Гра на випередження: навіщо Павло Вовк іде до КСУ перед рішенням Верховного Суду
Конституційний Суд України почав розглядати скаргу колишнього голови ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка. Йдеться про оскарження норми, яка забороняє суддям із ліквідованих або реорганізованих судів переводитися до інших судів без конкурсу і без проходження кваліфікаційного оцінювання.Тобто це спроба Вовка перевестися з ліквідованого ОАСКу без перевірки доброчесності та професійності до аналогічного суду, якщо Верховний Суд поновить його у статусі судді. У такий спосіб він вже в короткій перспективі зможе ухвалювати рішення іменем України.
21 січня 2026 року Перший сенат КСУ перейшов до закритої частини розгляду справи. Рішення можуть ухвалити вже найближчим часом, а наслідки цього можуть бути вирішальними для всієї судової влади.
У чому суть справи?
Павло Вовк — колишній голова ОАСК, суду, який є символом політичного впливу, суддівської недоброчесності та рішень, що підривали судову реформу.
- У 2018–2019 роках Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) включила Вовка до процедури кваліфікаційного оцінювання. Однак він та ще близько 30 суддів ОАСК змовилися та не з’явилися на іспит, посилаючись на непрацездатність. У результаті Вовк так і не завершив цю процедуру.
- У 2022 році ОАСК ліквідували, а Павла Вовка у 2025 році звільнили з посади за результатами дисциплінарного провадження, ініційованого за скаргами громадськості. Серед підстав — зрив засідання Другої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя шляхом фейкових повідомлень про замінування, а також спроби незаконного впливу на кваліфікаційне оцінювання і членів ВККС.
Звільнення Вовк оскаржує у Верховному Суді, зокрема стверджуючи, що матеріали негласних слідчих (розшукових) дій — так звані «плівки НАБУ» з його кабінету — не можна використовувати в дисциплінарному провадженні.
Що саме оскаржує Вовк у Конституційному Суді?
Паралельно Вовк звернувся до Конституційного Суду з вимогою визнати неконституційним пункт 61 розділу XII Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402–VIII.
Оскаржувана норма передбачає, що в разі ліквідації або реорганізації суду суддя може бути переведений до іншого суду того ж або нижчого рівня без конкурсу лише після проходження кваліфікаційного оцінювання. Це ключовий запобіжник, який має гарантувати, що до судової системи не повертаються судді без підтвердженої професійної придатності та доброчесності.
Утім, Вовк наполягає, що право на переведення виникло в нього автоматично з моменту ліквідації ОАСК, а вимога пройти кваліфікаційне оцінювання нібито незаконно обмежує його право на працю.
У разі підтримки цієї позиції Конституційним Судом виникне небезпечний прецедент. Судді, які не завершили або свідомо уникали кваліфікаційного оцінювання — зокрема ті, до кого є серйозні питання щодо доброчесності, — зможуть безперешкодно переводитися до інших судів у разі ліквідації чи реорганізації їхнього суду.
***
Наразі Велика Палата Верховного Суду розглядає справу Павла Вовка про оскарження його звільнення. Наступне засідання призначене на 29 січня 2026 року.
Усталена практика Верховного Суду дозволяє використовувати матеріали кримінальних проваджень, зокрема НСРД, у дисциплінарних справах щодо суддів. Якщо ж Верховний Суд змінить цю позицію на користь Вовка, наслідки можуть бути масштабними: до судової системи зможуть повернутися й інші судді — фігуранти гучних корупційних справ, у дисциплінарних провадженнях щодо яких використовувалися такі докази.
Навіть якщо Вовк виграє справу у Верховному Суді, він не зможе одразу повернутися до суддівства, адже його суд, ОАСК — ліквідовано. Тому він прагне переведення до іншого суду, але зараз це неможливо: він не пройшов кваліфікаційного оцінювання. Саме в цьому контексті звернення до Конституційного Суду виглядає як спроба усунути останній бар’єр для повернення до здійснення правосуддя.
Якщо Конституційний Суд підтримає позицію Павла Вовка, а Верховний Суд скасує його звільнення, це повністю зруйнує довіру до судової влади та самої ідеї відповідальності суддів.
