Держзамовлення на “Право”: куди пішли гроші у 2024 і чого очікувати у 2025

У держави є фаворити для підготовки юристів і це точно не Міністерство освіти та науки (МОН). Незабаром уряд вирішить, кого і в якій кількості готуватимуть у вишах за держкошти у 2025 році, тобто затвердить постанову про державне замовлення на підготовку фахівців у сфері вищої освіти. Хоча державне замовлення вже давно критикують — як за архаїчність, так і за непрозорість — воно досі відіграє ключову роль у житті університетів. Саме від нього залежить скільки грошей отримає заклад, якою буде вартість контрактного навчання і загалом — як працюватиме система вищої освіти наступного року. 

Ще влітку 2023 року парламентський Комітет з питань освіти, науки та інновацій не пошкодував критики для механізму формування державного замовлення. Тоді уряду доручили шукати нову модель, яка була б ефективнішою та прозорішою. У підсумку з’явився законопроєкт №10399,  який зараз готується до другого читання у Верховній Раді. 

Паралельно, з 2024 року стартував експеримент із надання державних грантів на здобуття вищої освіти — зокрема, правничої. Але поки ці гранти більше нагадують “додаток” до системи, ніж повноцінну альтернативу державному замовленню. 

У 2024 році на бакалаврат за спеціальністю 081 “Право” держава виділила 1934 бюджетних місця.  Але більшість з них дісталася університетам, які не мають широкого конкурсу — МВС, СБУ, Мінюсту, Міноборони. Лише для університетів МВС було затверрджено 878 місць, тоді як Міністерство освіти та науки отримало лише  750, а Міністерство фінансів — 85. Інакше кажучи, держава охочіше готує кадри “для погона”, ніж для цивільної правничої системи. Більше про ці перекоси — у нашому попередньому матеріалі: Державне замовлення на підготовку юристів 2024: бакалаври для МВС, доктори філософії для МОН 

5 ключових спостережень за розподілом державного та регіонального замовлення за спеціальністю “Право” у попередньому 2024 році

1. На весь бакалаврат із права за широким конкурсом рекомендації на навчання за кошти державного бюджету отримали 638 абітурієнтів — це всього лише 76,4% від передбачених урядом місць. Лише половина з них —  320 — вступили на загальних засадах.  Решта місць для пільговиків: 115 за квотою 1 і ще 198 місць — за квотою 2.

Лише 615 осіб виконали вимоги і були зараховані на навчання до університетів, що становить 73,65% від затверджених постановою КМУ обсягів державного замовлення.

2. Пʼять закладів освіти отримали 63 рекомендації за регіональним  замовленням, які розподіляються без широкого конкурсу. В підсумку до навчання дійшли лише  46 вступників. Це трохи більше ніж 73% від виданих рекомендацій. Решта місць — залишилися нереалізованими.

3. Щоб потрапити на бюджет за результатами широкого конкурсу, потрібно було отримати щонайменше 185,645 балів. А от за регіональним замовленням прохідний бал був значно нижчим — всього 152,778.  Це свідчить про системну різницю у механізмах широкого конкурсу та регіонального замовлення.

4. Розрив між МВС і МОНом у доступі до бюджетних місць на “Право” — лише поглиблюється. Відомства силового блоку (МВС, СБУ, Міноборони, Мінʼюст) отримали левову частку держзамовлення і майже гарантовано заповнили його повністю, бо їхні місця не розподіляються за широким конкурсом. Тим часом МОН і Мінфін, які працюють за умовами широкого конкурсу, не змогли повноцінно реалізувати  свої можливості: зарахували лише 31,79% від загального обсягу місць, затвердженого Кабміном за цією спеціальністю. Цей дисбаланс вказує на системну прірву у підходах до підготовки майбутніх юристів. 

5. Широкий конкурс на держзамовлення з “Права” охопив 63 університети, але розподіл був вкрай нерівномірним. Абсолютним рекордсменом став Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого: він отримав 156 рекомендацій. А от майже половина закладів (31 університет) задовольнилися лише 1-2 бюджетними місцями. 

На загальних засадах (тобто без урахування пільг) місця дісталися лише 32 вишам, із них дві третини отримали ті самі 1-2 місця. Загалом бюджетні рекомендації за широким конкурсом пішли до 58 університетів у підпорядкуванні МОН, одного – під Мінфіном, і навіть чотирьох приватних закладів. 

Висновок

Якщо тенденція минулого року збережеться, а все вказує на те — розрив між “цивільними” університетами та університетами силових відомств лише зростатиме. Це означатиме, що держава остаточно визначилась з пріоритетом на фінансування підготовки юристів саме у закладах вищої освіти зі специфічними умовами навчання, де немає широкого конкурсу.  МОН скорочує обсяги держзамовлення на “Право”, тоді як МВС, Міноборони, Мінʼюст та інші — навпаки.

У результаті – в 2024 році лише 320 студентів (16,5%) отримали бюджет за загальними правилами широкого конкурсу. Ще 318 — це пільговики, 63 — регіональне замовлення, а цілих 1099 місць (!) дістали відомства силового блоку, де немає широкого конкурсу. 

Інакше кажучи, лише кожне шосте бюджетне місце на “Право” у 2024 році розподілялося за широким конкурсом на основі конкурсного балу вступника і без наявності пільг. 

Фундація DEJURE продовжує уважно стежити за тим, як формується, розподіляється і використовується державне замовлення на підготовку юристів. Бо від цього напряму залежить якими будуть майбутні адвокати, судді та прокурори країни.