Хабар у 6 тисяч доларів та недекларовані автівки— чи рекомендує ВККС на звільнення суддів Панченко та Сало?
У вівторок, 3 вересня, співбесіду з Вищою кваліфікаційною комісією суддів проходитимуть судді Панченко та Сало. Що варто про них знати?
- Олена Панченко — суддя Авдіївського міського суду Донецької області.
Після року роботи в суді, у 2011 році Панченко зловили на хабарі в 6 тисяч доларів за пом’якшення вироку підсудному. Тодішня ВККС відсторонила суддю від посади. Далі вироком Куйбишевського районного суду їй призначили 5 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробувальним терміном 3 роки і конфіскацією майна. Панченко оскаржила вирок, але апеляційну скаргу не розглянули через захоплення будівлі суду військами РФ. Відповідно вирок не набрав законної сили.
Більше про суддю — у висновку ГРД.
- Андрій Сало — суддя Рівненського окружного адміністративного суду.
У 2013 році суддя визнав протиправним рішення сесії міськради про звернення до Януковича та голови ВРУ з вимогою підписати асоціацію з ЄС. Надалі це рішення скасувала апеляція.
Сало підтримав звернення суддівських асоціацій про ветування закону, згідно з яким до Етичної Ради залучалися міжнародні експерти. На думку судді, таким чином здійснювалося втручання в суверенітет України та “свавільне тлумачення міжнародних зобов’язань”.
Суддю відсторонили від конкурсу до ВАКС через те, що він не зміг довести легальність майна батьків. Офіційний дохід батьків за 1998-2018 роки склав майже 500 тисяч грн. За цей час вони набули автомобіль BMW X5, квартиру у Львові вартістю понад 1 мільйон грн, та інше нерухоме майно загальною площею близько 3 тисяч кв.м.
Сало роками не декларував користування автомобілями BMW та Mercedes й системно порушував на них правила дорожнього руху. Зокрема суддю декілька разів затримували ймовірно п’яним за кермом. Проте суд закрив ці справи з формальних причин або за строками. Суддя так само не зазначив цю інформацію в декларації.
Крім того, Сало звертався до суду, аби скасувати попередній висновок Громадської ради доброчесності щодо нього. Як суддя, який здійснює адміністративне судочинство, він мав би знати, що ГРД не є субʼєктом владних повноважень, а отже, не може бути відповідачем. Такі дії судді викликають сумніви у його компетентності. Щобільше, що рішення Сала скасовував Європейський суд з прав людини.
Детальніше про інші “заслуги” судді Сала читайте у висновку ГРД.
Сподіваємось, ВККС рекомендує до звільнення обох суддів, як це і повинен робити орган очищення судової влади.