Презентація дослідження “Наскрізна фахова підготовка правників в Україні” - 4A3D5
Назад

Презентація дослідження “Наскрізна фахова підготовка правників в Україні”

29 листопада о 17-00 відбудеться презентація дослідження Фундації DEJURE “Наскрізна фахова підготовка правників в Україні: переваги, недоліки, міжнародний аспект”.

Що таке наскрізна магістратура?
Це – 5-річна програму підготовки юриста-магістра після завершення середньої освіти. Наразі Україна послуговується іншою системою, ступеневою підготовкою юристів, коли бакаврські та магістерські програми юристів розділені. 

Чому це важливо?
Бо у квітні 2021 року Комітет Верховної Ради України з питань освіти схвалив проєкт Концепції розвитку юридичної освіти. Він містить положення про підготовку правників лише в межах наскрізної магістратури.

Чи варто запроваджувати наскрізну магістратуру в Україні?
В країнах Європейського Союзу існує як наскрізна підготовка правників, так і ступенева. Ми дослідили переваги та недоліки обох. 
Відтак, наскрізна система:

  • забезпечує ступенем, необхідним для доступу до регульованих правничих професій (суддів, адвокатів, тощо); 
  • більш комплексно готує правника до майбутньої роботи; 
  • унеможливлює перехресний вступ;
  • спрощує життя студентам. Їм не доводиться двічі складати вступні та випускні іспити, двічі готувати й захищати кваліфікаційну роботу;
  • убезпечує від надмірно вузької спеціалізації навчання на магістратурі.

З іншого боку, ступенева системи підготовки дає: 

  • ступінь вищої освіти через 3–4 роки навчання в університеті й можливість працювати (щоправда, не в регульованих правничих професіях); 
  • можливість змінити університет або спеціальність після закінчення бакалаврату;
  • можливість наукової спеціалізації під час навчання в магістратурі.

Про ці переваги та недоліки обох систем, а також ризики і можливості експерименту з впровадження наскрізної підготовки дивіться у трансляції заходу, яка відбудеться на офіційній сторінці Фундації у Facebook.

Спікери:
Іван Шемелинець – експерт напрямку правничої освіти Фундації DEJURE, співавтор дослідження.
Катерина Грищенко – експертка напрямку правничої освіти Фундації DEJURE, співавторка дослідження.
Андрій Бойко – професор кафедри Національного університету «Києво-Могилянська академія», голова науково-методичної підкомісії зі спеціальності «Право» Науково- методичної ради Міністерства освіти і науки України, член Вищої ради правосуддя (2017 – 2019 р.), доктор юридичних наук, професор.
Максим Шевердін – партнер, керівник практики кримінального права юридичної групи LCF, адвокат, голова комісії з питань удосконалення юридичної освіти Асоціації правників України, кандидат юридичних наук.
Олександр Пижов – генеральний директор Директорату європейської інтеграції, бюджетування та узгодження політик Міністерства освіти України.

Інші новини
До розділу
На посаду можуть повернути суддю, що влаштував перестрілку у житловому комплексі 
На посаду можуть повернути суддю, що влаштував перестрілку у житловому комплексі 

На завтрашньому засіданні Вища рада правосуддя (ВРП) може поновити на посаді Юрія Боброва з Івано-Франківського окружного адмінсуду. У 2022 році він влаштував стріля...

Шалений принтер: Зеленський масово призначає скандальних суддів
Шалений принтер: Зеленський масово призначає скандальних суддів

Плівки «Феміди» показали, як фігуранти справи обговорювали сприяння заступниці керівника Офісу Президента Ірини Мудрої у призначенні судді Павла Горбасенка та й...

Хто з суддів допоміг доньці Ізовітової стати суддею безстроково?
Хто з суддів допоміг доньці Ізовітової стати суддею безстроково?

Президент не зміг би призначити Олену Ізовітову-Вакім суддею безстроково, якби до цього їй не допомогли судді Верховного Суду. У 2024 році Вища кваліфікаційна комісі...

Спецпроєкти за тематикою
До розділу
Чому надбавки за науковий ступінь для суддів цього не вартують
Муткорт із суддівської етики
Карта судової реформи