Голова Касаційного адмінсуду Дашутін на плівках «Феміди» – ще одна причина очистити Верховний Суд
НАБУ розслідує можливу причетність голови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (КАС ВС) Ігоря Дашутіна до незаконного впливу на інших суддів. Йдеться про справу, в якій Петро Порошенко оскаржував запроваджені проти нього санкції.
На записах, які 2 вересня під час засідання парламентської ТСК зачитала народна депутатка Ніна Южаніна, колишня заступниця керівника Офісу Президента, Ірина Мудра переказує прохання домовитися щодо санкцій. Далі вона каже російською:
«Ну, вы ж понимаете, он же ж понимает, типа, как работают суды… Ну я судами занимаюсь, я общалась… С Дашутиным общались».
За версією, озвученою на засіданні ТСК Ніною Южаніною, Дашутін міг допомогти штучно затягнути розгляд справи Порошенка, створивши час для можливого впливу на інших суддів. Станом на 2 вересня підозру Дашутіну не повідомляли.
Дашутін — не єдиний суддя Верховного Суду, який з’явився в цих матеріалах. За останні тижні операції «Феміда» та «Форест Гамп» вказали на можливі неформальні контакти вже у трьох із чотирьох касаційних судів — адміністративному, кримінальному та господарському. У всіх випадках у матеріалах прямо фігурують голови судів. Такі епізоди вже не можна списати на поведінку окремих суддів: вони ставлять питання про здатність Верховного Суду протистояти неформальному впливу.
Дашутін і справа Порошенка
3 квітня 2026 року Касаційний адміністративний суд мав оголосити рішення у справі Петра Порошенка щодо санкцій. Однак засідання не відбулося.
За словами Ніни Южаніної, напередодні засідання 3 квітня суддя колегії Ольга Кашпур подала заяву про відпустку, яку погодив голова КАС Ігор Дашутін. Водночас, як заявила депутатка, дані судової системи свідчили, що того самого 3 квітня на Кашпур продовжували автоматично розподіляти інші справи. Южаніна стверджує, що погодження такої відпустки могло бути способом відкласти рішення та виграти час для незаконного впливу на суддів. Саме цей епізод, за інформацією «Слідства.Інфо», перевіряє НАБУ.
10 липня КАС ВС зрештою відмовив Порошенку в задоволенні позову.
Що ще відомо про Дашутіна
Ще під час конкурсу 2019 року до Верховного Суду Громадська рада доброчесності визнала Дашутіна таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.
Зокрема, суддя задекларував продаж Toyota Camry за 15 тис. грн, не вказав 400 тис. грн, які, за його словами, отримав від батьків на придбання іншої Camry, та передавав службове авто своєму знайомому — голові Господарського суду Сумщини Олександру Коваленку, якого згодом затримали біля цієї машини під час отримання хабаря.
У 2024 році Bihus.Info з’ясували, що родина Дашутіна фактично жила в будинку в дорогому котеджному містечку, право користування яким суддя тоді не декларував. Сам Дашутін казав журналістам, що вони лише «інколи приїжджають» туди до тещі й що він продовжує жити у квартирі матері. Але теща підтвердила, що донька із зятем живуть у будинку від моменту його купівлі — «як купили, так і проживаєм». А квартира матері, де Дашутін нібито мешкав, у цей час продавалася за $400 тис. Оголошення зникло після того, як журналісти звернулися до судді по коментар. Після розслідування НАЗК розпочало моніторинг способу життя Дашутіна.
Але навіть після таких скандалів 5 грудня 2025 року 23 з 44 суддів КАС обрали Дашутіна головою, що багато чого каже про доброчесність чинних суддів ВС.
За інформацією наших джерел, Дашутін ще й має дружні стосунки з колишнім головою ОАСК Павлом Вовком і нібито допомагав збирати голоси у Верховному Суді на користь повернення Вовка на посаду.
Очищення Верховного Суду не можна знову відкладати
У звіті Європейської комісії щодо України за 2025 рік прямо рекомендовано вдосконалити добір суддів Верховного Суду та перевірку декларацій доброчесності суддів ВС і інших вищих судів із тимчасовою, але значущою участю незалежних експертів, номінованих міжнародними партнерами. Єврокомісія окремо зазначає, що такі експерти мають тимчасово залучатися і до відбору нових суддів Верховного Суду.
У грудні 2025 року це зобов’язання увійшло й до спільного переліку пріоритетів єврокомісарки Марти Кос та віцепрем’єра Тараса Качки.
У червні 2026 року набув чинності Закон №4905-IX про декларації доброчесності. Проте він не створив сам механізм спеціальної перевірки суддів Верховного Суду. Натомість Кабінет Міністрів отримав шість місяців, щоб подати окремий законопроєкт про тимчасову індивідуальну перевірку декларацій суддів Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів за участі незалежних експертів.
У Дорожній карті з питань верховенства права міжнародним експертам відводять лише дорадчий голос. Тобто вони не зможуть заблокувати проходження судді, до якого є обґрунтовані питання. Після справи Князєва, десятків негативних висновків Громадської ради доброчесності і нових записів про можливий вплив на суддів цього недостатньо.
Міжнародні експерти мають отримати вирішальне право голосу.
Наступної «Феміди» чекати не можна. Верховний Суд треба очистити негайно.
