.
Андрій Бойко – професор кафедри Національного університету «Києво-Могилянська академія», голова науково-методичної підкомісії зі спеціальності «Право» Науково- методичної ради Міністерства освіти і науки України, член Вищої ради правосуддя (2017 – 2019 р.), доктор юридичних наук, професор.
Максим Шевердін – партнер, керівник практики кримінального права юридичної групи LCF, адвокат, голова комісії з питань удосконалення юридичної освіти Асоціації правників України, кандидат юридичних наук.
Олександр Пижов – генеральний директор Директорату європейської інтеграції, бюджетування та узгодження політик Міністерства освіти України.

Інші новини
До розділу
Операція «Феміда». Серія 2 — Анатолій Івченко
Операція «Феміда». Серія 2 — Анатолій Івченко

Як привласнити собі чужий бізнес? Дуже легко, якщо у вас в розпорядженні є «кишенькові» судді.  У попередній «серії» ми вже розповідали про операцію «Феміда», у м...

Олександр Житний став членом Вищої ради правосуддя за квотою юридичних ВНЗ
Олександр Житний став членом Вищої ради правосуддя за квотою юридичних ВНЗ

З’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ обрав Олександра Житного членом Вищої ради правосуддя за своєю квотою. Житний — заві...

Звільнення без відповідальності? Суддя Маломуж пішла з посади без рішення у дисциплінарній справі
Звільнення без відповідальності? Суддя Маломуж пішла з посади без рішення у дисциплінарній справі

Незадекларована нерухомість в Дубаї, ухилення від здійснення правосуддя і це навіть не весь список… Замість притягнення до дисциплінарної відповідальності судд...

Спецпроєкти за тематикою
До розділу
Чому надбавки за науковий ступінь для суддів цього не вартують
Муткорт із суддівської етики
Карта судової реформи